Теорія розподілу влади, її реалізація в сучасних державах

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИНЦИПУ РОЗПОДІЛУ ВЛАДИ 5 РОЗДІЛ 2. РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ГІЛОК ВЛАДИ 11 2.1. Загальна характеристика законодавчої влади 11 2.2. Значення та сутність виконавчої влади 16 2.3. Характеристика судової гілки влади 22 РОЗДІЛ 3. ЗАСТОСУВАННЯ ТЕОРІЇ РОЗПОДІЛУ ВЛАДИ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ 26 ВИСНОВКИ 29 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 31  

Вступление:У сучасних умовах, коли Україна знаходиться в глибокій економічній та політичній кризі, під час кардинальних конституційних змін, на тлі розпачу та паніки народу, дуже важливим є створення міцної системи державних органів, які мають дійсно, а не номінально, відповідати принципу розподілу влади. Спираючись на багатовікову історію українського державотворення, Конституція України 1996 р. проголосила нашу державу демократичною, соціальною, правовою і закріпила принцип розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки влади. Так, загальновизнаним принципом функціону¬вання державного механізму є принцип по¬ділу влади на законодавчу, виконавчу і судо¬ву гілки. Але єдину державну владу немож¬ливо повністю розділити. Як зазначає В. Є. Чиркін, перебільшення роздільності призво¬дить до некерованості держави 36, с. 147. Тому головним у цьому принципі є не стіль¬ки сам поділ владних повноважень між орга¬нами гілок влади, скільки взаємодія цих гі¬лок, встановлення системи стримувань і про¬тиваг для запобігання узурпації державної влади однією з гілок. На цьому наголошують вчені-юристи. Так, на думку Ю. М. Тодики, на рівні Основного Закону України необхід¬но було б закріпити не тільки принцип по¬ділу влади, але й вимогу необхідності тісної взаємодії між гілками державної влади 33, с. 77. За період становлення незалежності України, спираючись на досягнення світової державно-правової науки, істотний внесок у теоретичне розроблення вчення про розподіл влади в Україні, зробили відомі вітчизняні вчені-державознавці Л. Т. Кривенко, В. Ф. Опришко, В. Ф. Погорілко, А. О. Селіванов, Є. А. Тихонова, Ю. М. Тодика, Ю. С. Шемшученко, В. М. Шаповал та інші. Водночас в умовах конституційного реформування інститутів публічної влади в нашій державі для проблем, пов’язаних з вдосконаленням механізму взаємодії та розподілу державної влади в Україні, характерна незначна кількість спеціальних ґрунтовних досліджень, за винятком наукових статей та окремих виступів на науково-практичних конференціях. Актуальність та недостатня дослідженість зазначених проблем зумовили вибір теми цього дослідження. Основною метою дослідження є розкриття сутності розподілу державної влади в сучасних умовах. Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі задачі : ? проаналізувати теоретичні аспекти принципу розподілу влади як важливої ознаки правової держави; ? узагальнити історичний розвиток становлення засад народовладдя та розподілу влади в Україні; ? проаналізувати конституційно-правові засади механізму взаємодії законодавчої, виконавчої та судової влади в системі розподілу державної влади в Україні; ? розглянути основні функції Верховної Ради України на сучасному етапі; ? дослідити принцип розподілу влад у конституційному праві зарубіжних країн. Об’єктом дослідження є теорія розподілу влади. Предметом дослідження є реалізація теорії розподілу влади в сучасних державах. Під час дослідження використовується система спеціальних методів, серед яких, зокрема, можна виділити формально-правовий, системний, аналітичний, порівняльно-правовий, статистичний, історико-логічний та соціологічний метод.  

Выводы:Державна влада дуже складна та багатогранне явище. І, як доказано багатьма вченими, концентрація цієї влади в руках однієї особи неминуче призводить до узурпації влади та вседозволеності і авторитарності у керуванні державою. В демократичній державі не може розглядатися ситуація, коли всі три гілки влади належить одній людині чи підконтрольні одній політичній силі. Формальне закріплення у конституційному праві положення щодо розподілу влади не завжди свідчить про те, що в дійсності діяльність державних інститутів здійснюється у відповідності з класичними установками концепції розподілу влади. Розрив між «формальною» і «живою» конституцією може бути величезним, так в світовій конституційній практиці та конституційному праві є приклади коли схема розподілу влади лише формально-механічно копіюється і нічого не має спільного з її застосуванням в державі. Проте неможна також забувати, що всі гілки влади повинні не тільки бути розділені, а також мати змогу вільно і плодотворно взаємодіяти. Оскільки при недосягненні домовленості та компромісу між гілками влади майже завжди відбувається конфронтація та протистояння. Нині законодавча й виконавча влада потребують конституційного і, відповідно, законодавчого реформування, вдосконалення. На сучасному етапі розвитку України без створення умов по забезпеченню принципу єдності влади, розподіл влади перетворюється на глибокий перманентний внутрішній конфлікт, що затягує з часом в себе все суспільство. Для недопущення системної кризи влади необхідно передбачити конституційно-правовий механізм, при якому жоден орган влади або політична організація не можуть ігнорувати або припиняти діяльність конституційно закріплених інститутів, безконтрольно здійснювати виконання владних функцій, прагнути скасування конституційного ладу. Практика державного будівництва засвідчила: ефективна взаємодія парламенту й органів виконавчої влади, насамперед Кабінету Міністрів України, можлива за умови, якщо парламентська більшість і система органів виконавчої влади перебувають «у руках» однієї політичної сили. Якщо ж лідери парламентської більшості й високопосадовці виконавчої гілки влади обстоюють різні політичні погляди, уникнути «паралічу» механізму державного управління можна лише шляхом взаємних поступок і компромісів. Надмірна політизованість під час виконання конституційних повноважень, гостра конфронтація між представниками політичної еліти не забезпечать належного функціонування механізму управління державою. Без цілеспрямованої співпраці парламенту України й системи органів виконавчої влади створення правової бази реформування українського суспільства на визнаних принципах світового конституціоналізму дуже проблематичне.  

Литература:Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (редакція від 02.03.2014) // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/page2 2. Авер’янов В. Б. Організація виконавчої влади: необхідність усунення внутрішніх су¬перечностей / В. Б. Авер’янов // Право Украї¬ни. – № 5. – 2009. – С. 30–35. 3. Автономов А. С. Правовая онтология политики: к построению системы категорій / А. С. Автономов. – М. : ООО Фирма «Инфограф», 1999. – 450 с. 4. Агабеков Г. Б. Концепция разделения властей: история и современность : науч.-аналит. обзор / Г. Б. Агабеков. – М. : ЮНИОН, 1992. – 54 с. 5. Бабич О. М. Виконавча влада та її міс¬це в системі державної влади / О. М. Бабич // Держава і право. – 2010. – Вип. 50. – С. 302–309. 6. Басай В. Д.Судові та правоохоронні органи України : підручник / В. Д. Басай. – Книга 1.Судоустрій України. – Івано-Франківськ : Вік, 2004. – 306 с. 7. Бобылев А. И. Исполнительная власть в России: теория и практика ее осуществления / А. И. Бобылев, Н. Г. Горшкова, В. И. Ивакин. – М. : ИД «Право и государство», 2003. – 255 с. 8. Вавженчук С. Я. Конституційні основи розвитку виконавчої влади в Україні : авто¬реф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 / С. Я. Вавженчук ; Нац. юрид. акад. України імені Ярослава Му-дрого. – X., 2008. – 21 с. 9. Виконавча влада і адміністративне право / За заг ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Вид. дім «Ін-Юре», 2002. – 153 с. 10. Георгіца А. З. Конституційне право зарубіжних країн : навчальний посібник / А. З. Георгіца. – Чернівці : Рута, 2000. – 424 с. 11. Дегтяров С. Л. Реализация судебной власти в гражданском судопроизводстве : теоретико-прикладные проблемы / С. Л. Дегтяров. – М. : Изд-во Волтерс Клувер, 2007. – 376 с. 12. Жуган М. Принцип поділу влади: су¬часні інтерпретації / М. Жуган, В. Марченко // Право України. – № 2. – 2011. – С. 193–200. 13. Загальна теорія держави і права : підручник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / За ред. М. В. Цвіка, Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Х. : Право, 2002. – 560 с. 14. Конституционные принципы судебной власти Российской Федерации / Отв. редактор д.ю.н. В. П. Кашепов. – М. : ИД «Юриспруденція», 2011. – 250 с. 15. Конституційно-правові аспекти реалізації принципу поділу влади в Україні: національна традиція та сучасність : автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / О. Ю. Бульба; Ін-т законодавства Верхов. Ради України. – К., 2008. – 20 с. 16. Кравченко В. В. Конституційне право України : навчальний посібник / В. В. Кравченко. – Вид. 3-тє, виправл. та доповн. – К. : Атіка, 2004. – 512 с. 17. Ладиченко В. Конституційні основи єд¬ності державної влади / В. Ладиченко // Юри¬дична Україна. – № 5. – 2011. – С. 20–25. 18. Лазарева В. А. Судебная власть и уголовное судопроизводство / В. А. Лазарева // Государство и право. – 2001. – № 5 – С. 52–55. 19. Лузин В. В. Принцип разделения властей как основа конституционализма: сравнительное исследование на примере США, Великобритании и Франции / В. В. Лузин. – Н. Новгород, 1997. – 178 с. 20. Мальцева Є. В. Теоретико-правові за¬сади сутності виконавчої влади / Є. В. Маль¬цева // Ученые записки Таврическ. нац. ун-та им. В. И. Вернадского. – 2012. – Т. 25 (64). – № 2. – С. 80–87. – (Сер. «Юридические науки»). 21. Назаров І. В. Використання терміна «суд» у законодавстві України / І. В. Назаров // Вісник Академії правових наук України. – 2009. – № 4 (59). – С. 180–188. 22. Общая теория государства и права / Под общ. ред. В. В. Лазарева. – М. : Юристъ, 1994. – 560 с. 23. Організація судової влади в Україні : навчальний посібник / За редакцією І. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової. – X. : Національна юридична академія України, 2009. – 184 с. 24. Орстін Н. Роль законодавчої влади в демократичному суспільстві / Н. Орстін. – Viena : USIS, 1995. – 240 с. 25. Основы государственной власти : учебное пособие. – В. Е. Чиркин. – Юристъ, 1996. – 112 с. 26. Реснянская С. О. Законодательная, ис¬полнительная и судебная ветви власти в сис¬теме разделения властей / С. О. Реснянская // Известия Алтайск. гос. ун-та. – 2009. – № 4-1. – С. 280–283. 27. Росенко М. І. Щодо проблеми розподілу влади, створення балансу повноважень та забезпечення єдності державної влади Електронний ресурс / М. І. Росенко // Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/ Nvamu_upravl/2009_4/19.pdf 28. Сердюк В. В. Верховний Суд України в системі розподілу функцій влади: монографія / В. В.Сердюк. – К. : Істина, 2007. – 229 с. 29. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підруч. / О. Ф. Скакун ; пер. з рос. – X. : Консум, 2001. – 656 с. 30. Скорик В. О. Основні питання визна¬чення адміністративно-правового статусу ор¬ганів виконавчої влади / В. О. Скорик // Дер¬жава та регіони. Серія: Право. – 2012. – № 3. – С. 71–74. 31. Снігур І. Й. Установчі повноваження Верховної Ради України щодо формуван¬ня державних органів / І. Й. Снігур // Публічне право. – 2011. – № 1. – С. 13–17. 32. Тихомиров Ю. А Исполнительная власть: ее сила и слабость / Ю. А. Тихомиров // Формирование политической системы России. – М., 1996. – С. 83–86. 33. Тодыка Ю. Н. Основы конституционно¬го строя Украины / Ю. Н. Тодыка. – Х. : Факт, 2000. – 176 с. 34. Фрицький Ю. О. Проблеми правового регулювання виконавчої влади та системи її органів в Україні / Ю. О. Фрицький // Науко¬вий вісник Дніпропетровськ, держ. ун-ту внутр. справ. – 2010. – № 3. – С. 69–78. 35. Чикурлій С. О. Конституційно-правовий статус органів виконавчої влади України : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 / С. О. Чикурлій ; Ін-т законодавства Верховної Ради України. – К., 2008. – 22 с. 36. Чиркин В. Е. Конституционное право зарубежных стран : учебник / В. Е. Чиркин. – 3-е изд. – М. : Юристъ, 2001. – 622 с. 37. Шаповал В. Парламентаризм в Україні: пошуки парадигми чи рух до нового / В. Шаповал // Віче. – 1997. – № 5. – С. 16–17. 38. Эбзеев Б. С. Конституция. Правовое государство. Конституционный суд : учеб. пособие для вузов / Б. С. Эбзеев. – М. : Закон и право: ЮНИТИ, 1996. – 250 с. 39. Юридична енциклопедія : в 6 т. / Ред.кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К. : «Укр. енцикл.», 1998.