Вступление: Актуальність роботи. Період, мова про який іде у даному дослідженні, охоплює десятиліття з 60-х до кінця 80-х років ХХ століття, відзначений процесом уповільнення темпів суспільного розвитку. У попередній післявоєнний період відновлення народного господарства відбулася зміна форм правління державою – з авторитарно-тоталітарного режиму Сталіна було здійснено перехід до «колективного керівництва».
Незважаючи на розвінчання культу особи Сталіна, волюнтаризм у сфері управління триває. Один за іншим провалюються політичні та економічні програми, складені без глибокого аналізу стану суспільства та економіки.
Певний розвиток отримує право, поповнюючи прогалини у нормотворчій діяльності держави в роки авторитарно-тоталітарного режиму. Так, розвиток права йшов за двома основними напрямками:
— по лінії відновлення законності і ліквідації її порушень у всіх сферах державного та господарського життя;
— по лінії подальшого розвитку основних принципів і положень Радянського права.
Об’єктом дослідження є кодифікаційна діяльність і кодифіковані нормативно-правові акти радянської України, їх особливості, структура, види, порядок розробки та прийняття.
Безпосереднім предметом дослідження стали історія кодифікації, кодифікаційна діяльність в Україні з початку 60-х до 80-х років XX ст., стадії кодифікаційного процесу, кодифікаційна техніка.
Метою дослідження є комплексний аналіз кодифікації українського радянського законодавства як особливого виду діяльності з удосконалення галузевого законодавства, обґрунтування основних методологічних, теоретичних і практичних підходів до його здійснення.
У ході дослідження були поставлені наступні завдання:
1. Дати загальну характеристику законодавства УРСР у 60-80-ті роки ХХ століття.
2. Охарактеризувати систему права УРСР у 60-80-ті роки ХХ століття.
3. Визначити особливості законодавства УРСР у 60-80-ті роки ХХ століття.
4. Проаналізувати процес кодифікації права в УРСР у 60-80-ті роки.
5. Дати стислу характеристику кодифікованих актів УРСР у 60-80-ті роки.
6. Визначити основні тенденції розвитку українського радянського права у 60-80-ті роки ХХ століття.
Методологічну базу склали загальнонауковий діалектичний метод пізнання, універсальні наукові методи (системно-структурний, структурно-функціональний, формально-логічний, методи аналізу, синтезу), а також спеціальні юридичні методи: історико-правовий, порівняльно-правовий, метод правового моделювання.
Логіка дослідження зумовила наступну структуру роботи: вступ, три розділи, поділені на підрозділи, висновки, список використаних джерел із 18 найменувань. Загальний обсяг роботи складає 26 сторінок.