Ренесансні мотиви в поезії Т. Вайета

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТВОРЧІСТЬ Т. ВАЙЕТА В КОНТЕКСТІ АНГЛІЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ 5 1.1. Англійська поезія доби Відродження, її основні напрямки та мотиви 5 1.2. Характеристика творчості Т. Вайета 12 РОЗДІЛ 2. МОТИВИ РЕНЕСАНСУ В ПОЕЗІЯХ ТОМАСА ВАЙЕТА 17 2.1. Т. Вайет як перший англійський петраркіст 17 ВИСНОВКИ 28 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 30 SUMMARY 32  

Вступление:Актуальність теми. Відродження в літературі визначається як цілісна культурно-історична доба, що ознаменувала перехід від Середньовіччя до Нового часу. У XVI столітті англійська література, що вступила в епоху Відродження, досягла всебічного розвитку. Найбільшого розквіту в цей час отримала поезія. Поряд з нею на англійському ґрунті розвилися такі літературні жанри як роман та ренесансна драма. Такий розквіт англійської літератури, що почався в кінці XVI ст. і який охопив ряд десятиліть, мав підґрунтя у вигляді культурної спадщини, яка накопичилась за час епохи Відродження у країнах, що вступили до неї раніше за Англію. Остання третина XVI ст. в Англії, що була періодом правління Єлизавети І (1558-1603), ввійшла в історію як час найвищого злету ренесансної культури в цій країні. На «золоту добу» англійського Відродження припали зміцнення національного гуманістичного руху, стрімкий розвиток драми, наснажений, насамперед, генієм У. Шекспіра, становлення художньої прози, заснованої як у новелістичній (Дж. Фентон, У. Пеінтер, Дж. Петі, Дж. Гасконь), так і в романній (Дж. Лілі, Ф. Сідні, Р. Грін, Т. Неш, Т. Делоні, Г. Четтл, Н. Бретон) формах. Ця епоха також ознаменувалась розвитком поетичних жанрів, зокрема сонета (У. Шекспір, Ф. Сідні, Е. Спенсер, Дж. Донн). Літературний процес єлизаветинської Англії відзначався великою кількістю талановитих митецьких особистостей, кожна з яких внесла свій вклад у формування національного мистецтва слова, була визнаною та оціненою сучасниками. Проте до недавнього часу ця епоха була мало вивчена дослідниками, і головною та єдиною постаттю англійського Відродження залишався Шекспір. Проте в кінці минулого та на початку нинішнього століття відбулись суттєві зрушення у розумінні жанрово-стильової картини Ренесансу, які є важливими для уточнення історико-літературних особливостей його формування в культурному середовищі Британського півострова. На основі цих наукових розвідок не лише прояснились тенденції літературного процесу Англії останньої третини XVI ст., співвіднесені із започаткуванням оповідних прозаїчних жанрів та взаємодією таких стилів, як ренесанс, маньєризм і бароко, але і значно чіткіше окреслились фігури митців доби Єлизавети І, яких відтіснила постать У. Шекспіра. У їхній ряд було включено і Ф. Сідні та Е. Спенсера – видатних англійських художників слова доби Відродження, у своїй творчості нерозривно пов’язаних зі встановленням в Англії жанрово-стильових особливостей авторства, важливих для ренесансного «переходу» письменства від єдності його канону до множинності його ж законів. Засновником ренесансного стилю в англійській поезії сміливо можна вважати Томаса Вайета, який привніс до стилістики поетичних творів того періоду сонети в якості жанру, заснованого на віршах Петрарки та розвинутих у власний стиль. Об’єктом дослідження є англійська поезія доби Відродження. Предметом дослідження є творчість Т. Вайета. Метою роботи є дослідження творчості Т. Вайета та ренесансних мотивів в його поезії. Завданнями дослідження є: 1) огляд основних течій в англійській літературі часів Відродження; 2) дослідження творчого доробку Т. Вайета; 3) визначення ренесансних мотивів в його творчості; 4) аналіз впливу поетики Т. Вайета на англійську поезію. Теоретико-методологічною базою дослідження є літературознавчі доробки різних авторів, дослідників творчості англійських поетів, статті та інші літературознавчі матеріали. Структурно робота складається зі вступу, двох розділів, висновку, списку літератури, що складається з 20 джерел.  

Выводы:Література доби Відродження є літературою нового типу: вона рішуче відходить від традиційних середньовічних канонів, звертається до народної творчості і теми народу, щоб стати демократичною, породжує реалізм як художній метод доби, звільнюється від впливу символів та алегорій, стає ближчою до життя. Вона відгукується на запити часу, намагається розв’язати і розв’язує гострі актуальні проблеми життя, відображає його суперечності, мріє про перебудову суспільства і створює його утопічні ідеали. В цілому ця нова література стає вагомою та активною складовою частиною ренесансної культури і суттєво впливає на формування людини нового типу. На відміну від літературної діяльності початку XVI століття, яка базувалась на сатирі та псевдонародності, примітивізмі та класичних англійських баладах, розвиток англійської ренесансної поезії пішов іншим шляхом. Прагнучи більш досконалого, високого стилю, англійські поети-гуманісти відходять від вульгарних традицій пізнього середньовіччя і звертаються до Петрарки та античних авторів. Настає пора англійської книжкової лірики. Провівши дослідження літературних джерел, можна зробити наступні висновки: В епоху Відродження в Англії розвивалася велика кількість літературних жанрів У прозі найбільш популярним став жанр новели, в поезії з’явився сонет – строфа з чотирнадцяти строк з певним римуванням. Найбільші зміни торкнулися сфери драматургії. Тут замість середньовічних жанрів Ренесанс відродив трагедію і комедію, жанри, які існували ще за часів античності. Саме в цей час починає творити видатний англійський поет Т. Вайет. У своїй творчості Вайет відштовхується від поетичних зразків, створених європейським Відродженням, в рамки якого вводить англійську поезію. З 32 сонетів, написаних Вайетом, 12 є перекладами сонетів Петрарки. Разом з кращими зразками європейської поезії Вайет прививає читачеві ідеали нової епохи: цінність особистісного сприйняття, увага до внутрішнього світу індивіда, орієнтація творів на освіченого читача, застосування прийому асоціації Томас Вайет зробив значний внесок у світову літературу, а його значення в англійській літературі епохи Відродження важко переоцінити. Саме він, багато подорожуючи світом, ознайомився в Італії з віршованою формою сонету, і запровадив його використання в Англії. Завдяки йому світ побачили твори багатьох видатних поетів як його часу, так і наступних поколінь. Послідовниками Вайета є ряд англійських поетів, які надали подальшого розвитку жанрові сонету, зокрема, шекспірівський сонет є логічним продовженням жанрової специфіки сонетів Вайета.  

Литература:1. Баткин Л. М. Странности ренессансной идеи «подражания» древним. «Imitatio» или «Inventio» / Л. М. Баткин // Античность в культуре и искусстве последующих веков. – М., 1984. – С. 72–107. 2. Боковець А. Сонетарій В. Шекспіра: особливості рецепції петраркізму в контексті англійської ренесансної лірики / А. Боковець // Ренесансні студії ; відп. ред.: Н. М. Торкут ; НАН України, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, Запорізький держ. ун-т. – Запоріжжя : Видавець, 1997. – Вип.14/15. – 2010. – С. 63–72. 3. Брагина Л. М. Проблема истоков и предпосылок культуры Возрождения в зарубежной историографии // Л. М. Брагина // Итальянский гуманизм эпохи Возрождения. Идеалы и практика культуры. – М., 2002. – С. 7–17 4. Будний В.Порівняльне літературознавство : навчальний посібник / В. Будний, М. Ільницький. – Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська акамедія», 2008. – 430 c. 5. Гиршман М. М. Литературное произведение: теория художественной целостности / М. М. Гиршман. – М. : Языки славянской культуры, 2002. – 560 с. 6. Горбунов А. Н. История зарубежной литературы ХVII в. / А. Н. Горбунов, Н. Р. Малиновская, Н. Т. Пахсарьян и др. ; под ред. Н. Т. Пахсарьян. М., 2005. 7. Горфункель А. Х. От «Торжества Фомы» к «Афинской школе» (Философские проблемы культуры Возрождения) / А. Х. Горфункель //История философии и вопросы культуры. – М., 1975. – С. 191–196. 8. Гращенков В. Н. История и историки искусства / В. Н. Гращенков // Статьи разных лет. – М., 2005. – С. 61–113. 9. Дживелегов А. К. Поэзия английского Возрождения / А. К. Дживелегов. – М. : Издательство Академии наук СССР, 1943. ¬– 248 с. 10. Крошнева М. Е. Теория литературы : учебное пособие / М. Е. Крошнева. – Ульяновск : УлГТУ, 2007. – 103 с. 11. Кружков Г. На заре английского ренессанса / Г. Кружков. – М. : Инфра-М, 2005. – 192 с. 12. Луценко Е. В. Томас Уайетт. Песни и сонеты / Е. В. Луценко ; перевод с английского Г. Кружкова. – М. : Время, 2005. – 192 с. 13. Пахсарьян Н. Т. История зарубежной литературы XVII–XVIII веков : учеб.-методич. пособие / Н. Т. Пахсарьян. – М., 1996. 14. Пахсарьян Н. Т. Литература XVII–XVIII веков / Новые переводы : Хрестоматия в помощь студентам-филологам / сост. и общ. ред. Н. Т. Пахсарьян. – М., 2005. – 332 с. 15. Романчук А. Роль Франческо Петрарки в формировании образа сомневающегося интеллигента / А. Романчук // Франческо Петрарка и европейская культура. – М. : Наука, 2007. – С. 92–96. 16. Уайетт Т. Песни и сонеты / Т. Уайетт ; пер. с англ. Г. Кружкова. – М.: Время, 2005. – 192 с. 17. Уайетт Т. Сонеты / Т. Уайетт ; пер. с англ. В. Рогова, С. Сухарева и С. Шик // Западноевропейский сонет (XIII-XVII века): Поэтическая антология. – Л. : ЛГУ, 1988, – 496 с. 18. Шаповалова М. С. Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження / М. С. Шаповалова. – Львів : «Вища школа», 1982. – 440 с. 19. Якушкина Т. В. Итальянский петраркизм XV–XVI веков: традиция и канон : автореф. дис. на соискание науч. степени доктора фил. наук : спец. 10.01.03 «Литература народов стран зарубежья» / Т. В. Якушкина. – СПб, Санкт-Петербургский государственный университет, 2008. – 20 с. 20. Szalay K. The obstinate muse of freedom: on the poetry of sir Thomas Wyatt (Уайетт Томас. Творчество писателя – исследование) / K. Szalay. – Budapest : Akad. kiadó Cop, 2000. – 101 р.