Індивідуальна та вікова специфіка життєвого циклу людини.

Задание:

Содержание: Вступ 3 1. Підходи до поняття життєвого шляху та циклу людини 4 2. Вікові особливості етапів життєвого циклу людини 8 Висновки 13 Список використаних джерел 14  

Вступление: Проблеми життєвого шляху та життєвого циклу людини були сформульовані в психології з метою найбільш повного і адекватного дослідження психологічних особливостей особистості. Вони доповнювали роботи, присвячені дослідженню структури особистості, виявленню рушійних сил розвитку особистості, перевірці гіпотези про вплив особистісних особливостей на пізнавальні процеси. Незважаючи на те, що поняття «життєвий цикл» та «життєвий шлях» мають загальну природу, вивченням цих питань займалися різні вчені. Так, проблема життєвого шляху була поставлена Ш. Бюлер, але досліджена пізніше – в ряді робіт вітчизняних і зарубіжних психологів. Вивченням цього питання в різний період часу займалися радянські і західні вчені, наприклад, Б. Г. Ананьєв, К. А. Абульханова-Славська, Ш. Бюлер, І. І. Логінова, Б. Ліверхуд, С. Л. Рубінштейн, Х. Томе та ін. У той час як проблемі життєвого циклу більше приділяли уваги такі вчені як Е. Еріксон, Л. Виготський, Г. С. Салліван. У класичної та сучасної психології існує декілька десятків підходів до визначення життєвого циклу та шляху особистості. Аналіз літератури з цієї теми свідчить про те, що вивчення цих питань не зводиться лише до теорії, є безліч емпіричних досліджень (в тому числі і сучасних) з цієї тематики. У якості методів дослідження найчастіше використовуються методи описової психології, зокрема біографічний метод і метод герменевтики. Враховуючи інтерес до цієї проблематики із сторони вчених, а також наявність сучасних досліджень, ми можемо говорити про актуальність даної теми. У роботі буде розглянуто теоретичні підходи до визначення життєвого циклу людини, а також проаналізовано вікові особливості етапів життєвого циклу.  

Выводы: Вивчаючи проблематику індивідуальної та вікової специфіки життєвого циклу людини, нам вдалося проаналізувати, розглянути з різних точок зору і дати визначення таким поняттям, як «життєвий шлях» та «життєвий цикл». Ми дійшли висновку, що ці поняття пов’язані і частково визначають один одного. Також ми розглянули періодизацію індивідуального розвитку, прийшли до висновку, що тут не існує жорстких меж початку і завершення кожної стадії. Як показали численні дослідження, для процесів дозрівання і інволюції характерна нерівномірність. Крім цього, у роботі особлива увага приділяється класифікації життєвого циклу з точки зору різних вчених, найбільш увага сконцентрована на теорії Еріксона. Ми доходимо висновку, що розвиток особистості за своїм змістом визначається тим, що суспільство очікує від людини, які цінності та ідеали йому пропонує, які завдання ставить перед ним на різних вікових етапах. Але послідовність стадій розвитку дитини залежить від біологічного начала. На кожній стадії він набуває певну якість, яка фіксується в структурі особистості і зберігається в наступні періоди життя. Підводячи підсумок, можна з упевненістю говорити про те, що тема життєвого циклу людини на сьогоднішній день залишається актуальною в психології. Крім цього, дана тематика повною мірою не вивчена, незважаючи на численні дослідження в цій сфері, що дає підстави займатися вивченням цієї теми більш детально в подальших роботах і дослідженнях.

Литература: 1. Акрушенко А. В. Конспект лекций по курсу «Психология развития и возрастная психология» / А. В. Аркушенко. – М. : Эксмо, 2008. – 128 с. 2. Андреева Г. Психология социального познания / Г. Андреева. – М. : «Аспект Пресс», 2002. – 192 с. 3. Клинингер С. Теории личности. Познание человека / С. Клинингер. – «Питер», 2003. – 308 с. 4. Кон И. С. Ребенок и общество / И. С. Кон – М., 2003. – 246 с. 5. Мещеркина Е. Жизненный путь и биография: преемственность социологических категорий / Е. Мещеркина // Социологические исследования. – 2004. – № 7. – С. 61–67. 6. Реан А. А. Психология человека от рождения до смерти / А. А. Реан. – СПб. : Прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. – 656 с.