Особливості застосування технології соціальної діагностики у роботі з колишніми ув'язненими

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ У РОБОТІ З КОЛИШНІМИ УВ’ЯЗНЕНИМИ 7 1.1. Загальна характеристика технології соціальної діагностики 7 1.2. Особливості застосування технології соціальної діагностики у роботі з колишніми ув’язненими 12 Висновки до розділу 1 20 РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ У РОБОТІ З КОЛИШНІМИ УВ’ЯЗНЕНИМИ 22 2.1. Методика діагностики у роботі з колишніми ув’язненими 22 2.2. Опис та результати дослідження соціальних проблем та психологічних особливостей колишніх ув’язнених 32 Висновки до розділу 2 45 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 48 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 53 ДОДАТКИ 59

Вступление:Актуальність теми дослідження. Реалізація технологічного підходу до вирішення соціальних проблем людини або групи відноситься до найбільш комплексних явищ у соціальній сфері. Соціальні технології вивчають історики, філософи, соціологи, спеціалісти з соціальних комунікацій, політологи, управлінці. Значний внесок у формування ідейно-теоретичних основ соціальних технологій внесли видатні соціологи XX ст. М. Вебер, Т. Парсонс, П. Сорокін, Р. Мертон та ін. В. Іванов 10, Я. Маргулян 31, В. Патрушев 10, М. Плотников 21, Т. Ревенко 25 та інші дослідники розглядають теоретико-методологічні аспекти впровадження інноваційних технологій у практику управлінської діяльності. В. Князєв 30, Ю. Сурмін 30 звертають увагу на можливості й переваги використання соціальних технологій в управлінні політичними й економічними процесами в Україні. Особлива увага у дослідженнях останніх років приділяється вивченню окремих видів соціальних технологій. Актуальним є й вивчення особливостей застосування технологій у роботі соціального працівника та соціального педагога. З позицій соціології технології у соціальній роботі розглядали В. Іванов 10, В. Патрушев 10, Ю. Сурмін 30 та ін. Сучасні дослідження із соціальної педагогіки присвячені проблемам специфіки роботи соціального педагога з певними категоріями населення (Н. Басов 28, О. Безпалько 32, Л. Ваховський 33, А. Капська 32; 34, О. Караман 33, М. Кратінов 33, О. Песоцька 33, О. Плахова 20, В.Синьов 35; 36, С. Харченко 33, О. Холостова 26; 27). Також в сучасних соціально-педагогічних дослідженнях розкриваються питання технологізації соціально-педагогічної діяльності (Н. Анчукова 3, Л. Бєлова 37, О. Віноградська 37, Л. Завацька 7, М. Зайченко 8, В. Зуєв 9, Н. Коляда 42, Л. Кузнецова 13, Н. Островська 18, О. Холостова 40, І. Зайнишев 41, О. Чернявська 45, В. Шахрай 46 та ін.). При цьому використання технології соціальної діагностики у роботі соціального працівника у роботі з колишніми ув’язненими розглянуто недостатньо повно. Особи, які вийшли з місць позбавлення волі, потребують соціальної допомоги, реабілітації та соціальної адаптації, успішність якої значно вплине на їх соціальний розвиток та забезпечить інтеграції колишніх ув’язнених у суспільство. Відповідно до вказаного у роботі соціальних працівників з колишніми ув’язненими мають впроваджуватися соціальні технології надання допомоги. Діагностична технологія в роботі з ув’язненими сприяє визначенню можливих проблем і складних ситуацій та дозволяє спрогнозувати шляхи надання їх подальшої допомоги. Доцільність застосування діагностичних технологій в роботі з колишніми ув’язненими підтверджується в працях В. Проскури, який вказує, що на етапі діагностичного оцінювання з колишніми ув’язненими відбувається співбесіда, завданням котрої є виявлення та аналіз проблем клієнта, далі на основі визначених проблем складається індивідуальна програма соціально-психологічної роботи, цілі та завдання якої формуються разом із клієнтом, а також зазвичай підписується угода (контракт, договір) 22, c. 14. Перелік вчених, які займалися вивченням обраної проблеми. Сутність надання соціальної допомоги колишнім ув’язненим на основі діагностичних даних розкривається у роботах багатьох науковців. Основи пенітенціарної соціології розкриваються у праці Ю. Алфьорова 2. Основи роботи пенітенціарного психолога описуються В. Голубєвою 24, А. Мокрецовим 24, А. Шамісою 24. Зміст та технології роботи соціального працівника у пенітенціарному закладі досліджує О. Холостова 40, А. Сухов 39, соціально-педагогічні аспекти роботи соціального працівника пенітенціарної установи наводяться у роботі А. Суботи 38. Сучасні технології соціальної роботи з групами ризику наводяться у дослідженнях Н. Басова 28, О. Плахової 20. О. Кравцова 12 приділяє увагу особливостям використання різних соціально-гуманітарних технологій у роботі соціального працівника з колишніми ув’язненими. Особливості процедури соціальної діагностики ув’язнених та колишніх засуджених розкриваються у праці А. Васищева 5. Організаційно-правові питання соціальної адаптації неповнолітніх, звільнених від відбуття покарання, досліджуються у роботі А. Ярового 50. Науковцями Ю. Луценко 6, О. Шиян 6 висвітлюються питання забезпечення правового та психолого-педагогічного супроводу неповнолітніх колишніх ув’язнених з асоціальними проявами у поведінці в умовах закладу соціальної реабілітації. Найбільш ґрунтовно проблему соціальної роботи з особами, які повернулися з місць позбавлення волі, досліджено у роботі В. Проскури 22; 23, де вказуються основи застосування технологій соціальної діагностики, соціальної адаптації та супроводу колишніх ув’язнених. При цьому науково-теоретичних та прикладних досліджень, які б розкривали особливості використання технології соціальної діагностики у роботі з особами, які вийшли з місць позбавлення волі, не достатньо. За ствердженням В. Шахрай 46, соціальна робота з колишніми засудженими на сучасному етапі нерозвинена. Це, зокрема, пояснюється тим, що більшість населення виявляє стійке негативне ставлення до цієї категорії громадян. Разом з тим поступово приходить розуміння, що неприйняття суспільством колишніх засуджених, їх відторгнення, небажання допомагати їм у вирішенні соціальних і інших проблем обертаються для правослухняних громадян такими явищами, як постійна соціальна тривожність, невпевненість у власній безпеці, висока ймовірність стати жертвою злочину і т. ін. Щоб зруйнувати цю соціально небезпечну тенденцію, необхідно створити ефективно діючу, що контролюється державою, систему соціальної роботи з особами, які звільнилися з місць позбавлення волі. До того ж вона повинна бути створена на нових гуманістичних і демократичних основах, що відповідають міжнародним нормам 46, c. 422. Вищевказане й обумовлює актуальність вибору теми дослідження: «Особливості застосування технології соціальної діагностики у роботі з колишніми ув’язненими». Об’єкт – технологія соціальної діагностики у роботі соціального працівника. Предмет роботи – особливості застосування технології соціальної діагностики у роботі з колишніми ув’язненими. Мета – розкрити особливості застосування технології соціальної діагностики у роботі з колишніми ув’язненими. Для досягнення вказаної мети варто було виконати наступні завдання роботи: 1. Теоретично проаналізувати особливості «соціальної діагностики» як технології роботи соціального працівника. 2. Розкрити особливості застосування технології соціальної діагностики у соціальній роботі з колишніми ув’язненими. 3. Практично дослідити використання технології соціальної діагностики у роботі з колишніми ув’язненими. З метою вирішення поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження: теоретичне і практичне дослідження, аналіз і синтез літератури з теми дослідження; узагальнення отриманих даних. Структура і обсяг роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (50 найменувань). Містить 4 таблиці, 4 додатки. Основний зміст роботи викладено на 51 сторінці.

Выводы:Теоретичний і практичний аналіз особливостей застосування технології соціальної діагностики у роботі з колишніми ув’язненими дозволив сформувати наступні висновки відповідно до поставлених у роботі завдань: 1. У межах виконання першого завдання теоретично проаналізовано особливості «соціальної діагностики» як технології роботи соціального працівника. Процес соціальної діагностики має власну внутрішню структуру і включає в себе наступні стадії або етапи: 1) стадія осмислення, тобто аналіз ситуації, що склалася, її причин і характерних особливостей; 2) стадія розробки альтернативних цілей, прийнятних для конкретного суб’єкта; 3) стадія пошуку способів і засобів переведення суб’єкта в новий особистісний чи соціальний стан. Встановлено, що для успішного здійснення роботи з соціальної діагностики певної проблеми або групи проблем необхідно виходити з того, що як технологія соціальної роботи соціальна діагностика використовує такі методи накопичення і збору інформації: соціологічні; педагогічні; психологічні та ін. Варто відзначити, що на діагностику покладається значна роль вчасно помітити, виявити проблему і сформувати діагноз як результат вивчення клієнта та його проблем. За умови доцільно організованої діагностики соціальних явищ та проблем можна не тільки дослідити певну наявність досліджуваного, а й заставити людей, які переживають проблеми, усвідомити їх, взяти відповідальність за таку поведінку на себе. Відповідно до цього визнання проблеми – уже перший крок на шляху до її вирішення. 2. Відповідно до другого завдання роботи розкрито особливості застосування технології соціальної діагностики у соціальній роботі з колишніми ув’язненими. Вказано, що діагностика входить до соціальної роботи з колишніми ув’язненими та їх сім’ями. Так, соціальна робота з колишніми ув’язненими включає в себе: збір та аналіз повної інформації про молоду людину, яка звільняється з міць позбавлення волі (вивчення її характеристики, справи, медичної картки); знайомство із сім’єю, оточенням колишнього ув’язненого; бесіда-знайомство з колишнім засудженим (з’ясування мотивації подальшої поведінки, індивідуально-психологічних особливостей, стосунки з батьками, освіта, майбутня робота); розробка індивідуальних діагностичних карт; складання індивідуальної програми з реабілітації для успішної адаптації до життя в суспільстві, підбір методів виховання (засобів впливу на свідомість, почуття, волю); складання плану соціального супроводу; розробка та проведення тренінгів з питань соціальних цінностей, досвіду та стимулювання розвитку позитивних рис характеру, подолання особистих комплексів. Соціальна робота з батьками неповнолітнього колишнього засудженого також включає в себе технологію соціальної діагностики. Основний зміст соціальної роботи з батьками неповнолітнього ув’язненого: знайомство із сім’єю (підготовка до зустрічі, з’ясування мотивації щодо проживання молодої людини в сім’ї, питання подальшої освіти, роботи); допомога у створенні позитивного сімейного мікроклімату; складання плану соціального супроводу сім’ї; індивідуально-консультативна робота з батьками з подолання конфліктних ситуацій у сім’ї. Також має проводитися соціальна робота з найближчим оточенням колишнього ув’язненого: знайомство з оточенням, друзями; індивідуально-консультативна робота з друзями. Одним з видів надання соціальної допомоги колишнім ув’язненим з використанням технології соціальної діагностики є модель «ведення випадку», яка передбачає певну послідовність дій. Перший етап – соціальна діагностика, вивчення ситуації. Оцінюється соціальна проблема і визначаються потреби клієнта, що передбачає реалізацію таких положень: оцінка потреб клієнта; розробка плану соціального супроводу; визначення пріоритетів у задоволенні потреб клієнта; якщо необхідно, визначається вартість послуг і джерела фінансування. Функції соціального працівника полягають в діагностиці особистості колишнього засудженого за допомогою різних психологічних методик, формуванні заключення про особистість на основі отриманих даних і розробці спільно з ним програм перевиховання, виправлення і способів спілкування з колишнім ув’язненим. На цьому етапі для накопичення і збору інформації соціальний працівник в межах використання технології соціальної діагностики з колишніми ув’язненими може використовувати такі методи: соціологічні методи; методи збору і накопичення інформації; педагогічні методи; психологічні методи. Другий етап технології ведення випадку – безпосереднє надання послуг. На цьому етапі визначаються організації та спеціалісти, які будуть безпосередньо надавати послуги клієнту, характер і обсяг послуг, здійснюється безпосередня робота з клієнтом та оцінка ефективності заходів. Третій етап – аналіз роботи та оцінка послуг. Цей етап передбачає такі моменти: оцінка змін, що відбулися в результаті надання послуг; вивчення нових потреб, що з’явилися у клієнта і потребують вирішення; розробка (за потреби) додаткового плану соціального супроводу; припинення роботи з клієнтом, якщо він більше не потребує соціально-педагогічної допомоги. Соціальний працівник має провадити періодичний контроль за тим, чи спостерігаються позитивні зміни в процесі надання соціальних послуг і, в разі необхідності, вносити зміни або доповнення до розробленого плану діяльності. 3. У межах розв’язання третього завдання роботи практично досліджено особливості використання технології соціальної діагностики у роботі з колишніми ув’язненими. Насамперед, було детально проаналізовано методичні і практичні аспекти застосування технології соціальної діагностики у роботі соціального працівника з колишніми ув’язненими, зауважено важливість дослідження соціальних проблем та психологічних характеристик особистості опитуваних. Визначено сутність методів інтерв’ювання та тестування у роботі з колишніми засудженими. Вказано особливості психодіагностичного обстеження, охарактеризовано процедуру тестування, вказано специфіку оформлення результатів. Зокрема, уточнено, що оформлення результатів діагностичного обстеження колишніх ув’язнених може мати описовий, проблемний, спеціалізований та прогностичний характер. За результатами психодіагностичного обстеження можуть писатися: довідка; заключення; психологічний портрет (поглиблений; загальний; частковий; експрес-психологічний портрет); рекомендації; програма корекційного чи виховного впливу. Для проведення практичного дослідження було обрано інтерв’ю за основними критеріями оцінки життєдіяльності колишніх ув’язнених (Додаток А), та процедуру тестування з використанням «Методики діагностики оцінки самоконтролю у спілкуванні М. Снайдера» (Додаток Б) та «Опитувальника деструктивних установок в міжособистісних відносинах В. Бойко» (Додаток В). Відповідно до отриманих результатів інтерв’ю та опитування виявлено основні соціальні проблеми, невідповідність виховання недолітніх в сім’ях, низьку фінансову забезпеченість, матеріальну скруту, проблеми у взаєминах з дорослими та однолітками, складність соціалізації неповнолітніх – колишніх ув’язнених у суспільстві. За даними психологічного тестування виявлено, що більшість неповнолітніх – колишніх ув’язнених мають низький рівень самоконтролю у спілкуванні, мають значні прояви негативних установок щодо оточуючих людей: завуальованої жорстокості у ставленні до людей, в судженнях про них; відкритої жорстокості у ставленні до людей; обґрунтованого негативізму в судженнях про людей; бурчання; негативного особистого досвіду спілкування з оточуючими. Отримані дані вказують на потребу проведення з опитуваними корекційної роботи, до якої варто залучити психолога і педагогів навчального закладу. Крім того, у програму соціального супроводу має закладатися й надання соціальної, педагогічної, психологічної допомоги як самим неповнолітнім колишнім ув’язненим, які приймали участь в дослідженні, а й членам їх сімей. Разом з тим проблему ресоціалізації та оптимального входження колишніх ув’язнених в соціум потрібно вирішувати й на регіональному та загальнодержавному рівні, змінюючи ставлення оточуючих людей до осіб, які відбули покарання у місцях позбавлення волі. За умови поєднання зусиль всіх працівників соціальних служб можна підвищити якість надання послуг для колишніх ув’язнених та сприяти їх успішній інтеграції в соціум.

Литература:1. Айві Алей. Цілеспрямоване інтерв’ювання і консультування: сприяння розвитку клієнта: Навчальний посібник / Пер. з англ. О. Абесонової. – К. : Сфера, 1998. – 342 с. 2. Алферов Ю. А. Пенитенциарная соціологія / Ю. А. Алферов. – 2-е изд. – Домодедово, 2005. – 182 с. 3. Анчукова Н. И. Содержание и методы педагогической деятельности социального работника: Учебно-методический комплекс / Н. И. Анчукова. – Хабаровск : Изд-во ДВГУПС, 2006. – 35 с. 4. Бойко І. І. Соціологія / І. І. Бойко, І. Р. Байрак, В. І. Волобуєв, В. Ф. Ятченко. – К. : Сталь, 2012. – 336 с. 5. Васищев А. А. Организация и проведение психодиагностических обследований / А. А. Васищев // Научнометодические основы оказания психологической помощи осужденным. – М. : «Права человека», 2001. – С. 34–63. 6. Забезпечення правового та психолого-педагогічного супроводу дітей з асоціальними проявами у поведінці в умовах закладу соціальної реабілітації : Методичний посібник / Укл. Ю. А. Луценко, О. П. Шиян – К. : ПЦ «Фоліант», 2009. – 136 с. 7. Завацька Л. М. Технології професійної діяльності соціального педагога. Навчальний посібник для ВНЗ / Л. М. Завацька. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2008. – 240 с. 8. Зайченко М. В. Інструментарій соціального педагога / М. Зайченко. – К. : Шк. світ, 2011. – 128 с. 9. Зуєв В. М. Поняття технології в сучасній філософії / В. М. Зуєв // Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка. – 2010. – Випуск 3. – С. 23–26. 10. Иванов В. Н. Инновационные социальные технологии государственного и муниципального управления / В. Н. Иванов, В. И. Патрушев. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : ЗАО «Издательство «Экономика», 2001. – 327 с. 11. Комарова Н. М. Соціальний супровід як форма соціальної допомоги сім’ям, які взяли на виховання дитину-сироту / Н. М. Комарова, І. В. Пєша // Український соціум. – 2006. – Вип. 2. – С. 49–58. 12. Кравцова О. О. Рекреаційні технології у структурі соціально-гуманітарних технологій / О. О.Кравцова // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. – К. : Міленіум, 2012. – № 3. – С. 88–93. 13. Кузнецова Л. П. Основные технологии социальной работы : учебное пособие / Л. П. Кузнецова. – Владивосток : Изд-во ДВГТУ, 2002. – 92 с. 14. Лукашевич М. П. Теорія і методи соціальної роботи : навч. посіб. / М. П. Лукашевич, І. І. Мигович. – 2-ге вид., доп. і випр. – К. : МАУП, 2003. – 168 с. 15. Методика и технологии работы социального педагога : учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Б. Алмазов, М. А. Беляева, Н. С. Бессонова и др. ; Под. ред. М. А. Галагузовой, Л. В. Мардахаева. – М. : Издательский центр «Академия», 2002. – 192 с. 16. Настільна книга соціального педагога / Авт.-уклад. : О. Є. Марінушкіна, І. М. Вишнева, В. В. Носенок. – Х. : Вид-во «Ранок», 2011. – 272 с. 17. Основи соціально-педагогічної діяльності : навч. посіб. / За ред. З. М. Шевців. – 2-ге вид., доп. і випр. – К. : МАУП, 2003. – 168 с. 18. Островська Н. В. Теоретичні підходи до визначення понять «соціальні технології» і «соціально-комунікаційні технології» / Н. В. Островська // Світ соціальних комунікацій: Науковий журнал. – Том 10. – К., 2013. – С. 117–120. 19. Пєша І. В. Соціальний супровід як форма комплексної соціальної допомоги / І. В. Пєша // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – № 11 (270). – Ч. ІІ, 2013. – С. 193–199. 20. Плахова О. М. Сучасні технології соціальної роботи з групами ризику: Навчально-методичний посібник для студентів соціологічного факультету / О. М. Плахова. – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2008. – 70 с. 21. Плотников М. В. Современные социальные технологии менеджмента / М. В. Плотников // Современные исследования социальных проблем. – 2012. – № 2. – С. 7. 22. Проскура В. В. Технології соціальної адаптації чоловіків, які звільняються з місць позбавлення волі : автореф. дис. канд. соціол. наук: 22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології / В. В. Проскура // Класичний приватний університет. – Запоріжжя, 2008. – 17 с. 23. Проскура В. В. Соціальна робота з особами, які повернулися з місць позбавлення волі / В. В. Проскура // Соціальна політика і соціальна робота. – 2005. – № 1 (29). – С.20–30. 24. Рабочая книга пенитенциарного психолога / В. П. Голубева, А. В. Шамиса ; под ред. А. И. Мокрецова. – М., 1998. – 242 с. 25. Ревенко Т. Сутність і перспективи розвитку технологій соціальної реклами органів влади / Т. Ревенко // Теорія та практика державного управління. – Х., 2010. – Вип. 4 (31). – С. 81–87. 26. Российская энциклопедия социальной работы. В 2-х т. / под ред. Е. И. Холостовой. – М., 1997. – 334 с. 27. Содержание и технологии деятельности социального работника в пенитенциарном учреждении / Технологии социальной работы : учебник под общ. ред. проф. Е. И. Холостовой. – М. : ИНФРА-М, 2001. – С. 224–235. 28. Социальная работа с различными группами населения: учебное пособие / коллектив авторов ; под ред. Н. Ф. Басова. – М. : КНОРУС, 2012. – 528 с. 29. Социальная работа : учебное пособие для студ. вузов / Авт.: В. И. Курбатов, В. Д. Альперович, П. Я. Циткилов и др. ; под общ. ред. В. И. Курбатова. – Ростов н/Д : Феникс, 2003. – 480 с. 30. Социальные коммуникации (теория, методология, деятельность) : словарь-справочник / В. Князев, Ю. Сурмин. – Х. : КП «Городская типография», 2009. – 392 с. 31. Социальные технологии управления обществом: региональный уровень / под ред. Я. А. Маргуляна. – СПб. : Издательство Санкт-Петербургской академии управления и экономики, 2010. – 436 с. 32. Соціальна педагогіка : підручник. / А. Й. Капська, О. В. Безпалько, Р. Х. Вайнола; За ред. проф. А. Й. Капської. – 4-те вид. виправ. та доп. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 488 с. 33. Соціальна робота з різними категоріями клієнтів: науково-навчально-методичний посібник / С. Я. Харченко, М. С. Кратінов, Л. Ц. Ваховський, В. О. Кратінова та ін. – Луганськ : «Альма-матер», 2003. – 198 с. 34. Соціальна робота: технологічний аспект : навчальний посібник / За ред. проф. А. Й. Капської. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 352 с. 35. Соціальні послуги на рівні громади для осіб з інтелектуальною недостатністю / За ред. акад. В. М. Синьова. – К., 2004. – 312 с. 36. Соціальні послуги для осіб з розумовою недостатністю / За ред. акад. В. М. Синьова. – К., 2007. – 312 с. 37. Соціальні технології: Тексти лекцій (для студентів 3 курсу денної форми навчання напряму 0502 (6.030601) – «Менеджмент» спеціальності 6.050200 – «Менеджмент організацій» / Укл.: О. М. Віноградська, Л. О. Бєлова – Харків : ХНАМГ, 2009. – 135 с. 38. Суббота А. В. Социально-педагогические аспекты деятельности социального работника пенитенциарного учреждения / А. В. Суббота. – Новошахтинск, 2012. – 20 с. 39. Сухов А. Н. Социальная работа в пенитенциарных учреждениях : Учебное пособие / Под редакцией проф. А. Н. Сухова. – М. : »МПСИ», 2009. – 300 с. 40. Технологии социальной работы : учебник / Под общ. ред. Е. И. Холостовой. – М. : ИНФРА-М, 2002. – 455 с. 41. Технология социальной работы / Под ред. И. Г. Зайнышева. – М. : ВЛАДОС, 2002. – 240 с. 42. Технології соціально-педагогічної діяльності : навчальний посібник // Уклад.: Н. М. Коляда. – Умань, 2009. – 70 с. 43. Тюптя Л. Т. Соціальна робота: теорія і практика : навч. посіб. / Л. Т. Тюптя, І. Б. Іванова. – К. : Знання, 2008. – 574 с. 44. Фирсов М. В. Психология социальной работы: Содержание и методы психосоциальной практики : учеб. пособие / М. В. Фирсов, B. O. Шапиро. – М. : Изд. центр «Академия», 2002. – С. 83–123. 45. Чернявська О. В. Технології соціальної роботи / О. В. Чернявська // Навчально-методичні матеріали для студентів соціологічного факультету. – Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2007. – 72 с. 46. Шахрай В. М. Технології соціальної роботи : навчальний посібник / В. М. Шахрай. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 464 с. 47. Шевців З. М. Основи соціально-педагогічної діяльності : навч. посіб. / З. М. Шевців ; рец.: Р. В. Павелків, С. В. Лісова, М. М. Філоненко. – К. : Центр учб. л-ри, 2012. – 246 с. 48. Шевчук О. М. Соціально-педагогічна технологія у діяльності соціального педагога Електронний ресурс / О. М. Шевчук. – Режим доступу : http://dspace.udpu.org.ua:8080/jspui/handle/6789/983. 49. Энциклопедия социальной работы. – В 3-х т. – М. : Центр общечеловеческих ценностей, 2006. – 565 с. 50. Яровий А. О. Організаційно-правові питання соціальної адаптації неповнолітніх, звільнених від відбуття покарання / А. О. Яровий // Матеріали наук.-практ. конф. Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого «Конституція – основа державно-правового будівництва і соціального розвитку України» (30.06.2001 р., м. Харків). – Харків, 2001. – С. 198–200.