Еволюція прав, свобод і обвязків людини і громадянина

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ ПРАВ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА 5 1.1. Історія виникнення ідеї про права людини і громадянина 5 1.2. Сучасна нормативно-правова регламентація прав людини і громадянина 11 РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА 20 2.1. Поняття прав людини і громадянина 20 2.2. Класифікація прав людини і громадянина 25 ВИСНОВКИ 30 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32

Вступление:Актуальні теми. У якій би державі не перебувала людина, чи в місці свого постійного проживання вона залишається вільною істотою, що знаходяться під захистом світової спільноти, власної держави, громадянином якої вона є, а також держави, в якому вона знаходиться. Стан свободи будь-якої людини реалізується через його суб’єктивні права. Реалізація прав людиною завжди тісно взаємодіє із здійсненням обов’язків. Інститут прав і свобод є центральним в конституційному праві. Він закріплює свободу народу і кожної людини від свавілля державної влади. Це – серцевина конституційного ладу кожної країни. Він закріплює свободу всього народу в цілому і свободу кожної окремо взятої людини від свавілля державної влади. Конституція України закріплює найважливіші та основні права людини у своїх статтях. Це і особисті, і політичні, і цивільні права, це права у сфері культури, економіки, соціальні й інші права. Без цих прав жодні людина не змогла б реалізувати себе і своє життя в цілому. Об’єктом даного дослідження є суспільні відносини, що складаються в процесі реалізації прав особи і громадянина. Предметом дослідження є положення чинного законодавства України, що регулюють такі суспільні відносини, практика застосування названих положень, а також теоретичні дослідження в цій сфері. Метою дослідження є вивчення еволюції та правової регламентації прав та свобод людини і громадянина. Для досягнення даної мети маємо наступні завдання: дослідження історії виникнення ідеї про права людини і громадянина; вивчення сучасної нормативно-правової регламентації прав людини і громадянина; визначення поняття прав людини і громадянина; проведення класифікації прав людини і громадянина. Методологічна основа дослідження. У роботі використано філософські (діалектичні), загальнонаукові та спеціально-наукові методи дослідження.

Выводы:Права і свободи людини і громадянина в сучасному демократичному світі – основа правової держави. Зміст прав і свобод різноманітний й охоплює всі сторони життя особистості. Вони включають право на свободу думки, релігійні переконання, фізичну безпеку, право на свободу пересування в своїй країні, можливість залишати її і повертатися. Визнається право людини вільно розпоряджатися своїми здібностями до праці, право власності та ряд інших прав. Володіння правами і свободами, на які не може зазіхати держава, забезпечує особистості можливість утвердитися як гідного члена суспільства. Держави вже не можуть діяти, користуючись необмеженим вибором засобів і способів по відношенню до особи, чиї права, свободи та обов’язки сформульовані в міжнародних документах (декларації, договори, пакти, хартії, конвенції) і в національному законодавстві (Конституція країни, закони, підзаконні акти). Права людини мають складну структуру: існують певні відмінності в поняттях «права людини» і «права громадянина», і «права» і «свободи» людини, «основні (фундаментальні) та інші права людини», «права індивіда» і «колективні права». Під правами людини розуміють сукупність моральних норм, що належать людям, незалежно від расових, національних або соціальних відмінностей. Право людини – міра дозволеної поведінки. Права людини визначають мінімум умов для збереження людської гідності та життя, є універсальними категоріями, які випливають із самої природи людини можливості користуватися елементарними, найбільш важливими благами та умовами безпечного, вільного існування особистості в суспільстві. Світове співтовариство виробило вимоги міжнародних стандартів з прав людини, які закріплені у Загальній декларації прав людини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р., Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (1966); Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права (1966), в документах Наради з безпеки і співробітництва в Європі (1975), в різних міжнародних договорах. Більшість з цих стандартів розглядається міжнародним співтовариством як загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, які мають обов’язкову силу для всіх держав світу. Тому законодавство України – повноправного члена міжнародного співтовариства – орієнтується на ці стандарти. Права людини повинні надаватися кожному індивіду і гарантуватися конституцією країни і національним законодавством. Визнаючи міжнародні норми з прав людини, держава бере на себе зобов’язання не тільки перед міжнародним співтовариством, а й перед усіма, хто перебуває під її юрисдикцією.

Литература:1. Буткевич В. Фактори негативного впливу на ефективність реалізації прав людини в Україні / В. Буткевич // Право України. – 2009. – № 4. – С. 36–41. 2. Жильнікова Н. Д. Реалізація прав людини і громадянина в контексті принципу верховенства права / Н. Д. Жильнікова // Актуальні проблеми функціонування держави та тенденції захисту прав і свобод людини : зб. матеріалів юрид. наук.-практ. Інтернет-конференції «Актуальна юриспруденція». – К., 2011. – С. 54–59. 3. Кельман М. С. Загальна теорія права (з схемами, кросвордами, тес­тами) : підруч. / М. С. Кельман; О. Г. Мурашин. – К. : Кондор, 2002. – 353 с. 4. Загальна теорія держави і права / М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Богачова та ін. ; за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Харків : Право, 2002. – 432 с. 5. Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права : навчальний посібник. – 3-тє вид., змін, й доп. – Тернопіль : Карт-бланш, 2002. – 247 с. 6. Лазур Я. В. Щодо класифікації прав і свобод людини / Я. В. Лазур // Форум права. – 2001. – № 1. – С. 565–569. 7. Логачова В. В. Гарантії реалізації прав і свобод людини та громадянина, як необхідна умова користування особою своїх прав і свобод. Електронний ресурс / В. В. Логачова. – Режим доступу : http://intkonf.org/logachova-vv-garantiyi-realizatsiyi-prav-i-svobod-lyudini-ta-gromadyanina-yak-neobhidna-umova-koristuvannya-osoboyu-svoyih-prav-i-svobod/ 8. Міжнародне приватне право : курс лекцій / за ред. В. М. Гайворонського, В. П. Жушмана – К. : Атіка, 2009. – 215 c. 9. Перун О. І. Реалізація прав людини в Україні на практиці: окремі аспекти Електронний ресурс / О. І. Перун. – Режим доступу : http://www.lex-line.com.ua/?language=ru&go=full_article&id=531 10. Правознавство : підручник / А. І. Берлач, С. С. Бичкова, Д. О. Карпенко, А. М. Колодій, А. Ю. Олійник, В. І. Осадчий. – 2-ге видання. – К. : Правова єдність, 2009. – 792 с. 11. Політологія: наука про полiтику : підручник для вузів / за заг. ред. В. Г. Кременя та ін. – 4-є вид., випр. і доп. – К. ; Х. : Єдiнорог, 2002. – 640 с. 12. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави : навчальний посібник / П. М. Рабінович. – Видання 5-те, зі змінами. – К. : Атіка. – 2001. – 176 с. 13. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підручник / О. Ф. Скакун ; пер. з рос. – Харків : Консум, 2001. – 656 с. 14. Теория государства и права / за заг.ред. Л. А. Морозова. – М., 2002. – 414 с. 15. Теория государства и права / за заг.ред. А. Ф. Черданцев. – М. : Юрайт, 2002. – 432 с. 16. Теорія держави і права. Академічний курс : підручник / О. В. Зайчук та ін. ; ред. О. В. Зайчук, Н. М. Оніщенко. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 688 c. 17. Теория государства и права / за заг.ред. М. Н. Марченко. – М. : Зерцало, 2006. – 800 с. 18. Теория права и государства / за заг.ред. В. В. Лазарев. – М., 2002. – 576 с. 19. Тунян Н. Конституційні обов’язки людини і громадянина. Матеріали конфереції Електронний ресурс / Н. Тунян. – Режим доступу : http://intkonf.org/tunyan-nt-konstitutsiyni-obovyazki-lyudini-ta-gromadyaninaponyattya-yuridichna-priroda-genezis-2/ 20. Ширкова І. В. Проблема становлення та розвиток прав людини в контексті соціокультурного розвитку людства (соціально-філософський аналіз) / І. В. Ширкова // Інтелект. Особистість. Цивілізація. – 2010. – № 8.