Мережеві спільноти: соціологічний аналіз

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ МЕРЕЖЕВИХ СПІЛЬНОТ 7 1.1. Витоки інформаціоністського підходу до дослідження суспільства 7 1.2. Мережева реальність як соціально-історичне явище 17 1.3. Становлення мережі Інтернет та мережевих спільнот 23 Висновки до першого розділу 39 РОЗДІЛ ІІ. СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ МЕРЕЖЕВИХ СПІЛЬНОТ 42 2.1. Типологія (класифікації) сучасних мережевих спільнот 42 2.2. Стратифікаційна структура мережевої інформаційної спільноти 46 2.3. Основні риси мережевих спільнот 59 Висновки до другого розділу 70 ВИСНОВКИ 72 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 75  

Вступление:Із розвитком глобальних і локальних комп’ютерних мереж, у яких формуються мережеві спільноти як один з різновидів соціальних структур нового типу, перед соціологічною наукою постає проблема методології їх соціоструктурного аналізу як віртуальних мережевих співтовариств, що об’єднуються в кіберкомунікативному просторі навколо інформаційних ресурсів. Дослідження мережевих спільнот у рамках предмету соціології припускає розгляд їх як певних динамічних структурованих утворень із специфічними властивостями. Соціальну структуру мережевої спільноти можна оцінити (або виміряти) за культурними, екологічними, часовими, психологічними характеристиками. У процесі цих оцінок вибудовуються системи взаємозв’язків між людьми. У мережевого аналізу є великий потенціал з погляду дослідження субкультур мережевих спільнот. Мережевий аналіз розвивається в руслі інваріантних методів обробки даних, насамперед у вигляді матриць. Це приводить до того, що мережевий метод сприймають в основному як інструмент для емпіричної обробки й описування даних. У випадку з відсутністю сталих теоретичних і емпіричних способів дослідження мережевих спільнот це представляє значну перешкоду для дослідження їх субкультури. Окрім того, в наш час недостатньо розроблені методики, що дозволяють відслідковувати динаміку зміни цих структур. Мережеві співтовариства є дуже динамічними утвореннями – самі процеси, що визначають матриці відносин між учасниками мережевих спільнот, розвиваються іноді швидше, ніж вони встигають їх засвоювати. До того ж ми маємо справу зі специфічною ситуацією зміни поколінь мережевих спільнот у рамках соціально-демографічної групи. Деякі дослідники намагаються виявити взаємовплив різних характеристик мереж. Наприклад, як ступінь щільності або централізації мереж вплине на природу й напрямок потоків ресурсів, що розподіляються у мережі. Соціологія мереж ще має перевести теоретичні концепції традиційної соціології в мережеві терміни, що означає також соціологічну інтерпретацію сленгу мережевих комунікантів. Рішення цієї проблеми покаже межі застосовності мережевих підходів у соціології. Приміром, влада, ієрархічність, диференціація, інтеграція, стратифікація, конфлікт і багато інших концептів соціологічної теорії поки неадекватно осмислені в контексті мережевого підходу. Як наслідок, ускладнюється адаптація й переклад загальних соціологічних питань у площину мережевих методів. Все це утворює низку методологічних складностей для аналізу онлайн-спільнот. З позицій теорії інформаційного суспільства здійснено спроби осмислення нової соціальної реальності в роботах Д. Белла, Дж. Гельбрейта, М. Кастельса, М. Маклюена, У. Мартіна, Й. Масуди, М. Постера, Д. Тапскотта, Є. Тоффлера, А. Турена, Ф. Уебстера та ін. Водночас дослідження мережевих соціальних взаємодій у кіберпросторі здійснюється переважно зарубіжними соціологами, такими, як Уеллман, Негропонте, Рейнгольд, Коллок, Гурак, Кайзлер, Гулайя, Спрелл, Бейм, Хэрршг, Даттон та ін. Серед українських та російських вчених, які досліджували формування й розвиток інформаційного суспільства та мережевих спільнот, варто згадати Р. Абдєєва, Л. Бевзенко, С. Бондаренка, М. Вершиніна, Є. Войскунського, О. Голобуцького, С. Дятлова, С. Дацюка, А. Жичкіну, Д. Іванова, В. Іноземцева, А. Колодюка, С. Коноплицького, Н. Костенко, О. Лобовікову, О. Личковську, А. Петренко-Лисак, А. Ручку, О. Рунова, Є. Швеця, О. Шевчука, В. Щербину. Актуальність виконаного дослідження зумовлена тим, що соціологічній літературі (особливо вітчизняній) проблемам інформаційного суспільства стали приділяти увагу відносно недавно, залишаючи розгляд цієї проблематики прерогативою економістів, кібернетиків, футурологів, наукознавців. Залишається невизначеним перш за все питання про те, що собою являє інформаційне суспільство взагалі – окремий фрагмент сучасних суспільств, або якісно новий історичний тип суспільства, що виникає в наші часи. Не вирішеним залишається також питання про те, що є фундаментальним соціальним відношенням нового суспільства, яким чином відбуватиметься розвиток його соціальної структури, та чи можливо взагалі виділити таке відношення. Неадекватність теоретичних соціологічних підходів проявляється, зокрема, при намаганні вивчати кіберкомунікативні або мережеві спільноти (network community). Не зовсім зрозуміло, що собою являють спільноти, які створюються у віртуальному просторі поза межами традиційних форм соціальної взаємодії. Загалом, в так званій «кіберсоціології», існують дві основні теоретичні позиції: згідно з однією кібервзаємодія є продовженням, більш повною реалізацією та новим виміром традиційно сформованих соціальних структур та інститутів, згідно другої – вони є своєрідним межовим простором переходу до нових способів та форм соціального життя загалом. Перша позиція вимагає «дорощування» старих соціологічних теорій, друга – вироблення принципово нових. Певне, обидва підходи обмежені, оскільки протиставляються один одному, що в першому випадку загрожує зведенням нового до старого і неможливістю побачити реальні зміни соціального життя, а в другому загрожує відкиданням надбань досвіду теоретизування. Тому теоретична ситуація має бути розглянутою з точки зору не тільки формування кіберкомунікативного середовища, але й з точки зору усього масиву соціальних наслідків появи віртуальної сфери суспільних відносин, включаючи світоглядні. Це, у свою чергу, передбачає аналіз на межі соціологічного теоретизування та соціальної філософії, тобто передбачає міжпредметний підхід. Об’єктом аналізу є мережеві спільноти. Предмет дослідження – соціологічний аналіз мережевих спільнот на сучасному етапі. Мета дипломної роботи полягає у здійсненні соціологічного аналізу мережевих спільнот. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення конкретних завдань, а саме: 1) встановити витоки інформаціоністського підходу до дослідження суспільства; 2) охарактеризувати мережеву реальність як соціально-історичне явище; 3) надати соціологічний портрет мережі Інтернет та мережевих спільнот; 4) проаналізувати образ мережевої спільноти в сучасних соціологічних дослідженнях; 5) дослідити стратифікаційну структуру мережевої інформаційної спільноти; 6) визначити та описати основні риси мережевої спільноти. Методологічною основою дослідження є універсальні принципи науковості та об’єктивності. У дослідженні ми спирались на структурно-порівняльний, системно-аналітичний та низку загальнонаукових методів, таких як метод логічного аналізу, класифікації, узагальнення. Методика дослідження зумовлена метою і специфікою досліджуваного матеріалу й має комплексний характер. Компаративний та описовий методи застосовуються як провідні і основні прийоми інвентаризації та систематизації матеріалу. Методи компонентного та інтерпретаційного аналізу уможливлюють всебічну характеристику мережевих спільнот. Теоретична цінність виконаної роботи полягає в тому, що основні положення й висновки роботи сприяють становленню та подальшому розвитку нового напряму прикладної соціології – соціології Інтернету, а також розвитку соціології мережевих спільнот. Практичне значення дослідження полягає в тому отримані висновки й результати можуть бути застосовані в навчальному процесі на соціологічних та гуманітарних факультетах, в т.ч. при розробці й читанні курсів з соціології комунікацій, соціальних комунікацій, зв’язків із громадськістю, а також у спецкурсах з соціології Інтернету та соціології мережевих спільнот. Структура виконаного дослідження обумовлена його метою та завданнями і складається зі вступу, двох розділів та висновків до кожного з них, загальних висновків та списку використаної літератури (115 джерел).

Выводы:Таким чином, можна констатувати, що у кіберкомунікативному континуумі сформувалося специфічне комунікативне соціальне середовище з особливою субкультурою, у якому відбуваються процеси, що виходять за рамки соціалізаційних процесів у межах традиційних соціальних інститутів. Мережеві спільноти всі більше впливають на економічну, політичну та соціальну (насамперед освіта й виховання) сфери суспільного життя не тільки за допомогою формування ціннісних установок, але й шляхом формування комунікативних структур наднаціонального рівня, у межах яких здійснюється інформаційний вплив на свідомість і поведінкові стратегії населення України. Нове комунікативне середовище виникає як продовження історично сформованих соціальних процесів, хоча і видається ідеологічно як деякий об’єктивний процес, що розвивається сам по собі. Методологічно помилково було б аналізувати розвиток мережі без урахування цього чинника – вона розвивається не взагалі, а в певному напрямку, представляючи собою момент регулювання соціальних процесів з боку відповідного суб’єкта. При цьому самі суб’єкти ще тільки виникають, конституюються в процесі розвитку нового середовища, тому настільки важлива ідеологічна компонента, що використовується для відображення соціальних вимірів. Аналізуючи ці суб’єкти, ми маємо справу з двома подібними, але все ж різними завданнями – визначити своє до них ставлення (беручи до уваги ставлення до себе) і визначити логіку практичної взаємодії. Перше завдання не вирішується, якщо користуватися ідеологічним (тобто нав’язаним) визначенням реальності. Чи стане масова кіберкоммунікація безпосередньою передумовою зміни реальності вже в найближчому майбутньому (вже сьогодні) – питання відкрите але не безальтернативне. Можливо, що комунікативний процес в глобальному соціумі будуватиметься за принципом самокомунікації – інформація буде не шукатися і передаватися (виходити), а проводитись. Інформація стане якісно іншим духовним феноменом – замість відбиття зовнішньої співвіднесеності матеріальних (сприйманих безпосередньо через відчуття) і ідеальних (сприйманих опосередковано, через структури свідомості) явищ навколишнього світу, інформація змістовно буде вираженням людського організованого ставлення до явища з точки зору його (предмета) присутності в ситуації індивідуального саморозвитку. Провідною стороною, ціннісним аспектом буття стане саморозвиток індивіда, а не його експансія в світ (у складі групи або індивідуально). Структурування суспільства перестане призводити до утворення масових довготривалих спільнот, набувши характеру спільних індивідуалізованих взаємодій індивідів, які обмінюються досвідом саморозвитку з подібними індивідами. Суспільство буде поставати особистості у вигляді індивідуалізованих комунікацій з собі подібними або значущими індивідами (природними або штучними) з точки зору спільного саморозвитку в співставленні смислових просторів. Зміниться, таким чином, лише характер утворення спільнот як засобів самореалізації людини. Джерелом же взаємодії був і залишиться сам людський індивід – слід додати, що не кожен, але прагне до саморозвитку. Деградуючий споживач виступає об’єктом впливу і не більше, його відчуженість буде все більш нестерпною для нього самого. Звідси ідея пріоритетності саморозвитку в такому соціальному середовищі виступатиме основною рушійною силою, провідним фактором зміни реальності. Подібні перспективи бачаться, зрозуміло, з точки зору певної ціннісної орієнтації, в центрі якої стоїть ідея людського прогресу. При неструктурованості сучасної мережі вельми складно вибудувати деяку систему висловлювань про неї і, тим більше, оцінити її соціальні наслідки – завжди залишається почуття неповноти через те, що предмет постійно змінюється. Вченими висловлюється думка проте, що це наслідок того, що мережеві співтовариства ще не склалися, вони не стільки в сьогоденні, скільки в майбутньому, їхні обриси мінливі, що і викликає відчуття принципової недоступності їх до пізнання. Спільне конструювання теоретичного образу мережі виступає фактором її структурування, бо соціологічне уявлення лягає в основу суб’єктів, що складаються в ній і, відповідно, формується її структура. Людство, що отримало у свої руки комунікаційну міць глобальної комп’ютерної мережі, переживає пік чергової глобалізації, пошук гуманітарного виміру нового комунікативного середовища знаходиться в самому зародковому стані. Будь-яке нове соціальне явище спочатку є міфологізованим (стаючи тим самим фактом реальності для масової свідомості), а потім відбивається в структурах понятійного мислення (починає піддаватися відкритій трансформації). Мережеві спільноти – це новий засіб соціального кооперування, складання зусиль масових спільнот в небувалих досі масштабах, що роблять можливим рішення нового рівня завдань, які постають перед людством – однак індивід залишається колишнім за своїми способами ціннісної орієнтації. Тому виникає проблемна ситуація, усвідомлювана найближчим чином в категоріях етики. Разом з тим проблема структурування нескінченності (проектування соціального цілого на індивідуальне буття) стара як світ і вирішувалася вона традиційно або шляхом вироблення понятійних систем (раціонально-критичний підхід), або шляхом створення системи образних уявлень (міфологічний підхід) – відповідні процеси спостерігаються і в разі концептуалізації рефлексії мережевих спільнот, що спостерігається в даний час. За межі міфу, схоже, вже стали виходити, а до понятійної системи нового типу (заснованої не так на структурах індивідуалізованого мислення або масовій системі знакового спілкування) ще не наблизилися. У цьому сенсі мережеві спільноти позначили собою унікальне проблемне поле з точки зору розвитку соціологічної теорії.

Литература:1. Авинаш К. Веб-аналитика: анализ информации о посетителях вебсайтов / К. Авинаш. – М. : «Диалектика», 2008. – 464 с. 2. Арестова О. Н. Коммуникация в компьютерных сетях: психологические детерминанты и последствия / О. Н. Арестова, Л. Н. Бабанін, А. Е. Войкунский // Вестник МГУ. Серия XIV. Психология. – 2006. – № 4. – С. 14–20. 3. Арефьев П. Г. Навигатор по телекоммуникационным ресурсам в социологии / П. Г. Арефьев //Социологический журнал. – 2009. – № 3/4. – С. 139–186. 4. Бабаева Ю. Д. Психологические последствия информатизации / Ю. Д. Бабаева, А. Е. Войкунский //Психологический журнал. 1998. – Т. 19. – № 1. – С. 89–100. 5. Бабаева Ю. Д. Интернет: воздействие на личность / Ю. Д. Бабаева, А. Е. Войкунский, О. В. Смыслова // Гуманитарные исследования в Интернете / Под ред. А. Е.Войскунского. – М. : Можайск-Терра, 2000. – С. 11–39. 6. Байков В. Д. Интернет: поиск информации и продвижение сайтов / В. Д. Байков. – СПб. : БХВ-Санкт-Петербург, 2000. – 288 с. 7. Батыгин Г. С. Социология интернет: наука и образование в виртуальном пространстве / Г. С. Батыгин // Социологический журнал. – 2001. – № 1. – С. 8–11. 8. Бахмин А. В. Сотрудничество и конфликт в виртуальном сообществе / А. В. Бахмин //Социологический журнал. – 2007. – №1/2. – С. 65–92. 9. Белинская Е. П. К обоснованию социокультурного подхода в анализе виртуальной реальности Электронный ресурс / Е. П. Белинская. – Режим доступа : //http://www.isn.ru/info/seminar.doc/Soc(iydoc 10. Белинская Е. П. К проблеме групповой динамики сетевого сообщества / Е. П. Белинская // 2-ая Российская конференция по экологической психологии. Тезисы. Москва, 12-14 апреля 2000. – М. : Экопсицентр РОСС. – С. 249–251. 11. Белинская Е. П. Пространство, населенное Другими Электронный ресурс / Е. П. Белинская, А. Е. Жичкина. – Режим доступа ://http://inter.net.ru/16/28.html 12. Белинская Е. Современные исследования виртуальной коммуникации: проблемы, гипотезы, результаты / Е. Белинская, А. Жичкина. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 165 с. 13. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Д. Белл. – М., 1999. – 286 с. 14. Белл Д. Социальные рамки информационного общества / Д. Белл // Новая технократическая волна на Западе. – М., 1986. – С. 330–342. 15. Беляева А. В. Общие проблемы включения ученых-гуманитариев в международную компьютерную коммуникацию / А. В. Беляева, О. И. Марченко, С. В. Тихомирова // RELARN ‘95: Сборник докладов конференции. – 1995. – С. 123–130. 16. Богатуров А. Десять лет парадигмы освоения / А. Богатуров // Pro et Contra. – Т. 5. – 2000. – № 1. – С. 195–201. 17. Бритков В. Б. Дубовский С. В. Информационные технологии в национальном и мировом развитии / В. Б. Бритков, С. В. Дубовский //Общественные науки и современность. – 2000. – № 1. – С. 146–150. 18. Букин Д. Underground киберпространства / Д. Букин, М. Букин // Рынок ценных бумаг. – 1997. – С. 18–22. 19. В Україні нарахували 8 млн. постійних Інтернет-користувачів Електронний ресурс – Режим доступу: http://tsn.ua/nauka_it/v-ukrayini-narahuvali-8-mln-postiinih-internet-koristuv achiv.html 20. Васюков И. Село Компьютеррово и его обитатели (Законы жизни компьютерной и Интернет-культуры) Электронный ресурс / И. Васюков. – Режим доступа : //http://follow.rn/psychology/vasyukov.html 21. Войскунский А. Е. Групповая игровая деятельность в Интернете / А. Е. Войкунский // Психологический журнал. – 1999. – Т. 20. – № 1. – С. 126–132. 22. Войскунский А. Е. Метафоры Интернета / А. Е. Войкунский // Вопросы философии. – № 11. – 2001. – С. 64–79. 23. Гагин А. Технология работы в глобальных общедоступных сетях. / А. Гагин. – М. : Jet Infosystems, 1996. – 180 с. 24. Гейтс Б. Дорога в будущее / Б. Гейтс / Пер. с англ. – М. : «Русская редакция», 1996. – 281 с. 25. Глобальная статистика украинского Интернета, февраль 2014 Електронный ресурс // Собственность компании SputnikMedia.net. – Режим доступа : http://i.bigmir.net/index/UAnet_global_report_022005.pdf 26. Горошко Е. И. Гендерное пространство Интернета / Е. И. Горошко // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. – Сер. «Философия. Социология». – Симферополь, 2005. –Т. 18 (57), № 2. – С. 58–64. 27. Горошко Е. И. Гендерные особенности электронной коммуникации в Интернете / Е. И. Горошко // Право і безпека. – Харків : ХНУ ВС, 2005. – № 4/6. – С. 189–192. 28. Дайзард У. Наступление информационного века / У. Дайзард // Новая технократическая волна на Западе. – М., 1986. – С. 343–356. 29. Дерябин А. А. Неформальные группы и сети коммуникации Электронный ресурс / А. А. Дерябин. – Режим доступа : //http://www.nsu.ru/psych/internet/bits/colleges.htm 30. Добреньков В. И. Фундаментальная социология: Теория и методология / В. И. Добреньков, А. И. Кравченко. – В 15 т. – Т. 1. – М. : ИНФРА-М, 2003. – 908 с. 31. Докторов Б. З. Онлайновые опросы: обыденность наступившего столетия Электронный ресурс / Б. З. Докторов. – Режим доступа : //http://www.isn.ru/sociology/public/sociology.htm 32. Докторов Б. З. Российский Интернет: новое русское чудо / Б. З. Докторов Электронный ресурс. – Режим доступа : http://www.socio.ru/public/doktorov/ Chudo.doc 33. Доповідь про стан та розвиток інформатизації в Україні за 2009 рік Електронний ресурс // Кабінет Міністрів України. Режим доступу: zakon.nau.ua/doc/content/?uid=1064.1304.1 34. Дридзе Т. М. Экоантропоцентрическая модель социального познания как путь к преодолению парадигмального кризиса в социологии / Т. М. Дризде //Социологические исследования. – 2000. – № 2. – С. 20–28. 35. Дятлов С. А. Принципы информационного общества / С. А. Дятлов // Информационное общество. – 2000. – № 2. – С. 77–85. 36. Дьякова Е. Г. Социальные последствия развития Интернета и миф о величии электричества / Е. Г. Дьякова, А. Д. Трахтенберг // Интернет. Общество. Личность. Тезисы доклад. Межд. Конф. СПб. – 1999. – С. 120–129. 37. Емелин В. Ризома и Интернет Электронный ресурс / Р. Емелин. – Режим доступа : //http://www.geocities.com/emelinvadim/rhizome.htm 38. Емелин Р. Глобальная сеть и киберкультура / Р. Емелин Электронный ресурс – Режим доступа: http://www.geocities.com/emelinvadim /rhizome .htm 39. Жичкина А. Е. О возможностях психологических исследований в сети Интернет / А. Е. Жичкина // Психологический Журнал. – 2000. – Том 21. – № 2. – С. 75–78. 40. Жичкина А. Е. Социально-психологические аспекты общения в Интернете Электронный ресурс / А. Е. Жичкина. – Режим доступа : //http://flogiston.ru/projects/articles/refinf.shtml 41. Жичкина А. Е. Самопрезентация в виртуальной коммуникации и особенности идентичности подростков-пользователей Интернета / А. Е. Жичкина, Е. П. Белинская Электронный ресурс. – Режим доступа : http://flogiston.df.ru/projects/articles/strategy.shtml 42. Жичкина А. Е. Результаты исследования поведения в Интернете Электронный ресурс / А. Е. Жичкина, К. Ю. Ефимов. – Режим доступа : //http://flogiston.ru/proiects/articles/oprosrezults.shtml 43. Жичкина А. Социально-психологические аспекты общения в Интернете Электронный ресурс / А. Жичкина. – Режим доступа : //http://flogiston.df.ru/projects/articles/refinf.shtml 44. Жичкина А. Социально-психологические аспекты общения в Интернете / А. Жичкина. – М. : Дашков и Ко, 2004. – 117 с. 45. Залесский П. К. Измерение Интернет-аудитории методом личных опросов Электронный ресурс / П. К. Залесский. – Режим доступа : //http://www. comcon-2. com/Publication/web-vektor3. htm. 46. Затуливетер Ю. С. Информационная природа социального антагонизма и пути перехода к информационному саморегулированию социума посредством компьютерной среды Электронный ресурс / Ю. С. Затуливер. – Режим доступа : http ://zvt. hotbox. ru/dokl2000. htm 47. Землянова Л. М. Сетевое общество, информационализм и виртуальная культура / Л. М. Землянова // Вестник МГУ. – Серия 10. Журналистика. 1999. – № 2. – С. 58–69. 48. Зимина Е. Попасть в ссылку / Е. Зимина // Бизнес. – 2012. – № 12. – С. 100–104. 49. Зиновьев А. На пути к сверхчеловечеству / А. Зиновьев. – М. : Центрполиграф, 2000. – 245 с. 50. Иванов Д. В. Виртуализация общества / Д. В. Иванов // Социология и социальная антропология. – СПб., 1997. – С. 44–56. 51. Иванов Д. В. Идея информационного общества и INTERNET Электронный ресурс / Д. В. Иванов. – Режим доступа : //htpp://www.soc.pu.ru:810 l/persons/dvi/internet. html. 52. Иванов Д. В. Критическая теория и виртуализация общества / Д. В. Иванов // Социс. – 2009. – № 1. – С. 32–40. 53. Иванов Д. В. Феномен компьютеризации как социологическая проблема Электронный ресурс / Д. В. Иванов. – Режим доступа : //http://www.soc.pu.ru:8101/publications/pts/divanov.html 54. Иноземцев В. Л. Возвращение к истокам или прорыв в будущее? / В. Л. Иноземцев // Социологические исследования. – 1998. – № 8. – С. 140–147. 55. Исследование влияния Интернета на общение между людьми Электронный ресурс. – Режим доступа : //http://www.emarketer.com 56. ІnMind: число украинских интернет-пользователей приблизилось к 13 млн человек Електронный документ // Агентство Интернет-Новостей. – Режим доступа : http://ain.ua/2010/10/06/33522 57. Калашникова Л. В. Соціологічний аналіз інституалізації українського сегменту Інтернет / Л. В. Калашникова, Л. С. Черноус // Наукові праці. Соціологія. – 2012. – Вип. 172, Т. 184. – С. 28–33. 58. Карсанова Е. Хакеры за справедливость / Е. Карсанова // Московские новости. 1999. – 28 апреля. – С. 3–4. 59. Кастельс М. Информационная эпоха. Экономика, общество и культура / М. Кастельс. – М. : Изд-во ГУ ВШЭ, 2000. – 320 с. 60. Кастельс М. Становление общества сетевых структур / М. Кастельс // Новая постидустриальная волна на Западе / Под ред. В. Л. Иноземцева. – М. : Academia, 1999. – С. 492–505. 61. Кастельс М. Россия и сетевое общество (аналитическое исследование) Электронный ресурс / М. Кастельс, Э. Киселева. – Режим доступа : //http://www.socio.ru/wr/00-l/Castells.htm 62. Кент П. Internet / П. Кент / Пер. с англ. В. Л. Григорьева. – М. : Компьютер, ЮНИТИ, 2006. – 368 с. 63. Кизима С. Интернет в России: влияние на социальную стратификацию Электронный ресурс / С. Кизима. – Режим доступа : http:// sociology, extrim.ru/dip/litr. htm 64. Козлова Т. В. Интернет и современные кабинетные исследования / Т. В. Козлова // Маркетинг в России и за рубежом. – 2007. – № 3. – С. 59–65. 65. Количественные исследования онлайн – так ли права критика? Электронный ресурс // Геміус Україна. – Режим доступу : http://gemius.com.ua/ua/ru_online_possibilities 66. Компьютерные технологии в масштабных социологических исследованиях / И. Г. Бурыкин, С. Т. Главацкий, А. А. Одинцов // Вестник МГУ. – Серия 18. Социология и политология. – 1996. – № 2. – С. 39–53. 67. Кон А. Секреты Интернета. / А. Кон. – Ростов н/Д : Феникс, 2000. – 320 с. 68. Коннекут Д. Использование Интернет. / Д. Коннекут. – К. : Діалектика, 2010. – 300 с. 69. Коритнікова Н. Напрями впливу інтернет-технологій на політичне життя суспільства / Н. Коритнікова // Український соціум: науковий журнал. – К., 2007. – № 2. – С. 139–148. 70. Кремлева О. С. Сетевые сообщества Электронный ресурс / О. С. Кремлева. – Режим доступа : /http://www.follow.ru/psychology/article.22.html 71. Кролл Э. Все об Internet / Э. Кролл. – К. : BHV, 2005. – 592 с. 72. Купер И. Р. Гипертекст как форма организации социального знания / И. Р. Купер // Социологический журнал. – 2000. – № 1/2. – С. 12–18. 73. Кустарев А. Чем Киберпространство отличается от Америки Электронный ресурс / А. Кустарев. – Режим доступа : //http://www.nerv.m/net/print.asp9artid=:92 74. Левин М. Д. Методы поиска информации в Интернет / М. Д. Левин. – М. : Солон-Пресс, 2003. – 223 с. 75. Лепский В. Е. Моделирование и поддержка сообществ в Интернете (препринт) / В. Е. Лепский, А. Г. Рапуто. – М. : Институт психологии РАН, 1999. – 180 с. 76. Луков В. А. Социальная общность: трактовки в социологии / В. А. Луков, М. Ю. Русаков //Дискурс. Социологическая студия. – Вып.2. – М. : Социум, 2002. – С. 91–99. 77. Луман Н. Решения в «информационном обществе» Электронный ресурс / Н. Луман. – Режим доступа : //http://soc.pu.ru:8101/publications /pts/lumani.html 78. Ляпоров В. Цифровой мир. Новый человек? / В. Ляпоров //Компьютер. 2000. – № 1. – С. 24–25. 79. Маслов О. Р. Психика и реальность, типология виртуальности / О. Р. Маслов, Е. Е. Пронина // Виртуальная реальность в психологии и искусственном интеллекте. – М. : Росс. ассоц. искусств. интеллекта, 1998. – С. 211–225. 80. Маховская О. Интернет как социальная информационно-коммуникативная система Электронный ресурс / О. Маховская. – Режим доступа: //http://pubs.camegie.ru/p&c/vol5-2000/4/default.asp 81. Микешина Л. А. Новые образы познания и реальности / Л. А. Микешина, М. Ю. Опенков. – М. : РОССПЭН, 1997. – 260 с. 82. Минаков А. Некоторые психологические свойства и особенности Интернет как нового слоя реальности Электронный ресурс / А. Минаков. – Режим доступа : //http://flogiston.df.ru/progects/articles/oprosrezults.shtml 83. Мирская Е. З. Социологические аспекты формирования иртуальных сообществ, включающих российских ученых / Е. З. Мирская, Д. А. Баюк // Материалы Годичной научной конференции. – М. : ИИЕТ РАН, 1996. – С. 86–93. 84. Моисеев Н. Н. Информационное общество как этап новейшей истории / Н. Н. Моисеев // Свободная мысль. – 1996. – № 1. – С. 76–82. 85. Моисеев Н. Н. Информационное общество: возможности и реальность Электронный ресурс / Н. Н. Моисеев. – Режим доступа : //http://www/politstudies.ru/fulltext/1999/3/2.htm 86. Нестеров В. К вопросу о динамике сетевых сообществ Электронный ресурс / В. Нестеров. – Режим доступа : //http: flogiston.ru/projects/articles /groupdyn.shtml 87. Нестеров В. К вопросу об эмоциональной насыщенности межличностных коммуникаций в Интернет Электронный ресурс / В. Нестеров. – Режим доступа : //http://flogiston.df.ru/projects/articles /netemotions.shtml 88. Носов Н. А. Психологические виртуальные реальности / Н. А. Носов. – М. : Институт человека РАН, 1995. – 195 с. 89. Очковский М. И. Девиантное поведение пользователей в условиях работы в компьютерных сетях : автореф.дисс. к.с.н. / М. И. Очковский. –М., 2000. – 21 с. 90. Паринов С. И. Онлайновые сообщества: методы исследования и практическое конструирование : автореф. дис. доктора технических наук / С. И. Паринов. – Новосибирск, 2000. – 22 с. 91. Поспелов Д. А. Где исчезают виртуальные миры? / Д. А. Поспелов //Виртуальная реальность. – М. : Российская Ассоциация искусственного интеллекта, 1998. – С. 101–119. 92. Пуговский, М. Так сколько же в Украине пользователей Интернета? Электронный ресурс / М. Пуговский // Компьютерное обозрение ІТ для бизнеса. – Режим доступа: http://ko.com.ua/node/47789 93. Резник Ю. М. Социология жизни: новая парадигма или междисциплинарный синтез? / Ю. М. Резник // Вестник МГУ. – Серия 18. Социология и политология. – 2006. – № 4. – С. 12–36. 94. Романовский Н. В. Интерфейсы социологии и киберпространства / Н. В. Романовский //Социологические исследования. – 2000. – № 1. – С. 16–23. 95. Ростовцева Д. Социологический анализ процесса формирования виртуального сообщества Электронный ресурс / Д. Ростовцева. – Режим доступа ://http://www.ieie.nsc.ru/rineta-nsk/Virt. Soc.html 96. Сатин Д. К. Интернет как среда проведения психологических исследований Электронный ресурс / Д. К. Сатин. – Режим доступа://http://www.psychology.ru/internet/ecology/05. stm 97. Скокова Л. Соціокультурні особливості користувачів Інтернету в Україні / Л. Скокова // Медіа. Демократія. Культура / За ред. Н. Костенко, А. Ручки. – К. : Інститут соціології НАН України, 2008. – С. 240–261. 98. Спицын В. Совершенствование структуры и содержания интернет-сайтов регионов / В. Спицын. // Маркетинг. – 2007. – № 6. – С. 104–116. 99. Тарасенко В. Антропология интернет: самоорганизация «человека кликающего» Электронный ресурс / В. Тарасенко. – Режим доступа://http://www.nsus.by. 810 l/klinamen/dunaev4. html 100. Терин В. П. Информационное и коммуникационное воздействие в условиях глобализации Электронный ресурс / В. П. Терин. – Режим доступа : http://www.isn.ru/info/seminar-doc/inf.doc 101. Тихомиров O. K. Общение, опосредствованное компьютером / О. К. Тихомиров, Ю. Д. Бабаева, А. Е. Войкунский // Вестник МГУ. – Сер. 14. Психология. – 2006. – № 3. – С. 31–42. 102. Тощенко Ж. Т. Социология жизни как концепция исследования социальной реальности / Ж. Т. Тощенко // Социологические исследования. – 2000. – № 2. – С. 3–12. 103. Україна отримала національний домен. УКР Електронний ресурс // ictv.ua. – Режим доступу : http://www.ictv.ua/wasp/ua/facts/213/1266653/ 104. Українське суспільство 1992-2007. Динаміка соціальних змін / За ред. д. ек. н. В. Ворони, д. соц. н. М. Шульги. – К. : Інститут соціології НАН України, 2007. – 544 с. 105. Филиппова Т. В. Интерактивная коммуникация в эмпирической социологии (Опыт социологического анализа Интернет-опросов) : автореф. дис. к.с.н. / Т. В. Филиппова. – М., 2000. – 23 с. 106. Фриндте В. Публичное конструирование «Я» в опосредствованном компьютером общении / В. Фриндтне, Т. Келер // Гуманитарные исследования в Интернете / Под ред. А. Е. Войскунского. – М. : Можайск-Терра, 2000. – С. 40–54. 107. Хейзинга Й. Homo ludens / Й. Хейзинга. – М. : Изд-во: Прогресс-Академия, 1992. – 324 с. 108. Чесноков С. Аудитория российского Интернета: измерения и реальность / С. Чесноков //Broadcasting. – №3 (7). – 2000. – С. 90–93. 109. Чудов Г. С. MUD современная форма виртуальной реальности / Г. С. Чудов // Виртуальная реальность в психологии и искусственном интеллекте. – М., 1998. – С. 295–305. 110. Чураков А. Н. «Информационное общество» и эмпирическая социология / А. Н. Чураков //Социологические исследования. – 1998. – №1. – С. 35–44. 111. Шмелев А. Г. Психологические аспекты самопрезентации пользователей Интернета / А. Г. Шмелев, Е. И. Рыхлевская // 2-ая Российская конференция по экологической психологии. Тезисы. – М., 2000. – С. 270–271. 112. Шредер Р. Киберкультура, киборгпостмодернизм и социология технологий виртуальной реальности: скольжение на волнах души в век информации / Р. Шредер // На путях постмодернизма. – М., 1995. – С. 117–125. 113. Щербина В. М. Образи інформаційного суспільства: соціологічний вимір / В. М. Щербина. – К., 2005. – 248 с. 114. Щербина В. Н. Сетевые сообщества в ракурсе социологического анализа. Опыт рефлексии становления «киберкоммуникативного континуума» / В. Н. Щербина. – Запорожье : Просвіта, Бердянский педагогический институт, 2001. – 228 с. 115. Щербина О. Мережеві ігрові спільноти як комунікативне явище сучасного інформаційного простору / О. Щербина // Український інформаційний простір. Соціологія. – 2011. – Вип. 6. – С. 199–204.