Стан та державне регулювання іноземного інвестування економіки України

Содержание: Вступ 3 Основна частина 4 Висновки 14 Список використаних джерел 15

Вступление:Наукова розробка теоретичних основ іноземного інвестування свідчить про зростання ролі інвестицій в процесі суспільного відтворення. Аналіз методологічних підходів до визначення сутності і складових інвестиційної діяльності, значення іноземного капіталу для економічного зростання потребує розробки узагальнених рекомендацій для сприяння активізації іноземного інвестування: Інвестиційна діяльність представляє собою складний, багатовимірний процес, здійснення якого вимагає розробки стратегічних цілей і завдань економічної політики держави та участі різних суб’єктів інвестування, класифікації інвестицій та джерел інвестування, розробки напрямків активізації інвестиційної діяльності, формування сприятливого інвестиційного клімату. Традиційні підходи досліджень інвестиційної діяльності засновані на окремих розрахунках індикаторів фінансової стабільності. Вони, як правило, не розглядають взаємозв’язок загальних принципів управління економікою з основними функціями державного регулювання прямих іноземних інвестицій. Потребують більш детального розгляду окремі заходи щодо державної політики у сфері іноземного інвестування, які мають бути синхронізованими із масштабами та напрямами ринкової трансформації. Залучення іноземних інвестицій є особливо важливим завданням у контексті трансформаційних змін економіки України, її структурної перебудови, інтеграції у світовий економічний простір. За останні часові періоди інвестиції стали відігравати особливу роль у житті будь-якої країни пострадянського періоду. Дослідження проблеми інвестування економіки завжди знаходилось у центрі уваги економічної думки. Це обумовлено тим, що інвестиції торкаються найглибших основ господарської діяльності, визначають процес економічного зростання в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, зростання технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро – і макрорівнях. Активізація інвестиційного процесу є одним із надійніших механізмів соціально-економічних перетворень.  

Выводы:Для створення сприятливого інвестиційного клімату держава використовує різноманітні типи регулювань: податкове, фінансово-кредитне, антимонопольне тощо. Покращення якості регулювань дасть змогу реалізувати потенційні можливості суб’єктів економічної діяльності, спрямованих на отримання прибутку від своєї діяльності, а відтак наповнення бюджету та створення робочих місць у регіоні. Таким чином, створення відповідно до ринкових засад механізму взаємодії інвестора й органів державної влади в управлінні інвестиційним процесом та лібералізації економіки дасть змогу залучити якомога більше інвестиційних ресурсів в економіку країни. Міжнародний досвід інвестування свідчить, що ті з країн, кому вдалося залучити значні обсяги інвестицій, успішно та швидко долають завдання ринкового реформування національних економік, досягають значних темпів соціально-економічного розвитку. Отже, одним із найважливіших факторів, що сприяє припливові іноземних інвестицій у країну, є наявність ефективного, стабільного законодавства про іноземні інвестиції та зовнішньоекономічну діяльність. Заходи державного регулювання за допомогою грошово-кредитної політики (емісія грошей, зміна облікової ставки, зміна обсягів обов’язкових резервів тощо), як правило, застосовуються не спеціально до іноземних інвесторів, а до всіх економічних суб’єктів. На великі іноземні компанії, що займаються виробництвом, ці заходи суттєво не впливають. Але слід зазначити, що іноземні інвестори розглядають практику застосування грошово-кредитних методів як показник державних пріоритетів у сфері економіки, а також для макроекономічного аналізу.  

Литература: 1. Про інвестиційну діяльність : Закон України від 18.09.1991 № 1560-XІІ // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1991. – № 47. – Ст. 646. 2. Жаліло Я. А. Формування моделі економічного розвитку України у післякризовому світі / Я. А. Жаліло, Д. С. Покришка, Я. В. Белінська та ін.. //Аналітична доповідь К.: НІСД, 2013. – 65 с. 3. Забєліна І. В. Особливості державного регулювання залучення іноземних інвестицій в Україну Електронний ресурс / І. В. Забєліна // Актуальні проблеми розвитку управлінських систем: досвід, тенденції, перспективи (збірник тез ІV студентської науково-практичної конференції, 23 квітня 2009 р.). – Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/conf/2009-1/doc/10.pdf. 4. Майорова Т. В. Інвестиційна діяльність : навч. посіб. / Т. В. Майорова. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 472 с. 5. Мальська М. П. Туристичний бізнес: теорія та практика : підручник / М. П. Мальська, В. В. Худо. – 2-ге вид. перероб. та доп. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 368 с. 6. Обушна Н. І. Державне регулювання прямих іноземних інвестицій в Україні / Н. І. Обушна, Т. В. Мацибора. – К. : ННЦ ІАЕ, 2012. – 225 с. 7. Офіційний сайт Державної служби статистики України Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/. 8. Шатило О. Інституційні особливості державного регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності: порівняльний аналіз України і США / О. Шатило // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації : Матеріали підсумкової науково-практичної конференції за міжнародною участю. 30 жовтня 2009 року. У 2-х томах. – Т. 2. – Одеса : ОРІДУ НАДУ. – 2009. – с. 151–157.