Розкрийте професійне призначення менеджерів по управлінню персоналом та їх місце в структурі управління соціальним розвитком колективу

Содержание: Вступ 3 1. Професійне призначення менеджерів по управлінню персоналом 4 2. Місце менеджера в структурі управління соціальним розвитком колективу 7 Висновки 13 Список використаних джерел 14

Вступление:В сучасних умовах ринкових відносин прагнення до більш раціонального використання того, що має підприємство потребує нового підходу до вирішення більшості питань. Для рішення цих задач необхідно перш за все створити такі умови – економічні, організаційні, психологічні, які б стимулювали якісний продуктивний процес праці, підвищували б відповідальність за дотримання ефективної діяльності підприємства. В Україні головною метою реформи вважалося створення ефективних власників, а не ефективних менеджерів та працівників, тому за роки реформи значимість та престижність праці дуже знизилась. Але реформування економіки неможливе без активізації праці кожного працездатного громадянина. Отже, менеджмент системи персоналу в сучасний період є одним з найважливіших факторів, вміле використання якого може сприяти розв’язанню всього комплексу соціально-економічних проблем. Функціонування підприємства, залежить не лише від ефективного управління, а й від вірного формування та здійснення форм і методів управління персоналом. У даній роботі розглянемо професіональні вимоги та призначення менеджерів з управління персоналом та визначимо їх ролі в управлінні соціальним розвитком колективу.

Выводы:Менеджер з управління персоналом виконує важливу роль на кожному підприємстві чи організації, адже в його функції входить не тільки підбір кваліфікованих кадрів, але й подальше супроводження їх діяльності, в тому числі й управління соціальним розвитком колективу. Розвиток персоналу – сукупність організаційно-економічних заходів служби керування персоналом організації в області навчання персоналу, його перепідготовки й підвищення кваліфікації. Ці заходи охоплюють питання професійної адаптації, оцінки кандидатів на вакантну посаду, поточної періодичної оцінки кадрів, планування ділової кар’єри й службово-професійного просування кадрів, роботи з кадровим резервом. Сюди входять питання організації винахідницької і раціоналізаторської роботи в організації. Здійснення заходів по розвитку персоналу пов’язане з визначеними витратами, які, як показував міжнародний досвід, швидко окупаються й сприяють прогресивному розвитку організації. Таким чином, на менеджера з управління персоналом покладено соціально відповідальні завдання з адаптації та розвитку персоналу підприємства, що має на меті покращення соціально-психологічного клімату в колективі, підвищення продуктивності праці кожного з членів колективу, надання відчуття захищеності й турботи з боку керівництва підприємства та інших членів трудового колективу для кожного працівника з врахуванням його потреб, а також створення потужного мотиваційного поля для підвищення лояльності персоналу та його працездатності.

Литература:1. Савченко В. А. Професійні стандарти: сутність, значення, перспективи створення і використання / В. А. Савченко // Соціально-трудові відносини: теорія та практика. Збірник наукових праць. – № 2. – 2012. – С. 23–31. 2. Дуракова И. Б. Управление персоналом : учебное пособие / И. Б. Дуракова, Л. П. Волкова, Е. Н. Кобцева, О. Н. Полякова. – М. : Инфра-М, 2009. – 569 с. 3. Пожуєва Т. О. Стратегія управління персоналом – один з основних засобів підвищення продуктивності праці / Т. О. Пожуєва // Гуманітарний вісник ЗДІА. – № 43. – 2010. – С. 247–254. 4. Касьянова А. В. Універсальний збірник посадових інструкцій / А. В. Касьянова. – М. : ГроссМедіа, 2009. – 285 с. 5. Качалуба О. І. Особливості атестації персоналу на підприємствах / О. І. Качалуба // Управління розвитком. – № 1. – 2012. – С. 159–161. 6. Виноградський М. Л. Організація праці менеджера : навч. посібн. для студ. екон. вузів / М. Л. Виноградський, А. М. Виноградська, О. М. Шкапова. – К. : Кондор, 2002. – 518 с. 7. Кибанов А. Я. Основи управління персоналом / А. Я. Кибанов. – М. : ИНФРА-М, 2005. – 304 c.