Дистанційне навчання

Содержание:ВСТУП 3 1. Поняття про дистанційну освіту 5 2. Організація дистанційного навчання 12 3. Створення дистанційного курсу з іноземної мови на базі комп’ютерних комунікацій 19 ВИСНОВКИ 26 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 28 ДОДАТОК 29

Вступление:За останні роки розвиток інформаційних технологій зробив актуальною проблему модернізації системи освіти. Суть такої модернізації найбільше відбилася в концепції дистанційної освіти, яка завдяки Інтернету охоплює широкі шари суспільства та стає найважливішим фактором його розвитку. Особливого значення така модернізація системи освіти набуває в Україні. Згідно з деякими дослідженнями, в Україні близько 30% навчальних закладів заявили про те, що вже мають або планують організувати навчання в режимі ДО. Однак найчастіше за цим стоїть звичайна заочна форма навчання. Чим же відрізняється дистанційна освіта від інших видів отримання знань і професії? Насамперед, ДО - це відкрита система навчання, що передбачає активне спілкування між викладачем і студентом за допомогою сучасних технологій та мультимедіа. Така форма навчання дає свободу вибору місця, часу та темпу навчання. Система ДО має ряд переваг і значно розширює коло потенційних студентів. Одержати освіту дистанційно має можливість молодь, яка не може поєднувати навчання з роботою або проживає у віддаленій від обласних центрів місцевості; військовослужбовці; домогосподарки; керівники; бізнесмени або студенти, що бажають паралельно одержати освіту. Дистанційна форма навчання підходить майже всім, тому що дає можливість гармонійно поєднувати навчання та повсякденне життя. Варто відзначити, що ДО - доступна можливість одержати освіту за кордоном з мінімальними фінансовими витратами при великому виборі спеціальностей, оскільки більшість ВНЗ Європи та США ввели таку зручну для студентів форму освіти набагато раніше, ніж Україна. Сучасна освіта вимагає безупинно розширювати своє сприйняття комплексності світу та формування інформаційного суспільства. Для того, щоб знання отримали конкретний зв'язок з діями, необхідно постійно "навчати себе", поповнюючи й розширюючи свою освіту. Саме цю мету й ставить перед собою дистанційна освіта. Отже, на сьогодні актуальним є вивчення головних принципів функціонування дистанційної освіти, питань, пов’язаних з створенням та організацією дистанційних курсів. Метою курсової роботи є вивчення створення дистанційного курсу з іноземної мови на базі комп’ютерних технологій. Предметом роботи є дистанційне навчання, об’єктом виступають засоби створення дистанційного курсу на базі комп’ютерних комунікацій. Визначена мета роботи може бути успішно досягнута через виконання наступних завдань: - визначення поняття про дистанційну освіту; - аналіз принципів організації дистанційного навчання; - створення дистанційного курсу з іноземної мови на базі комп’ютерних комунікацій.

Выводы:Дистанційне навчання характеризується високим професіоналізмом, прагненням до співробітництва, самоствердженням і високим рівнем комунікації з колегами: йому властиве різке підсилення соціально-значущих мотивів: ділового, пізнавального, співробітництва, самореалізації і розвитку, афіліації, самоствердження і комунікативності, внаслідок використання відкритого і комп'ютерного навчання і сучасних засобів комунікації . Дистанційне навчання - це сукупність педагогічних технологій, що базуються на принципах відкритого і комп’ютерного навчання та активних методах навчання у спілкуванні в інформаційному освітньому просторі, для організації освіти користувачів, розподілених у просторі та часі. До принципів дистанційного навчання відносять: принцип гуманістичності навчання; пріоритетності педагогічного підходу при проектуванні освітнього процесу в дистанційному навчанні; педагогічної доцільності застосування нових інформаційних технологій; вибору змісту освіти; забезпечення захисту інформації, що циркулює в дистанційному навчанні; стартового рівня освіти; відповідності технологій до навчання; мобільності навчання; неантагоністичності дистанційного навчання існуючим формам освіти. Система дистанційного навчання включає програми і курси різноманітних рівнів (початкова, середня, середня професійна освіта; підготовчі курси, вища, післядипломна, додаткова освіта; професійні курси, курси соціального спрямування). Головною проблемою у визначенні політики дистанційного навчання є проблема відношення до власника курсу. Головна особа у дистанційному навчанні – студент. Студенти, як правило, географічно віддалені від навчального центру, мають різну комп'ютерну підготовку, доступ до мережі Інтернет. Тому в дистанційному курсі необхідно це враховувати, крім того, треба уникати одноваріантної, книжкової побудови маршруту вивчення, що може виснажувати студента. Кожен студент повинен мати можливість побудувати свій особистий маршрут навчання. Для створення дистанційного курсу установі потрібно буде визначити задачі і направлення процесу розробки дистанційної навчальної програми, створення і підготовку навчальних матеріалів, передачі їх дистанційно. При організації дистанційного курсу необхідно розробити програму оцінювання і коментування всіх компонентів програми і визначити, яку з найбільшим успіхом, включити інформацію про результати в процес дистанційного навчання. Ключовою фігурою в дистанційному навчанні є т'ютор, що відповідає за проведення занять зі студентами. Однією з необхідних умов ефективності дистанційного навчання є проведення чат-занять. На такі заняття виносяться заздалегідь заплановані теми та проблеми, які вимагають оперативної взаємодії студентів та викладача. При створенні дистанційного курсу з іноземної мови на базі комп’ютерних комунікацій необхідно визначити, яке програмне забезпечення для технічного супроводу дистанційної форми навчання, створення учбових матеріалів та постійних форм контролю знань буде використовуватися. Всі користувачі системи можуть бути віднесені до однієї з чотирьох категорій: студенти, т’ютори (викладачі-методисти), автори курсів (викладачі-експерти) та адміністратори системи. Навчальний матеріал має бути розбитий на декілька модулів. Студенти прочитують лекції й одержують завдання і консультації через Інтернет. Кожний модуль закінчується екзаменаційною сесією в установі (не більш 5 днів, що включають звичайно вихідні). У Додатках наведено варіанти дистанційного курсі з іноземної мови: англійської, німецької та французької. У розроблених курсах визначена їх мета, результати навчання, навчальна стратегія курсу та його зміст.

Литература:1. Гершунский Б.С. Методологические проблемы использования компьютерной техники в системе образования и педагогической науке // Программированное обучение. – 1986. – Вып. 23. 2. Гладье Л.Е. Всеобщее обучение в режиме он-лайн: надежда или очковтирательство // Высшее образование в Европе. – 2000. – Вып. 3. 3. Гуржій А.М. Інформаційні технології в освіті / Проблеми освіти: наук. метод. зб. – К.: ІЗМН, 1998. – Вип. ІІ. – С. 5-11. 4. Дмитренко П.В., Пасічник Ю.А. Дистанційна освіта. – К.: НПУ, 1999. – 25 с. 5. Закон України “Про Національну програму інформатизації” від 4.02.1998 р. 6. Каледина А.Н., Кушельман Н.В. Высшее учебное заблуждение. - М.: Дрофа, 1996. – 228 с. 7. Кларин М.В. Инновации в обучении. Метафоры и модели. М.: Наука, 1997. – 398 с. 8. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні. - К.:КПІ, 2000. 9. Про затвердження Положення про дистанційне навчання: Наказ Міністерства освіти і науки від 23.01.2004. 10. Про затвердження Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004– 2006 рр.: Постанова №149 Кабінету Міністрів України від 23.09.2003 // Інформатика, № 46 (238), грудень 2003. – С. 5–7. 11. Татарчук Г.М. Институционализация дистанционного обучения: социологический аспект // Образование. – 2000. – № 1. – С. 63-72. 12. Триндаде А.Р. Информационные и коммуникационные технологии и развитие человеческих ресурсов // Дистанционное образование. – 2000. – № 2. – С. 5-9. 13. Шахмаев Н.М. Технические средства дистанционного обучения. М. – Знание, 2000. – 276 с.