Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Менеджмент»Менеджмент»

Методи управління і шляхи їх удосконалення в практичній роботі сільськогосподарського підприємства

Карточка работы:6155б
Цена:
Тема: Методи управління і шляхи їх удосконалення в практичній роботі сільськогосподарського підприємства
Предмет:Менеджмент
Дата выполнения:2007
Специальность (факультет):Менеджер
Тип:Курсова робота
Задание:
ВУЗ:Інший (Україна)
Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1 СУТЬ, ЗНАЧЕННЯ ТА ДОЦІЛЬНІСТЬ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ 5 1.1. Зміст та класифікація методів управління 5 1.2. Адміністративні методи управління 8 1.3. Організаційно-економічні методи управління 10 1.4. Соціально-психологічні методи управління 11 РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ, СТРУКТУРА ТА ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВАТ „ЗАБІР’Я” 14 2.1. Місце розташування, природні умови та комунікації підприємства 14 2.2. Організаційно-економічна характеристика господарства 16 2.3. Шляхи удосконалення методів управління у ВАТ «Забір’я» 32 ВИСНОВКИ 42 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 44 ДОДАТКИ 47
Курс:4
Реферат:
Язык:укр
Вступление:Актуальність теми. В умовах переходу України до ринкової економіки успішний розвиток підприємницьких структур і аграрного сектору економіки в цілому, великою мірою залежить від рівня організації управління та професіоналізму керівників і менеджерів. На керівний персонал в підприємстві покладаються завдання спонукати колектив до ініціативного і творчого виконання своїх обов’язків, а також контролювати результати діяльності підлеглих. На основі ступеню прояву владної поведінки керівника стосовно діяльності підпорядкованих йому працівників формуються стилі управління. У процесі практичної діяльності керівників господарюючих суб’єктів АПК виявлено економічні, адміністративні і соціально-психологічні методи керівництва. Стиль керівництва проявляється у звичайній манері поведінки керівника у ставленні до своїх підлеглих. При чому управління може здійснюватись загальноприйнятими методами, які склалися історично. В цьому полягає об’єктивний бік стилю. Суб’єктивність його зумовлена тим, що кожен керівник індивідуально добирає з арсеналу способів впливу на людей ті методи, до яких він має схильність, вірить у їх раціональність і ефективність. Такий добір повинен здійснюватись з волі керівника, але з урахуванням людських потреб, які визначаються характером особистості як у цілому, так і окремими його складовими чинниками: статтю, віком, здоров’ям, досвідом, особливостями психічних процесів, спрямованістю. За складних економічних умов керівники агропідприємств зможуть ефективно виконувати свої функції лише на основі формування раціонального стилю роботи, управління і керівництва. Саме тому для подальшого ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва потрібно реформувати застарілі системи управління, які базуються на авторитарному стилі управління і переважно адміністративних методах. Актуальність цього питання обумовлена ще й тим, що природа людини така, що вона для свого існування повинна задовольняти не лише матеріальні потреби і потреби у статусі, але і духовні, що проявляються у повазі, визнанні, розвитку, самовираженні, звичайному спілкуванні, дружбі. Саме тому вирішувати проблему вдосконалення стилю керівництва потрібно комплексно, тож "сучасний" керівник повинен вміти будувати ефективну систему управління, створювати корпоративну культуру, організовувати успішну команду, оцінювати професійну ефективність і психологічну сумісність персоналу. Ось чому об’єктом дослідження в курсовій роботі вибрано процес розробки шляхів вдосконалення методів управління за матеріалами ВАТ „Забір’я”. Предмет дослідження – методи управління у сільськогосподарському підприємстві. Мета курсової роботи полягає у аналізі сутності, класифікація та основних методів управління та їх дослідження на підприємстві. Завданнями курсової роботи є не лише розкриття теоретичних аспектів управління, а й оцінка ефективності управлінської діяльності на конкретному підприємстві, внесення пропозицій по вдосконаленню організаційної структури, структури управління і стилю управління в цілому, а також оцінка економічної ефективності запропонованих заходів. В процесі роботи в якості інформаційних джерел були використані такі документи як бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати, річні звіти підприємства, заключна статистична звітність. Теоретичною базою курсової роботи є наукові праці вчених-економістів аграріїв, закони України, Укази Президента України, нормативні документи з питань розвитку досліджуваної галузі. Вихідні інформаційні матеріали для роботи були отримані з первинної документації, звітів, оперативного бухгалтерського обліку господарства, економічних довідників та інших джерел.
Объём работы:
45
Выводы:На основі досліджень, які були проведені в курсовій роботі можна зробити висновок, що ВАТ «Забір’я» має дуже високий ресурс¬ний і в тому числі трудовий потенціал, але на сучасному етапі своєї діяльності воно зіткнулося з проблемами, а саме недоліки в системі управління і орієнтація керівника на застарілі методи керівництва не давали змоги розширити можливості наявних ресурсів, підвищити ефективність їх використання. Оскільки як вже зазначалось успішне управління персоналом на підприємстві є джерелом прогресу і залежить від кваліфікації і професіоналізму управлінців, визначається їх розумовим і творчим характером, то беручи до уваги недоліки в підприємстві пропонуються такі основні шляхи вдосконалення управління колективом: - формування принципово нової кадрової політики; - деякі зміни в структурі управління і організаційній структурі; - проведення атестації керівника і спеціалістів, яка стимулюватиме підви¬щення кваліфікаційно професійного рівня управлінського персоналу й відповідальності за досягнення високих показників соціально-економічного розвитку персоналу ; - організація системи безперервного навчання і кваліфікації кадрів всередині підприємства; - налагодження співробітництва з науковими і консультаційними центрами, а також обмін досвідом з іншими підприємствами; - введення розробленого зразка питань для проведення співбесіди, яка дозволить зменшити ризик того, що на виробництво потраплять люди, які не володіють необхідними якостями і не мають професійної освіти чи досвіду. Також слід звернути увагу на те, що праця керівника повинна відповідно винагороджуватись, щоб у нього була мотивація до постійного підвищення прибутковості виробництва і покращення стану всіх його учасників. Це не лише підвищення заробітної плати, але і довгострокові стимули, які мають за мету мотивувати і винагородити керівника. Одним із таких стимулів є право викупу частини акцій підприємства за пільговими цінами. Ціна акцій у подальшому визначатиметься прибутковістю підприємства і ступенем впливу керівника на його розвиток, тому дане право вважається стимулом. Судячи з аналізу економічної ефективності запропонованих заходів, вони б дали позитивні зрушення в формуванні нового стилю керівництва, відповідно до нових умов діяльності. Але важливим фактором, який гальмує впровадження нових стилів управління не лише на даному підприємстві, а загалом в аграрній сфері, залишається те, що органи управління АПК не приділяють належної уваги формуванню і підготовці резервів керівників і частіше формально ставляться до цієї роботи. Таким чином проблеми розвитку програм галузевої професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників сільського господарства; відпрацювання підходів фінансування освітніх закладів; посилення інтеграції освіти, науки і виробництва; створення систем оцінки спеціалістів галузі на основі професійних стандартів – все це повинно вирішуватись не тільки на рівні підприємства, але і на загальнодержавному рівні. Вищі органи управління держави, органи управління АПК, кадрові служби всіх рівнів, аграрні освітні заклади повинні діяти узгоджено і цілеспрямовано, лише це дасть змогу забезпечити агропромисловий комплекс кваліфікованими керівника і спеціалістами, що володіють високим рівнем професійної компетентності, і управлінської культури.
Вариант:нет
Литература:1. Закон України “Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру” // Урядовий кур’єр. – 2000. – 5липня. 2. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” // Урядовий кур’єр. – 1991. – 5 липня. 3. Закон України “Про охорону праці” // Відомості Верховної Ради. –2003. – №2. 4. Закон України “Про фермерське господарство” // Відомості Верховної Ради. – 2003. – №45. 5. Багрій Т.В. Відновлення матеріально-технічної бази цукробурякового виробництва // Економіка АПК. – 2002. – №12. – С. 15-16. 6. Багрій Т.В. Розвиток економічних відносин в інтегрованому цукробуряковому виробництві // Економіка АПК. – 2003. – №4. – С. 18-19. 7. Багрій Т.В. Формування матеріально-ресурсного потенціалу інтегрованого цукробурякового виробництва // Економіка АПК. – 2002. – №1. 8. Бондар В.С.Шляхи подолання кризи і відродження галузі // Цукрові буряки. –2003. – №1. – с. 5055. 9. Бортник А.М. Соціально-психологічні аспекти підготовки кваліфікованих менеджерів // Економіка АПК. – 2001. – №7. – С. 121-126. 10. Бортник А.М.Роль керівника в ефективності розвитку с.-г. виробництва // Економіка АПК. – 2002. – №5. – С. 115-119. 11. Варченко О.М. Аналіз виробничих можливостей вітчизняної цукрової промисловості та провідних країн світу // Економіка АПК. – 2003. – №9. – с. 54-55. 12. Варченко О.М. Економічні результати переробки цукрових буряків та напрями їх підвищення // Економіка АПК. – 2003. – №5. – с. 100-105. 13. Варченко О.М. Сучасний стан та перспективи вирощування цукрових буряків в Україні // Економіка АПК. – 2001. – №4. – с. 44-45. 14. Вдовенко Л.О. Менеджмент підприємницької діяльності // Економіка АПК. – 2003. – №11. – С. 108-111. 15. Вдовенко Л.О.Оцінка діяльності менеджерів у підприємницьких структурах // Економіка АПК. – 2003. – №3. – С. 83-86. 16. Виступ міністра праці і соціальної політики І. Саханя //Охорона праці. – 2001. – №3. – С. 18-20. 17. Вітвицький В.В., Шутюк Т.В. Оптимізація затрат праці в цукробуряковому підкомплексі України в ринкових умовах // Економіка АПК. –– 2001. – №11. – С. 80-89. 18. Войтюк П., Волоха М. Криза цукробурякового комплексу України та можливі шляхи виходу з неї // Новини агротехніки. – 2002. – №2. – С. 24-26. 19. Гоменюк В.О. Буряківництво: навч. посібник. – В.: Континент-Прим, 1999. – 295 с. 20. Гореленко В.І. Ефективність інтенсифікації у цукробуряковому виробництві // Економіка АПК. – 2003. – №5. – С. 50-55. 21. Григорєв О.Я. Бурякоцукровий комплекс: кроки відродження // Цукрові буряки. – 2002. – №2. – С. 56-59. 22. Доповідь Прем’єр-міністра України А.К.Кінаха. Основні підсумки та перспективи розвитку аграрної реформи в Україні // Економіка АПК. – 2002. – №3. – С. 80-89. 23. Єракін О. Солодкі горизонти Батьківщини. Роздуми про перспективи розвитку бурякоцукрового підкомплексу в Україні // Пропозиція. –2001.– №1. – С. 54-58. 24. Жовтюк В.Я. Влада і дорадництво: партнерство як запорука успіху // Аспекти сільськогосподарського розвитку. – 2005. – №3. – С. 66-68. 25. Завадський Й.С.Мистецтво організації спільної праці і спілкування в менеджмент і// Науковий журнал. Аграрна наука і освіта. – 2001. – №1. – С. 130-135. 26. Імас Є.В. Становлення аграрного ринку СНД та його цукрового сегменту // Економіка АПК. – 2003. – №9. – С. 88-89. 27. Імас Є.В. Теоретико-методологічні основи сучасних досліджень розвитку цукробурякового під комплексу // Економіка АПК. – 2002. – №10. – С. 55-56. 28. Калина А.В. Организация и оплата труда в условиях рынка. – К: Академія, 1999. – 298 с. 29. Костенко П.І. Методичні підходи щодо реструктуризації бурякоцукрового підкомплексу // Економіка АПК. – 2002. – №10. – С. 88-89. 30. Костенко П.І. Формування міжгалузевих відносин в інтегрованому цукробуряковому виробництві // Економіка АПК. – 2003. – №2. – С. 20-26. 31. Кубровська І.О. Ринок цукру в Україні // Економіка АПК. – 2002. – №8. – С. 56-59. 32. Лисенко Н.О. Шляхи відновлення буряківничої галузі// Економіка АПК. – 2001. – №6. – С. 44-49. 33. Мельник Л.П. Проблеми психологічної готовності менеджерів аграрного виробництва до управлінського спілкування // Економіка АПК. – 2002. – №10. – С. 128-133. 34. Побережна Г.Р. Методичні підходи щодо формування системи управління персоналом на середніх підприємствах // Економіка АПК. – 2002. – № 10. – С. 128-133. 35. Рудь Л.М.Фактор організаційного навчання в системі кадрового менеджменту агропідприємств // АПК - економіка, управління. – 2001. – №7. – С. 18-21. 36. Чорний Г.М. Функціональний зміст діяльності суб’єктів управління в АПК // Економіка АПК. – 2004. – №10. – С. 78-81. 37. Щекин Г.В.Основы кадрового менеджмента: Учебник. – К.: МАУП, 2004. – 280 с. 38. Яковенко А.А. Формування культури як метод підвищення якості менеджменту // Міжнародний с-г. журнал. – 2002. – №2. – С. 55-58. 39. Ястреб М.П. Формування стилю керівництва в аграрному виробництві // Економіка АПК. – 2005. – №6. – С. 116-119.
Дополнительная информация:+додатки подробнее

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (629)