Юридична природа господарських правовідносин: поняття та їх елементи

Содержание:Вступ 3 1. Поняття та сутність господарських правовідносин 4 2. Елементи господарських правовідносин 11 Висновки 15 Список використаних джерел 16  

Вступление:Умови перехідного періоду, притаманні Україні, зумовлюють потребу прискореного руху до більш ефективної економічної формації, заснованої одночасно на ринкових принципах та державному регулюванні економічних процесів, що є характерним для більшості економічно розвинених країн. Сподівання на те, що механізм ринкового саморегулювання тільки за допомогою приватноправових засобів спроможний забезпечити реалізацію всього спектра інтересів у сфері господарювання (як приватних, так і публічних), є марними. Насамперед, це пов’язано з тим, що результати дії механізму ринкового саморегулювання не завжди мають позитивний характер, існують і негативні форми вияву (нестійкість ринкової кон’юнктури, монополізація окремих ринкових сегментів, порушення еквівалентності в товарно-грошових відносинах, звуження сфери реальної конкуренції тощо), нейтралізація яких під час правового регулювання господарських відносин об’єктивно вимагає поєднання імперативних та диспозитивних засад. В умовах всеосяжної глобалізації економічного простору саме такий порядок правового регулювання господарських відносин є необхідним для збереження підприємницької мотивації та забезпечення соціальної спрямованості суспільного виробництва, утвердження та підтримання суспільного господарського порядку. При цьому чітке визначення сутності та правової природи господарських правовідносин є вкрай важливим для належного правового регулювання даної сфери. Наведене свідчить про актуальність теми даної роботи на сьогоднішній день. Метою роботи є аналіз правової природи господарських правовідносин, а також формулювання теоретичних висновків з окресленої проблематики.

Выводы:Під господарськими правовідносинами прийнято розуміти врегульовані нормами господарського права відносини, які виникають у процесі здійснення підприємницької діяльності, тісно з нею пов’язаної діяльності некомерційного характеру, а також відносини щодо державного регулювання господарської діяльності. У сфері економіки виникають і функціонують різноманітні відносини, пов’язані з господарською діяльністю. Вони регулюються різними видами права. Так, управлінські відносини між органами і підприємствами регулюються адміністративним правом, тобто є адміністративними правовідносинами. В процесі підприємницької діяльності використовується наймана праця. Такі відносини регулюються трудовим правом і називаються трудовими. Господарські суб’єкти в процесі господарювання володіють і користуються природними ресурсами. Відносини щодо природокористування регулюються природними ресурсними галузями права (земельним, водним, гірським, лісовим, екологічним). Господарські суб’єкти в процесі діяльності отримують прибуток, так що вони є платниками податків, а значить є суб’єктами фінансових відносин. Між підприємствами, підприємцями і громадянами в процесі господарської діяльності виникають майнові відносини щодо задоволення особистих потреб громадян у товарах, роботах, послугах. Ці відносини регулюються цивільним правом і називаються цивільно-правовими. Зазначені відносини об’єктивно необхідні для здійснення господарської діяльності. Але за своєю економічною природою вони не є господарськими відносинами. Вони лише створюють організаційні, матеріальні, фінансові та інші передумови функціонування господарських відносин. Господарські правовідносини – це відносини, що складаються між господарюючими суб’єктами та органами влади, які утворюються у процесі організації і здійснення господарської діяльності.

Литература:1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. 2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 року № 436-IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11 (28.03.2003). – Ст. 462. 3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356. 4. Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам. Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. № 04-5/120 // Вісник господарського судочинства. – 2007. – №4. – Ст. 33. 5. Вінник О. М. Господарське право : навчальний посібник / О. М. Вінник. – К. : Правова єдність, 2009. – 766 c. 6. Жилинский С. Э. Предпринимательское право (правовая основа предпринимательской деятельности): Учебник для вузов. – 4-е изд., изм. и доп. / С. Э. Жилинский. – М. : Изд-во НОРМА, 2002. – 902 с. 7. Лаптев В. В. Предпринимательское право: понятие и субъекты / В. В. Лаптев. – М. : Юристъ, 1997. – 140 с. 8. Пугинский Б. И. Коммерческое право России : учебник / Б. И. Пугинский. – 2-е изд. – М. : Зерцало, 2007. – 350 с. 9. Талапина Э. В. О публичном экономическом праве / Э. В. Талапина // Журнал российского права. – 2004. – № 7. – С. 85–98. 10. Семякин М. Экономика и проблемы формирования современной концепции экономического права / М. Семякин ; Отв. ред. А. Г. Диденко. // Гражданское законодательство. Статьи. Комментарии. Практика. – Алматы : Юрист, 2005. – Вып. 22. – С. 192–201.