Курсова робота на тему: Виробнича структура підприємства та напрямки її вдосконалення в сучасних умовах - "ФОРТУНА-7000"
Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (8044) 361 22 42
(8044) 361 22 52

email: info@7000.kiev.ua
Економіка підприємства»Економіка підприємств»

Виробнича структура підприємства та напрямки її вдосконалення в сучасних умовах

Карточка работы:10128-2014б
Цена:
Тема: Виробнича структура підприємства та напрямки її вдосконалення в сучасних умовах
Предмет:Економіка підприємств
Дата выполнения:2014
Специальность (факультет):Фінанси і кредит / Фінанси / фінансова статистика
Тип:Курсова робота
Задание:
ВУЗ:Київський Технікум Готельного Господарства (КТГГ)
Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИРОБНИЧОЇ СТРУКТУРИ ПІДПРИЄМСТВА 6 1.1. Поняття виробничої структури підприємства 6 1.2. Оцінка факторів, що визначають виробничу структуру підприємства 12 1.3. Система управління виробничою структурою підприємства 15 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОЇ СТРУКТУРИ ПІДПРИЄМСТВА 18 2.1. Особливості побудови виробничих структур підприємств різних напрямків діяльності 18 2.2. Показники оцінки виробничої структури підприємства 18 РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ СТРУКТУРИ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ 29 3.1. Розробка пропозицій по вдосконаленню виробничої структури підприємства в сучасних умовах 32 3.2. Адаптація зарубіжного досвіду 32 ВИСНОВКИ 38 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 40  
Курс:2
Реферат:
Язык:укр
Вступление: Підприємство як виробнича система зі своїми підсистемами і службами є найскладнішою системою. Якщо для конструювання нової продукції та здійснення техніко-технологічних нововведень розробляються цільові проекти спеціалізованими підрозділами технічної підготовки виробництва, то проблема адаптації виробництва до виникаючих змін, його реорганізації залишається невирішеною, або вирішується в процесі освоєння продукції, що значно затримує строки виходу на ринок, збільшує витрати, погіршує конкурентну позицію. Специфіка розвитку виробничої системи визначає її внутрішню структуру, зв’язки між її підсистемами: для підприємства – зв’язки між цехами, підрозділами; для об’єднання (концерни, консорціуми, асоціації, холдінги та ін.) – зв’язки між структурними одиницями – підприємствами, організаціями, філіями; для галузі – зв’язки між об’єднаннями, підприємствами. Зрозуміло, що структура наведених промислових одиниць безпосередньо відображається і на структурі відповідного виробничо-ресурсного потенціалу. Рівень концентрації зв’язків між підсистемами може бути виміряний через розрахунки коефіцієнтів прямих і повних затрат, методи розрахунку котрих відомі в міжгалузевих балансах. Взаємозв’язок між самими ресурсами, рівень ефективності цього зв’язку, виробничої можливості її зміни внаслідок науково-технічного прогресу і зміни кон’юнктури ринку може відстежуватись через виробничо-ресурсний потенціал, зміни напрямів котрих вимагають відповідних структурних змін у виробництві. Під виробничо-ресурсним потенціалом розуміють організована сукупність виробничих ресурсів (основні фонди, предмети праці, праця) структурно-функціонально пов’язаних між собою у процесі виготовлення продукції. Таким чином, виробничо-ресурсний потенціал визначає єдність ресурсів (фондових, сировинних, трудових), які використовуються у виробництві. Це поєднання задіяних ресурсів визначає та обумовлює основу організаційних форм виробництва, його структурні особливості, а з другого боку, комплексність в управлінні самими ресурсами. Через показники їх використання і масштаби залучення їх у виробництво визначаються зв’язки між окремими виробничими системами та їх підсистемами по лінії виробництва і споживання продукції. Рівень спеціалізації виробництва, концентрації, комбінування для відповідної системи зумовлює рівень її кооперування і характер взаємозв’язків з іншими системами по лінії випуску і споживання продукції. Це визначає зв’язки даної системи з іншими системами як одного з них рівня, так і з системами інших рівнів ієрархічної структури суспільного виробництва. Все це обумовлює необхідність вивчення виробничої структури підприємства та розробки напрямків її вдосконалення. Метою курсової роботи є дослідження виробничої структури підприємства та напрямки її вдосконалення в сучасних умовах Основні завдання курсової роботи: ? визначити поняття виробничої структури підприємства; ? оцінити фактори, що визначають виробничу структуру підприємства; ? розглянути систему управління виробничою структурою підприємства; ? проаналізувати особливості побудови виробничих структур підприємств різних напрямків діяльності; ? дослідити показники оцінки виробничої структури підприємства; ? розробити пропозиції по вдосконаленню виробничої структури підприємства в сучасних умовах; ? дослідити адаптацію зарубіжного досвіду. Об’єктом дослідження є виробничий процес на підприємстві. Предметом дослідження є виробнича структура підприємства. Теоретичною та методологічною основою курсової роботи послужили законодавчі та нормативні акти, інструктивні матеріали, офіційні статистичні дані, наукові розробки фахівців з економічних питань, матеріали підручників, періодичних видань з відповідної тематики, статистичні та економічні дані підприємства.
Объём работы:
37
Выводы: Виходячи з викладеного, можна дати загальне визначення: виробничою структурою називається група робочих місць, підроз¬ділів, господарств виробничого призначення, яка має технологічні та (або) коопераційні взаємозв’язки і розташована на певній площі. Виробнича структура підприємства являє собою склад виробництв, цехів та господарств, їх технологічну взаємодію, порядок і форми кооперування, співвідношення за кількістю робітників, вар¬тістю устаткування, площею і територіальним розташуванням. Виробнича структура підприємства залежить від таких факторів: 1. Конструктивні і технологічні особливості продукції. 2. Обсяг випуску продукції. 3. Номенклатура продукції. 4. Рівень і форма спеціалізації та кооперування з іншими підприємствами. 5. Рівень автоматизації та механізації виробничих процесів. 6. Ступінь охоплення життєвого циклу виробів. Згідно з виробничою й загальною структурою підприємства формуються конкретні органи управління (нею). Водночас поділ праці у сфері управління зумовлює групування однорідних за функціями робіт і зосередження таких робіт у підрозділах апарату управління. Це означає, що управлінських персонал підприємства поділяється на, лінійний та функціональний (штабний, апаратний). Лінійний персонал забезпечує безпосереднє керівництво виробництвом. Функціональний же персонал допомагає лінійному керівництву виконувати функції управління своїми підрозділами (службами, відділами). При цьому між лінійними керівниками та посадовими особами апарату виникають певні організаційні відносити. Сутність лінійних та апаратних органів управління і відносини між ними утворюють систему управління фірмою. Структура управління організацією − сукупність спеціалізованих функціональних підрозділів, взаємозалежних у процесі обґрунтування, розробки, прийняття і реалізації управлінських рішень. Первісним ланцюгом в організації виробничого процесу та базовим осередком (елементом) виробничої системи є робочі місця, на яких виконуються робітниками (групою робітників) певні операції з виготовлення продукції чи обслуговування виробничого процесу за допомогою необхідного устаткування, інструменту, пристроїв, розташованих на відведеній частині площі. Виходячи із сутності і змісту виробничого процесу як сукупності основних, допоміжних і обслуговуючих процесів виробничого призначення, а також ураховуючи призначення та характер продукції, яка виготовляється, або робіт, що виконуються на підприємстві, розрізняють основне, допоміжне, обслуговуюче, побічне та підсобне виробництва, на базі яких створюються відповідні дільниці, цехи та господарства. У виробничу структуру не входять різні загальнозаводські служби, а також господарства і підрозділи капітального будівництва, охорони довкілля, культурно-побутового обслуговування працівників, наприклад, житлово-комунальне господарство, підсобне господарство, їдальні, профілакторії, медичні установи, дитячі ясла, садки, клуби, спортивні та оздоровчі підрозділи тощо. На підприємстві ПАТ «Цукромпромеханізація» необхідно провести наступні заходи щодо створення раціональної структури управління. 1. Визначення складу та обсягу робіт, їх розподіл між виконавцями. 2. Визначення складу та кількості устаткування, його розміщення. 3. Визначення складу та чисельності виробничого персоналу, його закріплення за робочими місцями. 4. Побудова технологічних планувань, розрахунок площ.
Вариант:нет
Литература: 1. Бачевський Б. Є. Потенціал та розвиток підприємства : навч. пос. / Б. Є. Бачевський, І. В. Заблодська, О. О. Решетняк. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 400 с. 2. Должанський І. З. Управління потенціалом підприємства : навч. посібник / І. З. Должанський, Т. О. Загорна, О. О. Удалих. – К. : Центр навч. літ-ри, 2006. – 362 с. 3. Ігнатьєва І. А. Методологічні аспекти управління стратегічним потенціалом підприємства / І. А. Ігнатьєва // Пробл. науки. – 2005. – № 1. – С. 8−12. 4. Іщук С. О. Виробничий потенціал промислових підприємств (Проблеми формування і розвитку) / С. О. Іщук. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2006. – 278 с. 5. Крайник О. П. Економіка підприємства : підручник / О. П. Крайник, Є. С. Барвінська. – Львів: Інтелект-Захід, 2003. – 208 с. 6. Кубишина Н. С. Методика розробки стратегічного набору товарів на промисловому ринку / Н. С. Кубишина // Економічний вісник НТУУ «КПІ». – 2010. − №1. − С. 171−178. 7. Кузин Б. Методы и модели управления фирмой / Б. Кузин, В. Юрьев, Г. Шахдинаров. – СПб. : Питер, 2001. – 432 с. 8. Лапин, Е. В. Оценка экономического потенциала предприятия : моногр. / Е. В. Лапин. – Сумы : Унив. кн., 2004. – 360 с. 9. Соколенко С. Промышленная и территориальная кластеризация как средство реструктуризации / С. Соколенко // Социальные аспекты и финансирование индустриальной реструктуризации : материалы конференции 26-27 октября 2003 г. – М. : Региональный форум, 2003. − С. 24−28. 10. Саєнко М. Г. Стратегія підприємства : підручник. / М. Г. Саєнко. – Тернопіль: «Економічна думка». – 2006. – 390 с. 11. Томпсон А. А. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации для анализа / А. А. Томпсон, А. Дж. Стрикленд. 17-е изд.; пер. с англ. – М. : ИД «Вильямс», 2007. – 928 с. 12. Тренев Н. Н. Стратегическое управление : учеб. пособие / Н. Н. Тренев. – М. : ПРИОР, 2000. – 282 с. 13. Управление организацией : учебник / под ред. А. Г. Поршнева, З. П. Румянцевой, Н. А. Саломатина. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : ИНФРА-М, 2003. – 716 с. 14. Федонін О. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка Текст : навч.-метод. посібник для самост. вивч. диск. / О. С. Федонін, І. М. Рєпіна, О. І. Олексюк. – К. : КНЕУ, 2005. – 261 с. 15. Харрингтон, Дж. X. Управление качеством в американских корпорациях / Дж. X. Харрингтон. – М. : Экономика, 1990. – 272 с. 16. Шліхова О. В. Андрєєва. Аналіз методичних підходів щодо оцінки потенціалу підприємств будівельного комплексу / О. В. Шліхова, О. Д. Гладка, О. Ю. Андрєєва // Економіка будівництва і міськ. госп. – 2008. – № 1, т. 3. – С. 39−45. 17. Шершньова З. Є. Стратегічне управління : підручник / З. Є. Шершньова. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : КНЕУ, 2004. – 699 с.
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (718)