Соціальна проблема людей похилого віку

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ЛІТНІХ ЛЮДЕЙ 5 1.1. Вітчизняні дослідження поняття старості 5 1.2. Вивчення проблеми старості закордоном 9 РОЗДІЛ 2. ТЕМA СТАРОСТІ ТА ЇЇ ПРОБЛЕМАТИКA 12 2.1. Поняття старості в віковій психології 12 2.2. Старість в соціології 16 2.3. Здоров’я літніх людей 20 РОЗДІЛ 3. ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД ПОДОЛАННЯ ПРОБЛЕМ ЛІТНІХ ЛЮДЕЙ 28 ВИСНОВКИ 32 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 34

Вступление:В останні десятиліття відбувається старіння населення світу, тобто збільшення частки літніх людей в популяції, особливо очевидне в високорозвинених країнах. Серед причин старіння населення – скорочення народжуваності, поліпшення здоров’я, зниження рівня смертності в дитячих і старших віках, збільшення індивідуальної тривалості життя. Історична тенденція зростання тривалості життя найбільш виразно проявилась в минулому столітті. Середня тривалість життя в бронзовому столітті становила всього 18 – 20 років, в Середні віки 35 років, у XIX столітті – 44 роки. В XX столітті середня тривалість життя зросла до 68 – 72 років. При цьому майже з кожним поколінням збільшується і нормальна індивідуальна тривалість життя. Важливість дослідження демографічних процесів зростає з кожним роком, оскільки негативні тенденції демографічної ситуації в Україні та світі відображаються в скороченні чисельності населення та зниженні народжуваності. В Україні також існує проблема підвищення рівня захворюваності та смертності, через що середня тривалість життя в країні зменшується. Все це в свою чергу впливає на економічне, соціальне та культурне середовище життя країни. Вирішення проблем похилого літніх людей дозволить поліпшити стан верств не лише похилого віку, але й інших, адже кожна людина з віком постарішає. Виходячи з наведених міркувань, тема роботи «Соціальна проблема людей похилого віку» є актуальною. Мета курсової роботи – дослідити та проаналізувати старість як явище в нашому суспільстві через індивідуальність кожної людини, зрозуміти потреби літніх людей та шляхи вирішення проблем. Об’єкт дослідження – населення похилого віку. Предмет дослідження – соціальні проблеми людей похилого віку. Відповідно до мети та предмету були визначені наступні завдання дослідження: провести дослідження проблем людей похилого віку в Україні ; провести дослідження проблем людей похилого віку за кордоном; проаналізувати позитивний досвід подолання проблем людей похилого віку закордоном; вказати шляхи вирішення таких проблем в Україні з використанням закордонного досвіду. Методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, класифікація для обґрунтування принципів роботи з людьми похилого віку. Структура дослідження. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури. Список використаних джерел включає 24 найменування. Робота викладена на 30 сторінках друкованого тексту.

Выводы:Провівши дослідження за темою курсової роботи, можна зробити наступні висновки:. Старість – явище більшою мірою соціального, ніж фізичного порядку. Психологічний розвиток продовжується і в старості. На роботу психічних функцій у старості гарно впливає трудова діяльність, здійснювана або продовжувана людиною, адже вона призводить до сенсибілізації включених до неї функцій і тим самим сприяє їх збереженості. Соціальний ракурс вивчення старості пов’язаний переважно з фіксацією стадії старіння, розвиток соціального статусу людини похилого віку в сучасному суспільстві. Розгляд психологічних особливостей людей похилого віку дозволяє пояснити зміни соціальних і вікових пріоритетів, невизначеність місця старості на шкалі соціокультурних цінностей. Розгляд питання здоров’я літньої людини дозволяє пояснити її активізацію, поворот до бережливого відношення до здоров’я власного та оточуючих, толерантність до інших. Період старості настає при перетині людиною умовної межі в 60 – 65 років, але відсоток людей цього віку, які не вважають себе людьми похилого віку, у світі з кожним роком наростає у зв’язку із загальним прогресом медицини, соціальним прогресом і підвищенням якості життя. Здоров’я старіючої людини визначається її залученням до спілкування. Звуження соціальних зв’язків пов’язано з припиненням обов’язкової професійної діяльності, з поступовим «вимиванням» вікової когорти однолітків, з наростаючою втомою від інтенсивних соціальних контактів. Після 60 років поступово приходить усвідомлення соціального відчуження людей похилого віку від наступних поколінь, яке переживається болісно, особливо в суспільствах, де немає необхідності соціальної підтримки старості. У людей похилого віку поступово перебудовується мотиваційна сфера: провідними потребами стають тілесні потреби, потреба в безпеці та надійності. Зазвичай люди похилого віку не будують довгострокових планів – це пов’язано із загальною зміною тимчасової життєвої перспективи. Психологічний час змінюється в старості, і більше значення має життя в сьогоденні і спогади про минуле, ніж майбутнє. Особливе значення має здійснення літніми людьми творчої діяльності, спалахи нових здібностей (особливо творчого типу). Вітчизняна журналістика має бути спрямована на посилення уваги про проблем старшого покоління, збільшення кількості та якості новин з цієї теми в українському інформаційному просторі. Можливе формування спеціального контенту: соціальної реклами, сюжетів про старість у пресі та на телебаченні, в популярних ток-шоу. З огляду на популярність Інтернету серед молодого покоління, потрібно робити більше реклами на сайтах, контекстної реклами з питань медичного, соціального та фінансового забезпечення старості. Проблема вікових змін актуальна для будь-якої країни, незалежно від географічного, економічного чи політичного положення. В світових дослідженнях з психології, соціології та інших наук проблема старіння завжди була актуальною. Закордоном, зокрема в Західній Європі, суспільство широко інформоване про основні процеси, які відбуваються в країні, чого повинні прагнути і ми.

Литература:1. Adams J. Transition: Understanding and Managing Personal Chado / J. Adams, J. Hayes, B. Hohson. – L., 1976. – Р. 220. 2. Erikson E. H. Vital Involvement in Old Age / E. H. Erikson, J. M. Erikson, H. Q. Kivnick. – N.Y., L. : Norton. – 1986. – 352 р. 3. Альперович В. Социальная геронтология / В. Альперович. – Ростов н. Д. : Феникс, 1997. –с. 576 4. Давыдовский И. В. О здоровье, болезнях и долголетии / И. В. Давыдовский. – М. : Знание, 1969 – 96 с. 5. Европа отодвигает старость // Профсоюзный курьер. – 2010. – № 29 – с. 5. 6. Елютина М. Э. Мир старости как форма социокультурного текста: автореф. дис. на соискание науч. степени доктора социол. наук :22.00.06 «Социология духовной жизни» / М. Э.Елютина. – Саратов, 1999. – 23 с. 7. Козлова Т. З. Здоровье пенсионеров: самооценка / Т. 3. Козлова // Социологические исследования. – 2000. – № 12 – С. 89–93. 8. Коленіченко Т. І. Адаптація людей похилого віку до нових соціальних умов Електронний ресурс / Т. І. Коленіченко // Режим доступу : http://www.rusnauka.com/14.NTP_2007/Pedagogica/21849.doc.htm 9. Краснова О. Порождение заблуждений: пожилые люди и старость / О. Краснова // Отечественные записки. – 2005. – № 3. 10. Кувшинова О. А. Геронтологические теории активности человека в пожилом возрасте / О. А. Кувшинова // Вестник ОГУ. – 2003 – №4 . – С. 168–172. 11. Леттенбауэр С. Проблемы пожилых людей в странах Западной Европы Электронный ресурс / С. Леттенбауэр // Deutsche Welle. – Режим доступa : http://www.dw.de/проблемы-пожилых-людей-в-странах-западной-европы/a-1603419 12. Мацкевич Ю. Р. Підготовка соціальних педагогів до роботи з людьми похилого віку: визначення проблеми// Наукові записки Ніжинського держ. пед. університету. – 2001. – № 2. – С. 37–41. – (Серія: Психолого-педагогічні науки). 13. Особенности здоровья пожилого человека Электронный ресурс // Официальный сайт Сети домов «Доброта». – Режим доступa : http://dom-dobrota.ru/osobennosti-zdorovya-pozhilogo-cheloveka 14. Панина Н. В. Проблемы социальной адаптации пожилых людей к статусу пенсионеров : автореферат дис. на соискание науч. степени канд. психологических наук : спец. «Социальная психология» 19.00.05 / Н. В. Панина. – М., 1996. – 22 с. 15. Поузен Р. На пике возможностей / Р. Поузен: пер. с англ. С. Чигринец. – М. : Манн, Иванов и Фербер, 2013. – 320 с. 16. Психологические особенности старости Электронный ресурс. – Режим доступa : http://sinnet.ru/p45.htm 17. Смелзер Н. Социология / Н. Смелзер : пер. с англ. В. А. Ядов. – М. : Феникс, 1994. – 688 с. 18. Снытко Н. И. Социальные проблемы демографического старения / Н. И. Снытко ; Нац. акад. наук Беларуси, Ин-т философии. – Минск : Право и экономика, 2001. – 205 с. 19. Тендрякова М. В. Мужские и женские возрастные инициативы (Вариант постановки проблемы) / М. В. Тендрякова // Этнографическое обозрение. – М. : ИЭА РАН, 1992. – № 4. – С. 30. 20. Тополь О. Теоретичний аналіз дослідження старості: соціологічний підхід Електронний ресурс / О. Тополь // Режим доступу : http://www.zgia.zp.ua/gazeta/VISNIK_34_15.pdf 21. Фролькис В. В. Старение. Эволюция и продление жизни / В. В. Фролькис, X. К. Мурадян. – К. : Наукова думка, 1992. – 336 с. 22. Хэнкок К. Здоровая семья : ежеднев. уход в домаш. условиях : Здоровье и бодрость духа от рождения до глубокой старости / К. Хэнкок ; пер. с англ. М. Г. Луппо, Д. А. Иванова. – М. : Крон-Пресс, 1994. – 750 с. 23. Шаповаленко И. В. Возрастная психология (Психология развития и возрастная психология) / И. В. Шаповаленко. – М. : Гардарики, 2005. – 349 с. 24. Шмелева Н. Б. «Третий» возраст и его проблемы. Технологические аспекты социальной работы с пожилыми людьми / Н. Б. Шмелева // Социальная работа. – 1995, № 2. – С. 64–66.