Выводы:Провівши дослідження за темою курсової роботи, можна зробити наступні висновки:.
Старість – явище більшою мірою соціального, ніж фізичного порядку. Психологічний розвиток продовжується і в старості. На роботу психічних функцій у старості гарно впливає трудова діяльність, здійснювана або продовжувана людиною, адже вона призводить до сенсибілізації включених до неї функцій і тим самим сприяє їх збереженості.
Соціальний ракурс вивчення старості пов’язаний переважно з фіксацією стадії старіння, розвиток соціального статусу людини похилого віку в сучасному суспільстві. Розгляд психологічних особливостей людей похилого віку дозволяє пояснити зміни соціальних і вікових пріоритетів, невизначеність місця старості на шкалі соціокультурних цінностей. Розгляд питання здоров’я літньої людини дозволяє пояснити її активізацію, поворот до бережливого відношення до здоров’я власного та оточуючих, толерантність до інших.
Період старості настає при перетині людиною умовної межі в 60 – 65 років, але відсоток людей цього віку, які не вважають себе людьми похилого віку, у світі з кожним роком наростає у зв’язку із загальним прогресом медицини, соціальним прогресом і підвищенням якості життя.
Здоров’я старіючої людини визначається її залученням до спілкування. Звуження соціальних зв’язків пов’язано з припиненням обов’язкової професійної діяльності, з поступовим «вимиванням» вікової когорти однолітків, з наростаючою втомою від інтенсивних соціальних контактів.
Після 60 років поступово приходить усвідомлення соціального відчуження людей похилого віку від наступних поколінь, яке переживається болісно, особливо в суспільствах, де немає необхідності соціальної підтримки старості.
У людей похилого віку поступово перебудовується мотиваційна сфера: провідними потребами стають тілесні потреби, потреба в безпеці та надійності.
Зазвичай люди похилого віку не будують довгострокових планів – це пов’язано із загальною зміною тимчасової життєвої перспективи. Психологічний час змінюється в старості, і більше значення має життя в сьогоденні і спогади про минуле, ніж майбутнє. Особливе значення має здійснення літніми людьми творчої діяльності, спалахи нових здібностей (особливо творчого типу).
Вітчизняна журналістика має бути спрямована на посилення уваги про проблем старшого покоління, збільшення кількості та якості новин з цієї теми в українському інформаційному просторі. Можливе формування спеціального контенту: соціальної реклами, сюжетів про старість у пресі та на телебаченні, в популярних ток-шоу. З огляду на популярність Інтернету серед молодого покоління, потрібно робити більше реклами на сайтах, контекстної реклами з питань медичного, соціального та фінансового забезпечення старості.
Проблема вікових змін актуальна для будь-якої країни, незалежно від географічного, економічного чи політичного положення. В світових дослідженнях з психології, соціології та інших наук проблема старіння завжди була актуальною. Закордоном, зокрема в Західній Європі, суспільство широко інформоване про основні процеси, які відбуваються в країні, чого повинні прагнути і ми.