Сутність базових параметрів суб’єктивного ставлення до природи. Природні психологічні релізери перцептивного каналу. Екологічні факти, які можна навести, заради стимулювання процесів інтелектуалізації емоцій стосовно павуків.

Содержание:ВСТУП 3 1. Сутність базових параметрів суб’єктивного ставлення до природи 4 2. З яким аспектом суб’єктивного сприймання найбільше пов’язаний такий механізм наділення природних суб’єктів суб’єктивністю, як антропоморфізація? 6 3. Природні психологічні релізери перцептивного каналу 9 4. Які екологічні факти можна навести, щоб стимулювати процес інтелектуалізації емоції стосовно павуків? 10 ВИСНОВКИ 12 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 13

Вступление:Екологічна психологія – це відносно новий напрямок у сучасній науці, що виник в 60–і роки XX сторіччя на стику двох наук – екології й психології, паралельно з нею розвивався й такий напрямок, як поведінкова географія. Для цих двох дисциплін – соціальної екології й поведінкової географії – характерні загальні риси. По–перше, вони мають справу із середовищем безпосереднього оточення, що визначається людиною й управляється нею. По–друге, розвиток цих дисциплін обумовлюється гостротою соціальних проблем, що виникли у світовому суспільстві. По–третє, їх поєднує міждисциплінарний статус і відповідні йому підходи до досліджень. Однак екологічна психологія має й свою відмінну рису, що полягає в її безпосередньому взаємозв'язку із психологічною наукою. Вся справа в тому, що сама психологічна наука постійно намагається розширити свої межі й у цьому випадку з'ясувати особливості поведінки людини в реальному світі. Відмінністю екологічної психології від інших галузей психологічної науки є її орієнтованість на нетрадиційні області досліджень, які не можна вивчати в лабораторних умовах. Основною причиною виникнення екологічної психології стало різке загострення соціальних проблем, що виникли в суспільстві, де, з одного боку, розвиток цивілізації, суспільний прогрес стимулювали якісно новий стрибок у пізнанні природи, суспільства, самої людини, а з іншого боку – виявилися всі ті пагубні наслідки, які несе цивілізація. Відзначене протиріччя й послужило стимулом для виникнення й розвитку екологічної психології, що була покликана відповісти на багато питань, пов'язаних зі сприйняттям людиною навколишнього світу, природи, визначенням специфіки її відношення до природи, дослідженням своєрідності екологічної свідомості й екологічних уявлень, виробленням психологічно обґрунтованих напрямків вирішення екологічних, етичних, економічних проблем взаємодії людини із природою й соціальним середовищем.

Выводы:Отже, можна сказати, що суб'єктивне відношення людини до природи – це досить складна із психологічної точки зору сфера взаємодії людини зі світом, де знаходять вираження позиція особистості, її погляди й установки, обумовлені рівнем розвитку екологічної свідомості й рівнем вихованості. Як базові параметри суб'єктивного відношення до природи виділяються: широта, інтенсивність, ступінь усвідомленості. Антропоморфізм – система уявлень про світ, в основі якої лежить наділення об'єктів і явищ природи людськими властивостями, уподібнення людині. У силу такого уявлення об'єктам приписуються почуття, думки, дії, подібні до людини. Наприклад, камінь може „нудьгувати”, ліс – „гніватися”, ріка – „радуватися” і т.п. Інакше кажучи, це можливо тому, що всі об'єкти сприймаються як люди, але в іншому образі. Такий механізм, як антропоморфізація найбільше пов’язаний з установчим аспектом суб’єктного сприймання. Психологічний релізер – це специфічний стимул, пов'язаний із природним об'єктом, що визначає напрямок і характер формування суб'єктивного відношення до нього. У рамках перцептивного каналу діють природні психологічні релізери: візуальні, аудіальні, тактильні, нюхові, смакові й поведінкові. Стосовно павуків можуть бути наведені такі екологічні факти, як, наприклад, павуки корисні, бо вони поїдають шкідливих комах; павуки корисні, оскільки ними харчуються пташки тощо.

Литература:1. Адаменко А. М. Экологическая психология как современная модель обучения и воспитания личности студента. – Тр. НГАСУ / Новосиб. архитектур.-строит. ун-т. 2000. – Т. 3, № 1. – С. 131-140. 2. Биджиева Р. У. Диалектика формирования экологического сознания в условиях развитого социализма: Дис. ... канд. философ, наук. – М., 1981. 3. Дерябо С.Д. Экологическая психология: диагностика экологического сознания. – М.: МПСИ, 2000. – 310 с. 4. Дерябо С.Д., Ясвин В.А. Экологическая педагогика и психология. – Ростов н / Д., 1996. – 365 с. 5. Кочергин А.Н., Марков Ю.Г., Васильев Н.Г. Экологическое знание и сознание. – Новосибирск, 1987. 6. Медведев В.И. Экологическое сознание. – М.: Высшая школа 2001. – 140 с. 7. Мясищев В.Н. Структура личности и отношение к предметам внешнего мира // Психология личности. Тексты. – М., 1982. – С. 36. 8. Панов В. И. Введение в экологическую психологию. – М.: МГУ им. М. В. Ломоносова, 2006. – 184 с.