В. С. Горський як історик української філософії

Содержание:Вступ 3 1. Передумови становлення В. С. Горського як філософа 4 2. В. С. Горський у світлі історії української філософії 6 3. Значення культурологічного підходу в історико-філософських дослідженнях В. С. Горського 9 Висновки 14 Список використаних джерел 16  

Вступление:Довгий час та й сьогодні серед представників історії філософії відбуваються дискусії стосовно того, чи маємо ми нині українську національну філософію. У 1990 році Вілен Сергійович Горський сам задавався цим питанням, не підозрюючи, що через 10 років саме його ім’я стоятиме на першому місці серед тих, хто власне і творив національну історико-філософську науку, серед науковців, чиї праці відомі далеко за межами України, серед талановитих викладачів, що відкрили шлях до науки кільком генераціям українських дослідників. Сьогодні саме Вілен Горський є визнаним флагманом історико-філософського українознавства, чиї ідеї і творчі здобутки стали орієнтирами для дослідників історії української філософії. Варто відмітити, що дослідженню життєвого та творчого шляху В. С. Горського присвячено ряд статей переважно науковців Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України та Національного університету «Києво-Могилянська академія», де працював вчений. Вшановуючи пам’ять Вілена Сергійовича, при згадуваному університеті влаштовують конференції, круглі столи, а 24 січня 2012 року в Конгрегаційній залі НУ «КМА» відбулася презентація збірки наукових праць «Вілен Горський: дотик, смисли, споглядання» – першої на теренах нашої держави збірки, яка присвячена вітчизняному філософу до 80-річчя з дня його народження. Таким чином, постать В. С. Горського займає помітне місце серед представників української історії філософії, що визначає актуальність та необхідність дослідження творчого доробку даного вченого. Отже, завданнями реферативної роботи є: 1. Виявити передумови становлення В. С. Горського як філософа. 2. Окреслити місце науковця і світлі історії української філософії. 3. Охарактеризувати значення культурологічного підходу в історико-філософських дослідженнях вченого.

Выводы:Отже, про Вілена Сергійовича не можна говорити в якійсь одній іпостасі – надто неординарною людиною був він. Та, мабуть, найважливіших з них усе ж таки три: вчений, педагог, особистість. Так, як науковець Горський зробив вагомий внесок у розвиток методології та теорії історії філософії. Так, головні зусилля вченого були спрямовані на вивчення методології історико-філософського аналізу механізмів взаємодії філософії з політикою, наукою, мистецтвом, іншими словами ¬ ¬– культурою. Та ключовим у науковому доробку є пошуки відповіді на питання: «Чи існує українська національна філософія». Варто відзначити, що Горський досить обережно апелює до різних схем, висунутих гіпотез іншими науковцями, не стверджує про існування чи не існування вітчизняної філософії, а створює лише підґрунтя для подальших досліджень і пошуків. Однак сьогодні ми можемо стверджувати, що саме завдяки Горському ми дійсно маємо українську філософію, яка має своє спрямування, свій вектор розвитку, на початку якого стоїть ім’я Вілена Сергійовича Горського. Як педагог, Горський разом із колегами відкрив новий напрямок, так би мовити освітній напрямок, який був пов’язаний із новим підходом до бачення історико-філософського процесу до історії української філософії, із відходом від її одновекторного бачення. Крім того, неоціненний вклад Горського у розвиток кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія», яку він очолив у 1992 році. Талант Горського не лишень як науковця, але й як педагога, зумовив вдале керування на посаді декана гуманітарним факультетом НУ «КМА», при цьому виховавши цілу плеяду майбутніх філософів, які по нині продовжують справу Вілена Сергійовича Горського. Як особистість, Вілен Сергійович, за свідченням багатьох ровесників, учнів науковця, був простою людиною, вільно сполучивши безліч різних начал і людей без домінування одного над іншими. Саме тому Вілен Сергійович – філософ не лише за фахом. Мудрість слова і діла, інтелігентність, толерантність, відкритість до іншого – найперші ознаки його особистості. Я вважаю, кожен, хто цікавиться філософією, зокрема вітчизняною, має знати і пам’ятати ім’я першовідкривача національної філософської думки Вілена Сергійовича Горського.

Литература:1. Бесіди з Віленом Горським: Мій інститут. Витяг з історії Текст : інтерв’ю / В. С. Горський ; Брала інтерв’ю Т. Чайка // Філософська думка. – 2012. – № 2. – С. 98–106. 2. Бриних Михайло. Вілен Горський: Мислителі на чолі держави – лише давня ілюзія Електронний ресурс / Михайло Бриних // День. – Рубрика : Особистість. – 26.09.1998. – № 184. – Режим доступу : http://www.day.kiev.ua/uk/article/osobistist/vilen-gorskiy-misliteli-na-choli-derzhavi-lishe-davnya-ilyuziya 3. Вілен Горський: дотики, смисли, споглядання»: презентація книги у НаУКМА / за ред. М. Л. Ткачук; упор. М. Л. Ткачук, Л. Д. Архипова // Філософська думка. – 2012. – № 5. – С. 5–25. 4. Горський Вілен Сергійович. Бібліографічний покажчик / укладач Т. О. Патрушева ; авт. вступ. ст. M. Л. Ткачук. – К. : Видавн. дім «КМ Academia», 2000. – 32 с. – (Сер. : «Вчені НаУКМА»). 5. Горський В. С. Дещо про історію з історією філософії (Суб’єктивні роздуми з приводу ювілею) // Магістеріум. – Вип. 1. Історико-філософські студії. – K., 1998. – C. 136–144. 6. Лисий І. Я. Національно-культурна ідентичність української філософії у баченні Вілена Горського Текст / І. Я. Лисий // Філософська думка. – 2008. – № 5. – С. 135–149. 7. Ткачук Марина. In memoriam: Вилен Сергеевич Горский (1931–2007) / Марина Ткачук // ΣΟΦΙΑ : журнал философов славянских стран (Польша). – 2007. – № 7. – С. 391–397.