Вступление:Відповідно до загальноєвропейських тенденцій розвитку освіти, що знайшли відображення в Болонській декларації, відбувається переорієнтація національної системи вищої освіти України на кінцевий результат, викладений у контекстуально-змістовому аспекті, зокрема в доповіді.
Доповідь – одна з найпоширеніших форм публічних виступів. Вона порушує нові проблеми, які ще потребують вирішення, має характер гострої злободенності. Доповідь є дуже важливим елементом системи зв’язків із громадськістю (приміром, повідомлення свого погляду на проб-лему, наукової та громадянської позиції тощо).
Соціально-економічний розвиток характеризується певними явищами і процесами. Вони потребують дослідження, виявлення зв’язків, законів та закономірностей. Складність наукових досліджень, комплексність і тривалість виконання зумовлюють необхідність подрібнення їх на взаємоузгоджені та взаємопов’язані етапи: визначення проблеми та її конкретизація; попередня розробка теоретичних положень; вивчення історико-економічного та сучасного стану спрацьованості проблеми; збір, систематизація та вивчення інформації; розробка гіпотези; визначення методики та методів дослідження; складання робочого плану; опрацювання інформації (обчислення, групування, зведення у таблиці, побудова графіків, картосхем, розробка логічних схем); розробка висновків і пропозицій; письмове викладення матеріалів дослідження; обговорення ходу та результатів дослідження, консультації, рецензування; впровадження результатів дослідження.
Такої послідовності дотримуються під час проведення будь-якого наукового дослідження. Важливим етапом роботи над доповіддю є підготовка та вибір теми.
Дослідженням основ науково-дослідної роботи взагалі та доповіді, зокрема, займалося багато вчених. Окремі аспекти науково-дослідницької діяльності студентів досліджувалася у різних галузях наукових знань (педагогіка, психологія, філософія, соціологія та ін.). О. Курганов вивчав проблему формування готовності студентів до психолого-педагогічного дослідження. Науково-дослідницьку роботу студента як гуманітарну технологію досліджували Л. Бережнова і В. Богословський. Проблемам підвищення ефективності та оцінки якості науково-педагогічних досліджень присвячені роботи Ю. Бабанського. Підготовка студентів до науково-дослідницької діяльності в умовах багаторівневої системи вищої освіти була предметом дисертаційного дослідження О. Ібрянової. Науково-дослідницьку діяльність студентів досліджували і Н. Кушнаренко, Н. Погребняк, З. Слєпкань, Г. Цехмістрова, В. Шейко та ін. Не дивлячись на велику кількість досліджень проблема підготовки теми доповіді для науково-методичної конференції ще не ставала предметом наукових розвідок, що робить тему дослідження досить актуальною.