Місце сімейного права у системі сучасного права України

Содержание:Вступ 3 1. Предмет і метод сімейного права, як критерій відмежування галузі від суміжних галузей права 4 2. Особливості визначення місця сімейного права в системі права 6 Висновки 12 Список використаних джерел 13  

Вступление:Останні роки позначені відновленням інтересу до проблеми сімейного права в системі права. Це, без сумніву, пов’язано з величезними соціально-економічними змінами нового часу і переосмисленням багатьох теоретичних стереотипів. Загальні питання щодо суті права та його внутрішньої структури неминуче приводять до роздумів про правову природу сімейно-правових норм та їх «прописку» в системі права. Кодифікація сімейного законодавства в Україні не лише не припинила тривалу дискусію щодо місця сімейного права в системі права України, а й надала їй нового забарвлення, до якого додалися давно забуті аргументи щодо поділу права на приватне і публічне. Всупереч концепції, що існувала в радянській юридичній літературі, згідно з якою сімейне право належало до цивільного права так само, як і інші його розділи – транспортне, страхове або спадкове право (її прихильники – О. Іоффе, В. Маслов, А. Пушкін та інші), багато вчених (Є. Ворожейкін, Г. Матвєєв, В. Рясенцев, Є. Суханов, Ю. Толстой, В. Яковлєв та інші) визнавали сімейне право самостійною галуззю права. Наведене свідчить про актуальність теми даного дослідження на сьогоднішній день. Метою даної роботи є визначення місця сімейного права в сучасній системі права України, що ґрунтується на дослідженні змісту Сімейного кодексу України, а також поглядів та ідей українських вчених. У відповідності до вказаної вище мети роботи було поставлено наступні її завдання: 1. Охарактеризувати предмет іі метод сімейного права, як підставу диференціації зазначеної галузі. 2. Визначити місце сімейного права в правовій системі України.

Выводы:Сімейне право – одна із галузей права, яка може бути віднесена до сфери приватного права, що регулює особисті немайнові і майнові відносини між членами сім’ї: подружжям, батьками і дітьми (усиновлювачами та усиновленими), а також у визначених законом випадках і межах – між іншими родичами та іншими особами. Крім того, сімейне право встановлює порядок та умови вступу в шлюб, припинення шлюбу, визнання його недійсним. Сімейне право також визначає форми і порядок влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Очевидно, що лише специфіка сімейних відносин (зокрема, підстави їх виникнення, зміни і припинення, зміст і суб’єктний склад, сфера суспільних відносин, у якій вони виникають і функціонують тощо), яка зумовила їх автономне правове регулювання в СК України, може слугувати критерієм їх відмежування від багато в чому схожих, проте не тотожних цивільних відносин. На основі цього можна зробити логічний висновок про те, що сімейне право є своєрідним, специфічним правовим масивом, правова природа якого і місце в системі українського права, як і раніше, викликають полеміку. Разом з тим є всі підстави для визнання сімейного права самостійною галуззю українського права, яка містить як приватноправові (переважно), так і публічно-правові (які обслуговують власне сімейні відносини) норми. Подібне розуміння місця сімейного права дозволить йому не лише «не загубитися» і без того в складній і багатоаспектній палітрі цивільних відносин, що охоплюють як особисті немайнові, так і майнові (речові, зобов’язальні, корпоративні, спадкові) відносини, а й далі розвиватися як самостійній галузі права, не обмеженій у регулюванні сімейних відносин приватноправовим характером норм ЦК України.

Литература:1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV // Офіційний вісник України, 2003, N 11 (28.03.2003). – Ст. 461 // зі змінами і доповненнями. 2. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 року, № 2947-III// Відомості Верховної Ради України вiд 31.05.2002 - 2002 р. – № 21, стаття 135// зі змінами та доповненнями 3. Гонгало Б. М. Гражданское право. Жилищное право. Семейное право. Избранное / Б. М. Гонгало. – М. : Статут, 2011. – 256 с. 4. Жилінкова І. В. Регулювання майнових відносин у сім’ї: тенденції розвитку цивільного та сімейного законодавства / І. В. Жилінкова // Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. – Т. 3 : Цивільно-правові науки. Приватне право ; за заг. ред. Н. С. Кузнєцової. – Х., 2008. – С. 452–472. 5. Косова О. Ю. Предмет семейного права и семейное законодательство / О. Ю. Косова // Государство и право. – 2000. – № 7. – С. 71–78. 6. Матвеев Г. К. Советское семейное право : учебник / Г. К. Матвеев. – М. : Юридическая литература, 1985. – 208 с. 7. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України : пер. з рос. / С. В. Ківалов, Ю. С. Червоний, Г. С. Волосатий та ін. ; за ред. Ю. С. Червоного. – К.; О. : Юрінком Інтер, 2008. – 504 с. 8. Ромовська З. В. Сімейний кодекс України: науково-практичний коментар / З. В. Ромовська. — К.: Алерта; КНТ, 2009. — 432 с. 9. Ромовська З. В. Українське сімейне право : підручник / З. В. Ромовська. – К. : Правова єдність, 2009. – 500 с. 10. Сімейне право України : підручник / Л. М. Баранова, В. І. Борисова, І. В. Жилінкова та ін. ; за заг. ред. В. І. Борисової та І. В. Жилінкової. – 3-тє вид., переробл. і допов. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 264 с. 11. Червоный Ю. С. Понятие и особенности семейных правоотношений / Ю. С. Червоный // Цивільне право. – 2002. – Вип. 1. – С. 16–23.