Державна влада як чинник становлення громадянського суспільства

Содержание:Вступ 3 1. Громадянське суспільство та державна влада як предмет 4 наукових досліджень 4 2. Форми взаємодії держави та інститутів громадянського суспільства 7 3. Вплив держави на формування громадянського суспільства в Україні 13 Висновки 17 Список використаних джерел 19  

Вступление:Питання відносин державної влади та інститутів громадянського суспільства, об'єднання їх зусиль щодо забезпечення суспільної злагоди та соціальної стабільності стають актуальною проблемою в сучасній Україні. Формування громадянського суспільства, його інститутів стає необхідною умовою демократичного розвитку країни. Водночас процес формування громадянського суспільства багато в чому, якщо не у вирішальній мірі, залежить від ініціатив і дій органів державної влади. До останнього часу було очевидно, що цей процес в Україні поки що не знаходиться в системі пріоритетів державної влади. Отже, наукове осмислення різних сторін цієї теми є актуальною і представляє собою безсумнівний теоретичний і практичний інтерес для науки. Питання, що пов’язані з природою влади та культури зокрема, досліджуються вже досить давно. У межах філософії досить ґрунтовно аналізуються змістовні ознаки влади та специфічні особливості її прояву (Макіавеллі, Боесі, Боден, Гельвецій, Дідро, Гольбах, Руссо, Гоббс, Локк, Вольтер, Кант, Гегель, Берк, Фіхте, Ніцше, Шпенглер, Сен-Симон, Оуен, Фур’є, Маркс, Дюркгейм, Вебер, Гумбольдт, Маблі, Юм, Моска, Парето, Бернхем, Кроз’є, Берклі, Бентам та ін.). Слід також зазначити, що окремі ідеї і напрацювання, що були використані як концептуальні, взято з робіт таких дослідників, як Г. Алмонд, Л. Іонін, Д. Кола, В. Розенбаум, Н. Седих та ін. Таким чином, метою роботи виступає дослідження особливостей впливу державної влади на становлення громадянського суспільства.  

Выводы:Проаналізувавши теоретичні підходи щодо взаємодії громадянського суспільства і держави та врахувавши їх практичну реалізацію, доходимо таких висновків. По-перше, класичне визначення громадянського суспільства стосується історичної доби трансформації монархічної політичної реальності у демократичну форму врядування, яка стала відповіддю на соціальний виклик рівності і свободи людини. По-друге, демократичну форму врядування забезпечує становлення громадянського суспільства, яке закладає стійку основу легітимації національної державної влади. По-третє, у процесі демократичних змін дійсність громадянського суспільства диференціюється від дійсності політичної й утворює відносно самостійну сферу суспільного життя, в основі якого – добровільна індивідуальна ініціатива. Головними завданнями, що стоять перед державою і суспільством на сучасному етапі є: модернізація всіх сфер економіки, забезпечення високих темпів її розвитку, зростання добробуту громадян, підвищення конкурентоспроможності та ефективності промислового виробництва товарів і послуг країни в цілому і державного апарату зокрема, бо він наймається суспільством для вирішення нагальних проблем його членів. Вирішення цих принципових завдань можливе за умови послідовного вирішення соціально-економічних проблем країни та її громадян: надання доступного та якісного житла, медичних послуг і охорони здоров'я населення і т.д., що може бути здійснено лише в умовах політичної стабільності, розвиненого громадянського суспільства, тісної взаємодії його інститутів з усіма гілками державної влади в ім'я вирішення перерахованих вище загальнонаціональних завдань. Отже, найважливіша умова формування і зміцнення громадянського суспільства - це опора в державному і громадському будівництві на загальновизнаних демократичних правових принципах (захист прав і свобод людини і громадянина, рівноправність громадян, верховенство закону, поділ влади) та інститутах (незалежна судова система, розвинене місцеве самоврядування, ефективна багатопартійність, незалежні вільні ЗМІ, демократичні і вільні вибори, громадянські ініціативи).    

Литература:Бойчук М. Влада і громадянське суспільство: механізми взаємодії. К.: “Атлант ЮЕМСі”, 2007. 2. Бойчук М.А. Дещо про суперечності у розвитку владних відносин на початку ХХІ століття / М.А. Бойчук // Вісник Житомирського державного технічного університету. Філософські науки. — 2006. — № 1. — С. 24–34. 3. Громадянське суспільство: історія та сучасність: монографія // Т.В. Розова, О.С. Білоусов, Л.В. Вінокурова та ін.; за заг. ред. Т.В. Розової. – Одеса: Юридична література, 2010 – 344 с. 4. Грудицына Л. Ю., Петров С. М. Гражданское общество, народ и власть: концептуальное понимание и российская специфика / Л. Ю. Грудицына, С. М. Петров // Государство и право. – 2012. – № 6. – С. 5-15. 5. Конституційно-правові засади становлення української державності / В. Я. Тацій, Ю. М. Тодика, О. Г. Данильян, І. В. Яковюк, О. В. Петришин; Акад. прав. наук України, Ін-т держ. буд-ва та місц. самоврядування. - Х. : Право, 2003. - 326 c. 6. Кравчук В. Проблема меж державної влади в умовах формування громадянського суспільства / В. Кравчук // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – №1. – С. 7-9. 7. Про правову природу громадянського суспільства та державної влади / В. Б. Ковальчук // Часопис Національного університету "Острозька академія". Серія "Право". – 2012. – № 2(6) 8. Стойка А. В. Механізми ефективної взаємодії органів державної влади і громадських об’єднань на регіональному рівні : автореф. дис. …канд. держ. упр. : 25.00.02 / А. В. Стойка ; Донецький держ. ун-т управління. – Донецьк, 2006.