Філософське вчення про пізнання

Содержание: Вступ 3 1. Поняття «пізнання» у філософії. Суб’єкт та об’єкт пізнання, їх взаємозв’язок 5 1.1 Характеристики та особливості пізнання 5 1.2 Підходи до розуміння пізнання 7 1.3 Суб’єкт та об’єкт пізнання 9 1.4 Наукове товариство як суб’єкт пізнання 11 1.5 Проблема конструювання об’єкта в сучасній науці 13 2. Основні форми освоєння людиною світу: духовно-теоретична, духовно-практична та предметно-практична 15 2.1 Пізнання та освоєння світу: розмежування понять 15 2.2 Форми освоєння світу: поняття, характеристика, межі та критерії застосування 15 Висновки 20 Cписок використаної літератури 22

Вступление:Філософів завжди хвилювала проблема пізнавального ставлен¬ня людини до дійсності. Вони шукали відповіді на питання: які закономірності пізнавальної діяльності людини; які її можливості та здібності; які передумови, засоби та форми пізнання; які умови й критерії його істинності й достовірності. Але головними у фі¬лософії були і є питання про відношення знання про світ до власне світу, чи спроможна наша свідомість (мислення, відчуття, уявлення) давати адекватне відображення дійсності. Теорія пізнання є загальна теорія, що з’ясовує саму природу пізнавальної діяльності людини, в якій би галузі науки, мистецтва чи життєвої практики вона не здійснювалося. Теорія пізнання розвивалася разом з усією філософією протягом всієї її всесвітньої історії. Не можна назвати жодного мислителя, щоб він з тим чи іншим успіхом і оригінальністю не розробляв проблеми пізнання. По теорії пізнання написано таку безліч спеціальних праць , що їх неможливо перечитати за роки й роки, якщо навіть робити це дні і ночі. Але і будь найдосвідченіший у філософії питання про знання чіпає і часом надзвичайно глибоко, мудро. Людство завжди прагнуло до набуття нових знань. Оволодіння таємницями буття є вираз вищих прагнень творчої активності розуму, що становить гордість людини і людства. За тисячоліття свого розвитку воно пройшло тривалий і тернистий шлях пізнання від примітивного і обмеженого до все більш глибокого і всебічного проникненню в сутність навколишнього світу. На цьому шляху було відкрито незліченна безліч фактів, властивостей і законів природи, суспільного життя і самої людини, одна іншу змінювали наукові картини світу. Розвиток наукового знання відбувався одночасно з розвитком виробництва, з розквітом мистецтв, художньої творчості. Володіння утворює складну систему, яка виступає у вигляді соціальної пам'яті, багатства її передаються від покоління до покоління, від народу до народу за допомогою механізму соціальної спадковості, культури. Теорія пізнання історично розвивалася у взаємодії з наукою. Одні вчені досліджують об'єктивну реальність , а інші - саму реальність дослідження: це життєво необхідний поділ духовного виробництва; одні здобувають знання, а інші - знання про знання, настільки важливі і для самої науки, і для практики, і для вироблення цілісного світогляду. Самі вчені не завжди належним чином цінують плоди теоретико-пізнавальних досліджень, хоча широко мислячі, великі вчені часто самі здійснюють цю подвійну роботу розуму. Метою нашої роботи є провести аналіз основних питань філософського вчення про пізнання. Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох питань, що містять сім параграфів, висновків та списку використаної літератури.  

Выводы: Отже, при проведенні аналізу основних питань філософського розуміння теорії пізнання автор прийшов до наступних висновків: 1)пізнання можна у загальному визначити як процес взаємодії свідомості та дійсності, унаслідок якої у свідомості вибудовуються образи, інтелектуальні моделі та конструкції, які дають змогу людині поліпшувати свої стосунки з дійсністю, робити свої дії оптимальнішими або ефективнішими, збільшувати свої можливості та міру свободи; 2) на сьогодні філософська наука вирізняє такі основні підходи до розуміння пізнавальної діяльності: натуралістичні (фізикалізм, фізіологічний редукціонізм, нативізм), праксеологічні, платонічні, імманентистські, трансцендентальні; 3) основними елементами процесу пізнання виступають об’єкт та суб’єкт; суб’єкт є активна людина, яка постійно впливає на світ та пізнає його; об’єкт, у свою чергу, виступає як частина об’єктивної реальності, на яку здійснюється вплив суб’єктом; суб’єкт та об’єкт пізнання є невід’ємними поняттями; 4) питання про наукове товариство як основного суб’єкта пізнавальної діяльності знайшло своє відображення у концепція Т. Куна; вчений вказував, що у кожній науці є одна (інколи кілька) парадигма, якої в певний період дотримується наукове співтовариство, і на основі якої відокремлюється наукове знання від ненаукового; до наукового товариства, у свою чергу, входять учені, які визнають певну наукову парадигму. Наукові знання, отримані в рамках таких парадигм, отримали назву нормальної науки; 5) питання про розмежування понять освоєння світу та пізнання є дуже хитким; на нашу думку, останні розмежовуються за широтою охоплення розуміння, а також за основою, яка закладена у сутності вказаних понять; 6) нами були розглянуті питання про форми освоєння світу, якими є духовно-теоретична (пізнання), духовно-практична та предметно-практична; щодо духовно-практичної діяльності, то вона втілюється якнайповніше у культурі, а також моралі, міфах, релігії, мистецтві тощо; предметно-практична є втіленням практики, виробництва.

Литература:1) Данильян О. Г. Основи філософії : Навч. посібник / О. Г. Данильян, В. М. Таряненко. - Харків : Право, 2003. - 352 с. 2) Історія філософії : Підручник / В.І. Ярошовець, І.В. Бичко, В.А. Бугров та ін.; за ред. В.І.Ярошовця. – К. : Вид. ПАРАПАН, 2002. – 774 с. 3) Крапивенский С.Е. Социальная философия : Учебник для гуманит.-соц. специальностей высших учебных заведений. - Волгоград : Комитет по печати, 1996. - 352 с. 4) Кривуля О. М. Філософія : Навчальний посібник / О. М. Кривуля. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2010. – 592 с. 5) Петрушенко В.Л. Філософія : Навч. посібник / В.Л. Петрушенко. – Львів : ТзОВ НВФ "Магнолія плюс", 2006. – 243 с. 6) Подольська Є. А. Філософія : Підручник / Є. А. Подольська. – К. : Фірма «Інкос», Центр навчальної літератури, 2006. – 704 с. 7) Радугин А.А. Философия : Курс лекцій / А.А. Радугин. – М. : Центр, 2004. – 284 с. 8) Сергієнко В.В. Філософські проблеми наукового пізнання : Навчальний посібник / В. В. Сергієнко. − Кременчук : Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, 2011. − 103 с. 9) Спиркин А.Г. Философия : Учебник / А.Г. Спиркин. - М. : Гардарики, 2002. - 736 с. 10) Философия : конспект лекцій : Учеб. пособие / В.О. Бернацкий и др.; под общ. ред. Н.П. Маховой. – Омск : Изд-во ОмГТУ, 2008. – 352 с. 11) Філософія : Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц./ В. X. Арутюнов, М. М. Демченко, С. Л. Йосипенко та ін. - К. : КНЕУ, 2001. - 224 с. 12) Философия : Учебное пособие для высших учебных заведений. - Ростов н/Д : "Феникс", 2003. - 576 с. 13) Философия : Учебник / Под ред. А.Ф. Зотова, В.В. Миронова, A.B. Разина. - М. : Академический Проект; Трикста, 2004. - 688 с. 14) Философия : Учебник / Под ред. В.Н. Лавриненко. - M. : Юрист, 2004. – 524 с. 15) Философия : Учебник / Под ред. О.А. Митрошенкова. - М. : Гардарики, 2002. - 655 с.