Метод спостереження та його характеристика. Підвищення надійності даних спостереження

Содержание:Вступ 3 1. Метод спостереження та його характеристика. Підвищення надійності даних спостереження 4 Висновки 6 Список використаних джерел 7

Вступление:Спостереження в соціологічному дослідженні являє собою метод збору і найпростішого узагальнення первинної інформації про досліджуваному соціальному об'єкту шляхом безпосереднього сприйняття і прямої реєстрації фактів, що стосуються досліджуваного об'єкта і значущих з точки зору цілей дослідження. Головною проблемою соціологічного спостереження є забезпечення можливо більшої об'єктивності інформації про об'єкт. Основне завдання спостерігача, як зазначає І.Ф. Дев'ятко, – послідовно і сумлінно дотримуватися критеріїв і принципів наукового спостереження, не підміняти їх емоціями. У зв'язку з цим коректне проведення соціологічного спостереження передбачає дотримання двох фундаментальних принципів: додатковості і паралельних спостережень. Перший виходить з того, що об'єкт спостереження під впливом спостерігача (у його присутності) коригує свою поведінку, і це доводиться враховувати при остаточному тлумаченні результатів дослідження. Другий вимагає організації декількох одночасних спостережень з наступним узгодженням і аналізом результатів. Переваги і недоліки методу спостереження відзначені в працях В.І. Добренькова і Г.В. Осипова, де вони наводять аргументи як в плюси і мінуси даного методу соціологічного спостереження. Метою роботи є дослідження особливостей методу спостереження в соціологічній науці.

Выводы:Спостереження як метод соціологічного дослідження сприяє отриманню дуже цінних відомостей, які часто неможливо зібрати за допомогою інших методів. Спостереження – незамінне джерело інформації на стадії загальної розвідки по формулятивному плану. Тобто, як правило, спостереження дає інформацію описового характеру. Тому воно застосовується на тих стадіях дослідження, де необхідно намалювати картину процесів, що відбуваються, поведінки колективу, індивідуальні дії його членів і т.п. Включене спостереження в поєднанні з подальшими масовими обстеженнями (за документами, опитуваннями) дозволяє доповнити сухий, але репрезентативний матеріал більш живими відомостями, підвищити обґрунтованість інтерпретації даних. Найважливіше з переваг спостереження – це його безпосередність. Цей метод збору інформації дозволяє фіксувати різні зміни досліджуваного соціального об'єкта в момент його появи. Дослідник отримує можливість бачити розвиток подій в розглянутому колективі і вивчати поведінку його членів в природних умовах. Однак, незважаючи на значні переваги, включене спостереження має також і ряд недоліків. Насамперед, це втручання дослідника в хід природного процесу, так як, безперечно, присутність спостерігача завжди впливає на спостережувану ситуацію. І найголовніше полягає в тому, що розмір цього впливу визначити досить складно. Існує також небезпека включеного спостерігача втратити об'єктивність, стаючи в позицію тих, в середовищі кого він діє. Але така зацікавленість разом з тим може бути і перевагою, якщо соціолог тверезо оцінює ситуацію і неухильно слідує добре продуманої концепції дослідження.

Литература:1. Жоль К. К. Соціологія : навч. посібник / К. К. Жоль. – К. : Либідь, 2005. – 440 с. 2. Лукашевич М. П. Соціологія. Загальний курс : підручник / М. П. Лукашевич, М. В. Туленков. – К. : Каравела, 2004. – 456 с. 3. Худяков А. И. Экспериментальная социология в схемах и комментариях : учебное пособие / А. И. Худяков. – СПб. : Питер, 2008. – 320 с.