Процес складання бібліографічного опису.

Содержание:Вступ 3 1. Види бібліографічних описів. Загальні правила складання бібліографічних описів 4 2. Зони й елементи бібліографічного опису. Загальні правила наведення їх 6 3. Процес складання бібліографічного опису 11 Висновок 16 Список використаної літератури 19

Вступление: Складання бібліографічного опису передбачає виявлення та формування за певною методикою множини бібліографічних даних про окремий документ або його частину чи групу документів. Виконання функцій бібліографічного опису й задоволення вимог, що ставляться до нього, можливе за умов дотримання відповідної методики складання описів, однакової для всіх. Методика складання бібліографічного опису — це сукупність прийомів і правил, які використовуються в процесі складання бібліографічного опису. Вона поділяється на загальну і спеціальну. До загальної методики входять прийоми і правила, що стосуються складання описів будь-яких видів документів. її завданням є вивчення документів та їхніх елементів з погляду бібліографічного опису; вивчення видів описів та їхніх елементів; установлення загальних правил складання описів незалежно від виду документів та їхнього оформлення; запровадження правил, що стосуються окремих елементів опису. Проте не можна за абсолютно однаковими правилами складати описи всіх документів, адже книга вельми відмінна від географічної карти, часопис — від грамплатівки, а креслення —від діафільму. Навіть документи одного виду можуть значно відрізнятися один від одного. Так, книга може мати автора і може його не мати, до неї може входити один твір, або вона може бути збіркою. Тому складання бібліографічних описів різних видів документів підлягає не лише загальним для всіх, а й певним специфічним правилам, що відповідають особливостям їхнього змісту й оформлення. Такі специфічні правила і прийоми становлять зміст спеціальної методики складання бібліографічних описів.

Выводы:Бібліографічний опис виконує певні функції. Найважливіша з них — функція ідентифікації. Суть її полягає в тому, що опис дає змогу виявити тотожність кількох копій документа, не маючи їх перед очима, відрізняти видання одне від одного. Маючи бібліографічний опис, можна розшукати потрібний документ за характерними для нього ознаками. Таким чином, функція ідентифікації є передумовою здійснення пошукової (евристичної) функції бібліографічного опису. У свою чергу, з пошуковою пов'язана функція вибору, оскільки сукупність відомостей, наведених у бібліографічному описі, дає уявлення про документ і тим самим допомагає вибрати із запропонованих той, що найбільше відповідає потребам користувача. До основних функцій бібліографічного опису належить також інформаційна, адже опис інформує про твір, його формальні ознаки, читацьке призначення, якоюсь мірою і про зміст тощо. Сукупність описів дає уявлення про склад бібліотечного фонду, якщо вони зібрані в бібліотечному каталозі; про видання з тієї чи іншої галузі знання, теми та інше, якщо вони зібрані в бібліографічному покажчику, тощо. Окремим випадком інформаційної функції є функція сигнальна, оскільки бібліографічний опис повідомляє, "сигналізує" про появу нового видання, його вихід із друку, про надходження книги де бібліотеки, книготорговельної мережі тощо. Сутність обліково-реєстраційної функції полягає в тому, що опис дає змогу здійснювати облік і реєстрацію документів як на загальнодержавному рівні, так і на рівні тієї чи іншої установи. Формальні ознаки документів, наведені в бібліографічному описі, можуть служити основою для групування записів у конкретному пошуковому масиві, завдяки чому опис виконує організаційну функцію. Слід мати на увазі, що названі функції не завжди пов'язані лише з безпосереднім призначенням масиву бібліографічних записів. Наприклад, не можна стверджувати, що в покажчиках державної бібліографії ("Літопис книг" тощо) бібліографічний опис виконує тільки обліково-реєстраційну функцію. До таких видань звертаються з найрізноманітнішою метою. Постатейні списки літератури виконують не лише функцію ідентифікації, їх часто використовують для одержання інформації про документи з різноманітних тем. Тому, складаючи опис, слід ураховувати його багатофункціональність і подавати в ньому всі дані, що є важливими для характеристики документа. Для реалізації зазначених функцій бібліографічний опис має задовольняти певні взаємопов'язані і взаємозумовлені вимоги. Перш за все, це точність, тобто всі бібліографічні відомості в описі мають точно відповідати даним документа. Як правило, їх наводять у тій самій формі, що і в документі. Вимога повноти полягає в тому, що опис мусить мати повний набір бібліографічних даних, необхідних для характеристики твору та визначення його відмінностей від інших. Найважливішою вимогою є єдність опису, тобто склад відомостей, форма і послідовність наведення їх мають бути доволі стабільними. Незважаючи на те, що в описах документів, які складаються з різною метою (для бібліотечних каталогів, для бібліографічних покажчиків, для посилань тощо), для різних установ (масових і наукових, великих і невеликих бібліотек, органів науково-технічної інформації (НТІ), видань державної бібліографії тощо), що вони можуть мати відмінності, загальні засади їхнього складання мають бути єдиними. Лише в такому разі користувачам буде неважко переходити з одного пошукового масиву до іншого і знаходити потрібні документи. Бібліографічний опис має бути максимально стислим, адже його вміщують на невеликій площі бібліографічного покажчика, каталожній картці або дискеті. Опис у цілому і кожна його частина зокрема мають бути однозначними і зрозумілими для користувачів, у цьому полягає суть вимоги зрозумілості та чіткості. Відповідність бібліографічного опису названим вимогам забезпечується завдяки дотриманню при складанні опису встановлених правил, які регламентуються державними стандартами та інструкціями.

Литература:1. Бібліографічні ресурси України: стан, проблеми розвитку // Бібл. вісн. — 2000. — № 4. — С. 2—5. 2. Визначення та функції документа як об'єкта бібліотечно-бібліографічної діяльності // Вісн. Харк. держ. акад. культури: Зб. наук. пр. — Х.: ХДАК, 1999. — Вип. 1. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформатика. — С. 89—95. 3. Изучение библиографических ресурсов в курсе общего библиографоведения // Информационные ресурсы библиотек и их кадровое обеспечении: Материалы миждунар. научн.-практ. конф. (23-26 мая 2000 г., Минск) / Беларус. ун-т культуры. — Минск: Красика-Принт, 2000. — С. 199—203. 4. Классификация компьютерных библиографических ресурсов // Мир библиогр. — 2001. — № 2. — С. 14—21. 5. Комп'ютерні бібліографічні ресурси: питання класифікації // Бібл. вісн. — 2001. — № 5. — С. 13—19. 6. Кулешов С. Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи / УДНДІАСД; Держ. акад. керів. кадрів культури і мистецтв. - К., 2000. - С. 39-42; х 7. Кушнаренко Н. М. Наука про документ: момент біфуркації // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (К., 25-26 трав. 2004 р.) / Держ акад. керів. кадрів культури і мистецтв. - К., 2004. - С. 9-11; 8. Павлуша І.А. Електронна бібліотека: зарубіжний досвід, розробка української концепції // Бібл. вісник. — 1999. — N3. — С.13-24.