Загальний стан медичного ринку України. Нормативно-правова база фінансування охорони здоров’я. Сучасний стан фінансування медицини в Україні.

Содержание:Вступ 3 1. Теоретичний розділ 5 1.1. Загальний стан медичного ринку України 5 1.2. Нормативно-правова база фінансування охорони здоров’я 7 1.3. Сучасний стан фінансування медицини в Україні 11 2. Практичний розділ 17 2.1. Аналіз виділення та використання коштів для лікування хворих на цукровий діабет 17 2.2 Заходи поліпшення фінансування закладів охорони здоров’я 23 Заходи раціонального використання бюджетних коштів на охорону здоров’я шляхом впровадження програмно-цільового методу. 23 Висновок 26 Список використаної літератури 27

Вступление:Актуальність теми. Економічна результативність інвестицій у сферу охорони здоров’я суттєво впливає на загальний економічний розвиток держави. Формування “людського капіталу” узагальнює важливий напрям національної політики на етапі ринкових перетворень в Україні. Стан здоров’я громадян якісно характеризує трудоресурсний потенціал держави, визначає рівень продуктивності праці у суспільстві. Фізично і духовно здорове населення здатне забезпечити реалізацію складних програм сталого економічного зростання у всіх сферах суспільного розвитку, покращити загальну демографічну ситуацію в Україні. Перспективи соціально-економічного розвитку, орієнтація на високорозвинуті держави світу безпосередньо залежать від рівня фінансового забезпечення закладів охорони здоров’я. Важливі функції у цьому процесі виконує Державний бюджет, тому проблема фінансового забезпечення бюджетних установ і, зокрема, державних установ охорони здоров’я є предметом активного обговорення. Але брак коштів, які виділяються з бюджету, в даний час унеможливлює реалізацію програм розвитку закладів охорони здоров’я. За цих обставин потребують вирішення комплекс питань, пов’язаних із багатоканальною системою фінансування бюджетних установ. Сукупність ефективних способів і методів її організації дозволить по-новому підійти до фінансово-господарської діяльності бюджетних установ, зокрема закладів охорони здоров’я. Водночас такі зміни зумовлюють необхідність в опрацюванні та аналізі великого обсягу інформації системного характеру, переважна частина якої формується завдяки процедурі бухгалтерського обліку. За цих умов практика обліку та аналізу бюджетних установ потребує ефективних методик, нових облікових інструментів, використання яких забезпечує високий рівень контролю за повнотою надходження доходів та цільовим використанням коштів, отриманих через багатоканальну систему фінансування. Проблемами бюджетного обліку і аналізу активно займалися відомі вітчизняні та зарубіжні економісти, зокрема С.М. Альошин, І.А. Андрєєв, А.М. Бєлов, Ф.Ф. Бутинець, П.Т. Ворончук, Є.П. Дєдков, 3.У. Жутова, А.Г. Звєрєв, Д.О. Панков, В.І. Самборський. За останні роки вийшли праці П.Й. Атамаса, Р.Т. Джоги, С.Я. Зубілевич, В. Матвєєвої, П.Г. Петрашка, Т.М. Писаренко, Л.Д. Сафонової, С.В. Свірко, Н.І. Сушко, О.О. Чечуліної, І.Д. Фаріона. У переважній більшості цих робіт облік і аналіз у бюджетних установах розглядається як інструмент забезпечення централізованого управління діяльністю цих установ та організацій. Однак, в жодній роботі не досліджується комплексно питання обліку (в т. ч. управлінського) та аналізу фінансового забезпечення бюджетних установ в умовах їх казначейського обслуговування та багатоканольної системи фінансування. Недостатність наукових розробок з проблем обліку та аналізу фінансового забезпечення підтверджує актуальність проведеного дослідження і його загальноекономічне значення.

Выводы:На вітчизняному медичному просторі водночас з утворенням ринку розпочалося його диференціювання за такими напрямками, як медичної освіти, фармацевтичної продукції, продуктів харчового лікування, а також оздоровчо-профілактичних, санітарно-гігієнічних та науко-во-дослідницьких послуг з утворенням відповідного банку інноваційних технологій та ін. Формування медичного ринку активізувало необхідність підвищення якості та рівня відповідальності медичних працівників, стимулювало освоєння та впровадження в клінічну практику новітніх методів діагностики та лікування. Перехід до медичного ринку висвітлив гострі проблеми, які стримують здійснення радикальних реформ в охороні здоров’я (недосконалий характер законодавчої бази, недостатній розвиток профілактичних технологій та інфраструктури індустрії здоров’я, необхідність налагодження реабілітаційної мережі з виробництвом відповідних послуг). Передумовою нормального розвитку медичного ринку є проведення комплексних маркетингових досліджень щодо наукового обґрунтування довгострокових програм організації вітчизняного ринку. Означений курс створить реальні можливості для успішного розв’язання проблем, що накопичилися в охороні здоров’я, і дозволить медицині подолати кризу і зайняти належне місце на вершині соціальної піраміди для захисту національного інтересу, пов’язаного з відтворенням та збереженням здоров’я окремого громадянина і населення загалом.

Литература:1. Рудий В.М. Законодавче забезпечення реформ системи охорони здоров’я в Україні. - К.: Сфера, 2005. - 271 с. 2. Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров’я в Україні / В.М.Лехан, Н.М.Лакіза-Сачук, В.М.Вайцеховський та ін.; За ред. В.М.Лехан. - К.: Сфера, 2001. - 176 с. 3. Євсеев В.І. Реформування механізму фінансування охорони здоров’я //Лікарська справа.-2001.- №6.- С.157-158. 4. Лившиц С.А. К вопросу о финансовой деятельности негосударственных медицинских организаций // Пробл. соц. гигиены, здравоохранения и истории медицины.- 2001.- №4.- С.29-31. 5. Нормативи надання медичної допомоги дорослому населенню в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів (I частина). – К.: МВЦ “Медінформ”, 2003. – С. 440. 6. Основні показники діяльності кардіологічної та ревматологічної служб лікувально-профілактичних закладів України за 2001–2006 роки. – К., 2007. – С. 157. 7. Підаєв А.В. Пріоритетні напрямки розвитку системи охорони здоров’я в Україні // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України.- 2002.- №4.- С.3-8. 8. Прудиус П.Г. Реформування охорони здоров’я на державному та регіональному рівнях (мініогляд) // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я Україні. – 2001.- №2.-С.66-70.