Роль соціальних мереж у процесах створення та поширення телевізійних новин

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНІ ВИТОКИ ЗАЛУЧЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ ДО СТВОРЕННЯ ТА ПОШИРЕННЯ ТЕЛЕВІЗІЙНОГО КОНТЕНТУ 9 1.1. Телевізійний контент в мережі Інтернет: історія питання 9 1.2. Основні види та етапи журналістикознавчих досліджень про соціальні мережі 17 1.3. Поняттєво-термінологічний аспект розуміння соціальних мереж 22 Висновок до розділу І 27 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ ТЕЛЕКАНАЛАМИ ТА ЖУРНАЛІСТАМИ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 29 2.1. Роль соціальних мереж у процесі створення телевізійних новин 29 2.2. Роль соціальних мереж у процесі поширення телевізійних новин 35 2.3. Роль персональних сторінок у соціальних мережах ведучих та журналістів 41 Висновок до розділу ІІ 49 РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ РЕДАКЦІЯМИ ВІТЧИЗНЯНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРОГРАМ 51 3.1. Сучасні світові тенденції використання соціальних мереж у новинарстві 51 3.2. Перспективи ширшого залучення соціальних мереж до створення та поширення інформаційних програм вітчизняними телеканалами 59 Висновок до розділу ІІІ 66 ВИСНОВКИ 68 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 72 ДОДАТКИ 81  

Вступление:Телебачення відіграє важливу роль в процесі пізнання людиною навколишньої дійсності, адже телевізійний продукт містить у собі точну модель емпіричного світу. Телебачення задовольняє соціальні та психологічні потреби глядача, вносить в її повсякденне життя різноманітність, комфорт, не вимагаючи особливих витрат, зусиль і проявів особистої активності. У авангарді сучасних змін – системи інтерактивного зв’язку, мережа Інтернет, інформаційні технології. Роль засобів масової інформації в сучасному світі не тільки зростає, але й трансформується. ЗМІ, зокрема телебачення, відбирають, структурують, творять, передають інформацію. Вони є найважливішим комунікативним каналом як політичної реальності, так і життєвого світу особи. Таким чином, телебачення виступає посередником між журналістом, дослідником і аудиторією. Українське телебачення кінця ХХ – початку ХХІ ст. зазнало суттєвих змін порівняно з телебаченням тоталітарної доби. Телевізійні програми стали важливими складники національного інформаційного простору держави. Розробки теоретичних концепцій вивчення телебачення ведуться багатьма науками: від лінгвістики до економіки. Це передбачає необхідність підготовки серйозної теоретичної бази, зокрема у напрямку дослідження ролі соціальних мереж у створенні та поширенні телевізійних новин. Комплексне дослідження телебачення як виду ЗМІ і виду творчості та ролі соціальних мереж потребує системного підходу та визначення основних термінів і понять. Наука покладається на певну термінологічну базу, напрацьовану різними науковими школами впродовж більш ніж півстолітнього періоду активного вивчення телебачення, протягом якого було закладено основи й сформульовано концептуальні напрями теорії вітчизняної телевізійної журналістики. Так, було виокремлено ряд пріоритетних векторів дослідження телебачення та тележурналістики, зокрема, як виду суспільної діяльності, як складової системи засобів масової комунікації, як однієї з чільних соціальних інституцій, як форми професійної реалізації та ін., які залишаються актуальними і сьогодні. Актуальність теми дослідження зумовлена потребою всебічного вивчення феномена соціальних мереж та їхньої ролі у створенні та поширенні телевізійного контенту для формування нових методологічних засад функціонування сучасних ЗМІ, а також необхідністю ґрунтовного дослідження структурних особливостей інформаційного мовлення. Журналістика покликана невідкладно реагувати на завдання, що випливають із запитів телевізійної аудиторії. Тому необхідно оволодівати новими науковими, прогресивними механізмами роботи з інформацією, орієнтуючись на кращі зразки українського і світового інформаційного мовлення. Розгляду та аналізу різноманітних якостей і властивостей телебачення присвячено праці А. Яковця, В. Лизанчука, Н. Звєрєвої, Г. Кузнєцова, Ю. Шаповала, О. Івашкіної та ін. Однак вивчення саме особливостей використання соціальних мереж у створенні та поширенні телевізійних новин у добу Інтернету характеризується поодинокими, фрагментарними науковими дослідженнями (Д. Бодненко, Є. Бойцов та ін.). Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в межах науково-дослідної теми «Український медійний контент у соціальному вимірі» Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тема магістерської роботи безпосередньо пов’язана з науковою проблематикою кафедри ТБ і радіомовлення ( ) ІЖ КНУ імені Тараса Шевченка, з навчальною програмою курсів (). З огляду на вищевикладене, тема дослідження «Роль соціальних мереж у створенні та поширенні телевізійних новин» становить безумовний інтерес для дослідження. Мета дослідження – визначити роль соціальних мереж у створенні та поширенні телевізійних новин Досягнення мети пропонованого дослідження передбачає розв’язання таких дослідницьких завдань: 1) проаналізувати історичні витоки залучення соціальних мереж до створення та поширення телевізійного контенту; 2) з’ясувати, наскільки популярними є соціальні мережі Facebook і Twitter серед українських користувачів; 3) проаналізувати використання соціальних мереж телеканалами та журналістами у професійній діяльності; 4) дослідити роль соціальних мереж у процесі створення та поширення телевізійних новин; 5) охарактеризувати роль персональних сторінок у соціальних мережах ведучих та журналістів; 6) окреслити перспективи використання соціальних мереж редакціями вітчизняних інформаційних програм з урахування сучасних світових тенденції у новинарстві. Об’єкт дослідження – праймові випуски новин на загальнонаціональних телеканалах «Студія "1+1"», «ICTV», «Інтер» та «5 канал». Предмет дослідження – поширення контенту інформаційних випусків зазначених телеканалів у соціальних мережах: «Вконтакте», «Facebook», «Twitter», «You Tube». Джерела дослідження. Інформаційні продукти телеканалів «Студія "1+1"», «ICTV», «Інтер» та «5 канал», поширені у соціальних мережах чи створені з їхньою допомогою за період з травня по листопад 2014 р. Зокрема, йдеться про такі інформаційні продукти: «ТСН», «Факти. Інформаційний випуск», «Подробиці», «Час новин» та такі соціальні мережі: «Вконтакте», «Facebook», «Twitter», «You Tube». Рівень наукового опрацювання. Опрацьований значний масив досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців не виявив чіткої відповіді на питання: наскільки великою та значною є роль найбільших соціальних мереж у діяльності телевізійних каналів. Теоретичні положення статті базуються на роботах О. І. Акопова, Я. Засурського, М. Лукіної, в яких йдеться про розвиток інтернет-ЗМІ та інтернет-комунікацій. Методологічна основа і методи дослідження. Для дослідження телевізійного інформаційного контенту у соцмережах використано загальнонаукові та спеціальні методи: – історичний метод – використано в рамках дослідження історії впровадження телевізійного контенту в мережі Інтернет; – метод контент-аналізу передбачав вивчення джерел дослідження (зокрема, інформаційний контент, що розповсюджується телеканалами «Студія "1+1"», «ICTV», «Інтер» та «5 канал); – описовий метод було використано для опису особливостей функціонування соціальних мереж у сучасному Інтернет-просторі; було використано такі елементи описового методу, як спостереження, порівняння, класифікація, експеримент, реконструкція, узагальнення та інтерпретація отриманої інформації; – метод безпосереднього спостереження за специфікою створення та поширення телевізійного контенту через соціальні мережі; – елементи психолінгвістичного методу – використано задля дослідження особливостей сприймання користувачами телевізійного контенту через соціальні мережі Наукова новизна отриманих результатів: 1. Подано комплексний аналіз телевізійного контенту ї контент в мережі Інтернет. 2. Розглянуто поняттєво-термінологічний аспект розуміння соціальних мереж. 3. Доведено, що роль соціальних мереж у процесі створення та поширення телевізійних новин на сьогодні є важливою та незаперечною. 4. Виявлено, основні перспективи використання соціальних мереж редакціями вітчизняних інформаційних програм. Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що пропонована робота розширює та поглиблює теоретичні дослідження ролі соціальних мереж у процесі створення та поширення телевізійних новин. Зокрема, висновки та узагальнення, зроблені на основі широкого комплексного аналізу телевізійного контенту, розміщеного у соцмережах, дозволяють виявити тенденції розвитку моніторингової або контекстної журналістики. Отримані дослідницькі теоретичні положення можуть застосовуватися в працях з теорії й практики телевізійної української журналістики в контексті світової, а також для розширення тематики досліджень науковців у галузі журналістикознавства, філології. Практичне значення отриманих результатів. Розглянуті перспективи використання соціальних мереж редакціями вітчизняних інформаційних програм поглиблюють уявлення про арсенал можливостей, мережі Інтернет, зокрема соціальних мереж, засобів телевізійного інформування, орієнтують в напрямках удосконалення роботи журналістів українського телебачення. Матеріал, викладений в роботі, може бути використаний у навчальному процесі для підготовки та перепідготовки фахівців кіно- та телемистецтва.  

Выводы:Проведене дослідження показало, що питання про те, чи правомірно розглядати інтернет-сервіси соціальних мереж як нового типу ЗМІ, все частіше порушується в науковому і журналістському середовищі. Причому, якщо до початку так званого «буму соціальних мереж» про це здебільшого писали дослідники теорії і практики журналістики, то на сьогодні дискусії про статус соціальних мереж в Інтернеті провадяться досить широко. Під соціальною мережею розуміють визначення соціальної мережі як спільноти людей, об’єднаних однаковими інтересами, уподобаннями або тих, хто має інші причини для безпосереднього спілкування між собою. У першому розділі було з’ясовано, що прагнення експериментувати у роботі з новими платформами і типами контенту складає важливу тенденцію в розвитку нових медіа. Це трансформує творчі редакційні процеси, і журналісти вже не просто пишуть матеріали, але й обирають і перевіряють інформацію очевидців. Опановуючи найновіші технології та можливості мережі Інтернет, журналісти можуть опублікувати інформацію про подію відразу після того, як вона сталася. Для цього дуже зручно використовувати соціальні мережі (Facebook, Twitter тощо), так як їх щодня відвідують мільйони людей з різних куточків світу. Тому незаперечним є факт, що ЗМІ мають бути присутніми у Всесвітній мережі, щоб залучати нову аудиторію, та є обов’язковою умовою їх виживання на сучасному медіа-ринку. На сьогодні важливий аспект розвитку трафікового потоку телевізійного контенту українських каналів – сторінки у соціальних мережах, зокрема у Facebook («ІСТV. Телеканал», «Телеканал «ІНТЕР»», «5 канал») та ін. У соціальних мережах постійно з’являються офіційні сторінки окремих програм. Найбільше зареєстровано сторінок телеканалу «1+1», зокрема такі, як: «ТСН Новини», «ТСН. Тиждень», «ТСН. Про спорт». Другий розділ містить аналіз використання соціальних мереж телеканалами та журналістами у професійній діяльності – у процесі створення та поширення контенту. Так, було визначено, що через соціальні мережі можна збирати інформацію для матеріалів, інтерв’ю, переглядати новини, відстежувати тренди, актуальні теми, які слід розкрити у власних матеріалах, шукати героїв для матеріалів, збирати коментарі певного кола людей, рекламувати власні матеріали, створювати персональний бренд, встановлювати професійні зв’язки та залучати аудиторію. Досить часто журналісти анонсують конкретні передачі, зацікавлюючи у такий спосіб користувачів та залучаючи до їхнього перегляду якомога більшу кількість аудиторії. Також стає звичайною практикою використання сторінки у соціальній мережі для підготовки програм, з’ясування, які теми цікавлять глядача. На сторінці читачі і глядачі ставлять питання учасникам шоу в студії, самі обговорюють і коментують те, що відбувається там. Крім того, з’ясовано переваги ведення персональної сторінки телевізійного журналіста у соціальній мережі. Це надає журналістові зручні і прості засоби для поширення усілякого контенту – від коротких записів на ходу, до фото і відеоматеріалів або більш детально опрацьованих замітки. Читачеві завжди цікаво близько ознайомитись із журналістською кухнею, з тим, що відбувається за кулісами і який процес появи тих або інших матеріалів. Саме на персональній сторінці журналіста є всі можливості задовольнити такий інтерес читача. Соціальна мережа Facebook робить акцент не на твіттер-подібному поширенні, а на перенесенні відношення до контенту на генератор цього контенту за допомогою механізму лайків. Якщо користувач постійно схвалює контент того або іншого генератора контенту, його стрічка (feed) міститиме все більше повідомлень цього автора. Крім того, Facebook вводить поняття соціального об’єкту, що дозволяє схвалювати будь-яку віртуальну або реальну сутність, – сайт, фільм, організацію і навіть приєднуватися за допомогою того ж механізму схвалення до груп користувачів. Все це вибудовує довкола користувача модель, близьку до суспільних стосунків довкола чуток. Алгоритм виділяє «чутки» і стосунки від близьких по духу людей і організацій, фільтруючи ті, які можуть не сподобатися; він також показує відношення до висловів (коментарів) відносно тієї або іншої одиниці контенту або соціального об’єкту. Друзі в соціальних мережах стали нині своєрідним фільтром, який дозволяє отримати найважливішу і потрібну інформацію в тому потоці даних, які щодня публікуються в мережі. При цьому слід визначити й недоліки використання соціальних мереж та сервісів-агрегаторів у процесі створення телевізійних новин, що дасть можливість уникнути використання недієвих засобів. Зокрема, варто пам’ятати, що у Facebook та Twitter, а також інших соціальних мережах використовується певна кількість неперевіреної інформації. Здійснений у третьому розділі аналіз перспектив використання соціальних мереж редакціями вітчизняних інформаційних програм з урахування світового досвіду показав, що прийняти та впровадити ці «нові новинні стандарти» зможуть лише ті гравці медійного простору, які стежать за змінами, що відбуваються. Саме вони зможуть створити цілісну оповідь, використовуючи як звичний текст, відеоматеріали, ілюстрації й інтерактивний контент, так і переваги соціальних мереж, де їхні співробітники можуть спілкуватися з широкою аудиторією і ключовими учасниками тієї або іншої сфери. Розвиток цих тенденцій неминуче змінить як ЗМІ, так і самих фахівців із поширення інформації. Все це свідчить про те, що майбутнє телебачення буде більш персоналізованим та соціальним. Людина не просто споживатиме контент, а з допомогою інноваційних способів вводу інформації, активно з ним взаємодіятиме. Проведене дослідження не претендує на всебічний розгляд питання про роль соціальних мереж у створенні та поширенні телевізійних новин на сучасному етапі розвитку Інтернет-технологій. У роботі залишається низка відкритих для подальшого дослідження питань, оскільки розглянуті аспекти названої проблеми не вичерпують усіх її сторін.  

Литература:1. Автономова Н. С. Новые информационные технологии и судьбы рациональности в современной культуре (материалы «круглого стола») / Н. С. Автономова // Вопросы философии: Научно-теоретический журнал. – 2003. – № 12. – С. 24–28. 2. Білик В. В. Позиціонування груп користувачів у соціальних мережах Інтернету / В. В. Білик // Вісник КДПУ імені Михайла Остроградського. – Вип. 1/2010 (60). – Ч. 1. – С. 51–54. 3. Білик В. В. Сучасні концепції позиціонування сайтів в глобальній мережі Internet / В. В. Білик // Збірник наукових праць ФПМКТ ХНУ. – 2008. – № 1. – С.146. 4. Белинская О. Прагматическая и функционально-стилистическая организация рекламного текста (на материале русских и украинских рекламных текстов) / О. Белинская // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського : зб. наук. праць. – Вип. 6. – Вінниця : Вид-во Вінницького держ. пед. ун-ту, 2003. – С. 371–375. 5. Бодненко Д. М. Использование социальной сети facebook для обучения будущих журналистов / Бодненко Д. М. Ященко Д. О., Борщ Я.О. // Науковий вісник інноваційних технологій – 2012. – № 1. – С. 29–35. 6. Бойцов Є. С. Адаптація телевізійного контенту в середовищі інтернет Електронний ресурс / Є. С. Бойцов. – Режим доступу: irbis-nbuv.gov. ua/.../cgiirbis_64.exe?.. (дата звернення: 10.12.2014). 7. Большинство журналистов используют Twitter, Facebook, Wikipedia и блоги в качестве источников Електронний ресурс / Є. С. Бойцов. – Режим доступу: http://geektimes.ru/post/84395/ (дата звернення: 10.12.2014). 8. Бурмака М. В. Технологія створення контактної телевізійної програми в контексті українського телебачення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук / М. В. Бурмака. – К., 2004. – 20 с. 9. Вартанова Е.Л. О современном понимании СМИ и журналистики Электронный ресурс / Е.Л. Вартанова // Медиаскоп. – 2010. – Режим доступа : http://www.mediascope.ru/old/node/521. – Дата доступа : 03.05.2013. 10. Вартанова Е. Смерть профессии? Электронный ресурс / Е. Вартанова // Факультет журналистики МГУ. – сайт. – Режим доступа : http://www.journ.msu.ru/blog/blog_vartanovoy/10.php. – Дата доступа : 03.05.2013 11. Васіна О. В. Огляд основних підходів до тлумачення новин як явища мас-медіа / О.В. Васіна // Українське журналістикознавство. – К.: Ін-т жур-ки, 2009. – Вип. 10. – С. 26–30. 12. Взаимодействие информации и публіцистики : доклад на международной конференции // Социалистическое общество и журналистика. – М., 1976. – С. 14–17. 13. Войскунский А. Е. Гуманитарные исследования в Интернете / Ю.Д. Бабаева, О.Н. Apecтoвa, О.В. Смыслова // под ред. А.Е. Войскунского. – Москва: Можайск-Терра. – 2000. – С. 431. 14. Войскунский А. Е. Групповая игровая деятельность в Интернете / А.Е. Войскунский // Психологический журнал. – 1999. – Т. 20. – № 1. – С. 126 –132. 15. Воробйова М. Алюзивні засоби у текстах полемічного дискурсу як спосіб впливу на читача / М. Воробйова // Вісник СумДУ, 2006. – № 11 (95). – Т.1. – C. 5–10. 16. Гаврилюк П. І. Природа сучасного телебачення / П. І. Гаврилюк // Культура України. – Х. , 2001. – Вип. 8 : Мистецтвознавство. – С. 70–78. 17. Городенко Л. Структурні особливості інформації в системі мережевих комунікацій Електронний ресурс // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Серія: Соціальні комунікації. № 968. Вип. 3. – 2011. – Режим доступу: http://www-philology. univer.kharkov.ua/nauka/e_books/visnyk_968/content/gorodenko.pdf 18. Гоян В. В. Термінологічні концепти телебачення в сучасній теорії журналістики : роздуми й коментарі / В. В. Гоян // Наукові записки інституту журналістики / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут журналістики. – Т. 25. – К. , 2006. – С. 179 – 183. 19. Гоян В. В. Типові та жанрові особливості інформаційної телепрограми : посіб. для студ. Ін-ту журналістики / В. В. Гоян. – К. : Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка , 2001. – С. 48. 20. Градюшко А.А. Жанровая стратегия зарубежных интернет-СМИ / А. А. Градюшко // Международная журналистика-2013 : глобализация и регионализация информационного пространства : материалы Второй Междунар. науч.-практ. конф., 20 февр. 2013 г., Минск. – Минск: Изд.центр БГУ, 2013. – С. 65–74. 21. Градюшко А. А. Новые формы представления контента в интернет-СМИ Электронный ресурс / Градюшко А.А. // Электронная библиотека БГУ. – 2012. – Режим доступа: http://elib.bsu.by/bitstream/123456789/16659/1/Hradiushka.pdf. – Дата доступа: 03.05.2012. 22. Градюшко А. А. Стратегии развития интернет-СМИ Беларуси / А. А. Градюшко // Веснік БДУ, 2011. – № 2 – С. 110–113. – (Сер. 4). 23. Григоренко Ю. Соціальні мережі шукають «нішу» і гроші Електронний ресурс. – Режим доступу до статті:http://it.imk.com.ua/info/article/socialnyje_seti_ishhut_nishu_i_dengi. (дата звернення: 29.11.14). – Назва з екрана. 24. Губерський Л. В. Інформаційна політика України: європейський контекст / Л. В. Губерський. – К. : Либідь, 2007. – 360 с. 25. Дашевская И. Масс Медиа: Программирование на ТВ Электронный ресурс / И. Дашевская. – Режим доступа: http://www.broadcasting.ru/articles2/content/mass-media-programmirovanie-na-tv (дата звернення: 29.11.14). – Назва з екрана. 26. Дмитровський З. Є. Телевізійна журналістика : навч. посібник / З. Є. Дмитровський. – Львів : Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2006. – 208 с 27. Еволюція соціальних мереж Електронний ресурс. – Режим доступу: nordspr.com.ua/profeo/Social_networks_evolution_ukr.doc (дата звернення: 14.12.14). – Назва з екрана. 28. Зотов В. В. Габитуализация и институализация информационно-комунникативного пространства современного общества Электронный ресурс / В. В. Зотов // Ломоносовские чтения – 2006 : сб. ст. молодых ученых. – Режим доступа: http: // lib.socio.msu.ru. (дата обращения: 14.12.14). – Название с экрана. 29. Жичкина А. О возможностях психологических исследований в сети Интернет / А. Жичкина // Психологический Журнал. – 2000. – Т. 21. – № 2. – С. 75–78. 30. Іванеско Д. Особливості інформаційного мовлення на національних каналах телебачення України в передвиборчий період / Д. Іванеско // Публіцистика і політика. – К. , 2007. – Вип. 1 (4). – С. 92 – 101. 31. Інформаційний простір України. Основні канали масової комунікації : Електронний ресурс // Research & Branding Group : офіц. веб-сайт. – Текст. і граф. дані. – К., 2012. – Режим доступу : http://www.rb.com.ua/ukr/analitics/socyum/7257/ (дата звернення: 29.09.12). – Назва з екрана. 32. Карпенко В. О. Журналістика: основи професійної комунікації / В. О. Карпенко. – К. : Нора-прінт, 2002. – 348 с. 33. Кобинець А.-Я. Deutshe Welle: шлях до слухача та глядача через соціальні мережі // Новітні технології телерадіомовлення: світовий досвід (матеріали наукового колоквіуму, Київ, 16 листопада 2011 р. / за заг. ред. В. В. Різуна, Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т журналістики ; Телерадіоклуб / передм. та упорядкув. В. Гояна.– К., 2012. – С. 35–37. 34. Ковальов Д. Роль соціальних мереж (Facebook, Twitter) у роботі нових медіа (на прикладі «Громадського ТБ») / Д. Ковальов // Матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції. – Одеса : Національний університет «Одеська юридична академія», 2014. – С. 23–25. 35. Коноплицкий С. М. Сетевые сообщества как объект социологического анализа / С. М. Коноплицкий // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2004. – № 3. – С. 167–178. 36. Конституція України; Закон України «Про інформацію»; Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»; Закон України «Про телебачення і радіомовлення» // Основні чинні кодекси і закони України. – К., 2003. – 36 с. 37. Кудрявцева Л. О. Сучасні аспекти дослідження мас-медійного дискурсу: експресія – вплив – маніпуляція / Л. О. Кудрявцева, Л. П. Дядечко // Мовознавство. – К., 2005. – № 1. – С. 58–66. 38. Кулик В. Дискурс українських медій: ідентичності, ідеології, владні стосунки / В. Кулик. – К. : Критика, 2010. – 656 с. 39. Лєсто К. А. Психологічні особливості користувачів соціальних сайтів / К. А. Лєсто // Вісник психології і соціальної педагогіки Електронний ресурс : зб. наук. праць. – Вип. 3. – К., 2010. – Режим доступу до збірника : www.psyh.kiev.ua 40. Лизанчук В. Медіа-простір в Україні та вплив засобів масової інформації на утвердження в суспільстві державної мови / В. Лизанчук // Телевізійна й радіожурналістика. – Л., 2002. – Вип. 4. – С. 27. 41. Марченко К. Професійне використання мікроблогу Twitter українськими журналістами: не знають для кого, не знають як Електронний ресурс / К. Марченко. – Режим доступу: http://ua.ejo-online.eu/568/нові-медіа-та-веб-2-0/професійне-використання-мікроблогу-twitt (дата звернення: 28.11.2014). 42. Мащенко І. Г. Міфи і реалії телерадіоефіру / І. Г. Мащенко. – К. : Агентство ТРК, 2001. – С. 16. 43. Мащенко І. Г. Хроніка українського радіо і телебачення в контексті світового аудіовізуального процесу / І. Г. Мащенко. – К. : Україна, 2005. – С. 26. 44. Медиаэксперты констатировали неизбежность перехода СМИ в «цифру» Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.digit.ru/business/20120620/392707879.html (дата звернення: 28.03.2014). 45. Мироненко Г. В. Інтернетпсихологія: напрями досліджень і перспективи розвитку / Г. В. Мироненко, Н. В. Климчук Електронний ресурс. – Режим доступу до статті: www.nbuv.gov.ua/portal/natural/uztnu/zapiski/2008/filologiya/uch_21_1fn/mironenklimch.pdf. (дата звернення: 11.12.2014). 46. Мовна політика та мовна ситуація в Україні: аналіз і рекомендації / За ред. Ю. Бестерс-Дільґер. – К. : КМА, 2008. – 363 с. 47. Мягка М. Тенденції розвитку медіа на сучасному етапі / М. Мягка // Матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції. – Одеса : Національний університет «Одеська юридична академія», 2014. – С. 37–40. 48. Навык работы с соцсетями станет равнозначным умению читать – эксперты Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.digit.ru/internet/20110920/384238053.html (дата звернення: 13.12.2014). 49. Назаровець М. А. Використання комунікаційних можливостей соціальної мережі Facebook бібліотеками ВНЗ / М. А. Назаровець // Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства : матеріали п’ятої міжнародної науково-практичної конференції, 11–12 вересня 2013 року, Львів / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Національний університет «Львівська політехніка», Науково-технічна бібліотека ; редкол.: О. В. Шишк та ін.. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2013. – С. 183–190. 50. Найштетік Є. В. Соціальна мережа як система множинних рефлексій Електронний ресурс / Є. В. Найштетік. – Режим доступу: http://skabber.nir.com.ua/files/Соціальна%20мережа%20як%20система%20множинних%20рефлексій.doc (дата звернення: 14.12.2014). 51. Нестеренко Г. О. Сучасні соціальні мережі як інструмент неформальної освіти / Г. О. Нестеренко, О. В. Тишкова // Гілея. Науковий вісник. – Вип. 49 (№ 7). – 2011. – С. 451–458. 52. Онлайн-СМИ – катализатор прогресса печатных изданий Електронний ресурс. – Режим доступу: http://newreporter.org/2012/11/15/onlajn-smi-katalizator-progressa-pechatnyx-izdanij/ (дата звернення: 28.11.2014). 53. Омельченко Т. Г. Использование социальных сервисов Веб 2.0 для проектирования информационных систем Електронний ресурс / Т. Г. Омельченко. – Режим доступу до статті: http://ped.sumy.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=879:-20-&catid=13:s&Itemid=180 (дата звернення: 28.11.2014). 54. Освещение новостей скоро станет функцией соцсетей – Ральф Саймон Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.digit.ru/business/20110617/382473744.html (дата звернення: 12.12.2014). 55. Побєдоносцева І. Є. Телевізійний дискурс у культурному просторі постмодернізму : автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.04 / І. Є. Побєдоносцева; НАН України. Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. – К., 2005. – 21 с. 56. Прилюк Д. Теорія і практика журналістської творчості / Д. Прилюк. – К. : Вища школа, 1983. – 648 с. 57. Прохоров Е. П. Введение в журналистику : учеб. для студ. вузов, обуч по спец. «Журналистика» / Е. П. Прохоров. – М. : Высш. шк., 1988. – 279 с. 58. Путькалець Л. Концепція аналітично-публіцистичних телевізійних програмі / Л. Путькалець // Теле- та радіожурналістика. – Л. , 2012. – Вип. 1. – С. 245–251. 59. РИА-Новости: СМИ должны идти за новой аудиторией в социальные сети Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.digit.ru/internet/20110420/381689018.html (дата звернення: 28.03.2014). 60. Российское телевидение: индустрия и бизнес / Аналитический центр «Видео Интернешнл»; Под ред. В. П. Коломийца, И. А. Полуэхтовой. – М., 2010. – 304 с. 61. Сколько украинцев «живет» в Интернете: данные за апрель / Информационное агентство ЛIГАБiзнесIнформ Електронний ресурс. – Режим доступу до статті: http://biz.liga.net/news/E1005180.html. (дата звернення: 11.12.2014). 62. Соціальні мережі в Інтернеті Електронний ресурс. – Режим доступу: http://forum.forua.org/index.php?topic=103.0.14 (дата звернення: 12.12.2014). 63. Социальная_сеть Електронний ресурс. – Режим доступу до статті: http://ru.wikipedia.org/wiki/Социальная_сеть. (дата звернення: 09.12.2014). 64. Сошкина И. Использование социальных сетей в практике корпоративного управления Электронный ресурс / И. Сошкина. – Режим доступа: http://rqlab.com/publications/pages/id_91 (дата звернення: 09.12.2014). 65. Темех Н. Телевізійні передачі для молоді: психолого-педагогічні методи впливу на аудиторію / Н. Темех // Телевізійна й радіожурналістика / Львівський національний університет ім. І. Франка. – Л., 2007. – С. 84–94 66. Термины и определения по социальным сетям Електронний ресурс. – Режим доступу до статті: http://www.social-networking.ru/az/11/.(дата звернення: 09.12.2014). 67. Традиционные масс-медиа на грани исчезновения? Электронный ресурс. – Режим доступа: http://www.sovmedia.ru/journalist/tradicionnye-mass-media-na-grani-ischeznoveniya/ (дата звернення: 14.12.2014). 68. Тренды мировой журналистики в 2013 году Электронный ресурс / Школа эффективного текста медиа. – Режим доступа: http://www.aka-media.ru/inside/698/ (дата звернення: 11.12.2014). 69. Український погляд Електронний ресурс. – Режим доступу: http://arhiv.ukrpohliad.org/news.php/news/5093/group/3 (дата звернення: 28.03.2014). 70. Хто більше твітить? Журналісти і соціальні медіа Електронний ресурс. – Режим доступу: http://ua.ejo-online.eu/1619/нові-медіа-та-веб-2-0/хто-більше-твітить-журналісти-і- соціа #more-161 71. Чабаненко М. Актуальні тенденції в інтернет-журналістиці Електронний ресурс / М. Чабаненко // Запорізький національний університет – Запоріжжя, 2013. – Режим доступу: http://elib.bsu.by/ bitstream/123456789/50718/1/Чабаненко.pdf – Назва з екрану. – С. 3. 72. Шальман Т. М. Роль комерційного телебачення України у формуванні інформаційної політики держави / Т. М. Шальман // Наукові записки Інституту журналістики : науковий збірник. – К. , 2012. – Т. 46. – Січ.-берез. – С. 69–73. 73. BBC tells news staff to embrace social media Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.theguardian.com/media/pda/2010/feb/10/bbc-news-social-media (дата звернення: 12.12.2014). 74. Belam M. Journalism in the digital age: trends, tools and technologies Electronic resource / Martin Belam // The Guardian : site. – Mode of access : http://www.guardian.co.uk/help/insideguardian/2010/apr/14/ journalism-trends-tools-technologies. – Date of access : 03.05.2013. 75. Hanneman, Robert A. and Mark Riddle. Introduction to social network methods. – Riverside, CA: University of California, Riverside, 2005. – 322 p. 76. Hill R. and Dunbar R. «Social Network Size in Humans» Human Nature. – Vol. 14, No. 1. – 2002. – Pp. 53–72. 77. Huisman M. Software for Social Network / M. Huisman, M. Duijn // Analysis Proceedings of the Sixth International Conf. on Logic and Methodology, August 17–20. – Amsterdam, The Netherlands, 2004. – P. 578–600. 78. Scott J. Social Network Analysis (Second Edition) / J. Scott. – London: Sage, 2000. – 220 p. 79. State of the News Media 2014. Pew Research Journalism Project Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.journalism.org/packages/state-of-the-news-media-2014/ (дата звернення: 28.03.2014). 80. The Guardian створила платформу громадянської журналістики Електронний ресурс. – Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/material/17503 (дата звернення: 28.03.2014).