Особливості реалізації принципу одноособовості і колегіальності в цивільному судочинстві

Содержание:Вступ 3 Правове регулювання принципу одноособовості т колегіальності у цивільному процесі 4 Особливості реалізації 6 Інститут народних засідателів у цивільному процесі 14 Висновки 16 Список використаних джерел 17  

Вступление:Актуальність теми. Однією з процесуальних гарантій для суб’єктів цивільного процесу в цивільному судочинстві, яка водночас виступає елементом цивільно-процесуальної форми цивільного процесу, є система процесуальних норм, які регламентують склад суду як інститут цивільно-процесуального права. Склад суду – це той склад суду, який уповноважений (компетентний) згідно закону розглядати конкретну цивільну справу. Якщо склад суду по конкретній справі не уповноважений розглядати справу, тобто має місце юридичний дефект складу, то такий суд є незаконним і не може слухати справу. Феномен складу суду з точки зору одноособовості чи колегіальності розгляду судових справ розглядається як очевидна даність. Залежно від форм колегіального складу суду (суд шефенів або суд присяжних) колегіальність інтерпретується як форма участі народу у здійсненні правосуддя. В історичній ретроспективі, у тому числі в період останніх процесуальних кодифікацій, очевидна суттєва еволюція процесуального законодавства у бік одноособового розгляду цивільних справ. При цьому мотиви прийняття таких законодавчих рішень особливо не дискутувались і можна навіть сказати є невідомими. Питання одноособовості та колегіальності складу суду важливе як з точки зору самої справи та її складності, так і з точки зору забезпечення прав та свобод учасників процесу, що є на сьогодні дискусійним в літературі. Метою роботи є визначення особливостей реалізації принципу одноособовості та колегіальності розгляду справ у цивільному процесі. Задля досягнення даної мети автор проаналізує правове регулювання застосування даного принципу в Україні, визначити особливості його реалізації згідно з чинним законодавством, а також визначити положення щодо діяльності народних засідателів у цивільному процесі.  

Выводы:З проведеного нами дослідження щодо особливостей реалізації принципу одноособовості та колегіальності розгляду справ у цивільному процесі України автор прийшов до наступних висновків: 1) правове регулювання принципу одноособовості та колегіальності розгляду справ здійснюється як на міжнародному рівні (втілено у Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті про громадянські та політичні права, Конвенції про захист прав та основоположних свобод), однак який прямо не відзначається, проте вказується на необхідність розгляду справ належним та повноважним судом; так і на рівні національному – у Конституції України, Законі «Про судоустрій та статус суддів», а також у Цивільно-процесуальному кодексі України; 2) Цивільно-процесуальним кодексом (ст. 18) визначено особливості складу суду (одноособового у судах першої інстанції та колегіального – у рамках апеляційної, касаційної інстанцій та перегляду рішень Верховним Судом України), однак, у літературі зазначається, що критерії такого поділу чітко невідомі та невизначені, у зв’язку з чим автор пропонує внести зміни до Кодексу, зазначивши, що покладено в основу поділу складу суду на одноособовий та колегіальний; окрім цього, процесуальним законом чітко не визначено склад Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ (вказано колегією з не менше 5 суддів), завдяки чому тут також пропонується внести зміни щодо чіткої вказівки на кількість суддів; 3) інститут народних засідателів є втіленням принципу участі народу у здійсненні правосуддя та останні виступають частиною складу суду, хоча й не є за своїм статусом суддями; у деяких категоріях справ в рамках окремого провадження народні засідателі беруть участь у здійсненні правосуддя разом із суддею; науковцями пропонується розширити перелік таких категорій справ та ширше залучати громадян до здійснення правосуддя.  

Литература:1. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 року Електронний ресурс. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_015 2. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16.12.1966 року Електронний ресурс. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua /laws/show/995_043 3. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року Електронний ресурс. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_004 4. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1996. – № 30. – Ст. 141. 5. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2004. – № 40-41, 42. – Ст. 492. 6. Про судоустрій та статус суддів : Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2010. – № 41-42, № 43, № 44-45. – Ст. 529. 7. Бігун В. С. Одноособовість та колегіальність здійснення правосуддя (філософсько-правові аспекти процесуального права) / В. С. Бігун // Часопис Київського університету права. – 2009. – № 2. – С. 10–15. 8. Бринцев В. Д. Одноособовий суддя у правовій державі, його статус та функції : автореф. дис. канд.. юрид. наук; 12.00.10 / В. Д. Бринцев. – Х., 1995. – 20 с. 9. Васьковский Е. В. Учебник гражданского процесса / Е. В. Васьковский. – М. : Зерцало, 2003. – 464 с. 10. Доманська М. І. Щодо доцільності реалізації принципу колегіального розгляду судом справ про зміну правового статусу фізичної особи / М. І. Доманська // Часопис Київського університету права. – 2013. – № 2. – С. 129–132. 11. Ізарова І. О. Проблеми реалізації принципу колегіального розгляду цивільних справ у провадженні у зв’язку із ново виявленими обставинами / І. О. Ізарова // Альманах права. – 2012. – Вип. 3. – С. 360–364. 12. Колісник О. В. Непрофесійний елемент складу суду у цивільному судочинстві у контексті європейського досвіду / О. В. Колісник // Державне будівництво та місцеве самоврядування. – 2008. – Вип. 15. – С. 137–144. 13. Колісник О. В. Особливості складу суду при розгляді справ у порядку цивільного судочинства / О. В. Колісник // Державне будівництво та місцеве самоврядування. – 2007. – Вип. 13. – С. 161–168. 14. Кройтор В. А. Принцип одноособового та колегіального розгляду справ у порядку цивільного судочинства / В. А. Кройтор // Університетські наукові записки. – 2009. – № 3. – С. 51–54. 15. Курс цивільного процесу : підручник / В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін. ; за ред. В. В. Комарова. – X. : Право, 2011. – 1352 с. 16. Навроцька Ю. Розгляд справи судом касаційної інстанції в цивільному судочинстві: удосконалення правового регулювання / Ю. Навроцька // Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2013. – Вип. 57. – С. 221–227. 17. Нечипорук С. Принцип участі громадян у здійсненні правосуддя та поєднання колегіального й індивідуального порядку розгляду справ / С. Нечипорук // Право України. – 2003. – № 11. – С. 82–85. 18. Оверчук С. В. Диференціація складу суду на одноособовий та колегіальний / С. В. Оверчук // Часопис Київського університету права. – 2011. – № 1. – С. 272–275. 19. Теліпко В. Е. Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України / В. Е. Теліпко ; за ред. Притики Ю. Д. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 696 с. 20. Фесенко Л. І. До питання щодо діяльності судових палат Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ / Л. І. Фесенко // Актуальні проблеми держави і права. – 2011. – Вип. 58. – С. 17–24. 21. Яценко Н. Г. Народні засідателі та суд присяжних у цивільному процесі: історія і сучасність / Н. Г. Яценко // Вісник ВРЮ. – 2011. – № 1. – С. 109–118.