Вступление:Актуальність теми роботи. Сім’я – один з найважливіших виховних інститутів, роль і значення якого у формуванні особистості важко переоцінити. Саме в сім’ї тісно сплетені подружні, батьківські та дитячі взаємини. Діти гостро реагують на всі зміни в сім’ї. Вони особливо сенситивні до оцінки дорослого, його позиції по відношенню до себе, до станів матері і батька, зміни стереотипів повсякденному житті і т.д. Найбільш гостро діти переживають порушення контакту з батьками в результаті розлучення, тривалої відсутності одного або обох батьків, внутрішньосімейного конфлікту, відсутності батьківського тепла, відмови від дитини та ін. Тому позитивне спілкування з батьками – найважливіший фактор нормального психологічного розвитку дитини 31.
Проблем сімейного виховання торкалися Т. Алєксєєва, Н. Волкова, В. Катасонов, П. Поветьев та ін. У працях таких вітчизняних науковців, як М. Алексєєва, Г. Бевз, В. Васютинський, Л. Виготський, І. Дубровіна, Т. Карабін, З. Кісарчук, С. Ковальов, М. Лісіна, В. Мухіна, В. Семиченко, В. Титаренко та ін. активно приділялась належна увага питанням, присвяченим проблемам дитячо-батьківських відносин, де вони підкреслювали, що розвиток особистості зумовлено ставленням до неї з боку батьків.
Сучасні дослідники, серед яких Г. Варга, Т. Говорун, І. Добряков, О. Захарова, С. Ковальов, О. Насонова, О. Шарган, Л. Шіпіціна та ін. в своїх роботах переконливо представляють залежність психічного розвитку та формування особистості дитини від батьківського ставлення до неї, стилю виховання, батьківської позицій, стратегій і стилів сімейної комунікації взаємодій.
Вивченням та класифікацією типів, стилів батьківського ставлення до дитини займалися вчені: І.Кон, В.Дружинін, Е.Ейдеміллер. В останні роки ця тематика викликає зацікавленість і в колі вітчизняних науковців, таких як Г.Бевз, В.Семиченко, Л.Орбан-Лембрик, Г.Федоришин, С.Литвин-Кіндратюк, Т.Титаренко та ін.
Разом з тим питання діагностики батьківсько-дитячих стосунків залишається недостатньо розглянутим. Вищевказане обґрунтовує актуальність вибору теми дослідження: «Діагностика батьківсько-дитячих стосунків».
Об’єкт – батьківсько-дитячі стосунки.
Предмет роботи – особливості діагностики батьківсько-дитячих стосунків.
Мета роботи – теоретично проаналізувати і практично дослідити особливості діагностики батьківсько-дитячих стосунків між батьками та дітьми дошкільного віку.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні прояву відмінностей у батьківсько-дитячих стосунках батьків та матерів з дітьми дошкільного віку.
Для досягнення поставленої мети визначено наступні завдання дослідження:
1. Теоретично проаналізувати особливості взаємовідносин батьків та дітей, розкрити вплив батьківсько-дитячих стосунків на розвиток особистості дитини;
2. З’ясувати особливості діагностики батьківсько-дитячих стосунків, підготувати та провести емпіричне дослідження;
3. В ході якісного та кількісного аналізу встановити особливості батьківсько-дитячих стосунків серед батьків та їх дітей-дошкільників;
4. Уточнити психологічні рекомендації для гармонізації відносин батьків та дітей дошкільного віку.
В ході написання курсової роботи використано наступні методи дослідження:
а) теоретичні: аналіз психологічної та науково-методичної літератури з проблеми дослідження, узагальнення та систематизація;
б) емпіричні – опитування, аналіз результатів, мат-статистичні методи обробки даних.
В ході проведення дослідження було використано такі психодіагностичні методики: «Аналіз сімейних відносин» (АСВ) (Е. Ейдеміллер, В. Юстіцкіс (Додаток А); «Опитувальник емоційних відносин у сім’ї» (Є. Захарова) (Додаток Б); «Стратегії сімейного виховання» (С. Степанов) (Додаток В).
Наукова новизна і теоретичне значення роботи полягають у тому, що досліджено особливості взаємовідносин батьків та дітей дошкільного віку, уточнено специфіку діагностики батьківсько-дитячих стосуків.
Практичне значення роботи полягає в тому, що емпірично визначено характерні особливості батьківсько-дитячих стосунків з дітьми дошкільного віку, уточнено рекомендації для гармонізації стосунків батьків з дітьми.
Структура курсової роботи обумовлена логікою побудови дослідження. Досягнення поставленої мети і виконання завдань реалізуються у таких структурних частинах роботи, як: вступ, чотири розділи, висновки до кожного розділу, загальні висновки, список використаних джерел, додатки. Робота містить 5 таблиць, 2 рисунки, 5 додатків, і написана на 67 сторінках загального обсягу.