Психічні порушення в період пізньої дорослості

Содержание:Вступ 3 1. Психічні порушення в період пізньої дорослості 5 2. Старіння та специфічні зміни емоційної сфери 10 3. Соціальна поведінка людини в період пізньої дорослості та старості 14 Висновки 20 Список використаних джерел 22  

Вступление:Актуальність теми дослідження. Людство старіє все стрімкіше: до 2022 р. число людей віком від 60 років перевищить 1 млрд. (UNFPA). За прогнозами експертів ООН, до 2050 р. кількість осіб похилого віку становитиме третину від загальної чисельності населення планети. Такі тенденції загального постаріння населення зафіксовані також у ході українських досліджень комплексного демографічного прогнозу України у період до 2050 р. 10; 19. При цьому ставлення до старості в західній та східній культурах має істотні відмінності. У сучасній західній культурі немає традиційно прийнятного, шанобливого, поважного ставлення молоді до старих людей. Представники молодого покоління або бояться старості, або ставляться до неї з байдужністю чи презирством. Часто люди похилого віку дотримуються аналогічної точки зору 4; 5. Однак також часто люди похилого віку самі є носіями менталітету, якому властиві тенденції ейджизму, що проявляється в їхньому прагненні якомога довше, незалежно від об’єктивних причин, залишатися в групі працездатних людей, відокремлюючи, таким чином, себе від старих та пенсіонерів, більше не здатних, на їхню думку, до корисної праці 4. Дослідженням проблем людей у період пізньої дорослості та старості займалися й займаються психологи, соціологи, медики, серед яких варто назвати Г. С. Абрамову, О. О. Березіну, А. А. Деркача, А. А. Дроздова, М. В. Дроздову, І. Ю. Зав’ялову, О. П. Коханову, О. В. Пасєку, А. А. Реана, М. В. Савчина, О. П. Сергєєнкову, О. А. Столярчук, Н. Ф. Сударєву, О. В. Хухлаєву, А. Н. Яшкову. Відповідно до вказаного, важливим, на нашу думку, є не тільки вивчення вікових та психофізіологічних особливостей людей періоду пізньої дорослості та старості, а й розгляд їх психічних порушень, специфічних змін в емоційній сфері та соціальній поведінці. Таким чином, визначена проблема дослідження є актуальною та потребує детального вивчення. Мета роботи – розглянути зміни в психічному розвитку, емоційній сфері та соціальній поведінці людей в період пізньої дорослості та старості.  

Выводы:Теоретичне вивчення проблем геронтогенезу людини дозволяють виокремити такі висновки: 1. Досить часто для людини у віці пізньої дорослості є характерними психічні неврози, передстаречі психози та інші психічні розлади і порушення. Функціональні психічні розлади у людей пізнього дорослого віку в одних випадках носять непсихотичний характер і відносяться до області прикордонної психіатрії, в інших – досягають психотичного рівня. Характерною особливістю психічних розладів у пізньо-дорослому та старечому віці є втрата пам’яті. Втрачається орієнтування в часі, просторі. При поступовій втраті пам’яті спочатку втрачаються життєві враження останніх років, залишаються найстаріші з навичок – автоматичні. Зазначено, що порушення пам’яті та вищих психічних функцій супроводжуються порушеннями поведінки і неврозами. Для людей даного віку найбільш характерні такі їх види: неврастенія, невроз страху, невроз нав’язливих станів. Також вказано, що у період пізньої дорослості та старості у людини можуть сформуватися такі психічні поручення як: передстаречий психоз, депресія, марення. 2. Зі старістю пов’язані і специфічні зміни в емоційній сфері людини, які проявляються в некерованому посиленні мимовільних реакцій (сильному нервовому збудженні), схильності до безпричинного суму, сльозливості. У більшості людей з’являється тенденція до ексцентричності (дивацтва), знижується чутливість, здатність знаходити вихід зі складних ситуацій, вони часто заглиблюються у свої думки, переживання, тривоги. Люди у період пізньої дорослості рідше переживають радість, здивування, багато з них втрачає почуття гумору, інтерес, допитливість. Вони часто відчувають тривогу, пов’язану із захворюваннями, самотністю, фізичною неспроможністю. На емоційне життя людини у період пізньої дорослості значно впливає адаптація до факту старості. Так, зокрема, найпоширенішими типами пристосування до настання старості є: конструктивна, залежна, захисна позиції, позиція ворожості до світу, позиція ворожості до себе і негативного ставлення до свого життя. 3. Однією із найбільш значних змін в пізній дорослості для більшості людей є вихід на пенсію. Ця подія вимагає перебудови особистості похилого віку та її образу життя. Соціально-психологічні зміни (статус, Я-концепція), що відбуваються в пізній дорослості, неминуче викликають оновлення сприймання особистістю себе в старості. На успішність соціального розвитку людини у пізній дорослості впливає задоволеність життям та успішність пристосування до нього. При цьому вказані фактори залежать від здоров’я, матеріального забезпечення, соціального та сімейного становища, житлових умов, характеру спілкування з оточуючими, змісту діяльності тощо. Варто зазначити, що активному довголіттю людини сприяє ряд психологічних факторів, серед яких: соціально активний розвиток, фізична активність, інтелектуальна й творча діяльність. Тому за умови насиченого соціального життя, фізичної активності, інтелектуальної та творчої діяльності людина пізнього дорослого віку успішно реалізує себе в житті.  

Литература:1. Абрамова Г. С. Возрастная психология: Учеб. пособие для студ. вузов / Г. С. Абрамова. – 4-е изд., стереотип. – М. : Изд. центр «Академия», 2006. – 672 с. 2. Акмеология / под ред. А. А. Деркача. – М. : РАГС, 2006. – 424 с. 3. Андрусенко М. П. Нарушение памяти в старости Электронный ресурс / М. П. Андрусенко. – Режим доступа : http://russian.tebyan.net/ index.aspx?pid= 172438. 4. Березіна О. О. Дискримінація за віковою ознакою: ейджизм у пізньому віці Електронний ресурс / О. О. Березіна // Технології інтелектуальної діяльності : тези доп. Міждисциплінарної наук.-практ. конф. (Київ, лютий 2009 р.). – К., 2009. – Режим доступу : http://ua.convdocs.org/docs/index-206481.html. 5. Березіна О. О. Ейджизм у суспільстві: проблеми пізнього віку / О. О. Березіна ; за ред. С. Д. Максименка, М. Л. Смульсон // Актуальні проблеми психології. Т. VIII: Психологічна теорія і технологія навчання. – К. : Міленіум, 2008. – Вип. 5. – С. 3–10. 6. Возрастная психология : учеб. пособие / А. Н. Яшкова, Н. Ф. Сухарева. – Саранск : Прогресс, 2009. – 88 с. 7. Геронтология: курс лекций / под ред. Л. П. Лазаревой. – Хабаровск : ДВГУПС, 2002. – 167с. 8. Дроздов А. А. Справочник психотерапевта / А. А. Дроздов, М. В. Дроздова. – М. : Медицина, 2005. – 570 с. 9. Завьялова И. Ю. Психологический анализ развития личности в нормативном кризисе поздней взрослости / И. Ю. Завьялова // Вестник Ургу. – 2012. – № 19. – С. 110–112. 10. Комплексний демографічний прогноз України на період до 2050 р. / за ред. чл.-кор. НАНУ, д.е.н., проф. Е. М. Лібанової. – К. : Український центр соціальних реформ, 2006. – 138 с. 11. Краснова О. В. Социальная психология старения / О. В. Краснова, А. Г. Лидерс. – М. : Изд.центр «Академия», 2002. – 288 с. 12. Нарушение памяти и поведения в старости Электронный ресурс. – Режим доступа : http://www.psysocialis.ru/pamiat_gm/. 13. Психические нарушения в период поздней взрослости и старости Электронный ресурс. – Режим доступа : http://elderlyage.ru/glavnaja/ affektivnaja-sfera/1234-psikhicheskie-narushenija-v-period-pozdnejj.html. 14. Реан А. А. Психология человека от рождения до смерти / А. А. Реан. – СПб. : Прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. – 656 с. 15. Савчин М. В. Вікова психологія: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / М. В. Савчин, Л. П. Василенко. – К. : Академвидав, 2005. – 360 с. 16. Сергєєнкова О. П. Вікова психологія. Навч. посіб. / О. П. Сергєєнкова, О. А. Столярчук, О. П. Коханова, О. В. Пасєка. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 376 с. 17. Худоян С. С. К проблеме кризиса развития в позднем возрасте Электронный ресурс / С. С. Худоян. – Режим доступа : http://www.all-psy.com/stati/detail/158/1/. 18. Хухлаева О. В. Психология развития: молодость, зрелость, старость / О. В. Хухлаева. – М. : Академия, 2002. – 208 с. 19. Чайківська В. В. Демографічні прогнози для України / В. В. Чайківська, І. Я. Пінчук // Новости медицины и фармации. – 2010. – № 13. – С. 13-14. 20. Шахматов Н. Ф. Психическое старение: счастливое и болезненное / Н. Ф. Шахматов. – М. : Медицина, 2001. – 304 с. 21. Эриксон Э. Детство и общество / Э. Эриксон. – СПб. : Лет. сад, 2000. – 415 с.