Риторика і формування іміджу державного службовця

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ДЕРЖАВНОГО СУЖБОВЦЯ 7 1.1. Сутність феномена «імідж державного службовця» та наукові підходи до його дослідження 7 1.2. Структурні компоненти іміджу державного службовця 18 1.3. Співвідношення понять «імідж – репутація – авторитет» у державному управлінні 28 Висновки до першого розділу 37 РОЗДІЛ 2. КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ЯК ЕЛЕМЕНТ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ 39 2.1. Структура і зміст комунікативної компетентності державних службовців 39 2.2. Комунікативний акт у професійній діяльності державного службовця 46 2.3. Ораторська майстерність як складова професійної мовленнєвої компетентності державного службовця 53 Висновки до другого розділу 66 РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ ЗАСОБАМИ ДІЛОВОЇ РИТОРИКИ 69 3.1. Технології формування оптимального іміджу державного службовця 69 3.2. Механізм формування іміджу державного службовця засобами риторики 77 Висновки до третього розділу 89 ВИСНОВКИ 91 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРА 97  

Реферат:магістерської роботи на тему «Риторика і формування іміджу державного службовця». студента напряму підготовки ХХХХ Обсяг 124 стор., 3 рис., 2 табл., 157 літературних джерел. Об’єкт дослідження: імідж службовця. Мета роботи: теоретичне та науково-методичне обґрунтування засад щодо підвищення ефективності функціонування суб’єктів державного управління через створення механізмів формування їх іміджу. Методи дослідження: єдності історичного і логічного – для теоретико-методологічного аналізу філософської, політологічної та психологічної літератури з питань розвитку поняття «імідж» та засобів його формування; аналізу і синтезу – для обстеження складових елементів процесу формування іміджу державних установ та їх взаємозв’язків; порівняльного аналізу – для зіставлення іміджевих характеристик, закладених в етичних кодексах зарубіжних країн і в Україні; контент-аналізу – для дослідження формування іміджу державної установи засобами масової інформації; факторного та кластерного аналізу – для виокремлення характерних рис образу державної установи та державного службовця в суспільній свідомості. Результати та їх новизна. Робота є комплексним дослідженням сучасних форм і методів формування іміджу державного службовця. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в роботі вперше: – визначено та обґрунтовано основні структурні елементи процесу становлення цілісного іміджу державного службовця засобами риторики та доведено їх взаємно залежність; – окреслено послідовність формування іміджу державного службовця за допомогою комунікативних механізмів та засобів риторики; – проаналізовано маніпулятивні прийоми риторики державних службовців, як ефективний засіб формування позитивного іміджу. Рекомендації щодо використання результатів роботи дослідження визначає орієнтацію на вирішення питань формування позитивного іміджу державного службовця з метою вдосконалення механізмів державного управління в умовах євроінтеграції українського суспільства. Висновки, методичні підходи та практичні рекомендації, що містяться в дослідженні, можуть бути використані в органах державного управління для оцінки існуючого іміджу та розробки заходів щодо його вдосконалення, а також застосування форм і методів взаємодії з громадськістю, громадськими організаціями, політичними партіями. Галузь застосування результатів дослідження можуть бути як загальні так і спеціальні наукові дисципліни, такі як іміджелогія, державне управління, риторика, ділове спілкування. Також, результати магістерської роботи можуть бути користі для застосування в практичній діяльності державних службовців. Висновки. За результатами дослідження встановлено, що: ? основою іміджу є цілеспрямовано формований образ якої-небудь особи, предмета, явища, покликаний здійснити на кого-небудь емоційний і психологічний вплив з метою реклами, популяризації тощо. Імідж державного службовця – це свідомо утворений образ державної влади в її персональному вимірі. Його варто розглядати невід’ємно з державним органом управління. Зазначимо основні елементи механізму формування іміджу державного службовця: це, по-перше, розробка «ідеального образу», що базується на нереальних, тобто можливих властивостях об’єкта; по-друге, процес «шліфування» реальних характеристик об’єкта; по-третє, створення умов для втілення в життя, реальних і приписаних характеристик об’єкта; по-четверте, метод закріплення необхідного образу об’єкта, що в результаті буде його іміджем, шляхом багаторазового повторення або тиражування інформації; ? досліджено основні фактори впливу на формування іміджу державного службовця. Встановлено, що формування іміджу відбувається на основі об’єктивних характеристик діяльності окремої особистості. Це може відбуватися природним шляхом і в результаті цілеспрямованої діяльності із застосуванням спеціальних соціо- та психотехнічних засобів і технологій. Індивідуальний імідж державного службовця, поданий як сукупність зовнішніх і внутрішніх особистих та професійних якостей, є здатністю до суб’єкт-суб’єктного спілкування з учасниками комунікативного процесу. – визначено основні комунікативні елементи, що формують позитивний імідж державного службовця. З’ясовано, що комунікативна компетентність як система складається з певних елементів, а саме: мовна складова; культурна складова; прагматична складова; ілокутивна складова. Комунікативна особистість державного службовця здатна і готова до комунікативного акту в певній ситуації, щодо певного об’єкта, з певною метою і засобами; – запропоновано ряд рекомендацій щодо побудови позитивного іміджу державних службовців. Встановлено, що службовцеві для забезпечення ефективного управлінського спілкування важливо не лише досконало знати рідну мову чи мову спілкування в конкретній ситуації, володіти особистим ефектом мовлення, а й мати знання головних мовленнєвих штампів, які часто ведуть до виникнення бар’єрів взаємопорозуміння. Формування позитивного іміджу державного службовця та професійної моральної свідомості здійснюється в процесі підготовки і підвищення кваліфікації державних службовців. Важливим аспектом вирішення проблеми формування позитивного іміджу органів влади є визначення ролі та місця в цьому процесі державної служби як соціального інституту. Сучасна державна служба в Україні повинна створити дійовий механізм реалізації функцій держави. ДЕРЖАВНА СЛУЖБА, ДЕРЖАВНИЙ СЛУЖБОВЕЦЬ, ІМІДЖ, РИТОРИКА, КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ, КОМУНІКАТИВНІ СКЛАДОВІ, ЗАСОБИ РИТОРИКИ.  

Вступление:Актуальність теми дослідження. На початку ХХ ст. Н. Рубакін писав, що «власне мова представляє собою особливо страшну силу, навіть таку силу, з якою в кінцевому підсумку, не здатний управлятися навіть найсильніший кулак, якщо тільки всі дії мови раціональні та систематичні». Призначення будь-якого слова – впливати на співрозмовника та формувати цілісний образ про мовця. Завдання мовленнєвого процесу полягає в тому, щоб змінити за допомогою мовлення поведінку чи думку співрозмовника у напрямку, необхідному мовцеві. Комунікативні навики є одними з найголовніших компонентів формування позитивного іміджу особи, а особливо державного службовця. Підвищення уваги до феномену «імідж» у державному управлінні обумовлено тим, що лише позитивний образ інституту влади здебільшого є суттєвим чинником підвищення ефективності діяльності його установ. Адже він впливає на якість державно-управлінських рішень, а отже, і на розвиток суспільства в цілому. Стрімкий шлях України до Євроінтеграційних процесів формує нове уявлення про владу та управлінські відносини. Зв’язок між владою та громадськістю ґрунтуються на основі створення дієвих механізмів взаємозв’язку та взаємодії. Вступаючи у контакт з державними службовцями громадяни формують дуку про державу, тобто імідж працівника установи є певним фактором довіри до держави в цілому. Професійна діяльність службовців передбачає наявність професійно-значущих комунікативних умінь і навичок, що забезпечують результативність та ефективність вирішення робочих завдань, встановлювати міжособистісні та конвенціональні стосунки в різних ситуаціях. Природно, що динамічний розвиток комунікацій заохочує швидке формування іміджів організацій чи осіб на противагу тривалішому процесу становлення репутації. Імідж державного службовця забезпечує формування позитивного іміджу влади, саме тому виникає нагальна необхідність наукового обґрунтування організаційно-функціональних, комунікативних та інших заходів, спрямованих на формування цілісного іміджу державного службовця. На сьогоднішній день дослідження з теорії іміджу та комунікативних методів в іміджелогії майже не проводяться. Про те не слід забувати, що саме зараз образ державного службовця може зіграти ключову роль у встановленні довірчих стосунків між державою та громадянами. Деякі аспекти іміджу державних службовців розкрито в наукових працях О. Є. Гуменюка, В. В. Різуна, Н. К. Рашитова, О. І. Козієвська, С. В. Колосоки, С. К. Хаджирадєва, Ю. Г. Падафети, О. І. Божок та ін. Науковцями активно досліджуються проблеми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців. Такими аспектами займалися С. Д. Дубенко, Н. Р. Нижник, Л. А. Пашко, В. М. Баришніков, Ю. М. Маршавін , М. В. Туленков, В. О. Храмов, О. І. Сушинський, М. Ф. Головатий, Л. Р. Біла-Тіунова, В. П. Матвійчук, І. І. Письменна та багато інших. Питання теорії ділової комунікації та риторики висвітлено у наукових працях Т. А. Космеди, І. Д. Ярощука, Ф. С. Бацевича, Т. Б. Гиценка, О. З. Дюміна, А. О. Ніколаєва, Л. Г. Кайдалова, П. С. Каньоса, О. В. Кудоярова, В. В. Давиденка, Л. О. Калмикової, В. І. Синюти, О. М. Холода та багатьох інших. Проте, у зазначених роботах не розглянуто можливу сукупність факторів у їх взаємозв’язку, що безпосередньо впливають на образ державної установи, не приділено достатньої уваги механізмам формування іміджу державного службовця через засоби риторики. Зазначене зумовлює мету та вибір напряму дослідження. Мета й задачі дослідження. Метою дослідження є теоретичне та науково-методичне обґрунтування засад щодо підвищення ефективності функціонування суб’єктів державного управління через створення механізмів формування їх іміджу. Мета роботи визначає основні завдання, а саме: – узагальнення існуючих підходів до визначення поняття «імідж» у державному управлінні; – дослідити основні фактори впливу на формування іміджу державного службовця; – визначити основні комунікативні елементи, що формують позитивний імідж державного службовця; – визначити складові механізму формування цілісного позитивного образу державної установи; – дослідити засоби риторики як складові формування іміджу державного службовця; – розробити рекомендації щодо побудови позитивного іміджу державних службовців. Об’єктом дослідження є державний службовець, як елемент апарату державного управляння, а предметом – засоби та методи механізму формування іміджу державних службовців. Методи дослідження. У дипломній роботі використано загальні положення та висновки, що містяться в наукових публікаціях вітчизняних і зарубіжних філософів, політологів, психологів і управлінців, які стосуються феномену іміджу. Для вирішення конкретних задач дослідження застосовано такі загальнонаукові методи: єдності історичного і логічного – для теоретико-методологічного аналізу філософської, політологічної та психологічної літератури з питань розвитку поняття «імідж» та засобів його формування; аналізу і синтезу – для обстеження складових елементів процесу формування іміджу державних установ та їх взаємозв’язків; порівняльного аналізу – для зіставлення іміджевих характеристик, закладених в етичних кодексах зарубіжних країн і в Україні; контент-аналізу – для дослідження формування іміджу державної установи засобами масової інформації; факторного та кластерного аналізу – для виокремлення характерних рис образу державної установи та державного службовця в суспільній свідомості. Наукова новизна. Дослідження є комплексною роботою застосування сучасних форм і методів формування іміджу державного службовця. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в роботі вперше: – визначено та обґрунтовано основні структурні елементи процесу становлення цілісного іміджу державного службовця засобами риторики та доведено їх взаємну залежність; – установлено послідовність формування іміджу державного службовця за допомогою комунікативних механізмів та засобів риторики; – проаналізовано маніпулятивні прийоми риторики державних службовців, як ефективний засіб формування позитивного іміджу. Практичне значення одержаних результатів дослідження визначає орієнтацію на вирішення питань формування позитивного іміджу державного службовця з метою вдосконалення механізмів державного управління в умовах євроінтеграції українського суспільства. Висновки, методичні підходи та практичні рекомендації, що містяться в досліджені, можуть бути використані в органах державного управління для оцінки існуючого іміджу та розробки заходів щодо його вдосконалення, а також застосування форм і методів взаємодії з громадськістю, громадськими організаціями, політичними партіями. Обсяг і структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів і висновків. Загальний обсяг роботи становить 110 друкованих аркушів. Список використаних джерел налічує 157 найменувань наукової літератури.  

Выводы:У дипломній роботі теоретично узагальнено нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у комплексному дослідженні ефективності функціонування суб’єктів державного управління через створення механізмів формування їх іміджу. На основі аналізу наукової літератури з обраної теми було зроблено наступні висновки: 1. Узагальнено існуючі підходи визначення поняття «імідж» у державному управлінні. Існує велика кількість думок, що по-різному тлумачать феномен «імідж». Встановлено, що узагальнюючим поняттям іміджу є цілеспрямовано формований образ якої-небудь особи, предмета, явища, покликаний створити на кого-небудь емоційний і психологічний вплив з метою реклами, популяризації тощо. Можна стверджувати, що формування іміджу відбувається за кількома напрямами і ніколи не можна обмежуватися створенням, удосконаленням і контролем чогось єдиного. Згідно із психоаналітичним підходом імідж розглядається як соціально-психологічне явище, що відтворює вплив свідомих та несвідомих компонентів психіки різних соціальних груп. Імідж державного службовця – це свідомо утворений образ державної влади в її персональному вимірі. Його варто розглядати невід’ємно з державним органом управління. Зазначимо основні елементи механізму формування іміджу державного службовця: це, по-перше, розробка «ідеального образу», що базується на нереальних, тобто можливих властивостях об’єкта; по-друге, процес «шліфування» реальних характеристик об’єкта; по-третє, створення умов для втілення в життя, реальних і приписаних характеристик об’єкта; по-четверте, метод закріплення необхідного образу об’єкта, що в результаті буде його іміджем, шляхом багаторазового повторення або тиражування інформації. 2. Досліджено основні фактори впливу на формування іміджу державного службовця. Встановлено, що формування іміджу відбувається на основі об’єктивних характеристик діяльності окремої особистості. Це може відбуватися як природним шляхом, так і в результаті цілеспрямованої діяльності із застосуванням спеціальних соціо- та психотехнічних засобів і технологій. Індивідуальний імідж державного службовця, поданий як сукупність зовнішніх і внутрішніх особистих та професійних якостей, є здатністю до суб’єкт-суб’єктного спілкування з учасниками комунікативного процесу. Встановлено, що професійна діяльність держслужбовців, з одного боку, залежить від об’єктивних суспільно-політичних, економічних умов, а з іншого – від способів реалізації «внутрішніх характеристик особистості» в нових формах і засобах управління. Така професійна діяльність державного службовця передбачає наявність професійно-значущих комунікативних умінь і навичок здійснювати соціальну взаємодію, що забезпечують результативність та ефективність вирішення професійних завдань, встановлювати адекватні міжособистісні та конвенціональні стосунки в різних ситуаціях. Ділове спілкування регулює офіційні стосунки комунікантів у державно-правовій і суспільно-виробничій сферах і має вагоме значення для формування образу державного службовця. 3. Визначено основні комунікативні елементи, що формують позитивний імідж державного службовця. З’ясовано, що комунікативна компетентність як система складається з певних елементів, а саме: мовна складова; культурна складова; прагматична складова; ілокутивна складова. Комунікативна особистість державного службовця здатна і готова до комунікативного акту в певній ситуації, щодо певного об’єкта, з певною метою і засобами. У структурі комунікативної особистості державного службовця виокремлюють: когнітивний; ціннісно-орієнтаційний; комунікативний елементи. Важливим методологічним аспектом дослідження комунікації в діяльності державних службовців є те, що вивчати її варто на перетині наук: державного управління, соціальної психології і соціології. Процес спілкування є надзвичайно складним явищем, який включає не тільки власне вербальний елемент, а й не менш важливе невербальне спілкування, яке досить часто несе в собі більш значуще змістовне навантаження та істотно впливає на весь процес спілкування. Згідно з теорією комунікації до елементів комунікативного процесу належать: кодування, передача сигналу (повідомлення), канал, прийом сигналу (повідомлення), декодування, зворотний зв’язок, перешкоди і бар’єри. У своїй професійній діяльності державний службовець повинен продумувати основні механізми ведення комунікативного акту. Проектуючи та експлуатуючи комунікаційні системи необхідно враховувати наявність багатьох джерел деформації інформаційних потоків: мова; сприйняття; статус керівника та підлеглого. У процесі комунікації державних службовців комунікантами і реципієнтами можуть бути три суб’єкти, що належать до різних рівнів соціальної структури: індивід, соціальна група, масовий адресат. 4. Визначено основні складові механізму формування цілісного позитивного образу державної установи в цілому, та державного службовця загалом. Особливу увагу приділено засобам риторики як складових формування бажаного іміджу службовця. Доведено, що імідж державного службовця на пряму залежить від іміджу усієї структури державного управління. Вагомим фактором у побудові іміджу суб’єктів державного управління є зацікавленість держави. Визначаючи особливості формування іміджу органів державної влади в Україні слід зробити аналіз наступних складових: імідж української демократії; імідж української економіки; зовнішньополітичний імідж; імідж інформаційної політики держави. Саме через сприйняття громадянами нашої держави у їхній свідомості формується образ державного службовця. Цілком закономірно стверджувати, що ефективна діяльність органів державної влади забезпечує зв’язок між різними соціальними групами, є важливим чинником зміцнення держави. Для формування позитивного іміджу державного службовця використовуються вербальні та невербальні засоби риторики. Виділяють три основні важелі маніпулятивного впливу: переконання, бажання й емоції об’єкта маніпуляції. Інформаційний обман, за даним твердженням, є маніпулятивними переконаннями, оскільки один із співрозмовників намагається переконати іншого в правдивості ситуації, відомостей, певної інформації знаючи, що вони є не правдивими. Проаналізовано маніпулятивну стратегію спілкування як загальну схему дій або загальний план досягнення мети. На відміну від способів і моделей спілкування вона описує не одну його сторону, а характеризує в єдності мотиваційну, змістовну і операційну. Визначено, що до ефективних стратегій спілкування належать ті, в яких реалізуються передусім гуманістичні комунікативні установки. Маніпулятивний вплив на особу здійснюється через контроль її переконань, бажань і емоцій. З цих позицій вважаємо наукове визначення маніпуляції визначаємо маніпуляцію як вид навмисного й прихованого психологічного впливу, метою якого є збудження в адресата неусвідомлених і безпідставних для нього переконань, бажань і емоцій. Обман відносимо до категорії маніпуляції переконаннями. 5. Запропоновано ряд рекомендацій щодо побудови позитивного іміджу державних службовців. Встановлено, що службовцеві для забезпечення ефективного управлінського спілкування важливо не лише досконало знати рідну мову чи мову спілкування в конкретній ситуації, володіти особистим ефектом мовлення, а й мати знання головних мовленнєвих штампів, які часто ведуть до виникнення бар’єрів взаємопорозуміння. Професійна діяльність державного службовця вимагає сьогодні не тільки ґрунтовної підготовки у сфері державної служби, а й обізнаності в різних галузях науки, культури, економіки, суспільно-політичного життя, широкого кругозору і кола інтересів, певних професійних і людських якостей. Тому загальнокультурний рівень, що містить у собі і загальноосвітній рівень, державного службовця є тією основою, на якій розгортається його професійна діяльність. Формування позитивного іміджу державного службовця та професійної моральної свідомості здійснюється в процесі підготовки і підвищення кваліфікації державних службовців. Важливим аспектом вирішення проблеми формування позитивного іміджу органів влади є визначення ролі та місця у цьому процесі державної служби як соціального інституту. Сучасна державна служба в Україні повинна створити дійовий механізм реалізації функцій держави, але, на жаль, досі не відповідає своєму призначенню повною мірою. При створені позитивного іміджу органів державної влади в Україні головним орієнтиром їхньої діяльності мають стати реформування економіки, адміністративна реформа, правова реформа, реформування соціальної сфери, підвищення ефективності зовнішніх відносин, більш активне просування іміджу України на світовий інформаційний простір. Для того щоб подолати цей бар’єр та збільшити довіру суспільства до чиновницького апарату слід орієнтуватися на міжнародні стандарти роботи службовців, постійно підвищувати кваліфікацію, поповнювати знання та дотримуватися ділового етикету. Важливим є також представлення інтересів держави службовцями в соціальній площині, рівень надання адміністративних послуг населенню. Вагомим фактором формування позитивного іміджу державних службовців відіграє національний інтерес, особиста відповідальність, а також загальне сприйняття громадянами іміджу держави. Саме сучасний імідж державної влади, державних службовців, що його характеризує в першу чергу низький рівень довіри з боку громадськості, варто визначити одним із головних чинників інтенсивного пошуку нових моделей і масштабних зусиль у галузі реформування державного управління, що передбачають встановлення якісно нових відносин між державою та громадянським суспільством.  

Литература:1. Конституція України : зі змінами та доповненнями. – Х. : Весна, 2014. – 45 с. 2. Про державну службу : Закон України за станом на 19 верес. 2012 р. // Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2014. – 42 с. 3. Про підвищення ефективності системи державної служби : Указ Президента України № 208 від 11 лютого 2000р. // Відомості Верховної Ради. – 2014. – № 2. – С. 301. 4. Про стратегію реформування системи державної служби в Україні : Указ Президента України № 599 від 14 квітня 2000р. // Відомості Верховної Ради. – 2014. – № 4. – С. 176. 5. Державна служба в Україні : зб. нормат. актів / Шеф-ред. В. С. Ковальський. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 351 c. 6. Андрєєва Т. Є. Етика та психологія ділових відносин / Т. Є. Андрєєва, О. П. Бутенко, Н. В. Опікунова, О. В. Садовніченко, В. М. Тулін. – Х. : Бурун Кн., 2009. – 370 с. 7. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления / Г. В. Атаманчук. – 2-е изд., доп. – М. : Омега-Л, 2004. – 573 с. 8. Атестація державних службовців як складова кадрових технологій / А. С. Черкасова // Вісник Академії митної служби України. Сер. : Державне управління. – 2010. – № 1. – С. 105–109. 9. Бабак М. П. Використання комунікативних методів побудови політичного іміджу в засобах масової інформації : автореф. дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.08 – журналістика / М. П. Бабак ; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К., 2007. – 20 с. 10. Баранова В. А. Имидж личности как социально-психологическое явление / В. А. Баранова // Магистр. – 1994. – № 2. – С. 7–9. 11. Бацевич Ф. С. Нариси з комунікативної лінгвістики / Ф. С. Бацевич. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. – 273 с. 12. Берд П. Тайм-менеджмент : Планирование и контроль времени / П. Берд ; Пер. с англ. К. Ткаченко. – М. : Изд.-торг. дом «Гранд» : Фаир-Пресс, 2003. – 281 c. 13. Бибик С. П. Словник іншомовних слів : тлумачення, словотворення та слововживання : близько 35 000 сл. і словосполучень / С. П. Бибик, Г. М. Сюта; за ред. С. Я. Єрмоленко. – Х. : Прапор, 2012. – 622 с. 14. Битяк Ю. П. Державна служба в Україні: організаційно-правові засади / Ю. П. Битяк ; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого, Акад. прав. наук. України. – Х. : Право, 2005. – 302 с. 15. Біла-Тіунова Л. Р. Державна служба в Україні : навч. посіб. / Л. Р. Біла-Тіунова, В. Р. Кравець; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.», Криворіз. ф-т. – О. : Фенікс, 2012. – 179 с. 16. Бобіна О. В. Ділові комунікації і конфліктологія Електронний ресурс : метод. вказівки для самост. роботи / О. В. Бобіна. – Електрон. вид. комбінов. використ. на DVD-ROM. – Миколаїв : НУК, 2011. – 1 електрон. опт. диск (DVD-R); 12 см, в контейнері – назва з етикетки диска. 17. Бойко В. В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и на других / В. В. Бойко. – М. : Филинъ, 1996. – 472 с. 18. Бойко В. В. Психоэнергетика / В. В. Бойко. – СПБ. : «Питер», 2008. – 408 с. 19. Бредемайер К. Черная риторика : Власть и магия слова / Пер. с нем. И. Ульяновой, Е. Жеваго; Ред. П. Суворова. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2004. – 221 с. 20. Буяльський Б. А. Як ми спілкуємося : Мовленнєвий етикет укр. народу / Б. А. Буяльський, А. В. Оверчук ; Вінниц. обл. об’єднання ВУТ «Просвіта». – Вінниця : Велес, 2001. – 95 с. 21. Быкова Е. И. Психология делового общения / Е. И. Быкова // Гуманіт. науки. – 2010. – № 2. – С. 55–63. 22. Быкова Е. И. Психологические предпосылки эффективного воспитания партнёра по деловому общению / Е. И. Быкова // Гуманит. науки. – 2011. – № 1. – С. 72–78. 23. Взаємозумовленість морально-етичних засад і успішності професійної діяльності державних службовців / Х. Плецан // Державне управління та місцеве самоврядування. – 2012. – Вип. 4. – С. 252–258. 24. Власне ім’я як засіб підвищення значимості співрозмовника / І. Ю. Шкіцька // Лінгвістичні студії: збірник наукових праць. – 2011. – вип. 23. – С. 238–242. 25. Волошина А. П. Шляхи формування культури професійного спілкування майбутніх менеджерів / А. П. Волошина // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. – 2006. – № 30. – С. 72–77. 26. Вудкок М. Раскрепощенный менеджер : Для руководителя-практика / М. Вудкок, Д. Френсис ; Пер. с англ. А. В. Верников, А. Ф. Ковалев. – 2-е изд., перераб.. – М. : Дело Лтд : Акад. нар. хоз-ва при Правительстве Рос. Федерации, 1994. – 317 с. 27. Гаджиев Г. С. Геополитика / Г. С. Гаджиев. – М. : Международные отношения, 2008. – 396 с. 28. Герасімова Н. Є. Загальна психологія : практикум / Н. Є. Герасімова ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. – 2-е вид. – Черкаси : ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2012. – 206 с. 29. Гиценко Т. Б. Етика ділового спілкування : навчальний посібник / Т. Б. Гиценко. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 344 с. 30. Головатий М. Ф. Політична психологія : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / М. Ф. Головатий ; Міжрегіон. акад. упр. персоналом. – К., 2006. – 399 с. 31. Грицюта Н. М. Етика реклами як естимаційний орієнтир сучасного суспільства / Наталія Грицюта ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Ін-т журналістики. – К. : Паливода А. В., 2012. – 415 с. 32. Гуменюк О. Є. Психологія впливу Текст : монографія / О. Є. Гуменюк. – Тернопіль : Економічна думка, 2003. – 304 с. 33. Демократичні засади державного управління та адміністративне право Текст / Б. С. Шемшученко та ін.; за заг. ред. В. Б. Авер’янова ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К. : Юрид. думка, 2010. – 495 с. 34. Демократичні та етнонаціональні цінності в політичній риториці президентів України / Г. П. Дикун // Панорама політологічних студій. – № 12. – Вип. 9. – С. 239–245. 35. Денисюк С. Г. Імідж політичного лідера в контексті розвитку української політичної культури: особливості формування та механізми реалізації : автореф. дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.03 – політична культура та ідеологія / С. Г. Денисюк ; Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. – К., 2007. – 20 с. 36. Державне будівництво як основа діяльності державної служби / Т. О. Бутирська // Вісник Академії митної служби України. Сер. : Державне управління. – 2011. – № 1. – С. 55–60. 37. Державна служба в Україні: нормативно-правове регулювання / Львів. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; Упоряд. О. І. Сушинський. – Львів, 2003. – 290 с. 38. Державна служба і громадянин: реалізація конституційних прав, свобод і обов’язків / Редкол.: Г. І. Мостовий (керівник) та ін. ; Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України, Харк. філ. – Х., 2000. – 242 с. 39. Державна служба : підручник : для студентів вищ. навч. закл. : у 2 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К. ; Одеса : НАДУ, 2011. – 650 с. 40. Державна служба України: сучасний стан та напрями адаптації до стандартів Європейського Союзу / Редкол.: О. П. Якубовський (голов. ред.) та ін. ; Нац. Акад. держ. упр. при Президентові України. Одес. регіон. ін-т ін-тдерж. упр. Каф. філос. та соц.-політ. наук // Матеріали щоріч. каф. наук.-практ. конф., 28 квіт. 2005 р. – К. : б.в., 2005. – 252 с. 41. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративнеправо / В. Б. Авер’янов, В. А. Дерець, М. І. Ославський та ін. ; за заг. ред. В. Б. Авер’янова ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К. : ЮСТІНІАН, 2007. – 287 с. 42. Державне управління та державна служба // Всеукр. наук.-практ. конф. : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Державне управління та державна служба» : 22 жовт. 2013 р. – Х. : Друкарня Мадрид, 2013. – 127 с. 43. Державне управління та державна служба / В. М. Баришніков, Ю. М. Маршавін, М. В. Туленков, В. О. Храмов ; Ін-т підгот. кадрів держ. служби зайнятості України. – К., 2003. – 322 с. 44. Державне управління та державна служба : Словник-довідник / Редкол.: В. Я. Кардаш (голова) та ін. ; Уклад. О. Ю. Оболенський ; Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана. – К., 2005. – 478 с. 45. Деякі аспекти вдосконалення діяльності Державної служби / О. Є. Ткаченко // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2009. – Вип. 20. – С. 346–354. 46. Діловий імідж України : здобутки, досвід, визнання : імідж. альм. / авт.-уклад. Л. М. Авраменко; пер. англ. А. Г. Кулик; фото: Є. Л. Цалюк. – К. : Діловий партнер, 2007. – 629 с. 47. Ділове спілкування : (Риторика та оратор. мистецтво) : Практ. посіб. О. З. Дюмін, А. О. Ніколаєва ; Наук.-метод. центр вищ. освіти ; Харк. держ. техн. ун-т радіоелектроніки. – Х., 2011. – 176 с. 48. Ділове спілкування у сфері державного управління / Н. Р. Нижник, Л. А. Пашко, В. М. Олуйко, С. А. Кіндзерський. – Хмельницький : Б. в., 2009. – 193 с. 49. Діловий етикет : Етика ділового спілкування / Авт.-уклад. І. Афанасьєв. – К. : Альтерпрес, 2003. – 367 с. 50. Дмитренко М. Й. Ділове спілкування: норми, принципи, стратегії / М. Й. Дмитренко ; Черкас. ін-т банк. справи Ун-ту банк. справи Нац. банку України. – Черкаси : Брама-Україна, 2009. – 118 с. 51. Донская Л. Ю. Психологические условия формирования имиджа преподавателя высшей школы : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. психол.наук / Л. Ю. Донская. – Ставрополь, 2004. – 21 с. 52. Донченко О. А. Архетиповий менеджмент / О. А. Донченко; НАПН України ; Ін-т соц. та політ. психології. – К. ; Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2012. – 261 с. 53. До проблеми морально-етичних аспектів інформаційного суспільства / О. П. Дзьобань, С. Б. Жданенко // Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Сер. : Філософія, філософія права, політологія, соціологія. – 2013. – № 5. – С. 113–122. 54. Доценко Е. Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита / Е. Л. Доценко. – СПб. : Речь, 2003. – 304 с. 55. Дубенко С. Д. Державна служба і державні службовці в Україні / С. Д. Дубенко ; За заг ред. Н. Р. Нижник. – К. : Вид. дім «Ін Юре», 2009. – 242 с. 56. Егорова-Гантман Е. Игры в солдатики. Политическая психология президентов / Е. Егорова-Гантман. – М. : Группа компаний «Никколо М», 2003. – 334 с. 57. Європеїзація державної служби України / І. А. Ісаєнко // Вісник Академії митної служби України. Сер. : Державне управління. – 2010. – № 2. – С. 111–116. 58. Є ідея! Авторська розробка з риторики гармонізуючого діалогу як нового виду аудіовізуального елітарного дискурсу Електронний ресурс / Е. А. Щербакова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. – 2010. – № 2. – С. 133–144. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/vluf_2010_2_19.pdf. 59. Єланська А. Секрети твого успіху. Етикет і мистецтво спілкування / А. Єланська. – К. : Махаон-Україна, 2006. – 191 с. 60. Журавель В. І. Керівник і підлеглі, або Про службово-посадові взаємини / В. І. Журавель, В. М. Вайнагій, І. М. Рогач ; Голов. ред. Г. М. Курій. – Ужгород : Закарпаття, 1997. – 221 с. 61. Загнітко А. П. Українське ділове мовлення : фахове і нефахове спілкування / А. П. Загнітко, І. Г. Данилюк. – Донецьк : БАО, 2011. – 479 с. 62. Зверинцев А. Б. Коммуникационный менеджмент: Рабочая книга менеджера PR / А. Б. Зверинцев. – М. : Глоссарий, 1998. – 267 с. 63. Іміджологія : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / А. О. Голошубова ; М-во освіти і науки України ; Нац. мор. ун-т, Каф. «Філософія». – О. : ОНМУ, 2010. – 80 с. 64. Кабанець А. Г. Державна служба : навч. посіб. / А. Г. Кабанець ; Харк. нац. екон. ун-т. – Х., 2004. – 174 с. 65. Кадрова політика і державна служба у сфері публічного управління: (регіон. аспект) / В. М. Мартиненко та ін. ; за заг. ред. В. М. Мартиненка ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України, Харк. регіон. ін-т держ. упр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2008. – 303 с. 66. Кайдалова Л. Г. Психологія спілкування : навч. посіб. / Л. Г. Кайдалова, Л. В. Пляка ; М-во охорони здоров’я України, Нац. фармац. ун-т. – Х. : НФаУ, 2011. – 131 с. 67. Калюжний А. А. Використання психотехнік у формуванні іміджу вчителя / А. А. Калюжний // Журнал прикладної психології. – № 6. – 2005. – С. 45–48. 68. Калюжный А. А. Психология формирования имиджа учителя / А. А. Калюжный. – М., 2004. – 217 с. 69. Кальниш В. В. Формування громадсько-політичної поведінки великих груп населення Електронний ресурс / В. В. Кальниш, Ю. Г. Кальниш. – К. : Наукове видання, 2009. – 438 с. – Режим доступу : http://sd.net.ua/2012/03/06/sxilnosti-lyudini-do-manipulyuvannya.html. 70. Каньоса П. С. Риторика / П. С. Каньоса ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка. – Кам’янець-Подільський : Зволейко Д. Г., 2011. – 207 с. 71. Каранковська Т. Ігрові методи моделювання переговорного процесу / Т. Каранковська // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. Міжнар. відносини. – 2006. – Вип. 18. – С. 241–246. 72. Ківалов С. В. Державнаслужба в Україні : підручник / С. В. Ківалов, Л. Р. Біла ; Одес. нац. юрид. акад. – Одеса : Юрид. л-ра, 2003. – 365 с. 73. Козієвська О. І. Особливості формування культури мовлення у професійній діяльності державних службовців : автореф дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.03. – Державна служба / О. І. Козієвська ; Національна академія державного управління при Президентові України. – К., 2003. – 17 с. 74. Колосовська І. І. Імідж місцевих державних адміністрацій в Україні: теоретико-прикладні засади формування / І. І. Колосовська ; Львів. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2010. – 141 с. 75. Колосок С. В. Зв’язки з громадськістю у формуванні іміджу органів державного управління : автореф. дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.01-теорія та історія державного управління / С. В. Колосок ; Національна академія державного управління при Президентові України. – К., 2003. – 20 с. 76. Комунікативна опосередкованість духовного капіталу: риторичні контексти / П. М. Лісовський // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка. – 2010. – № 1. – С. 33–41. 77. Комунікативний акт у професійній діяльності; перспективи міждисциплінарних досліджень // Національна академія державного управління при Президентові України / Т. Федорів. – К, 2010 . – С. 67–72. 78. Країна шукає досвідченого іміджмейкера // Центр Разумкова. – Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.razumkov.org.ua/ukr/ article.php?news_id=51. 79. Кудоярова О. В. Психолінгвістика / О. В. Кудоярова ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України ; Нац. аерокосм. ун-т ім. М. Є. Жуковського «Харк. авіац. ун-т». – Х. : ХАІ, 2011. – 43 с. 80. Кузьменко А. Проблема відповідності стратегії та системи забезпечення безпеки України національним потребам Текст / А.Кузьменко // Юридичний журнал. – 2006. – № 10. – С. 78–89. 81. Кулакова Т. Б. Имидж педагога как социокультурный феномен : автореф.дисс. на соискание уч. степени канд. психол. наук / Т. Б. Кулакова. – М., 2007. – 20 с. 82. Лісовський П. М. Маніпуляція свідомістю: сутність, структура, механізм у сучасному трансформаційному суспільстві (соціально-філософський аналіз) / П. М. Лісовський. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2006. – 199 с. 83. Макіавеллізм і маніпулятивна взаємодія у стосунках студентів та викладачів / О. Пелехатий // Психологія суспільства. – 2012. – № 3. – С. 176–185. 84. Марченко Г. И. Имидж в политике / Г. И. Марченко, И. А. Носков. – М. : Владос, 1997. – 206 с. 85. Менеджмент організації : електрон. підруч. Електронний ресурс / С. І. Бай, Ю. В. Гайдай, Г. В. Осовська, О. А. Осовський. – К. : б. в., 2011. – 1 електрон. опт. диск (CD-R). 86. Митко А. М. Засоби масової комунікації та імідж влади: регіональний аспект / А. М. Митко ; М-во освіти і науки України ; Волин. нац. ун-т ім. Л. Українки. – Луцьк : Іванюк В. П., 2010. – 241 с. 87. Міжнародний імідж України: погляд із Польщі / Центр Разумкова. – Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.razumkov.org.ua/ukr/ journal_pos.php?y=2000&cat=3&pos=8. 88. Міжнародні морально-етичні стандарти поведінки суддів Текст / О. В. Шуліпа // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2013. – № 4. – С. 131–135. 89. Молдован В. В. Судова риторика : теорія і практика А. М. Засоби масової комунікації та імідж влади: регіональний аспект / В. В. Молдован ; М-во освіти і науки України. – 2-ге вид., переробл. і допов. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 491 с. 90. Морально-етичнi аспекти професiйної дiяльностi працiвника митницi / О. В. Сєрих // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Юриспруденція. – 2013. – Вип. 5. – С. 75–78. 91. Морально-етичні проблеми політичного маркетингового дослідження в державному управлінні / С. П. Шубін // Актуальні проблеми державного управління. – 2011. – № 2. – С. 45–52. 92. Морально-етичний вимір комунікативного вишколу юриста / С. Ф. Орлов // Митна справа. – 2013. – № 4(2.2). – С. 349–353. 93. Найдовская И. В. К постановке проблемы изучения профессионально значимих качеств женщин-руководителей / И. В. Найдовская // Вісн. Харк. ун-ту. Сер. Психологія. – 2000. – № 483. – С. 121–126. 94. Напрями підвищення якості професійної підготовки державних службовців / Н. А. Липовська // Вісник Академії митної служби України. Сер. : Державне управління. – 2009. – № 1. – С. 95–104. 95. Нижник Н. Р. Державний службовець в Україні: удосконалення підвищення кваліфікації (організаційно-правовий аспект) / H. Р. Нижник, В. М. Олуйко, В. А. Яцюк ; Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України, Хмельниц. ін-т регіон. упр. та права. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехника», 2003. – 297 с. 96. Онуфрик Я. Б. Психологічні технології виборчої кампанії : настрої суспільства, політичний імідж, чорний піар, моделі управління, маніпуляція свідомістю / Ярослава Онуфрик. – Чернівці : Букрек, 2011. – 86 с. 97. Орбан-Лембрик Л. Психолого-акмеологічний вимір спілкування / Л. Орбан-Лембрик // Соц. психологія. – 2009. – № 4. – С. 162–179. 98. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія : підручник : У 2 кн. Кн. 1: Соціальна психологія особистості і спілкування. – К. : Либідь, 2008. – 576 с. 99. Основи ораторського мистецтва та діловеспілкування сучасного спеціаліста : підручник. : (Для студ. екон. та юрид. спец.) / В. В. Давиденко ; Міжрегіон. акад. упр. персоналом ; Вінниц. ін-т. – Вінниця : Власюк, 2009. – 168 с. 100. Особливості підготовки державних службовців в Національній академії державного управління при Президентові України: морально-етичний аспект / М. М. Білинська // Аналітика і влада. – 2012. – № 6. – С. 16–21 101. Особливості юридичної риторики прокурора як професійного учасника судового процесу / О. Б. Олійник // Університетські наукові записки. – 2010. – № 2. – С. 236–242. 102. Павленко В. Л. Державна служба в Україні / В. Л. Павленко, В. В. Павленко ; за заг. ред. А. М. Подоляки. – Хмельницький : Хмельн. держ. центр науки, інновацій та інформатизації, 2013. – 356 с. 103. Павленко Ю. В. Занимательная риторика : страницы истории, жанры красноречия, культура ораторской речи / Юрий Павленко. – К. : Павленко, 2013. – 343 с. 104. Падафет Ю. Г. Механізм формування іміджу державної установи : автореф. дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління / Ю. Г. Падафет ; Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Харків, 2005. – 21 с. 105. Пантелейчук І. В. Формування позитивного іміджу органів державної влади: теорія, методологія, практика / І. В. Пантелейчук. – К. : Альтерпрес, 2011. – 316 с. 106. Політологічний аналіз націоналістичної риторики політичних партій України / М. В. Примуш // Історичні і політологічні дослідження. – 2013. – № 2. – С. 291–296. 107. Порфімович О. Л. Імідж і влада / О. Л. Порфімович. – К. : Ін-т журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, 2007. – 79 с. 108. Порфімович О. Л. Імідж органів внутрішніх справ України (Організація. Управління) / О. Л. Порфімович. – К. ; Біла Церква : ТОВ «Червона Рута-Турс», 2004. – 282 с. 109. Порфімович О. Л. Корпоративний імідж міліції України / О. Л. Порфімович. – К. : АВРИО ; Біла Церква : ТОВ «Червона Рута-Турс», 2005. – 143 с. 110. Почепцов Г. Г. Имиджелогия / Г. Г. Почепцов. – 2-е изд. – К. : Рефл-бук, 2002. – 704 с. 111. Прагматична роль прийому «запевнення в щирості» / І. Ю. Шкіцька // Вісник Черкаського університету. – 2011. – вип. 213. – С. 143–149. 112. Престиж державних службовців: сутність та особливості / Є. Є. Курасова // Вісник Академії митної служби України. Сер. : Державне управління. – 2011. – № 2. – С. 132–138. 113. Прийоми посилення впливової функції компліментарних висловлювань у межах реалізації маніпулятивної стратегії позитиву Електронний ресурс / І. Ю. Шкіцька // Лінгвістичні студії. – 2012. – вип. 25. – Режим доступу : http://litmisto.org.ua/?p=9413. 114. Принципи управління державною службою в Україні / О. М. Стець // Актуальні проблеми держави і права. – 2011. – Вип. 57. – С. 98–106. 115. Професійна державна служба: що зроблено і що далі? : публ. доп. про основ. результати діяльн. у 2006 р. / Г. Арсенюк, Л. Байдоха, В. Баланюк, А. Бамбізо ; упоряд. А. Вишневський ; Голов. упр. держ. служби України. – К., 2007. – 59 с. 116. Психологія мовлення і психолінгвістика / Л. О. Калмикова, Г. В. Калмиков, І. М. Лапшина, H. В. Харченко; за заг. ред. Л. О. Калмикової. – Переяслав-Хмельницький : Переяслав-Хмельниц. пед. ін-т ; К. : Фенікс, 2008. – 233 с. 117. Психологія організаційного розвитку сучасних організацій у сфері освіти, промисловості та бізнесу : тези : VIII Міжнар. конф. з організац. та екон. психології : (4 – 6 жовт. 2012 р., м. Алчевськ) / за наук. ред. С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки ; НАПН України, Ін-т психології ім. Г. С. Костюка та ін.. – К. ; Алчевськ : ДонДТУ : Центр планування кар’єри, 2012. – 142 с. 118. Психологія праці та управління : зб. наук. пр. VI Міжнарод. наук.-практ. конф. (21 трав. 2009 р.) / за заг. ред. О. В. Киричука ; М-во пр. і соц. політики України АПН України, Ін-т підгот. кадрів держ. служби зайнятості України. – К. : ІПК ДСЗУ, 2009. – 121 с. 119. Психологія управління : навч. посіб. / В. В. Шпалінський, К. А. Помазан ; М-во освіти і науки України, Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. Сковороди. – Х. : Ранок : Веста, 2002. – 126 с. 120. Рашитова Н. К. Адаптація до професійної діяльності на державній службі: соціально-психологічний аспект : автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.03 / Н. К. Рашитова ; Дніпропетр. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – Д., 2007. – 20 с. 121. Результати соціологічного дослідження «Зовнішньополітичні орієнтації громадян України» Електронний ресурс // Центр Разумкова. – Режим доступу : http://www.razumkov.org.ua/ukr/news.php?news_id=477/. 122. Рибалка В. В. Психологія честі та гідності особистості: культурологічні та аксіологічні аспекти / В. В. Рибалка ; НАПН України, Ін-т пед. освіти і освіти дорослих, Ін-т обдаров. дитини та ін.. – К. : Інфосистем : Ін-т обдаров. дитини, 2011. – 427 с. 123. Ритм як риторичний регулятор актуалізації політичного дискурсу / Ю. А. Васік // Записки з романо-германської філології. – 2013. – Вип. 1. – С. 33–39. 124. Риторичні засоби мовленнєвого впливу в політичній телерекламі Електронний ресурс / Н. О. Кондратенко // Психолінгвістика. – 2008. – Вип. 1. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/psling_2008_1_20.pdf. 125. Риторика державного службовця як інструмент адміністративної субкультури: історично-філософський аспект Текст / О. І. Божок // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка. – 2010. – № 3. – С. 14–17. 126. Риторика и литература: аспекты взаимодействия / Н. А. Волик // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. – 2013. – № 9(2). – С. 160–165. 127. Риторичні фігури в текстах друкованої реклами / О. Порпуліт // Діалог. – 2013. – Вип. 16. – С. 249–257. 128. Різун В. В. Лінгвістика впливу : монографія / В. В. Різун, Н. Ф. Непийвода, В. М. Корнєєв. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. – 148 с. 129. Рогожкин О. В. Риторика: загальна, судова, оперативна : підруч. / О. В. Рогожкин ; М-во внутр. справ України, Донец. юрид. ін-т. – Донецьк : Донец. юрид. ін-т МВС України, 2012. – 298 с. 130. Розвиток наукової спеціальності «Державнаслужба» в Україні : наук. розробка / Н. А. Липовська ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України, Дніпропетр. регіон. ін-т держ. упр.. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2013. – 98 с. 131. Сагач Г. М. Вибрані твори : В 5 т. / Г. М. Сагач. – Рівне : ПП ДМ, 2006. – Т. 1 : Риторика : «Златоуст», 2006. – 287 с. 132. Сагач Г. М. Вибрані твори : В 5 т. / Г. М. Сагач. – Рівне : ПП ДМ, 2006. – Т. 3 : Ділова риторика : «Добротословіє», 2006. – 319 с. 133. Саламатов В. О. Структура суб’єктивних уявлень про національні інтереси України / В. О. Саламатов, В. Л. Косолапов, А. Н. Гірник // Вісник АН України. – 2004. – № 1. – С. 72–76. 134. Серьогін С. М. Державний службовець у відносинах між владою і суспільством Текст / С. М. Серьогін ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України, Дніпропетр. регіон. ін-т держ. упр. – Д., 2003. – 453 с. 135. Синюта В. Український мовленнєвий етикет Текст / Валентина Синюта. – К. : Шк. світ, 2008. – 126 с. 136. Синтактико-стилістичні показники прагматичної спрямованості англомовної політичної риторики (на прикладі промов Маргарет Тетчер, Тоні Блера, Абрагама Лінкольна, Гордона Брауна, Нейла Армстронга та Нельсона Мандели) Текст / О. В. Горчак // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Сер. : Філологічна. – 2009. – Вип. 11. – С. 182–187. 137. Система принципів державної служби України в сучасних умовах суспільного розвитку Текст / І. І. Письменна // Вісник Академії митної служби України. Сер. : Державне управління. – 2011. – № 2. – С. 144–150. 138. Сімеоніді І. А. Формування іміджу державної служби Текст / І. А. Сімеоніді // Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології : зб. наук. пр. – Херсон, 2010. – № 1-2. – С. 136–146. 139. Современная риторика Текст / С. И. Володина // Вісник Академії адвокатури України. – 2008. – Число 2. – С. 16-24. 140. Співвідношення понять «імідж» та «репутація» у державному управлінні / Т. В. Федорів // Вісник НАДУ. – К., 2012. – 50 – 59 с. 141. Субтактика позитивного оцінювання маніпулятивної стратегії позитиву Текст / І. Ю. Шкіцька // Вісник Житомирського державного університету. – 2011. – вип. 56. – С. 192–196. 142. Сурмін Ю. Виборчі технології Текст / Ю. Сурмін, Д. Наріжний. – Дніпропетровськ : Пороги, 2001. – 120 с. 143. Сучасна педагогічна риторика: теорія, практика, міжпредметні зв’язки Текст : Зб. наук. пр. за матеріалами наук. семінару / Львів. держ. ун-т внутр. Справ ; Редкол.: Т. А. Космеда (відп. ред.) та ін.. – Львів : ПАІС, 2007. – 267 с. 144. Сучасний вчитель як суб’єкт педагогічної комунікації Текст / за ред. С. О. Мусатова, С. Д. Якушева. – К. : Наукова думка, 2003. – 96 с. 145. Сэмпсон Э. Бизнес-презентация : Творческие идеи для блестящего выступления Текст / Пер. с англ. С. Харций, О. Трофимова; Ред. Г. Баширова, Л. Кутукова. – М. : Междунар. проектное бюро «Деловая культура», 2004. – 200 с. 146. Татенко В. О. Соціальна психологія впливу Текст / Віталій Татенко ; АПН України, Ін-т соц. та політ. психології. – К. : Міленіум, 2008. – 214 с. 147. Теоретичні аспекти формування морально-етичних якостей у особового складу Держприкордонслужби в умовах її реформування Текст / В. П. Матвійчук // Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : Педагогічні та психологічні науки . – 2013. – № 2. – С. 109-120 148. Теорія і практика ділового адміністрування Текст / Г. І. Дібніс та ін. ; під заг. ред. О. М. Антіпова ; М-во освіти і науки України, Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. – Луганськ : НОУЛІДЖ, 2009. – 487 с. 149. Хаджирадєва С. К. Підготовка державних службовців до професійно-мовленнєвої комунікації: концептуальні засади й стратегія модернізації технологій Текст : Автор. дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.03 – державна служба / С. К. Хаджирадєва // Національна академія державного управління при Президентові України. – К., 2006. – 21 с. 150. Холод О. М. ЗМІ та імідж політиків Текст / За ред. В. В. Різуна ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Ін-т журналістики. – К., 2004. – 342 с. 151. Черноног Є. С. Державна служба : історія, теорія і практика Текст / Є. С. Черноног. – К. : Знання, 2008. – 457 с. 152. Шарков Ф. И. Константы гудвилла: стиль, паблисити, репутация, имидж и бренд фирмы Текст : учеб. пособие / Ф. И. Шарков. – М. : Издат.-торгов. корпорация «Дашков и К», 2010. – 272 с. 153. Шепель В. М. Имиджелогия. Как нравиться людям Текст / В. М. Шепель. – М. : Народное образование , 2002. – 576 с. 154. Шкіцька І. Ю. Аргументація компліментарних висловлювань у маніпулятивній стратегії позитиву Електронний ресурс / І. Ю. Шкіцька ; Тернопільський Національний економічний університет. – Режим доступу : http://www-philology.univer.kharkov.ua/nauka/e_books/visnyk_963/content/ shkitska.pdf. 155. Щодо морально-етичних орієнтирів модернізації сфери господарювання Текст / О. А. Воловик // Актуальні проблеми права: теорія і практика . – 2010. – № 18. – С. 186–191. 156. Ярощук І. Д. Теоретичне обґрунтування професіограми економіста з позицій ділової комунікації Текст/ І. Д. Ярощук // Вісн. Черкас. ун-ту. Сер. Пед. науки . – 2009. – Вип. 148. – С. 130–135. 157. Webster`s New World College Dictionary: Fourth edition / Editor in Chief M. Agnes. – Wiley Publishing, Inc., 2002. – 690 p.