Особливості діяльності керівника в системі охорони здоров’я

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1 6 МЕНЕДЖМЕНТ В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я 6 1.1. Діяльність керівника в системі охорони здоров’я 6 1.2. Нормативно-правове регулювання управління закладом охорони здоров’я 22 Висновки до розділу 1 31 РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я 32 2.1. Загальна характеристика організаційно-виробничої діяльності закладу охорони здоров’я 32 2.2. Особливості управління закладом охорони здоров’я 42 2.3. Роль керівника в управлінні діяльністю закладом охорони здоров’я 52 Висновки до розділу 2 57 РОЗДІЛ 3 58 ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я 58 3.1. Дослідження можливостей удосконалення діяльності керівника в закладі охорони здоров’я 58 3.2. Удосконалення системи стимулювання праці керівника 66 Висновки до розділу 3 81 ВИСНОВКИ 82 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 86 ДОДАТКИ 91  

Вступление:Актуальність теми. Необхідність стратегічного підходу до управління медичною установою є одним з ключових шляхів стабілізації української системи охорони здоров’я в цілому. Багаторічна економічна криза та складність у питаннях фінансування охорони здоров’я поставили державні медичні установи не просто в кризове становище, а безпосередньо на межу виживання. Перехід до ринкових умов існування та поява нових видів медичних установ, з одного боку, і без того ускладнив матеріальне становище медичної галузі, а з іншого, – надав вітчизняним державним медичним установам додаткові можливості розширення спектра своєї діяльності. Одна частина вітчизняних медичних установ цією можливістю успішно скористалася, а інша не зуміла чітко виділити головні завдання, визначити пріоритети, сформулювати функціональні завдання, мобілізувати потенціал для освоєння нових можливостей ринку. Успіх діяльності підприємства залежить від правильної початкової орієнтації та сприятливих вихідних умов його діяльності, забезпеченості матеріальними, фінансовими та трудовими ресурсами. Але значну роль відіграє і керівництво підприємства. Тому, сьогодні одним з найважливіших напрямків реформування охорони здоров’я є формування нової системи управління охороною здоров’я. Очікуваний результат масштабних планів перебудови вітчизняної охорони здоров’я в інтересах суспільного і галузевого розвитку може бути досягнуто не стільки за допомогою організаційно-структурних і юридично оформлених перетворень, скільки за рахунок людського фактора, базисною основою якого є особистість керівника, який бачить перспективи, розуміє поставлені цілі і завдання, вміє їх реалізовувати, який глибоко зацікавлений в результатах діяльності та безперервному самовдосконаленні. Тому найважливішим питанням сьогодення є кадрове забезпечення закладів охорони здоров’я. Ефективність функціонування медичної організації в умовах ринку істотно залежить від того, наскільки продуманими і збалансованими виявляється стратегії розвитку лікувального закладу і управління персоналом з урахуванням наявних ресурсів, компетенції медичного персоналу, заповзятливості керівника. Розпливчасте уявлення про необхідний у перспективі професійно-особистісного рівня медичного працівника, що здійснює управлінські функції, відсутність мотивації до активної зміни традиційних, часто застарілих методів кадрової роботи перешкоджає виходу галузі з кризового стану. Перетворення, що відбуваються в області управління інших сфер громадського життя, не зустрічають поки належної зацікавленості в галузі управління медичним закладом, не мають необхідного впливу на вдосконалювання технологій і механізмів управління кадровим потенціалом, якісні характеристики якого далекі від параметрів, необхідних для принципового поліпшення системи надання медичної допомоги. Укорінений в кадровій роботі механістичного підходу ускладнює реагування на зміни пріоритетів, що відбуваються в галузі охорони здоров’я. У нових економічних умовах, коли успіх управлінської діяльності залежить від оперативності, самостійності і творчого потенціалу керівника, гостро стоїть питання про добір і підготовку кадрів – менеджерів лікувально-профілактичних закладів, які здатні вирішувати поставлені перед ними завдання. Удосконалення системи управління кадровим потенціалом повинно рухатись в напрямку раціонального планування підготовки і розподілу кадрів, з акцентом на формування керівника нового типу, здатного успішно працювати в новому організаційно-правовому форматі. Потрібно більш широке і гнучке використання мотиваційних механізмів і методів соціального захисту працівників, орієнтація на споживача медичної допомоги і послуг для того, щоб забезпечити органи та установи охорони здоров’я персоналом, здатним на високому професійному рівні вирішувати завдання охорони і зміцнення здоров’я громадян, перспективного розвитку галузі, що відповідає потребам і зростаючим запитам населення. Дослідженню питань управління закладами охорони здоров’я та державної політики, формування системи професійної підготовки керівних кадрів галузі охорони здоров’я присвячені праці таких вчених Т. П. Авраменко, О. Баєва, М. Білинська, В. Дорофієнко, Б. Г. Веденко, Л. Б. Веденко, Ю. В. Вороненко, В. Г. Даценко, А. В. Даценко, О. М. Голяченко, Ю. Гордон, Г. В. Дзяк, В. В. Ермаков, О. П. Корнійчук, Т. М. Курило, В. М. Лехан, О. Н. Литвинова, Ф. В. Мельник, Н. В. Медведовська, В. Ф. Москаленко, Г. Слабкий, Ю. Ціко, Б. А. Ясько та інші. Метою дипломної роботи є дослідження особливостей діяльності керівника в системі охорони здоров’я. Вiдповiдно до поставленої мети, в роботi були визначенi такi завдання дослідження: • визначити сутність діяльності керівника в системі охорони здоров’я; • дослідити нормативно-правове регулювання управління закладом охорони здоров’я; • дати характеристику організаційно-виробничої діяльності закладу охорони здоров’я; • проаналізувати особливості управління закладом охорони здоров’я; • розглянути роль керівника в управлінні діяльністю закладом охорони здоров’я; • дослідити можливості удосконалення діяльності керівника в закладі охорони здоров’я; • дослідити удосконалення системи стимулювання праці керівника. Об’єкт дослідження: система управління охороною здоров’я. Предмет дослідження: діяльність керівника в системі охорони здоров’я. Методи дослідження. В процесі роботи використовувались наступні методи: системного підходу, статистичного аналізу, моделювання, синтезу, індукції і дедукції, діалектичний, порівняльний та статистичний методи. Інформаційна база дослідження: теоретичною основою дипломної роботи є дослідження сучасних спеціалістів в галузі менеджменту персоналу та проблем управління медичним бізнесом. Практичне значення отриманих результатів. Впровадження наукових висновків роботи та практичних рекомендацій сприятиме ефективнішому функціонуванню медичної установи в умовах функціонування ринку та переходу до цільового надання медичних послуг.  

Выводы:На основі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки. Охорона здоров’я є складною соціально-економічною системою, головним компонентом якої виступає особистий фактор виробництва, жива праця. Управління організацією охорони здоров’я – це складний процес, заснований на виборі оптимальних рішень, з постійним врахуванням як внутрішніх проблем організації, так і мінливої економічної і політичної ситуації. Тому для оптимального управління необхідно опиратися на основні правила, вимоги законів. Державна кадрова політика з підготовки керівників охорони здоров’я – це комплекс прийнятих загальнодержавних рішень чи взятих зобов’язань щодо забезпечення системи охорони здоров’я України висококваліфікованими фахівцями шляхом реалізації сукупності політичних, економічних, правових та наукових методів і критеріїв роботи з медичним персоналом. Керівники лікувально-профілактичних закладів – це менеджери технологічного профілю, які здійснюють загальне керівництво тими чи іншими медичними технологічними процесами, координують дії окремих її ланок і об’єднують зусилля колективу для досягнення мети й отримання високого результату. Причому сьогодні менеджером охорони здоров’я може бути і не лікар. Організація системи охорони здоров’я здійснюється на ґрунтовній правовій основі – на статтях Конституції України та Законах України, підзаконних нормативно-правових актів, зокрема, наказах Міністерства охорони здоров’я України, якими затверджені численні інструкції, положення, списки, методичні рекомендації та інші акти, які визначають порядок проведення різноманітних медичних заходів, процедур і маніпуляцій, застосування тих чи інших методів профілактики, діагностики, лікування захворювань і реабілітації та ін. Незалежно від юридичного статусу закладу охорони здоров’я, керівництво ним може здійснювати лише особа, яка відповідає встановленим лише державою, єдиним кваліфікаційним вимогам, зокрема: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», проходження інтернатури за однією зі спеціальностей медичного профілю з наступною спеціалізацією з «Організації і управління охороною здоров’я», підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо), наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності, стаж роботи за фахом не менше п’яти років. Керівник медичного закладу повинен знати чинне законодавство про охорону здоров’я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління і закладів охорони здоров’я, основи права в медицині, трудове законодавство; директивні документи, що визначають завдання та функції медичних закладів; соціально-демографічну характеристику регіону та показники стану здоров’я населення; основи соціальної гігієни та організації охорони здоров’я, загальної і соціальної психології; організацію фінансово-економічної діяльності закладів охорони здоров’я; документи, що визначають потужність, структуру, штатний розпис закладу, укомплектованість підрозділів та потребу в кадрах; нормативні акти щодо підготовки, підвищення кваліфікації та атестації медичних працівників; порядок ведення облікової та звітної документації, обробки медичної статистичної інформації; потреби в медичній техніці, обладнанні, медикаментах; специфіку менеджменту і маркетингу в галузі медицини. Центральна районна поліклініка Деснянського району міста Києва заснована на комунальній власності територіальної громади міста Києва і підпорядкована Головному управлінню охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації та управлінню охорони здоров’я Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації та створена відповідно до рішення Київської міської ради від 07.02.02 №263/1697 «Про створення центральних районних поліклінік м. Києва». До складу поліклініки входять наступні лікувально-профілактичні заклади, які не є юридичним особами: шкірно-венерологічний диспансер №2 за адресою вул. Висоцького, 8. Організаційна структура управління Центральної районної поліклініки Деснянського району міста Києва – лінійна. Головний лікар лікарні організовує всю роботу закладу і несе повну відповідальність за її діяльність. Головний лікар без доручення діє від імені лікарні, представляє її у всіх установах та організаціях; розпоряджається, згідно із законом, майном та коштами лікарні, укладає угоди, видає доручення, відкриває реєстраційні рахунки в органах Держказначейства, установах банків розрахункові та інші рахунки лікарні. В межах своєї компетенції головний лікар видає накази відповідно до законодавства, приймає та звільняє працівників, вживає заходи заохочення і накладає стягнення на працівників закладу. Важливу роль в організації лікувально-профілактичного закладу відіграють керівники (начальники, завідувачі) структурних відділень поліклініки. Завідувач відділення – керівник структурного підрозділу поліклініки, своєрідний представник адміністрації у відділенні. Службові права, обов’язки та відповідальність завідувача визначені у його посадовій інструкції, яку підвереджує головний лікарю. Особливість службового становища цієї особи полягає у тому, що організаційно-розпорядчі повноваження він виконує, поєднуючи їх з професійною роботою лікаря, тобто він одночасно здійснює і керівні функції у структурному підрозділі, і лікувально-профілактичну роботу з пацієнтами. Завідувач відділення будує свою роботу на основі поточних і перспективних планів. Перші (короткострокові) розраховані на тиждень, місяць, квартал, другі ж – на один, два і більше років. Станом на 01.01.2014 р. за бюджетом зайнято 600 осіб, середньоспискова чисельність становить 490 чол.; за спецрахунком зайнято 69 осіб, середньоспискова чисельність становить 63 чол. Слід відмітити позитивну тенденцію до зростання відсотка укомплектованості штатних осіб до рівня 98,6% в 2013 році, відсоток укомплектованості штатних осіб фізичними особами зменшився в 2013 році та склав 85,3%. План основних заходів по роботі з кадрами в поліклініці узгоджується з начальниками відділень, з профспілковим комітетом. Після всіх узгоджень план основних заходів по роботі з кадрами затверджує головний лікар поліклініки, а виписки з нього направляються начальникам підрозділів для виконання та керівництва. Для своєчасного і якісного вирішення завдань, які стоять перед поліклінікою, потрібні ефективні форми управління кадрами, уміння керівників забезпечити систематичний підхід до роботи з кадрами, при якому важливою є чітко продумана система організації роботи з кадрами. Була запропонована удосконалена система стимулювання праці на медичних підприємствах. Оцінку внеску кожного працівника поліклініки в ефективність діяльності закладу запропоновано проводити за допомогою кваліметричної моделі. Керівник майбутнього в галузі охорони здоров’я – це конструктор, стратег, лідер провідник змін, який забезпечує стратегічний розвиток організації. Він повинен бути гнучким, добре освіченим, володіти професійними знаннями, уміти мислити системно і аналітично, управляти ресурсами, орієнтуватися на результати, бути готовим до безперервної освіти і саморозвитку, володіти комунікативними навичками. Виокремлено загальне, особливе та індивідуальне в умовах, змісті та процедурах підготовки керівників лікувально-профілактичних закладів та менеджерів охорони здоров’я. Основні напрямки кадрової політики у сфері охорони здоров’я полягають у подальшому вдосконаленні і постійному перегляді напрямків освіти та післядипломної підготовки керівних кадрів галузі; правильному доборі і розміщенні кадрів, їх просуванні і по горизонталі, і по вертикалі; у формуванні резерву кадрів; у створенні ділової та об’єктивної системи атестації; у стабілізації й підтримці на гідному рівні морально-психологічного клімату та у створенні інформаційної бази даних керівників задля ефективного використання підготованих кадрів.  

Литература:1. Конституція України. Закон вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР / Відомості Верховної Ради України вiд 23.07.1996. – 1996 р., № 30, стаття 141. 2. Про затвердження Концепції управління якістю медичної допомоги у галузі охорони здоров’я в Україні на період до 2020 року Електронний ресурс : Наказ МОЗ від 1 серп. 2011р. № 454. – Режим доступу : http://news.yurist-online.com/laws/37323. 3. Основи законодавства України про охорону здоров’я : Закон України N 2801-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. 4. Ажажа М. А. Державне регулювання інвестицій в людський капітал як фактор інтелектуального роз¬витку суспільства : автореф. дис. канд.. наукдерж. упр: 25.00.02 / М. А. Ажажа. – Харків, 2008. – 20 с. 5. Акуленко О. В. Атестація як технологія формування компетентності керівників органів управління охороною здоров’я / О. В. Акуленко, І. І. Хожило // Держ. буд-во. – 2010. – № 1. – Режим доступу : www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2010-1/index.html. 6. Баєва О. В. Менеджмент у галузі охорони здоров’я : навч. посібник / О. В. Баєва. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 640 с. 7. Баєва О. В. Менеджмент та організація роботи лікувально-профілактичних закладів : навч. посібник / О. В. Баєва, В. І. Чебан. – Ч.1 – 2013. – 372 с. 8. Баєва О. В. Менеджмент та організація роботи лікувально-профілактичних закладів : навч. посібник / О. В. Баєва, В. І. Чебан. – Ч.2 – 2013. – 308 с. 9. Блонська В. І. Засоби підвищення ефективності використання трудового потецніалу / В. І. Блонська // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – Вип. 21.18. – С.138–143. 10. Богданов О. В. Розвиток механізмів державного управління підготовкою управлінських кадрів для регіону : автореф. дис. канд. наук держ. упр: 25.00.02 / О. В. Богданов. – Донецьк, 2008. – 20 с. 11. Богдан Ю. М. Аналіз використання кадрового потенціалу підприємства / Ю. М. Богдан // Економічний вісник Донбасу : наук. журнал. – 2011. – № 1 (23). – С. 181–185. 12. Веденко Б. Г. Роль керівника підрозділу лікувального закладу у виконанні поставлених завдань / Б. Г. Веденко, Ф. В. Мельник, Л. Б. Веденко, В. Г. Даценко, А. В. Даценко // Главный врач. – 2009. – № 5. – С. 43–45. 13. Веденко Б. Г. Управління діагностично-лікувальним процесом на рівні завідуючого відділенням / Б. Г. Веденко, В. А. Мельник, В. Г. Даценко, А. В. Даценко // Главный врач. – 2011. – № 2. – С. 86–88. 14. Веденко Б. Г. Кадрові проблеми, що спрямовані на якість і безпеку медичної допомоги (погляд звичайних лікарів) / Б. Г. Веденко, Ф. В. Мельник, В. Г. Даценко, А. В. Даценко // Новости медицины и фармации. – 2010. – С. 20–21. 15. Веденко Б. Г. Фаховість керівників медичних закладів підчас реформування охорони здоров’я / Б. Г. Веденко, В. А. Мельник // Нов. медицины и фармации. – 2011. – № 19 (391). – С. 21–22. 16. Виханский О. С. Менеджмент : учебник / О. С. Виханский, А. И. Наумов. – 3-е изд. – М.: Гардарики, 2002. – 528 с. 17. Вороненко Ю. В. Проблеми забезпечення якості кадрових ресурсів системи охорони здоров’я України / Ю. В. Вороненко // Охорона здоров’я України. – 2008. – № 3. – С. 20–21. 18. Голяченко О. М. Мій рецепт виходу із кризи української охорони здоров’я / О.М. Голяченко // Нов. медицины и фармации. – 2010. – № 17 (340). – С. 30–32. 19. Гордон Ю. Керівник в охороні здоров’я: моральні аспекти, стиль, методи / Ю. Гордон // Ваше здоров’я. – 2002. – №. 46, 5 грудня. – С. 14. 20. Григорьев И. Ю. Управление в сфере охраны здоровья населения / И. Ю. Григорьев, Ю. И. Григорьев, Е. Г. Суворов // Вестн. нов.мед.технологий. – 2002. – Т.IX, №2. – С. 90–91. 21. Дзяк Г. В. Підходи до визначення стратегії підвищення якості медичного обслуговування в Україні, гармонізовані з загальноєвропейськими методами / Г. В. Дзяк, В. М. Лехан, Л. В. Крячкова // Медичні перспективи. – 2010. – Т. XV. – № 1. – С. 6–9. 22. Задоволеність медичною допомогою як критерій якості її надання / О. З. Децик, Н. І. Кольцова, О. Л. Самотовка та ін. // Медичні перспективи. – 2010. – Т. XV. – № 1. – С. 71–74. 23. Ермаков В. В. Коллективная работа управленческого персонала органов и учреждений здравоохранения. Курс лекций / В. В. Ермаков, Б. Бартон. – М. : ЦОЛИУВ, 1983. – 211 с. 24. Игнатьева А. В. Менеджмент : учебно-практическое пособие / А. В. Игнатьева, М. М. Максимцов, И. В. Вдовина, Е. В. Доценко. – М. : Вузовский учебник: ИНФРА-М, 2012. – 284 с. 25. Кадрова політика у реформування сфери охорони здоров’я : аналіт. доп. / Т. П. Авраменко. – К. : НІСД, 2012. – 35 с. 26. Колот А. М. Соціалізація відносин у сфері праці в контексті стійкого розвитку Текст: монографія / А. М. Колот, О. А. Грішнова, О. О. Герасименко. – К., 2010. – 348 с. – Бібліогр.: с. 349 с. – 500 екз. – ISBN 978–966–483–353–8. 27. Корнійчук О. П. Трансформація системи охорони здоров’я України: стан та перспективи / О. П. Корнійчук // Український медичний часопис. – 2013. – №4. – С. 20–26. 28. Крячко К. С. Эффективная мотивация персонала Текст / К. С. Крячко // Экономическая наука и практика: материалы II междунар. науч. конф. (г. Чита, февраль 2013 г.). – Чита: Издательство Молодой ученый, 2013. – С. 65–71. 29. Крушельницька О. В. Управління персоналом : навч. посібник / О. В. Крушельницька, Д. П. Мельничук. – К., «Кондор». – 2005. – 308 с. 30. Курило Т. М. Удосконалення підготовки менед¬жерів охорони здоров’я на Україні та досвід США / Т. М. Курило // Болонський процес: трансформація навчального проце¬су у технологію навчання: Матеріали ІІ міжнар. наук.-метод. конф. – К.: ДУІКТ, 2005. – С. 92–94. 31. Курило Т. М. Державне управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції : дис... канд. наук з держ. управління: 25.00.02 ; Національна академія держ. управління при Президентові України / Т. М. Курило. – К., 2006. 32. Лехан В. М. Стратегія розвитку системи охорони здоров’я: український вимір / В. М. Лехан, Г. О. Слабкий, М. В. Шевченко. – К., 2009. – 50 с. 33. Литвинова О. Н. Функції менеджера в охороні здоров’я / О. Н. Литвинова // Вісник соц. гігієни. та організ. охорони здоров’я України. – 2002. – № 2. – С. 94–95. 34. Маркова В. Д. Стратегический менеджмент: понятия, концепции, инструменты принятия решений : Справочное пособие / В. Д. Маркова, С. А. Кузнецова. – М. : ИНФРА-М, 2012. – 320 с. 35. Медведовська Н. В. Сучасний стан та регіональні особливості кадрового забезпечення лікувальних закладів системи МОЗ України / Н. Б. Медведовська // Вісн. соц. гігієни та орг. охорони здоров’я України. – 2010. – № 4. – С. 34–47. 36. Москаленко В. Ф. Організаційно-методичні аспекти підвищення якості медичної допомоги в Україні / В. Ф. Москаленко, Т. С. Грузєва, Л. І. Галієнко // Медичні перспективи. – 2010. – Т. XV. – № 1. – С. 123. 37. Пашко Л. А. Людські ресурси у сфері державного управління: теоретико-методологічні засади оцінюван¬ня : монографія / Л. А. Пашко. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 236 с. 38. Підвищення професійного рівня керівників медичних закладів – підґрунтя реформування галузі / В. М. Лобас, О. Т. Дорохова, Н. М. Адоньєва та ін. // Мед. освіта. – 2011. – №3. – С. 99–101. 39. Райченко А. В. Общий менеджмент: Учебник / А. В. Райченко; Институт экономики и финансов «Синергия». – М. : ИНФРА-М, 2011. – 384 с. 40. Рекомендації щодо вдосконалення системи управління якістю медичної допомоги в Україні: інструменти управління якістю : Проект ЄС «Сприяння реформі вторинної медичної допомоги в Україні» // Представництво Європейської Комісії в Україні. – К., 2009. – 44 с. 41. Реформа охорони здоров’я в Україні: як вийти з кризи. – К. : ВСВ «Медицина», 2010. – 80 с. – (Бібліотечка товариства «Знання»; 2010, № 3). 42. Румянцева З. П. Общее управление организацией. Теория и практика / З. П. Румянцева. – М. : Инфра-М, 2007. – 304 с. 43. Севтунов М. А. Організаційно-правові та функці¬ональні складові системи кадрового забезпечення органів місцевого самоврядування в Україні / М. А. Севтунов // Економі¬ка та держава. – 2008. – 187 с. 44. Слабкий Г. Сучасний портрет організатора охорони здоров’я / Г. Слабкий // Практика управління медичним закладом. – 2014. – N 2. – С. 62–69. 45. Солоненко І. М. Управління організаційними змінами у сфері охорони здоров’я / І. М. Солоненко, І. В. Рожкова. – К.: Фенікс, 2008. – 276 с. 46. Технологія управління закладом охорони Текст : дайджест / Укладач: Г. Я. Єржак. – Дніпропетровськ: ДОНМБ, 2014. – 27 с. 47. Трифонова И. В. Мотивация персонала и использование форм материального стимулирования на предприятии Текст / И. В. Трифонова // Проблемы и перспективы экономики и управления: материалы II междунар. науч. конф. (г. Санкт-Петербург, июнь 2013 г.). – СПб.: Реноме, 2013. – С. 95–98. 48. Управління персоналом (Кадровий менеджмент): навч. посіб. для студ. вищ. навч.закл. / І. Б. Чудаєва., В. Д. Миленький, В. П. Погребняк, В. М. Шарапов. – Черкаси : ЧДТУ,2004. – 119 с. 49. Ціко Ю. Укладення контрактів з керівниками державних,комунальних закладів охорони здоров’я: зміни в законодавстві / Ю. Ціко // Управління закладом охорони здоров’я. – 2014. – N 2. – С. 12–15. 50. Ясько Б. А. Психология менеджмента в системе здравоохранения: компетентностный подход / Б. А. Ясько // Главный врач. – 2013. – N 8. – С. 68–72. – Библиогр.: с. 72–73. 51. Офіційний сайт Міністерства охорони здоров’я України Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/ 52. Haddock C. Careers in healthcare management : how to find your path and follow it / Cynthia Carter Haddock, Robert A. McLean, Robert C. Chapman. – Fundation of the American College of Helthcare Executives. – 2002. – 190 p.