Выводы:Таким чином, у науковій літературі існує декілька тлумачень щодо сутності концепції TQM. В цілому, під загальним або тотальним управлінням якістю розуміють концепцію, що передбачає всебічне та скоординоване використання систем і методів управління якістю у всіх сферах діяльності, охоплює всю організацію та є основою зростання конкурентоспроможності продукції та прибутку підприємства.
За умов всеохоплюючої міжнародної конкуренції та поширення процесів глобалізації, де якість – основа успіху та ключовий фактор нарощування прибутку, зміна акцентів з вузького підходу, заснованого на контролі якості в рамках функціонального відділу, на розуміння потенціалу, закладеного у філософії TQM, є викликом, який постав перед підприємствами. Особливо актуальним дане питання виступає для вітчизняних підприємств, коли російський ринок збуту став закритим, а європейський – недосяжним. Останнє в першу чергу пов’язано саме із низькою якістю продукції, яку виробляють українські підприємства, що не здатна конкурувати на ринках Європейського Союзу та є неприйнятною для його громадян.
Саме тому сучасне управління якістю на вітчизняних підприємствах, незалежно від форми власності і масштабу виробничої діяльності, повинне оптимально сполучати дії, методи і засоби, що забезпечують, з одного боку, виготовлення продукції, що задовольняє поточні запити і потреби споживачів, а з іншого боку – розробку нової продукції, здатної задовольняти майбутні запити і потреби не тільки вітчизняного ринку, а й ринки інших країн.