Нейропсихологічна корекція дітей із затримкою психічного розвитку

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ 7 1.1. Психолого-педагогічна характеристика дітей із затримкою психічного розвитку 7 1.2. Особливості психологічної допомоги дітям із ЗПР 14 1.3. Специфіка здійснення нейропсихологічної діагностики дітей із ЗПР 18 РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ІЗ ЗПР 23 2.1. Організація та проведення дослідження пізнавальної сфери дітей з ЗПР 23 2.2. Особливості нейропсихологічної корекції дітей з ЗПР 29 2.3. Психологічні рекомендації з проведення корекційної роботи з дітьми з ЗПР 34 ВИСНОВКИ 39 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 43 ДОДАТКИ 48  

Вступление:Актуальність теми дослідження. На сьогоднішній день система виховання та навчання дітей з порушеннями в розвитку не приносить очікуваних результатів і назріла необхідність створення більш ефективних програм вивчення та корекції порушень розвитку особистості з позицій комплексного, системного підходу на основі принципів гуманізму та соціальної орієнтованості. В останні роки збільшилася кількість дітей з відхиленнями в розвитку, що нині становить від 20% до 35-40% з урахуванням всього діапазону порушень (від незначних до тяжких). Причиною цього є вплив та поєднання негативних соціально-економічних, екологічних, демографічних та внутрішніх біологічних чинників, що призводить до дизонтогенезу психічного розвитку дитини, а відсутність спеціальних умов перешкоджає загальному розвиткові дітей та корекції наявних порушень залежно від їхніх особливостей та потреб. Вітчизняними та зарубіжними вченими проводилися численні психологічні дослідження, спрямовані на вивчення дітей з порушеннями психічного розвитку, узагальнено результати та порівняно з новими даними, отриманими суміжними з психологією науками – психолінгвістикою, нейропсихологією, педагогікою, фізіологією вищої нервової діяльності, клінічною неврологією та генетикою. Результати фундаментальних психологічних досліджень свідчать про залежність процесу формування особистості від початкового рівня розвитку психічних функцій. Тому проблема формування окремих психічних функцій була предметом дослідження учених упродовж багатьох років 10, c. 8. Як стверджує В. Кузнєцова, однією з основних причин складного навчання і важкого виховання дітей є особливий в порівнянні з нормою стан психічного розвитку особистості, який у дефектології отримав назву «затримка психічного розвитку» (ЗПР). Кожна друга хронічно невстигаюча дитина має ЗПР. У найзагальнішому вигляді суть ЗПР полягає в наступному: розвиток мислення, пам’яті, уваги, сприйняття, мовлення, емоційно-вольової сфери особистості відбувається уповільнено, з відставанням від норми. Обмеження психічних і пізнавальних можливостей не дозволяють дитині успішно впоратися із завданнями та вимогами, які пред’являє їй суспільство. Як правило, ці обмеження вперше виразно проявляються і помічаються дорослими, коли дитина приходить до школи. Нездатність до стійкої цілеспрямованої діяльності, переважання ігрових інтересів та ігрової мотивації, нестійкість і виражені труднощі при розподілі уваги, нездатність до розумових зусиль і напруження при виконанні серйозних шкільних завдань, недорозвинення довільних видів діяльності швидко призводять до шкільної неуспішності у таких дітей по одному або кількох предметах 13. Проблема затримки психічного розвитку займає значне місце в сучасній спеціальній психології. Низка досліджень в цій галузі присвячені вивченню її етіології, та пошукам методів корекції (Т. Вісковатова, Т. Власова, Т. Ілляшенко, К. Лебединська, В. Лубовський, М. Певзнер, М. Рождественська та ін.). На проблемі формування окремих психічних функцій у дітей із затримкою психічного розвитку зосередили свої наукові дослідження Н. Борякова, І. Марченко, А. Обухівська, Т. Сак, О. Слепович, Н. Стадненко, В. Тарасун, О. Хохліна, С. Шевченко та ін. Однак, не зважаючи на вищевказані дослідження, проблема корекції дітей з ЗПР залишається недостатньо вивченою. Як зазначає О. Логінова, одними з найбільш перспективних у вдосконаленні корекційно-розвивального навчання дітей із ЗПР в даний час є нейропсихологічні методи діагностики та корекції 15, c. 64. Ця галузь науки, основоположником якої є А. Лурія, стосовно дитячого віку знаходиться ще тільки в стадії розвитку, однак зроблено вже чимало. Характеризуючи можливості нейропсихології дитячого віку, А. Семенович говорить про те, що нинішня дизонтогенетична картина стає все більш поліморфною і не завжди піддається традиційним методам корекції 27. На думку Л. Цвєткової, проблема порушень і затримки розвитку може бути вирішена за допомогою використання синдромного психологічного аналізу. Застосування цього методу дозволяє розкрити механізми порушень і вирішити диференційно-діагностичну задачу. У силу своєї високої роздільної здатності нейропсихологічне обстеження дозволяє також виявити у дітей не тільки значні, але й нерізко виражені відхилення в розвитку тих чи інших психічних функцій, тобто визначити дітей, які входять до «групи ризику» 38. Вищевказане й зумовило вибір теми дослідження. Таким чином, мета дослідження – розкрити особливості нейропсихологічної корекції дітей з ЗПР. За для реалізації мети дослідження необхідним є виконання наступних завдань: 1. Теоретично проаналізувати особливості дітей із ЗПР у психологічній, методичній та спеціальній літературі. 2. Розкрити особливості психологічної допомоги та нейропсихологічної діагностики дітей із ЗПР. 3. Організувати та провести емпіричне дослідження пізнавальної сфери дошкільників із ЗПР. 4. Розкрити специфіку нейропсихологічної корекції пізнавальних процесів дітей із ЗПР. Об’єкт дослідження – психологічні особливості розвитку дітей із ЗПР. Предмет дослідження – особливості нейропсихологічної корекції дітей із ЗПР. Виконання вказаних завдань потребувало використання комплексу методів дослідження: 1) теоретичних: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація; 2) емпіричних: опитування, спостереження, аналіз результатів емпіричного дослідження. У ході проведення емпіричного дослідження використано такі методики: «Будиночок» (Н. Гуткіна); «Імітація написаного тексту» (варіант завдання з тесту «шкільної зрілості» А. Керна та Й. Йєрасека); «Графічний диктант» Д. Ельконіна. Вибірку дослідження склали 20 дітей старшого дошкільного віку (5,5-6 років), з яких 10 дітей мають різні ступені затримки психічного розвитку, а 10 – нормальні показники розвитку. Структура роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.  

Выводы:Вивчення особливостей нейропсихологічної корекції дітей з ЗПР дозволило виокремити наступні висновки відповідно до поставлених завдань дослідження: 1. У межах виконання першого завдання теоретично проаналізовано особливості дітей із ЗПР у психологічній, методичній та спеціальній літературі. Вказано, що затримка психічного розвитку виражається в уповільненому темпі дозрівання різних психічних функцій. ЗПР може бути зумовлена як біологічними, так і соціальними факторами, а також різними варіантами їх поєднання. Основними типами ЗПР є: ЗПР конституційного походження (психічний та психофізичний інфантилізм); ЗПР соматогенного генезу; ЗПР психогенного генезу; цереброастенічна ЗПР. Ці типи є різними за характеристикою, а діти, відповідно, потребують неоднакової допомоги, часто водночас з педагогічною – психологічної, медичної. Зазвичай затримка психічного розвитку (ЗПР) діагностується у дітей до закінчення дошкільного віку або при вступі до школи. ЗПР проявляється: а) у зниженому загальному запасі знань; б) в обмеженості уявлень; в) в малій інтелектуальної цілеспрямованості. Найбільш яскравою ознакою ЗПР дослідники називають незрілість емоційно-вольової сфери, а звідси неминуче з’являються порушення уваги: її нестійкість, знижена концентрація, підвищена відволікання. Порушення уваги можуть супроводжуватися підвищеною руховою і мовною активністю. 2. Відповідно до другого завдання розкрито особливості психологічної допомоги та нейропсихологічної діагностики дітей із ЗПР. Зазначено, що діти з порушеннями психічного розвитку потребують спеціального корекційного впливу, що охоплює комплекс психолого-медико-педагогічних та соціальних заходів, спрямованих на розвиток їхніх потенційних можливостей, досягнення максимально можливої самостійності, соціальне та особистісне становлення. Особливості роботи з дітьми з затримкою психічного розвитку включають в себе психологічну підтримку, корекцію, розвивальну роботу, реабілітацію, а також роботу психолога і педагогів навчального закладу з батьками дітей. Важливим є використання напрацювань нейропсихологічної науки у визначенні причин ЗПР та плануванні подальшої корекційної роботи з дітьми із ЗПР. Вказано, що нейропсихологічний метод дозволяє оцінити й описати глибинні системно-динамічні перебудови, що супроводжують психічний розвиток дитини з точки зору функціонування мозкових структур. При цьому зауважено, що при психологічному вивченні дітей із затримкою психічного розвитку необхідно враховувати клінічну форму ЗПР, так як порушення пізнавальних процесів (уваги, пам’яті, мислення, мовлення, праксису) при різних клінічних варіантах проявляються по-різному. Крім того, важливе місце при психологічному аналізі структури психічного дефекту у дітей з ЗПР належить нейропсихологічному аналізу. 3. У межах розв’язання третього завдання організовано та проведено емпіричне дослідження пізнавальної сфери дошкільників із ЗПР. У ході проведення емпіричного дослідження використано такі методики: «Будиночок» (Н. Гуткіна); «Імітація написаного тексту» (варіант завдання з тесту «шкільної зрілості» А. Керна та Й. Йєрасека); «Графічний диктант» Д. Ельконіна. Вибірку дослідження склали 20 дітей старшого дошкільного віку (5,5-6 років), з яких 10 дітей мають різні ступені затримки психічного розвитку, а 10 – нормальні показники розвитку. За методикою «Будиночок» помітно, що для опитаних дітей з нормальним розвитком властивий середній та високий рівні розвитку довільної уваги, просторового сприйняття, сенсомоторної координації та тонкої моторики руки (50% і 30% відповідно). Серед дітей із ЗПР характерне переважання низького рівня (у 60%), і ще 40% відрізняються середнім рівнем. Жодна дитина з даної підгрупи не показала високого результату виконання завдання даної методики. У ході виконання завдання з імітації написаного тексту помітно, що переважна більшість опитаних дошкільників із нормальним розвитком мають середній та високий рівні розвитку вольових зусиль та здатності дотримуватися інструкції дорослих (50% і 40% відповідно). Для дітей із ЗПР властиве однозначне переважання низького рівня вольової організації (70%). І ще 30% дітей з ЗПР мають середній рівень розвитку вольових зусиль та здатності дотримуватися інструкцій. За методикою «Графічний диктант» Д. Ельконіна помітно, що для дітей з нормальним розвитком характерні середній (40%), високий (30%) і вище середнього (20%) рівні просторового орієнтування та виконання вказівок дорослого. Серед опитуваних дошкільнят із ЗПР – більшість мають нижче середнього рівня розвитку просторового орієнтування (60%), ще по 20% володіють низьким та середнім рівнями. Отже, для дітей із ЗПР властиві переважно низький і середній рівні сформованості пізнавальних вмінь і навичок, здатності до слідування інструкції, дотримання вказівки дорослого, що вказує на їх низьку готовність до шкільного навчання, й відповідно про недостатній пізнавальний розвиток дітей-дошкільників. 4. Відповідно до четвертого завдання роботи розкрито специфіку нейропсихологічної корекції пізнавальних процесів дітей із ЗПР. Основною метою психологічної корекції дітей із затримкою психічного розвитку є оптимізація їхньої інтелектуальної діяльності за рахунок стимуляції їх психічних процесів і формування позитивної мотивації на пізнавальну діяльність. При цьому нейропсихологічний підхід дозволяє розробити специфічні, особливим чином орієнтовані корекційні програми, в яких формування «відсталих» функцій здійснюється в діяльності не ізольовано, а в системі їх взаємозв’язку з іншими психічними функціями, а також у взаємодії з певними зонами мозку. Для зручності аналізу порушення пізнавальної діяльності дітей з ЗПР розглянуто три основні блоки психокорекційного процесу: мотиваційний, регуляторний і блок контролю і вказано методики, спрямовані на виправлення порушених функцій: методика, спрямована на оптимізацію розподілу уваги; методика підбору слів, співпадаючих за ритмічною ознакою (гра в риму); методика зорово-рухового сприйняття і відтворення букв і цифр; методика зорово-рухового сприйняття і відтворення схеми; методика запам’ятовування послідовності рухів. Серед виокремлених рекомендацій щодо проведення нейропсихологічної корекції дітей з ЗПР однією з головних вважаємо єдність вимог до дитини з боку педагога, психолога та інших фахівців. Це успішно досягається при ретельному дотриманні режиму дня, чіткої організації повсякденного життя дитини, щоб виключити можливість не завершення розпочатих дитиною дій. Також доцільно враховувати тип ЗПР при плануванні та проведенні занять з дітьми, зауважуючи й те, що психокорекційні заняття з дітьми з розвитку пізнавальних процесів можуть проводитися як індивідуально, так і в групі (відповідно до типу затримки психічного розвитку її учасників). У ході розгляду психологічних особливостей надання нейропсихологічної корекційної допомоги дітям із ЗПР вказано на методи розвитку різних пізнавальних процесів, наведено приклади вправ.  

Литература:1. Ахутина Т. В. Преодоление трудностей учения: нейропсихологический поход : учебное пособие / Т. В. Ахутина, Н. М. Пылаева. – СПб. : Питер, 2008. – 320 с. 2. Бастун Н. А. Можливості нейропсихологічного підходу в освітній практиці / Н. А. Бастун // Горизонты образования. – 201. – Вып. 2 (30). – С. 88–94. 3. Бизюк А. П. Основы нейропсихологии / А. П. Бизюк. – СПб. : Речь, 2005. – 293 с. 4. Богза М. І. Вплив середовища на психічний розвиток дітей / М. І. Богза // Психологічна газета. – 2006. – № 19. – С. 26–29. 5. Вассерман Л. И. Методы нейропсихологической диагностики / Л. И. Вассерман, С. А. Дорофеева, Я. А. Меерсон. – СПб. : Стройлеспечать, 1997. – 360 с. 6. Екало С. П. Новаторство Івана Соколянського і його освітня діяльність у місті Умані Черкаської області / С. П. Екало // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. ? 2007. – № 36. ? С. 148?150. 7. Имитация написанного текста (вариант задания из теста «Школьной зрелости» А. Керна и И. Ирасека) Електронний ресурс. – Режим доступа : http://vsetesti.ru/272/ 8. Ілляшенко Т. Затримка психічного розвитку у дітей: причини виникнення та корекція / Т. Ілляшенко // Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство : науково-методичний збірник / ред. кол. : Н. Софій, І. Єрмаков та ін. – 2000. – С. 128–139. 9. Каримова Р. Б. Нарушение психики у дошкольников с церебрально-органической патологией. Монография / Р. Б. Каримова. – Алматы, 2001. – 271 с. 10. Карімова Р. Б. Особливості порушень психічного розвитку дошкільників із церебрально-органічною патологією та основи їх комплексної корекції : автореф. дис. … д-ра психол. наук : 19.00.08 – спеціальна психологія / Р. Б. Карімова ; Інститут спеціальної педагогіки АПН України. – К., 2002. – 40 с. 11. Киселёва М. В. Арт-терапия в работе с детьми / М. В. Киселёва. – СПб. : Речь, 2008. – 160 с. 12. Колишкін О. В. Вступ до спеціальності «Дефектологія» : навчальний посібник / О. В. Колишкін. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2006. – 288 с. 13. Кузнецова В. Л. Психолого-педагогическая характеристика детей с задержкой психического развития Электронный ресурс / В. Л. Кузнецова // Интеграция. Реабилитация детей и родителей. – Режим доступа : http://www.integration.com.ua/ter_music/49.html 14. Левчук С. С. Соціально-психологічний супровід дітей із особливими освітніми потребами : метод. рекоменд. для практ. психологів та соц. педагогів Електронний ресурс / С. С. Левчук, А. В. Штундер. – Режим доступу : skviravo.ucoz.ru/psixolog/ psix_suprovig.doc 15. Логинова Е. А. Нарушения письма. Особенности их проявления и коррекции у младших школьников с задержкой психического развития : учебное пособие / Е. А. Логинова ; под ред. Л. С. Волковой. – СПб. : ДЕТСТВО-ПРЕСС, 2004. – 208 с. 16. Мамайчук И. И. Психокоррекционные технологии для детей с проблемами в развитии / И. И. Мамайчук. – СПб. : Речь, 2006. – 400 с. 17. Мартинюк І. А. Патопсихологія : навчальний посібник / І. А. Мартинюк. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 208 с. 18. Методика «Графический диктант» Д. Б. Эльконина Электронный ресурс. – Режим доступа : http://psylist.net/praktikum/grafdikal.htm 19. Методичний посібник з музикотерапії для дітей дошкільного віку зі складними порушеннями психофізичного розвитку / укладач Н. Квітка. – К. : 2013. – 82 с. 20. Миронова С. П. Основи корекційної педагогіки : навчальний посібник / С. П. Миронова, О. В. Гаврилов, М. П. Матвєєва ; за заг ред. С. П. Миронової. – Кам’янець-Подільський : КПНУ ім. І. Огієнка, 2010. – 264 с. 21. Мушкевич М. І. Психічний розвиток дітей з особливим потребами дошкільного віку / М. І. Мушкевич / Проблеми сучасної психології : зб. наук. праць К-ПНУ ім. І. Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К., 2010. – Вип. 10. – С. 480–489. 22. Нагорна О. Особливості застосування оздоровчих технологій до дітей з особливими освітніми потребами / О. Нагорна // Нова педагогічна думка. – 2014. – № 2. – С. 36–40. 23. Нетрадиційні методи оздоровлення дітей дошкільного віку : навчальний посібник / Г. І. Григоренко, Н. Ф. Денисенко, Ю. О. Коваленко, Н. В. Маковецька. – Запоріжжя : ЗНУ, 2006. – 116 с. 24. Никишина В. Б. Некоторые аспекты психологической реабилитации детей с задержкой психического развития и с умственной отсталостью Электронный ресурс / В. Б. Никишина // Ярославский педагогический вест ник. – Режим доступа : http://vestnik.yspu.org/ releases/pedagoka_i_psichologiy/ 15_4/ 25. Никишина В. Б. Практическая психология в работе с детьми с задержкой психического развития : пособие для психологов и педагогов / В. Б. Никишина. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – 128 с. 26. Оденцова В. Н. Задержка психического развития Электронный ресурс / В. Н. Оденцова. – Режим доступа : http://www.b17.ru/article/2447/ 27. Семенович А. В. Введение в нейропсихологию детского возраста / А. В. Семенович. – М. : Генезис, 2005. – 319 с. 28. Сенсомоторика. Внимание // Диагностический инструментарий детского психолога / под ред. И. В. Дубровиной. – Н. Новгород, 1996. – Вып. 1. – С. 23–26. 29. Сергєєнкова О. П. Вікова психологія : навч. посіб. / О. П. Сергєєнкова, О. А. Столярчук, О. П. Коханова, О. В. Пасєка. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 296 с. 30. Скрипченко О. В. Вікова та педагогічна психологія : навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. – К. : Просвіта, 2001. – 416 с. 31. Слепович Е. С. Формирование речи у дошкольников с задержкой психического развития / Е. С. Слепович. – Мн., 2001. – 183 с. 32. Соколова Г. Б. Психологічні особливості пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку із затримкою психічного розвитку / Г. Б. Соколова // Вісник Одеського національного університету. – 2010. – Том 5. – Вип. 16. – С. 78–84. 33. Тиганов А. С. Руководство по психиатрии : В 2-х т. Т.2 (психиатрия) / А. С. Тиганов, А. В. Снежневский, Д. Д. Орловская и др. ; под ред. А. С. Тиганова. – М. : Изд-во «Медицина», 1999. – 784 с. 34. Томіч Л. М. Шляхи удосконалення корекційно-логопедичної роботи з дітьми з порушеннями психофізичного розвитку / Л. М. Томіч // Вісник ЛНУ ім. Т. Шевченка. – 2010. – № 10 (197). – С. 212–223. 35. Філімончук А. В. Психологічні чинники порушення психічного здоров’я дитини / А. В. Філімончук // Психолог. – 2009. – № 6. – С. 26–31. 36. Хребтова Н. Використання інноваційних корекційно-компенсаційних технологій у логопедичній роботі з дітьми / Н. Хребтова // Імідж сучасного педагога : науково-практичний освітньо-популярний журнал. – Полтава : ТОВ «АСМІ», 2009. – № 6/7. – С. 75–77. 37. Цветкова Л. С. Мозг и интеллект / Л. С. Цветкова. – М. : Воронеж, 2008. – 424 с. 38. Цветкова Л. С. Методика нейропсихологической диагностики детей / Л. С. Цветкова. – изд. 2-е, исправл. и доп. – М. : «Когито-центр», 1998. – 128 с.