Вступление:Антропогенний вплив на життєве середовище впродовж розвитку людської цивілізації посилювався, змінювалися його масштаби та форми прояву. Є підстави стверджувати, що в нашу добу проявляється синергічний антропогенний вплив на екологічно взаємопов’язані складові біосфери.
В умовах зростаючої кількості населення планети, вирішення проблеми раціонального землекористування дедалі ускладнюється. Потреби населення в природних ресурсах мають тенденцію до зростання, тому їх оптимізація і ефективне використання ресурсів дозволить хоч і не вирішити всіх проблем природокористування, але дасть виграш у часі для поступового втілення принципів сталого розвитку.
Ґрунтовий покрив урбанізованих екосистем належить до тих компонентів природного середовища, який найбільше зазнає негативного впливу антропогенних навантажень. Земля – найважливіша частина навколишнього природного середовища, що характеризується площею, рельєфом, ґрунтовим покривом, рослинністю, водами. У сучасних умовах зростає актуальність оптимального землекористування з метою збереження ґрунтової родючості, запобігання забруднення ґрунту. Під земельними ресурсами розуміються землі, систематично використовувані або придатні до використання для конкретних господарських цілей.
Аналіз стану земельних ресурсів показує цілий ряд негативних процесів і явищ, що відбуваються сьогодні на землі внаслідок антропогенної діяльності людини. Це водна і вітрова ерозія, опустіння і підтоплення земель, забруднення ґрунтів залишковими кількостями пестицидів, важкими металами, зменшення в ґрунті запасів гумусу. Прогресуючий розвиток цих процесів приводить до порушення нормальних, біологічних циклів, руйнуванню ґрунтів, зниженню їхньої родючості, забрудненню сільськогосподарської продукції токсичними речовинами, шкідливими для здоров’я людей.