Види юридичної діяльності

Содержание:Вступ 3 1. Основні підходи до класифікації видів юридичної діяльності 4 2. Загальна характеристика окремих видів юридичної діяльності 5 Висновки 12 Список використаних джерел 13  

Вступление:Досягнення якісно нового стану суспільства, доля перебудови у величезній мірі залежать від того, наскільки успішно буде проведена правова реформа, центральне місце в якій становить процес радикального перетворення юридичної діяльності. З подальшим вдосконаленням правотворчої та розпорядчої, правозастосовної та інтерпретаційної, установчої, контрольно-наглядової, судової і слідчої, арбітражної та інших різновидів юридичної діяльності безпосередньо пов’язані розвиток демократії, політичної системи суспільства, формування правової держави, охорона прав і законних інтересів особи, підвищення ефективності та якості законодавства та практики його реалізації, боротьба зі злочинністю, зміцнення дисципліни, законності і правопорядку в країні. Особливу значимість юридична діяльність набуває в умовах переходу до ринкової економіки, коли відбувається ліквідація адміністративно-командних форм і методів управління та створення нових правових механізмів регулювання економічних та інших суспільних відносин. Тому дослідження юридичної діяльності, її місця і ролі у процесі розбудови та оновлення суспільства представляється надзвичайно актуальним і практично значущим. Метою роботи є визначення основних видів юридичної діяльності в сучасному суспільстві та формулювання теоретичних висновків з окресленої проблематики. У відповідності до зазначеної мети було поставлено наступні завдання даного дослідження: 1. Визначити основні критерії класифікації юридичної діяльності. 2. Охарактеризувати основні види юридичної діяльності відповідно до запропонованої класифікації.  

Выводы:Юридична діяльність характеризується тими особливостями, які притаманні будь-якій соціальній діяльності, саме: предметністю, доцільністю, упорядкованістю, системністю, вибірковістю тощо. Об’єктом її є право в різних проявах правових норм, правовідносин, правової свідомості і правового регулювання, тому юридична діяльність є основою існування правової системи суспільства і держави. Вона визнається такою не тільки тому, що об’єктом її є право, але й тому, що її результати є юридично значущими і дозволяють створювати нові прецеденти, відповідні змінним правовим реаліям, або, навпаки, зберігати незмінною правову реальність. Структура юридичної діяльності – це така її будова, розташування основних елементів і зв’язків, які забезпечують її цілісність, збереження об’єктивно необхідних властивостей і функцій при впливі на неї різноманітних внутрішніх і зовнішніх, об’єктивних і суб’єктивних та інших факторів суспільного життя. У даний час українські вчені-юристи у своїх працях, присвячених змісту та функціям юридичної діяльності, висловлюють різні точки зору щодо її видів. Частина з них поділяють юридичну діяльність та юридичну практику, інша частина вважає їх невіддільними один від одного і пропонує вважати юридичною діяльністю всю сукупність соціально-правових явищ. Однак найбільш традиційною та прийнятною на сьогоднішній день видається позиція, відповідно до якої основними видами юридичної діяльності є наукова, освітня та практична. При цьому кожна з них (і найбільше – практична) додатково поділяється на певні підвиди. Разом з цим, саме така класифікація надає можливість найбільш повно визначити особливості, суб’єктів та зміст такої діяльності.  

Литература:1. Гусарєв С. Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності) : навчальний посібник / С. Д. Гусарєв, О. Д. Тихомиров. – К. : Знання, 2005. – 655 c. 2. Жалинский А. Э. Профессиональная деятельность юриста. Введение в специальность : учебное пособие / А. Э. Жалинский. – М. : Издательство БЕК, 1997. – 312 с. 3. Карташов В. Н. Юридическая деятельность: проблемы теории и методологии : автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора юридических наук : специальность 12.00.01 – Теория и история государства и права ; История политических и правовых учений / Всесоюзный научно-исследовательский институт советского государственного строительства и законодательства. – М., 1990. – 42 с. 4. Скакун О. Ф. Юридична деонтологія : підручник / О. Ф. Скакун. перек. з рос. – Харків : Еспада, 2008. – 400 с. 5. Сливка С. Юридична деонтологія : підручник для вищ. навч. закл. / Степан Сливка ; Львів. ін-т внутр. справ. – 3-є вид., перероб. і доп. – К. : Атіка, 2006. – 294 с. 6. Юридична деонтологія : підручник / за ред. В. Д. Ткаченка ; М-во освіти і науки України, Нац. юридична акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Харків : Одіссей, 2006. – 253 с.