Тенденції виникнення та розв'язання економічних криз

Содержание:Вступ 3 Розділ 1 Сутність та класифікація економічних криз в рамках промислового підприємства 5 Розділ 2 Характеристика основних причин виникнення економічних криз та їх зв’язок з системою управління промисловим підприємством 13 Розділ 3 Особливості управління промисловим підприємством на різних етапах розвитку криз 18 Розділ 4 Характеристика основних методів оцінки кризових явищ 26 Розділ 5 Обґрунтувати шляхи підвищення ефективності управління промисловими підприємствами на різних етапах розвитку криз 39 Висновки 48 Список використаних джерел 51 Додатки 54  

Вступление:Актуальність теми. На фоні економічної, політичної, фінансової нестабільності, недосконалості ринку товарів і послуг, системи інвестування, зростання кількості банкрутств вітчизняних підприємств, характерним є зростання інтересу до проблем дослідження кризових явищ, природи їх виникнення, механізмів попередження та ліквідації наслідків. Зважаючи на важкі загальноекономічні умови в нашій державі на теперішньому етапі розвитку, досить значна частина вітчизняних підприємств мають проблеми з платоспроможністю, деякі з них стоять на межі банкрутства, а значна кількість вже збанкрутувала. Тому, безперечно, зростає актуальність цієї теми, а саме дослідження передумов фінансової кризи підприємства. У період розбалансованості економічної системи, жорсткої конкуренції, динамічності та постійної непередбачуваності змін у середовищі функціонування суб’єктів господарювання питання економічної стабільності підприємства є як ніколи актуальним. Стабільний стан і криза виступають постійними антагонізмами в розвитку будь-якої системи. Відношення до кризових явищ в економіці змінювалося протягом майже трьох століть. Дослідженням природи економічних криз та ґрунтовним описом кризових процесів займались такі відомі економісти, як Жан Шарль Леонар Симон де Сисмонді, Д. Рікардо, К. Маркс, Й. Шумпетер, М. Кондратяєв, С. Кузнецьк, К. Жюгляр, Дж. Кітчін тощо. Проблеми дослідження криз вивчали такі вчені-економісти: Дж. М. Кейнс, М. Кондратьєв, К. Маркс, П. Самуельсон, М. Туган-Барановський, Р. Дж. Хоутрі, Й. Шумпетер, Ш. Геффернан, К. П. Кіндлебергер, Ф. С. Мишкін, Д. Д. Сакс, А. Шварц, Г. Бірман, Р. Брейлі, В. М. Іванов, В. В. Ковальов, В. М. Матвєєва, Р. В. Уотермен, Е. А. Уткін, Дж. Фіннерті, С. Шмідт, О. І. Барановський, В. Геєць, А. І. Ковальов, А. А. Чухно та ін. Метою написання роботи виступає дослідження теоретичних аспектів щодо тенденцій виникнення та формування практичних рекомендацій по розв’язанню економічних криз в роботі сучасних промислових підприємств. Виходячи з поставленої мети, завданнями написання роботи виступають: 1. Розкрити сутність та представити класифікацію економічних криз в рамках промислових підприємств. 2. Дати характеристику основних причин виникнення економічних криз та їх зв’язок з системою управління промисловим підприємством. 3. Дослідити особливості управління промисловим підприємством на різних етапах розвитку криз. 4. Дати характеристику основних методів оцінки кризових явищ в роботі сучасних підприємств. 5. Провести обґрунтування шляхів підвищення ефективності управління промисловими підприємствами на різних етапах розвитку криз. Об’єктом дослідження в роботі виступає промислове підприємство ХХХХ, яке здійснює виробництво та реалізацію офісних меблів. Предметом дослідження в роботі є тенденції виникнення та розв’язання економічних криз. Для проведення комплексного та системного аналізу були використані загальнотеоретичні методи: аналіз, синтез, індуктивно-дедуктивний аналіз, моделювання та загальна теорія систем, теорія діяльності, економіко-статистичні методи, а також система емпіричних методів: спостереження, співбесіда. Інформаційною базою курсової роботи виступають вітчизняні та зарубіжні літературні джерела, офіційні регламентуючі документи, фактичні дані, що характеризують об’єкт дослідження.  

Выводы:У теорії менеджменту є різні підходи до визначення кризових ситуацій. Аналіз наукової літератури з цієї проблематики дає змогу зробити висновок, що кризова ситуація – це переломний момент у функціонуванні будь-якої системи, у процесі якого вона піддається впливу ззовні чи зсередини, що вимагає якісно нового реагування з боку цієї системи. Виходячи із суті кризових ситуацій, зазначимо, що вони характеризуються ризикованим розвитком, який виявляється у ймовірності виникнення небезпечної чи кризової ситуації та їх наслідків. Отже, кризова ситуація – це різкий перелом, важкий перехідний стан, що містить у собі небезпеку, загрозу руйнування виробничої системи в цілому. Економічні кризи на промислових підприємствах класифікують за масштабом прояву, стадією життєвого циклу підприємства, позицією стратегічного розвитку, проблематикою, характером виникнення, структурою відносин у соціально-економічній системі, факторами виникнення, ступенем наслідків, локальною сферою прояву, рівнем управлінського впливу на кризу, з точки зору загрози підприємству. Фактори, що можуть привести до економічних криз на підприємстві, поділяють на зовнішні, або екзогенні (які не залежать від діяльності підприємства), та внутрішні, або ендогенні (що залежать від підприємства). Економічну кризу не завжди можна передбачити, оскільки вона не залежить від безпосередньої діяльності підприємства. Безперечно, незалежно від форми власності керівники, колективи підприємств негативно реагують на такі явища, як криза. Коли підприємство потрапляє в такий стан, що саме вже не в силі вибратись з нього, наступає шокова фаза. Щоб вивести підприємство з шокової фази, в першу чергу частково або повністю замінюють його керівний склад, реформується організаційна структура управління підприємством, відбувається значне скорочення працівників. Підприємство має борги, які самостійно ліквідувати вже не в змозі, тому потрібна відповідна фінансова підтримка, в іншому випадку підприємство може повністю збанкрутувати. В ході дослідження було визначено можливості виникнення та напрямки розв’язку економічних криз в роботі підприємства ХХХХ . Проведене дослідження свідчить, що значну загрозу для підприємства з боку зовнішнього середовища, що пояснюється нестабільною ситуацією в економіці держави, інфляцією, коливаннями курсів валют, політичною нестабільністю, зниження платоспроможного попиту. Фінансовий стан підприємства ХХХХ є відносно задовільним. За період з 2011 року спостерігається стійка динаміка збільшення обсягу товарної продукції, динаміка чистого прибутку є нерівномірною, проте прибутковість та рентабельність підприємства збільшується. Проведений аналіз динаміки структури активів ХХХХ свідчить про «заморожування» оборотного капіталу, оскільки в 2013 році спостерігається значне збільшення частки запасів на фоні зниження обсягу коштів і загальному зниженні частки оборотних активів у структурі капіталу. З іншого боку, таким чином підприємство намагалося зменшити ризики впливу коливання валютних курсів на вартість сировини для виробництва продукції. Внаслідок зміни структури капіталу й зниження прибутковості підприємства, в 2013 році спостерігається погіршення показників фінансової діяльності. Коефіцієнти загальної й швидкої ліквідності ХХХХ мають тенденцію до зниження, хоча й відповідають оптимальним значенням, однак коефіцієнт абсолютної ліквідності підприємства в 2013 році значно менше оптимального значення (дану динаміку показника обумовило значне зниження обсягу коштів підприємства і збільшення короткострокової заборгованості). Показники фінансової стабільності ХХХХ перебувають у межах оптимальних значень, однак і вони мають в 2013 році тенденцію до погіршення. Враховуючи сучасну ринкову кон’юнктуру та проведене дослідження діяльності підприємства, дослідження ринків збуту та асортименту продукції підприємства для ХХХХ доцільно обрати стратегію лідерства за витратами та стратегію вибіркового росту (глибокого проникнення на ринок або стратегію розвитку товарів). Заходами підвищення ефективності управління на різних етапах розвитку криз ХХХХ виступає розширення асортименту підприємства, орієнтація на виготовлення товарів на експорт, розширення експортного ринку, маркетингові дослідження ринку, запровадження програм лояльності для клієнтів, активізація рекламної діяльності, використання посилення мотивації працівників заводу та персоналу дилерів, розробка програм мотивації для дилерів, моніторинг конкурентного середовища. Для підвищення ефективності роботи й рішення фінансових проблем ХХХХ була запропонована фінансова стратегія розвитку підприємства, основним напрямком якої виступає стратегія глибокого проникнення на ринок. Фінансова стратегія підприємства повинна бути спрямована на нейтралізацію негативних факторів зовнішнього й внутрішнього середовища, основними з яких виступає: зниження платоспроможності партнерів і клієнтів, інфляція, несприятлива податкова політика, здорожчання кредитних ресурсів, низька ефективність стратегії маркетингу ХХХХ, погіршення структури й зниження ефективності використання оборотного капіталу. Основними стратегічними напрямками фінансової політики є підвищення конкурентоспроможності підприємства, прискорення обіговості, зростання присутності на ринку, розпорошення ризику, збільшення обсягу реалізації, підвищення ефективності постачання і збуту, вдосконалення асортиментної політики. Фінансова політика ХХХХ має бути направлена на забезпечення стійкого росту підприємства, збалансування параметрів обмеженого росту операційної діяльності й необхідного рівня безпеки підприємства. У фінансовій політиці ХХХХ варто обрати «помірний» напрям, спрямований на уникнення фінансових ризиків, відмову від проведення фінансових операцій з надмірно високим рівнем ризиків навіть при очікуваному високому фінансовому результаті.  

Литература:1. Базілінська О. Я. Фінансовий аналіз: теорія та практика / О. Я. Базілінська. − К. : Центр учбової літератури, 2009. − 328 с. 2. Борох Ю. О. Кризові явища як загроза економічній стабільності підприємств / Ю. О. Борох // Вісник соціально-економічних досліджень, − 2012. − № 2 (45). – С. 29−33. 3. Бочаров В. В. Современный финансовый менеджмент / В. В. Бочаров. – СПб. : Питер, 2010. – 420 с. 4. Бригхэм Ю. Ф. Финансовый менеджмент / Ю. Ф. Бригхэм, М. Эрхардт ; пер. с англ. С. Е. Бугаева, А. Колос. – Изд. 10-е. – СПб. : Питер, 2011. – 480 с. 5. Веснин В. Р. Менеджмент : учебник / В. Р. Веснин. − 4-е изд., пер. и доп. – М. : Проспект, 2011 – 616 с. 6. Джалал А. К. Фінанси підприємств : навч. посіб. для студ. вищ. учбових закл. / А. К. Джалал, П. Н. Майданевич, С. В. Васильчак. − Сімф. : Фєнікс, 2009. – 363 с. 7. Кован С. Е. Теория антикризисного управления предприятием : учебное пособие / С. Е. Кован, Л. П. Мокрова, А. Н. Ряховская ; под ред. М. А. Федотовой, А. Н. Ряховской. − М. : КНОРУС, 2009. − 160 с. 8. Коротков Э. М. Менеджмент : учебник / Э. М. Коротков. – М. : ИД Юрайт, 2011. – 640 с. 9. Кривов’язнюк І. В. Антикризове управління підприємством : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / І. В. Кривов’язнюк. − К. : Кондор, 2008. – 366 с. 10. Ляшенко Н. В. Причини виникнення, функції та вплив кризових явищ на управління підприємством Електронний ресурс / Н. В. Ляшенко // Ефективна економіка, 2012. – Режим доступа: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=958. 11. Мартюшева Л. С. Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва : навч. посібник / Л. С. Мартюшева, Л. О. Меренкова. – Х. : ХНЕУ, 2008. – 216 c. 12. Методичні рекомендації до виконання комплексної курсової роботи «Управління промисловим підприємством» для студентів IV курсу спеціальності 6201 «Менеджмент організацій» (спеціалізація 6201/1 − «Менеджмент промислових підприємств») / уклад. Т. В. Омельяненко ; М-во освіти і науки України ; ДВНЗ «Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана». – 2-ге вид., доопрац. − К. : КНЕУ, 2010. − 38 с. 13. Оборська С. В. Концептуальні засади формування системи антикризового управління промисловим підприємством / С. В. Оборська // Вісн. Нац. ун-ту «Львів. політехніка». Пробл. економіки та упр. − 2008. − № 628. − С. 592−595. 14. Огійчук М. Ф. Фінансовий та управлінський облік за національними стандартами : підручник / М. Ф. Огійчук, В. Я. Плаксієнко, М. І. Беленкова та ін. ; За ред. проф. М. Ф. Огійчука. – 6-те вид., перероб. і допов. – К. : Алерта, 2011. – 1042 с. 15. Омелянович Л. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Л. О. Омелянович, О. В. Чайковська, Г. Є. Долматова, О. В. Іванова та ін. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – Донецьк : ДонНУЕТ, 2008. – 281 c. 16. Осовська Г. В. Менеджмент організацій: навчальний посібник / Г. В. Осовська, О. А. Осовський. – К.: Кондор, 2009. – 680 с. 17. Самуэльсон П. Э. Экономика : учебник: Пер. с англ. / П. Э. Самуэльсон, В. Д. Нордхаус. − М. : Издательский дом «Вильямс», 2009. − 1358 с. 18. Скібіцький О. М. Антикризовий менеджмент : навч. посіб. / О. М. Скібіцький. − К. : Центр учбової літератури, 2009. − 568 с. 19. Судакова О. І. Кризовий стан підприємства як зниження до критичної межі рівня економічної безпеки / О. І. Судакова // http://www.rusnauka.com/NIO_2007/Economics/18079.doc.htm. 20. Філімоненков О. С. Фінанси підприємств : підручник / О. С. Філімоненко, Д. І. Дема. – К. : Алерта, 2009. – 496 с. 21. Шпак Н. О. Економічна стабільність підприємства: сутність та її складові : зб. наук.-техн. праць // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України / Н. О. Шпак, М. І. Романишин. – Львів, РВВ НЛТУ України– 2009. – Вип. 19.10. – C. 248–253. 22. Штангрет А. М. Антикризове управління підприємством : навч. посіб. / А. М. Штангрет, О. І. Копилюк. – К. : Знання, 2007. – 335 с. 23. Яковцев Ю. В. Циклы. Кризисы, Прогнозы / Ю. В. Яковцев. − М. : Наука, 1999. – 295 с. 24. Meyers, Gerald C., and John Holusha. When It Hits the Fan / G. Meyers, J. Holusha. – London : Unwin Hyman, 1986. – С. 76. 25. Booth S, Crisis Management Strategy. Competition and Changein Modern Enterprises / S. Booth. – London : «Routiedge», 1993. − 13 p.