Властивості нервової системи як ергономічна ознака професійної придатності авіадиспетчерів

Содержание:Глосарій 8 Вступ 9 Основна частина 11 Методичне забезпечення досліджень 11 Розділ 1. Професійна придатність авіадиспетчера 12 Розділ 2. Ергономічні ознаки професійної придатності авіадиспетчерів 12 Розділ 3. Нервова система як головна ергономічна ознака профпридатності 15 Розділ 4. Властивості нервової системи, що проявляються під час роботи авіадиспетчера 18 Розділ 5. Використання властивостей нервової системи авіадиспетчера в якості ергономічної ознаки його професійної придатності 22 Розділ 6. Обговорення результатів дослідження опрацьованих наукових першоджерел (з позицій застосування цих результатів для визначення й контролю проявів нервової системи авіадиспетчера під час роботи для забезпечення та підвищення його професійної придатності) 24 Висновки 27 Список літератури 29  

Реферат:Контрольна робота на тему «Властивості нервової системи як ергономічна ознака професійної придатності авіадиспетчерів» містить: 35 сторінок, 22 літературні джерела, 1 таблицю. НЕРВОВА СИСТЕМА, АВІАДИСПЕТЧЕР, ЕРГОНОМІКА. Предмет дослідження – професійна діяльність авіадиспетчера в цивільній (пасажирській) авіації. Об’єкт дослідження – вплив проявів властивостей нервової системи на професійну придатність авіадиспетчера. Мета дослідження – виявлення зв’язків між функціонуванням нервової системи авіадиспетчера та його професійною придатністю. Задачі дослідження: 1. Опрацювати літературні першоджерела з наукових досліджень безпеки праці, зокрема польоту, ефективності роботи та психофізіологічного напруження людини-оператора і авіадиспетчера, зокрема, стосовно науковців, що вивчали це питання, методичного забезпечення, методів обробки експериментальних даних і т. ін. 2. Дослідити поняття професійної придатності авіадиспетчерів. 3. Визначити ергономічні ознаки професійної придатності авіадиспетчерів, особливу увагу приділивши нервовій системі як головній ознаці. 4. Проаналізувати взаємозв’язок між нервовою системою диспетчера та його професійною придатністю. 5. Визначити властивості нервової системи, які впливають на ефективність роботи людини-оператора (авіаційного диспетчера цивільної авіації). 6. Сформулювати висновки стосовно можливості використання властивостей нервової системи авіадиспетчера для забезпечення та підвищення його професійної придатності. Методи дослідження – аналітичний, причинно-наслідковий та порівняльний аналіз, логічне узагальнення. Основні характеристики та показники – властивості людської нервової системи, функції виконання роботи людини в порівнянні з машиною, професійна придатність авіадиспетчера, показники відбору авіадиспетчерів. Отримані результати та їх новизна – встановлені прямі взаємозв’язки між властивостями нервової системи авіадиспетчера та показниками його професійної придатності, що і складає наукову новизну отриманих результатів проведеного дослідження. Значущість виконаної роботи полягає у визначенні властивостей нервової системи людини, важливих для професійної діяльності авіадиспетчера, що дозволяє прогнозувати поведінку та своєчасно попереджувати виникнення небезпечних ситуацій, викликаних втомою або іншим впливом оточуючого середовища на нервову систему працівника. В результаті проведеного дослідження були одержані наступні основні висновки: 1. Діяльність авіадиспетчерів супроводжується впливом особливих умов об’єктивного і суб’єктивного характеру, що спричиняє необхідність організації та проведення з ними заходів професійного відбору і добору. 2. Для фахівців операторського профілю характерними є вплив на нервову систему інформаційного стресу, когнітивного перевантаження, стану внутрішнього напруження, перевтома, напруженість та інтенсивність праці. Чинники діяльності можуть також негативно впливати на рівень психосоматичного здоров’я. 3. Визначені основні фактори профпридатності: здатність чи схильність до тієї чи іншої роботи (пам’ять, реакція, увага, загальна обдарованість та ін.); знання, уміння і навички, необхідні для виконання даної роботи, тобто необхідна професійна підготовленість; схильність і бажання працювати, мотивація, тобто певний вольовий настрій до роботи. 4. Нервова система володіє специфічними властивостями, які в ряді випадків визначають професійну придатність людини і через це повинні враховуватися при проведенні професійного відбору. Серед аналізаторів нервової системи під час роботи авіадиспетчера найважливішими виступають слуховий, зоровий і тактильний аналізатори. Визначені властивості нервової системи людини: сила, рухливість; врівноваженість; динамічність; лабільність. 5. На сьогоднішньому рівні розвитку машин людина переважає машину в наступних характеристиках, робота над якими забезпечує ріст профпридатності працівника: функції органів відчуттів; абстрагування; інтеграція; пристосовуваність; логічне мислення; здатність до суджень та вибіркова пам’ять; творче мислення й мова. 6. Негативні прояви нервової системи, з якими потрібно боротися задля професійного росту: стрес, нудьга, самовдоволення, впевненість і самовпевненість, втома і помилки людини. Вони вважаються результатом впливу на диспетчера діючих в системі управління повітряним рухом факторів. Також існують фундаментальні та загальні особливості людини: індивідуальні потреби людей при організації роботи, психофізіологічні відмінності та компетентність у вирішенні конкретних завдань, характеристики людини стосовно обробки інформації, мислення, процесу прийняття рішень і запам’ятовування. 7. Після визначення якостей людини, які впливають на її працездатність, можна проводити тестування кандидатів на пост авіадиспетчера. Серед основних здібностей в процесі відбору головне місце займають властивості нервової системи – загальний інтелект, здатність до просторового сприйняття, абстрактного математичного мислення, здатність до спільного вирішення завдань, хороше володіння мовою і координацією руху рук. Також важливу роль відіграють вік, зір, слух, емоційна стійкість і освіта, стан здоров’я. Рекомендації щодо використання результатів. Перспективами подальших розвідок є більш детальне дослідження особливостей професійної діяльності нервової системи фахівців операторського профілю в процесі діагностування їх професійної придатності. Подальші пошуки доцільно зосередити на розробці сучасного алгоритму і технології психологічної діагностики професійної придатності кандидатів на піст авіадиспетчера; дослідженні роботи авіадиспетчерів у колективі – диспетчерській зміні. Галузь застосування та ступінь впровадження матеріалів контрольної роботи – матеріали контрольної роботи можуть бути застосовані в пасажирській авіації в якості теоретичного підґрунтя з метою використання властивостей нервової системи авіадиспетчера для забезпечення та підвищення його професійної придатності під час роботи та оцінки рівня його натренованості з метою підвищення безпеки польотів. Прогнозні припущення про розвиток предмету та об’єкту дослідження – результати і методики проведеного дослідження можуть бути використані для інших видів авіації та для інших систем «людина – машина» в якості теоретичного підґрунтя з метою використання властивостей нервової системи авіадиспетчера для забезпечення та підвищення його професійної придатності під час роботи та оцінки рівня його натренованості з метою підвищення безпеки польотів.  

Вступление:У різний час різні аспекти професійної придатності розробляли багато вчених. Концептуальні питання розглядалися в працях К. М. Гуревича, Б. М. Теплова, В. О. Бодрова, Н. М. Опариної; придатність до окремих спеціальностей або груп вивчалася в роботах К. К. Платонова, В. Г. Лебедєва, М. В. Макаренка, М. С. Корольчука, В. А. Шимка, В. І. Осьодла, С. О. Козлова, М. О. Артем’єва; психодіагностичний аспект розроблено завдяки К. М. Гуревичу, Л. Ф. Бурлачуку, В. М. Дружиніну, А. Г. Шмельову, В. А. Жильцову. В Україні проблемами вивчення діяльності фахівців операторського профілю займалися М. В. Макаренко, В. І. Осьодло, В. В. Кальниш, Т. Е. Ударцева, С. М. Артюк, А. П. Крупський, М. Д. Кузьменко 7. Питанням впливу властивостей нервової системи на професійну придатність працівника під час «операторської діяльності» займались такі вчені, як Б. А. Душков, Б. А. Смирнов, А. В. Корольов 1, Горюнова Л. М. 3, зокрема, авіадиспетчерів А. В. Скрипець, О. Ю. Буров, В. В. Павлов 4, М. І. Плотніков 2, З. Гератеволь 8. У літературі не достатньо досліджений теоретичний аспект цієї проблеми стосовно систематизації властивостей нервової системи на якість роботи авіадиспетчера та умов роботи, які викликають прояви певних властивостей нервової системи. Тому проведення теоретичного узагальнення існуючих наукових фактів, стосовно психофізіологічного напруження нервової системи, як психофізіологічного явища зі своїми природними та набутими механізмами виникнення є доречним, у сенсі забезпечення безпеки польотів у сучасних аеропортах з інтенсивним авіаційним рухом. В зв’язку з цим мета дійсного дослідження полягала у визначенні найважливіших властивостей нервової системи для роботи авіадиспетчера та виявлені зв’язку між проявами властивостей нервової системи авіадиспетчера та його професійною придатністю. Для цього необхідно вирішити наступні задачі: 1. Опрацювати літературні першоджерела з наукових досліджень безпеки праці, зокрема авіадиспетчера, ефективності роботи та психофізіологічного напруження людини-оператора, стосовно науковців, що вивчали це питання, методичного забезпечення, методів обробки експериментальних даних і т. ін. 2. Дослідити поняття професійної придатності авіадиспетчерів. 3. Визначити ергономічні ознаки професійної придатності авіадиспетчерів, особливу увагу приділивши нервовій системі як головній ознаці. 4. Проаналізувати взаємозв’язок між нервовою системою диспетчера та його професійною придатністю. 5. Визначити властивості нервової системи, які впливають на ефективність роботи людини-оператора (авіаційного диспетчера цивільної авіації); 6. Сформулювати висновки стосовно можливості використання властивостей нервової системи авіадиспетчера для забезпечення та підвищення його професійної придатності.  

Выводы:Таким чином, проведене теоретичне дослідження дозволяє зробити наступні висновки. 1. Діяльність авіадиспетчерів супроводжується впливом особливих умов об’єктивного і суб’єктивного характеру, що спричиняє необхідність організації до проведення нею заходів професійного відбору і добору. 2. Для фахівців операторського профілю характерними є впливи на нервову систему інформаційного стресу, когнітивного перевантаження, стану внутрішнього напруження, перевтоми, напруженості та інтенсивності праці. Чинники діяльності можуть також негативно впливати на рівень психосоматичного здоров’я. 3. Визначені основні фактори профпридатності: здатність чи схильність до тієї чи іншої роботи (пам’ять, реакція, увага, загальна обдарованість та ін.); знання, уміння і навички, необхідні для виконання даної роботи, тобто необхідна професійна підготовленість; схильність і бажання працювати, мотивація, тобто певний вольовий настрій до роботи. 4. Нервова система володіє специфічними властивостями, які в ряді випадків визначають професійну придатність людини і через це повинні враховуватися при проведенні професійного відбору. Серед аналізаторів нервової системи під час роботи авіадиспетчера найважливішими виступають слуховий, зоровий і тактильний аналізатори. Визначені властивості нервової системи людини: сила, рухливість; врівноваженість; динамічність; лабільність. 5. На сьогоднішньому рівні розвитку машин людина переважає машину в наступних характеристиках, робота над якими забезпечує ріст профпридатності працівника: функції органів відчуттів; абстрагування; інтеграція; пристосовуваність; логічне мислення; здатність до суджень та вибіркова пам’ять; творче мислення й мова. 6. Негативні прояви нервової системи, з якими потрібно боротися задля професійного росту: стрес, нудьга, самовдоволення, впевненість і самовпевненість, втома і помилки людини. Вони вважаються результатом впливу на диспетчера діючих в системі управління повітряним рухом факторів. Крім того, існують фундаментальні та загальні особливості людини, які відносно незалежні від конкретних аспектів умов управління повітряним рухом. Це індивідуальні потреби людей при організації роботи, психофізіологічні відмінності та компетентність у вирішенні конкретних завдань, а також характеристики людини стосовно обробки інформації, мислення, процесу прийняття рішень і запам’ятовування. 7. Після визначення якостей людини, які впливають на її працездатність, проводиться тестування кандидатів на пост авіадиспетчера. Здібності людини, оцінювані за допомогою стандартизованих тестів, мають певне значення при складанні прогнозів відбору диспетчерів. Серед цих здібностей головне місце займають властивості нервової системи – загальний інтелект, здатність до просторового сприйняття, абстрактного математичного мислення, здатність до спільного вирішення завдань, хороше володіння мовою і координацією руху рук. В процесі відбору важливу роль відіграють вік, історія хвороби, зір, слух, емоційна стійкість і освіта, стан здоров’я.  

Литература:1. Душков Б. А. Психология труда, профессиональной, информационной и организационной деятельности : словарь / Б. А. Душков, Б. А. Смирнов, А. В. Королев ; под ред. Б. А. Душкова; прил. Т. А. Гришиной. – 3-е изд. – М. : Академический Проект: Фонд «Мир», 2005. – 848 с. 2. Плотников Н. И. Исследование состоятельности концепции «человеческого фактора» / Н. И. Плотников // Проблемы безопасности полетов : научно-технический журнал. – М. : ВИНИТИ, 2008. – № 11. – С. 27–36. 3. Горюнова Л. Н. Инженерная психология и эргономика Електронний ресурс / Л. Н. Горюнова // Кафедра эргономики и инженерной психологии СПбГУ – Режим доступу : http://webcache.googleusercontent.com /search?q=cache:DHTqTvnpbTgJ:psihfak.files.wordpress.com/2009/06/inzhenerka.pdf+&cd=4&hl=uk&ct=clnk&gl=ua 4. Інженерна психологія, ергономіка та людський чинник в авіації : підручник / А. В. Скрипець, О. Ю. Буров, В. В. Павлов ; за заг. ред. проф. А. В. Скрипця. – К. : Вид-во Нац. авіац. ун-ту «НАУ-друк», 2010. – 696 с. 5. Роль авіадиспетчера Електронний ресурс / Професія – авіадиспетчер. Відділ управління людськими ресурсами Украероруху. – Режим доступу : http://controller.uksatse.ua/index.php?s=e0cedd4edc2553fbced72b98955dab3c&act=Part&CODE=256 6. Суходольский Г. В. Инженерно-психологический анализ и синтез профессиональной деятельности : дисс. ... доктора психол. наук / Суходольский Г. В. – Л., 1982. – 407 с. 7. Кузьменко М. Д. Критерії та показники професійної придатності фахівців операторського профілю в особливих умовах діяльності / М. Д. Кузьменко // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. – 2013. – Вип. 1. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vnadps_2013_1_14.pdf 8. Гератеволь З. Психология человека в самолете / Пер. с нем. Л. Ф. Парпанова, Э. В. Боровой. – М . : Изд. научн. литературы, 1956. – 379 с. 9. Небылицын В. Ф. Надежность работы оператора в сложной системе управления и ее психофизиологические факторы Електронний ресурс / В. Ф. Небылицын // Инженерная психология – 1969. – Режим доступу : http://psychologylib.ru/books/item/f00/s00/z0000038/st018.shtml 10. Єна Т. А. Гігієнічна і психофізіологічна оцінка професійної діяльності диспетчерів енергосистем / Т. А. Єна // Укр. журн. з пробл. медицини праці. – 2008. – № 1. – С. 13–19. 11. Зайцев Ю. В. Людський чинник – домінанта рівня експлуатаційної безпеки управління повітряним рухом / Ю. В. Зайцев // Вісник НАУ. – 2004. – № 4(22). – С. 33–36. 12. Корчемный П. А. Психология летного обучения / П. А. Корчемный. – М. : Воениздат, 1986. – 136 с. 13. Трофімов Ю. Л. Інженерна психологія / Ю. Л. Трофімов. – К. : Либідь, 2002. – 264 с. 14. Завалова Н. Д. Образ в системе психической регуляции деятельности (летчика) / Н. Д. Завалова, Б. Ф. Ломов, В. А. Пономаренко. – М. : Наука, 1986. – 172 с. 15. Циркуляр ИКАО №241 – AN/145. Человеческий фактор : сборник материалов № 8. Человеческий фактор при УВД. – Монреаль : ИКАО, 1993. – 52 с. 16. Маслова М. Г. Комплексна методика визначення психофізіологічного стану військовослужбовців на етапі професійного відбору для участі у міжнародних миротворчих операціях / Маслова М. Г., Володарський В. Л., Поляков О. А. та ін.. – К. : ННДЦ ОТ і ВБ України, 2005. – 123 с. 17. Вірна Ж. П. Мотиваційно-смислова регуляція у професіоналізації психолога : монографія. / Вірна Ж. П. – Луцьк : Ред-вид. відд. «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Л. Українки, 2003. – 320 с. 18. Малхазов О. Р. Психологія праці : навч. посіб / О. Р. Малхазов. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 208 с. 19. Макаров Р. Н. Теория и практика конструирования целевых моделей операторов особо сложных систем управления / Р. Н. Макаров Л. В. Герасименко. – М., 1997. – 532 с. 20. Мудрик А. Б. До питання формування особистості професіонала Електронний ресурс / А. Б. Мудрик // Особистість і суспільство: методологія та практика сучасної психології : І Міжнар. наук.-практ. інтернет-конференція, 13.05.2014 / Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, кафедра загальної та соціальної психології. – Режим доступу : http://www.inforum.in.ua/conferences/12/5/21 (13.06.2014). 21. Файнман І. Б. Професійна підготовка авіадиспетчерів до ведення радіообміну / І. Б. Файнман // Витоки педагогічної майстерності: збірник наукових праць . – 20/01/2011 . – №. 8 Ч. 2: Сер.: Педагогічні науки . – С. 274–280. 22. Рева О. М. Проблеми забезпечення раціональної групової діяльності диспетчерської зміни як невеликої групи авіаційних операторів Електронний ресурс / О. М. Рева та ін. // Матеріали конференції «Транспортні проблеми найкрупніших міст (2012) – 02.04.2013 – Режим доступу : http://eprints.kname.edu.ua/29635/1/59.pdf