Реферат:Контрольна робота на тему «Властивості нервової системи як ергономічна ознака професійної придатності авіадиспетчерів» містить:
35 сторінок, 22 літературні джерела, 1 таблицю.
НЕРВОВА СИСТЕМА, АВІАДИСПЕТЧЕР, ЕРГОНОМІКА.
Предмет дослідження – професійна діяльність авіадиспетчера в цивільній (пасажирській) авіації.
Об’єкт дослідження – вплив проявів властивостей нервової системи на професійну придатність авіадиспетчера.
Мета дослідження – виявлення зв’язків між функціонуванням нервової системи авіадиспетчера та його професійною придатністю.
Задачі дослідження:
1. Опрацювати літературні першоджерела з наукових досліджень безпеки праці, зокрема польоту, ефективності роботи та психофізіологічного напруження людини-оператора і авіадиспетчера, зокрема, стосовно науковців, що вивчали це питання, методичного забезпечення, методів обробки експериментальних даних і т. ін.
2. Дослідити поняття професійної придатності авіадиспетчерів.
3. Визначити ергономічні ознаки професійної придатності авіадиспетчерів, особливу увагу приділивши нервовій системі як головній ознаці.
4. Проаналізувати взаємозв’язок між нервовою системою диспетчера та його професійною придатністю.
5. Визначити властивості нервової системи, які впливають на ефективність роботи людини-оператора (авіаційного диспетчера цивільної авіації).
6. Сформулювати висновки стосовно можливості використання властивостей нервової системи авіадиспетчера для забезпечення та підвищення його професійної придатності.
Методи дослідження – аналітичний, причинно-наслідковий та порівняльний аналіз, логічне узагальнення.
Основні характеристики та показники – властивості людської нервової системи, функції виконання роботи людини в порівнянні з машиною, професійна придатність авіадиспетчера, показники відбору авіадиспетчерів.
Отримані результати та їх новизна – встановлені прямі взаємозв’язки між властивостями нервової системи авіадиспетчера та показниками його професійної придатності, що і складає наукову новизну отриманих результатів проведеного дослідження.
Значущість виконаної роботи полягає у визначенні властивостей нервової системи людини, важливих для професійної діяльності авіадиспетчера, що дозволяє прогнозувати поведінку та своєчасно попереджувати виникнення небезпечних ситуацій, викликаних втомою або іншим впливом оточуючого середовища на нервову систему працівника.
В результаті проведеного дослідження були одержані наступні основні висновки:
1. Діяльність авіадиспетчерів супроводжується впливом особливих умов об’єктивного і суб’єктивного характеру, що спричиняє необхідність організації та проведення з ними заходів професійного відбору і добору.
2. Для фахівців операторського профілю характерними є вплив на нервову систему інформаційного стресу, когнітивного перевантаження, стану внутрішнього напруження, перевтома, напруженість та інтенсивність праці. Чинники діяльності можуть також негативно впливати на рівень психосоматичного здоров’я.
3. Визначені основні фактори профпридатності: здатність чи схильність до тієї чи іншої роботи (пам’ять, реакція, увага, загальна обдарованість та ін.); знання, уміння і навички, необхідні для виконання даної роботи, тобто необхідна професійна підготовленість; схильність і бажання працювати, мотивація, тобто певний вольовий настрій до роботи.
4. Нервова система володіє специфічними властивостями, які в ряді випадків визначають професійну придатність людини і через це повинні враховуватися при проведенні професійного відбору. Серед аналізаторів нервової системи під час роботи авіадиспетчера найважливішими виступають слуховий, зоровий і тактильний аналізатори. Визначені властивості нервової системи людини: сила, рухливість; врівноваженість; динамічність; лабільність.
5. На сьогоднішньому рівні розвитку машин людина переважає машину в наступних характеристиках, робота над якими забезпечує ріст профпридатності працівника: функції органів відчуттів; абстрагування; інтеграція; пристосовуваність; логічне мислення; здатність до суджень та вибіркова пам’ять; творче мислення й мова.
6. Негативні прояви нервової системи, з якими потрібно боротися задля професійного росту: стрес, нудьга, самовдоволення, впевненість і самовпевненість, втома і помилки людини. Вони вважаються результатом впливу на диспетчера діючих в системі управління повітряним рухом факторів. Також існують фундаментальні та загальні особливості людини: індивідуальні потреби людей при організації роботи, психофізіологічні відмінності та компетентність у вирішенні конкретних завдань, характеристики людини стосовно обробки інформації, мислення, процесу прийняття рішень і запам’ятовування.
7. Після визначення якостей людини, які впливають на її працездатність, можна проводити тестування кандидатів на пост авіадиспетчера. Серед основних здібностей в процесі відбору головне місце займають властивості нервової системи – загальний інтелект, здатність до просторового сприйняття, абстрактного математичного мислення, здатність до спільного вирішення завдань, хороше володіння мовою і координацією руху рук. Також важливу роль відіграють вік, зір, слух, емоційна стійкість і освіта, стан здоров’я.
Рекомендації щодо використання результатів. Перспективами подальших розвідок є більш детальне дослідження особливостей професійної діяльності нервової системи фахівців операторського профілю в процесі діагностування їх професійної придатності. Подальші пошуки доцільно зосередити на розробці сучасного алгоритму і технології психологічної діагностики професійної придатності кандидатів на піст авіадиспетчера; дослідженні роботи авіадиспетчерів у колективі – диспетчерській зміні.
Галузь застосування та ступінь впровадження матеріалів контрольної роботи – матеріали контрольної роботи можуть бути застосовані в пасажирській авіації в якості теоретичного підґрунтя з метою використання властивостей нервової системи авіадиспетчера для забезпечення та підвищення його професійної придатності під час роботи та оцінки рівня його натренованості з метою підвищення безпеки польотів.
Прогнозні припущення про розвиток предмету та об’єкту дослідження – результати і методики проведеного дослідження можуть бути використані для інших видів авіації та для інших систем «людина – машина» в якості теоретичного підґрунтя з метою використання властивостей нервової системи авіадиспетчера для забезпечення та підвищення його професійної придатності під час роботи та оцінки рівня його натренованості з метою підвищення безпеки польотів.