Вступление:Розгортання ринкових відносин і збільшення їх важливості потребує нових змін і підходів в управління не лише для підприємств та виробничих організацій, але для неприбуткових організацій, для держаних установ та комунальних закладів. Ці установи також потребують негайного перегляду апарату управління та внесення докорінних змін в менеджмент організації. Звичайно, що такі зміни мають торкнутися такий важливий і значущий заклад для кожної окремої країни як бібліотека.
Так, сучасний етап розвитку суспільства характеризується переходом до всеохоплюючої інформатизації усіх соціальних інституцій і процесів, пов’язаних із формуванням інформаційних ресурсів і передачею знання. Ця тенденція чітко проявляється в бібліотеці, яка в умовах інформатизації перетворюється зі «сховища книг» у соціальний інститут, що забезпечує кумуляцію, збереження і загальну доступність документів, інформації, знань. Для прискорення цих процесів необхідно переглянути управлінські орієнтири, що склалися в бібліотечній науці та практиці.
У цьому контексті посилюється значення бібліотекознавчих досліджень, спрямованих на розробку стратегії і тактики вирішення актуальних управлінських завдань; становлення якісно нової технології бібліотечного менеджменту, що базується на демократичних і гуманістичних ідеалах, у поєднанні з принципово новими можливостями, що виникають у бібліотеці як об’єкті інформатизації. Серед цих проблем виділяється наукове осмислення стратегічного управління, як основи планомірного розвитку бібліотеки.
Нові перетворення в економічному житті Україні, посилення економічної самостійності, активний вихід на світовий ринок завдає відбиток і на духовне та культурне життя населення. Всеохоплююча інформатизація та комп’ютеризація не має залишити осторонь такий заклад як бібліотеку. Актуальність дослідження визначається об’єктивною необхідністю наукового вирішення суттєвих протиріч між традиційною духовною, некомерційною діяльністю бібліотеки, на яку поширюється монополія держави, і ринковими відносинами, саме за яких наразі функціонує сучасна бібліотека, котра виробляє і дає споживачеві інформаційні продукти та послуги. Індустріальний характер праці, який вивчають бібліотечні фахівці, впроваджуючи автоматизовані бібліотечно-інформаційні системи, новітні інформаційні та телекомунікаційні технології, суперечить традиційним, доіндустріальним методам її організації, управління та виробництва. Ігнорується той факт, що новий технологічний рівень діяльності бібліотек створює умови для її розвитку на новому еволюційному щаблі в структурі глобальної електронної системи соціальних комунікацій. Управлінські протиріччя пов’язані також зі ставленням до бібліотеки, що традиційно має обмежені фінансові ресурси й інструментарій, як до об’єкта управління сфери культури з традиційним розумінням її політики, цілей і завдань. Централізовані державно-галузеві програми та концепції розвитку бібліотечної сфери часто делегуються зверху і виявляються незбалансованими з можливостями бібліотек та їхнім фінансовим забезпеченням. Бібліотечна державна політика залишається концептуально в рамках старої «лінійної» парадигми управління, що зумовлює її неефективність і потребує інноваційних підходів до управління бібліотечною діяльністю на засадах її стратегічного бачення. Бібліотечна установа не розглядається як повноправна складова інформаційної інфраструктури нового типу суспільства, інформаційної економіки, в якій домінують галузі та підприємства, пов’язані з виробництвом, обробкою, збереженням і поширенням інформації. А проведення всеохоплюючої інформатизації та комп’ютеризації бібліотеки неможливе без прийняття нових рішень, нової тактики та стратегії управління, перегляду менеджменту організації. Саме тому актуальність дослідження посилюється відсутність в українському бібліотекознавству узагальнюючих праць стратегічному управлінню, переосмисленню наявних підходів в управлінні.
Метою курсової роботи є розробка теоретико-методологічних засад стратегічного управління, розробки стратегічного плану, виявлення проблем стратегічного управління та розробка рекомендацій до стратегічного розвитку бібліотеки.
Об’єктом дослідження даної роботи є ХХХХ
Взагалі теоретико-методологічним питанням діяльності бібліотеки присвячено ряд праць. Основні підходи, принципи управління бібліотекознавства, соціальних та комунікаційних зв’язків бібліотеки розглядали ряд зарубіжних та вітчизняних вчених серед яких варто відзначити В. О. Ільганаєва, М. С. Карташов, Н. М. Кушнаренко, Р. С. Мотульський, О. С. Оніщенко, М. І. Сенченко, М. С. Слободяник, Н. А. Сляднєва, А. В. Соколов, Дж. Солтон, Л. Я. Філіпова, А. С. Чачко,
Г. М. Швецова-Водка, Я. Л. Шрайберг. Загальні проблеми інноваційних змін у діяльності бібліотек розглядалися в працях О. Ю. Качанової, С. Г. Матліної, Н. А. Толканюк, Н. Т. Чупріної.
Якщо говорити про організаційні та управлінські заходи щодо роботи бібліотеки, то варто відзначити такі праці О. Г. Астаповича, О. В. Башуна, В. О. Ільганаєвої, О. Г. Кириленка, В. К. Клюєва, Н. В. Лопатіної, Л. Г. Петрової, І. С. Пилко, М. С. Слободяника, А. С. Чачко, О. М. Ястрєбової. Стратегічним аспектам розвитку бібліотеки присвячено такі праці як А. Галімора, М. Я. Дворкіної, В. Б. Дивинського, Н. В. Жадько, В. О. Ільганаєвої, Л. Й. Костенка, В. М. Резонової, М. І. Сенченка, М. С. Слободяника, В. К. Степанова, М. Б. Строки, І. М. Суслової, А. С. Чачко, Я. Л. Шрайберга, Т. В. Єршової.
Структура роботи складається зі вступу, трьох розділів, вісім підрозділів, висновків, списку літератури − 21 джерело та одного додатку.