Вступление:Актуальність теми. Незважаючи на доволі невеликий період розвитку демократії у Німеччині, враховуючи панування тоталітарного режиму у
20-40-х роках ХХ ст., далі розділеність держави на дві частини, одна з яких – комуністична, можна сказати, що за трохи більше 20 років ця держава змогла показати справжній рівень демократичного ладу, що є прикладом для наслідування в багатьох сферах.
Більше того, враховуючи складність здійснення державного управління (Німеччина є федеративною державою), що зумовило існування двопалатного парламенту, функціонування федерального уряду та розподіл компетенції між федерацією та її суб’єктами, розглядувана держава характеризується високою злагодженістю та скоординованістю у діях, що, у свою чергу, впливає на високий рівень загального добробуту населення, успішність економіки, авторитет в Європейському Союзі тощо.
Натомість, таких успіхів не можна відзначити для України, яка, ставши після розпаду Радянського періоду на шлях демократичного державотворення, продовжує залишатися свого роду державою з «частковою» чи у певних сферах з демократією «де-юре», що суперечить реалізації на практиці.
Отже, враховуючи сказане, важливим та актуальним є порівняти стан демократії в Німеччині та України з точки зору можливості запровадження нових демократичних інститутів та вдосконалення існуючих, що може призвести до позитивних результатів для держави та суспільства, зміцнить авторитет у світі, підвищить добробут населення.
Метою роботи є проведення порівняльного аналізу стану демократії в Німеччині та Україні.