Ознаки психічного старіння

Содержание:Вступ 3 1. Психічне старіння. 4 2. Психічні процеси і старіння. 5 Висновок 14 Список використаних джерел 15  

Вступление:Актуальність роботи. Увага до проблем психічного здоров’я в період старіння стає природним як для окремої людини, його оточення, так і для суспільства в цілому. Зміни у віковому складі населення більшості країн, у зв’язку із збільшенням середньої тривалості життя, призводять до помітного зростання частки літніх і старих людей в суспільстві. Демографи кажуть, навіть, про «постаріння і посивіння» населення. У період старіння можна говорити про зростаючий вплив стану психіки, роботи мозку на різні сторони життя старіючої людини. Це стосується як природних проявів старіння, так і тих відхилень від норми, які межують з психічним нездоров’ям або представляють виразні ознаки захворювання психіки в пізньому віці. Мета роботи. Дослідити психічні процеси старіння, адже уявлення про те, що відбувається з психікою в старості, часто мало цікавить людину її протягом життя. Тим часом, у зв’язку із збільшенням середньої тривалості життя, літній і старечий вік займає все більшу частину життя людини, часом охоплюючи кілька десятиліть.    

Выводы:Деякі зміни є нормальними ознаками психічного старіння. Це, в першу чергу, загальна сповільненість психічних процесів. Легка загальмованість реакцій, що супроводжується якби погіршенням кмітливості, уповільненням мови, однак, зміст висловлювань може свідчити про глибокий аналіз та великий життєвий досвід. В період старіння погіршується здатність запам’ятовувати нове, проте, наповнена сенсом інформація і в цьому віці закарбовується досить міцно. Сповільненість психічних реакцій буває також ще пов’язана і з погіршенням слуху і зору, що, природно, впливає на увагу і здатність сприйняття у старіючих. Коли говорять про вікові особливості психіки в старості, мають на увазі не тільки здатності пам’яті, звуження сприйняття і реагування, а й ті зміни характеру, які властиві багатьом літнім і старим. Старій людині важко змінювати свою думку. Негнучкість у судженнях визначає так званий консерватизм старшого покоління. Це зазвичай проявляється у зважених судженнях і неупередженою оцінкою явищ, але часом приймає вид впертості і незговірливість. Літнім людям, і особливо людям похилого віку, притаманна все більша зосередженість на собі, перш за все, на своєму здоров’ї, і це визначає зростаючий егоцентризм в цьому віці. Одночасно можуть змінюватися і відносини з оточуючими, слабшає емоційний інтерес, більш вузькими і формальними стають контакти, останнє відноситься, насамперед, до людей похилого віку. Літній вік характеризується швидше загостреною уразливістю, невдоволенням, недовірливістю. Пізній вік часто називають періодом втрат. Мається на увазі і втрата міцного здоров’я, і престижного становища в професійному середовищі, і керівної ролі в сім’ї.  

Литература:1. Гуфеланд X. Искусство продлевать человеческую жизнь (Макробиотика) / X. Гуфеланд // Время жить. − СПб. : ТОО «Лейла», 2006. – 511 c. 2. Колбасіна М. В. Вікові зміни у процесі старіння в аспекті догляду за літніми людьми / М. В. Колбасіна, Л. П. Колбасіна // Вісник наукових досліджень. − 2010. − № 1. − С. 98−100. 3. Мечников И. И. Этюды оптимизма / И. И. Мечников. − М. : Наука, 1987. – 327 с. 4. Психология здоров’я : учебник для вузов / Под ред. Г С. Никифорова. − СПб. Питер, 2006. − 607 с. 5. Смит Э. Д. Стареть можно красиво / Э. Д. Смит. − М. : Крон-пресс 2005. – 160 c. 6. Старость и психическое здоровье / под ред. проф. В. С. Ястребова. – М., 2008. – 39 с. 7. Шахматов Н. Ф. Психическое старение: счастливое и болезненное / Н. Ф. Шахматов. − М. : Медицина. 1996. – 304 с.