Особистість оператора технічної системи в інституційному просторі нормативних вимог до його професійної діяльності

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ЛЮДИНА-ОПЕРАТОР ЯК ЛАНКА СИСТЕМИ «ЛЮДИНА-МАШИНА» 6 1.1. Типологія операторів 6 1.2. Головні етапи операторської діяльності 8 РОЗДІЛ 2. СКЛАДОВІ ОСОБИСТОСТІ ОПЕРАТОРА 12 2.1. Реалізація професійно важливих якостей в професійній діяльності операторів 12 2.2. Професійний досвід та надійність оператора 19 2.3. Помилковість як одна з рис особистості оператора 22 ВИСНОВКИ 29 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32  

Вступление:Актуальність теми курсової роботи. На сучасному етапі характерною особливістю науково-технічного прогресу є: − створення автоматизованих систем управління на основі впровадження електронно-обчислювальної техніки, наслідками чого є збільшення кількості об’єктів і їх параметрів, якими необхідно управляти; − розвиток системи дистанційного управління об’єктами, про динаміку яких судять на основі сприйнятих сигналів від засобів відображення інформації; − ускладнення і збільшення швидкості перебігу виробничих процесів; зміни в умовах праці; − зміни в структурі і характері трудової діяльності, поява професії оператора, основними функціями якого є управління, налагодження і контроль роботи різноманітних автоматизованих систем; − створення різних типів систем «людина-машина», функціонування яких залежить від взаємодії технічних пристроїв і діяльності людини в єдиному контурі регулювання. Зростання ролі техніки та технічного знання в житті суспільства характеризується залежністю науки від науково-технічних розробок, що підсилюється технічною оснащеністю, створенням нових методів і підходів, заснованих на технічному спосіб вирішення проблем у різних галузях знання. В зв’язку з чим в умовах сучасного життя професія оператора набула стрімкого поширення. Така складова, як «оператор», виступає центральною ланкою в забезпеченні працездатності системи «оператор – машина». Система «оператор – машина» включає в себе певне технічне обладнання і одного або декількох людей – операторів, які в процесі взаємодії з обладнанням та між собою вирішують конкретну виробничу задачу. Саме оператор в технологічній системі виконує трудову діяльність щодо безпосередньої зміни і визначення стану предметів виробництва, технічного обслуговування чи ремонту засобів технологічного оснащення. Техніка керується і обслуговується людиною-оператором, тому він розглядається як одна з важливих ланок, від надійності якої залежить надійність всієї системи «людина – машина». В контексті визначення ролі особистості оператора для будь-якого часу та будь-якої соціально-економічної формації актуальними також виступають проблеми ефективності його професійної діяльності, значущість яких у кризовий період зростає. Ми живемо в ту пору, коли кадри перестають бути гвинтиками у системі, а знаходять власну цінність та значущість. Ніхто вже не ставить під сумнів той факт, що ефективність діяльності організації залежить від особистостей співробітників та їх професіоналізму, тому дослідження ефективності професійної діяльності операторів також стає актуальним напрямом у інженерній психології. Мета курсової роботи полягає у характеристиці особистості оператора технічної системи в інституційному просторі нормативних вимог до його професійної діяльності. Відповідно до мети були поставленні наступні завдання: − визначити людину-оператора як ланку системи «людина-машина»; − розкрити засади реалізації професійно важливих якостей в професійній діяльності операторів; − проаналізувати професійний досвід та надійність оператора; − визначити помилковість як одну з рис особистості оператора. Об’єктом курсової роботи є складові особистості оператора. Предметом виступає професійна діяльність оператора технічної системи. Питання аналізу особистості оператора технічних систем були використані різні методи. До них слід віднести, перш за все, метод комплексного вивчення проблеми на основі використання принципів системності й структурно-функціонального аналізу. Значним внеском у розвиток особистості оператора стали основоположні роботи таких вчених як Б. Ананьєв, В. Бодров, С. Дружилов, Г. Зараковський, В. Зінченко, Є. Клімов, О. Леонтьєв, Б. Ломов, В. Шадріков та інших.  

Выводы:Отже, розкриття особистості оператора технічної системи в інституційному просторі нормативних вимого його професійної діяльності дозволило зробити наступні висновки. По-перше, в інженерній психології людська діяльність переважно розглядається в автоматизованих системах, яку поділяють на п’ять видів (працюють за допомогою автоматів; за допомогою машин, верстатів; механізованого інструменту; працюють вручну при машинах і механізмах; працюють переважно вручну з допомогою немеханізованого ручного інструменту). Самі оператори діляться на наступні групи: - оператор-маніпулятор, який керує роботами, маніпулято¬рами, тобто технічними системами, які підсилюють людську м’язову енергетику або дублюють її рухи; - оператор-наглядач – контролює роботу технічних систем, які працюють у реальному масштабі часу; оператор-технолог, що безпосередньо управляє техноло¬гічним процесом, працює в режимі негайного обслуговуван¬ня, виконуючи керуючі дії згідно з розробленими інструк¬ціями, правилами, алгоритмами; - оператор-дослідник різних профілів, який може викорис¬товувати сучасні комп’ютерні системи або дешифровувати зображення об’єктів; - оператор-керівник, що керує соціотехнічними сис¬темами. По друге, в сучасних умовах виокремлюють основні режими роботи операторів, до яких відносяться нормальні умови, аварійні ситуації, технологічний процес ще проходить в заданих параметрах, однак вже наближається до своїх меж, оператор будує режим роботи автоматичної установки самостійно, але на новій основі. Діяльність оператора може мати різноманітний характер, але в загальному вигляді вона може бути подана у вигляді чотирьох основних етапів – прийом інформації; оцінка й переробка інформації; прийняття рішення; реалізація прийнятого рішення. По-третє, професійна діяльність людини як основна і конкретна форма її трудової активності відіграє важливу роль в її життєдіяльності, соціальному розвитку, самореалізації і самоствердженні. Для здійснення професійних дій відзначимо важливість наступних широко розвинених психофізіологічних якостей операторів, до яких відносяться швидкість простої зорово-моторної реакції, швидкість складної зорово-моторної реакції, швидкість переробки інформації, надійність виконання професійних дій, урівноваженість нервових процесів, концентрація уваги, переключення уваги, селективність уваги, короткочасна й довготривала зорова пам’ять, обсяг короткочасної слухової пам’яті, логічне мислення, абстрактне мислення. По-четверте, важливу роль в контексті професійної діяльності оператора відіграє професійний досвід, який пов’язується із професійною майстерністю. Досвід виступає як продукт, що виникає в умовах професійної діяльності і накопичується на протязі життя. Професійний досвід складається зі структурно-динамічної організації трьох сфер, кожна з яких є самостійною характеристикою досліджуваного феномену, що наділена певним змістом та функціями. Правильність рішення завдань системою людина-машина характеризується надійністю, яка характеризується показниками безпомилковості, готовності, відновлюваності й своєчасності. Надійність діяльності оператора не залишається величиною постійної, а міняється з часом. Це обумовлено як зміною умов діяльності, так і коливаннями стану оператора. По-п’яте, помилка є результатом дії, виконаної неточно або неправильно, це відхилення від наміченої мети, неспівпадіння того, що отримано з наміченим планом, невідповідність того, що досягнуто, поставленому завданню. Серед основних причин помилок людини-оператора, які найчастіше виділяють наступні. Перша – незадовільна підготовка та низька кваліфікація операторів (обслуговуючого персоналу), спеціалістів, які забезпечують монтаж, введення в експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт машин. Наступна причина – недотримання обслуговуючим персоналом правил експлуатації, технічного обслуговування і ремонту техніки. Третя причина – недостатня оплата або ж стимулювання обслуговуючого персоналу та спеціалістів, які проводять технічне обслуговування і ремонт машин. Четверта причина – низька забезпеченість обслуговуючого персоналу нормативно-технічною та довідковою літературою, інструментом та оснасткою. П’ята причина – незадовільні умови роботи працівників, які пов’язані із запиленістю приміщень, низькою температурою в зимовий період та високою температурою в літній період, незадовільною освітленістю робочої зони. Шоста причина – недостатній рівень організації роботи інженерно-технічної служби підприємства. Вказані типові помилки відображають ступінь реалізації професійно важливих вимог до якостей людини-оператора.  

Литература:1. Білоцерківська Ю. Особливості професійної діяльності й аналіз помилкових дій операторів БЩК ТЕС / Ю. Білоцерківська // Проблеми екстремальної та кризової психології. – 2010. – Вип. 7. – С. 46–54. 2. Бойко А. І. Вплив оператора на надійність систем «людина-машина-середовище» (на прикладі засобів для приготування і роздавання кормів) / А. І. Бойко, А. В. Новицький, З. В. Ружило, А. З. Ружило // ХНТУСГ ім. Петра Василенка «Проблеми надійності машин та засобів механізації сільськогосподарського виробництва». – Харків, ХНТУСГ, 2011. – Вип. 114. – С. 103–108. 3. Дмитриева М. Психология труда и инженерная психология / М. Дмитриева. – С-пб. : Изд-во ЛГУ, 2012. – 425 с. 4. Ена Т. Професійно важливі якості диспетчерів енергосистем / Т. Ена // Український журнал з проблем медицини праці. – 2010. – № 4. – С. 11–20. 5. Євдокимова Н. Професійний досвід як суб’єктивно-психологічна реальність / Н. О. Євдокимова // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди: Психологія. − Випуск 31. – Харків, ХНПУ, 2009. 6. Кулявец Ю. Показники надійності оператора як елемента технічної системи Електронний ресурс / Ю. Кулявец. – Режим доступа : http://conference.nuos.edu.ua/catalog/lectureDetail;jsessionid=02fe80ee20267a6249768643af65?lectureId=8864&conferenceId=2593&isProjectorView=false. 7. Недайбіда Ю. П. Актуальність урахування впливу психічних особливостей «людини-оператора» на функціонування інформаційно-управляючих систем / Ю. П. Недайбіда, Ю. В. Котова // Проблеми сучасної психології. − 2013. − Вип. 20. − С. 464−474. 8. Новицький А. Надійність оператора, як складова системи «людина-машина-середовище» / А. Новицький // Національний університет біоресурсів і природокористування України. − С. 229−240. 9. Основы инженерной психологи : учеб. для высш. техн. уч. завед. – 2-е изд. / Под ред. Б. Ломова. – М. : Высшая школа, 1986. – 255 с. 10. Рева О. Фрейми інтелектуальної системи аналізу помилок авіадиспетчерів / О. Рева // Авиационно-космическая техника и технология. – 2011. – №6. – С. 102–110. 11. Романовський О. Інженерна психологія у системах «людина – машина» / О. Романовський. – Харків : НТУ «ХГП», 2012. – 336 с. 12. Стовба Н. Структура і зміст професійного досвіду Електронний ресурс / Н. Стовба. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/9_KPSN_2011/Psihologia/10_83689.doc.htm 13. Стрелков Ю. Инженерная и профессиональная психология / Ю. Стрелков. – М. : ИО Академия, 2001. – 362 с. 14. Харченко О. Ефективність професійної діяльності / О. Харченко // Проблеми екстремальної та кризової психології. − 2010. − Вип.8. − С. 203−211. 15. Чугуєва І. Психологічні особливості професійної діяльності фахівців атомної енергетики / І. Чугуєва // Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського. – 2014. – С. 241−245.