Організація продажу облицювальних та оздоблювальних матеріалів

Содержание:Вступ 3 1. Ринок облицьовувальних і оздоблювальних матеріалів в Україні 4 2. Класифікація і асортимент оздоблювальних матеріалів 14 4. Організація робочого місця продавця. Розміщення і викладка облицьовувальних і оздоблювальних матеріалів в торговому залі 29 5. Охорона праці в магазині 32 6. Приймання і зберігання облицьовувальних і оздоблювальних матеріалів в магазині 37 Висновки 39 Перелік використаних джерел 41

Вступление:Колишні затяті імпортери тютюну чи міцних напоїв, учорашні продавці меблів та авто переходять на ринок будматеріалів. У результаті динамічне зростання продажів керамічної плитки перевершило найсміливіші очікування фахівців. Трейдери змогли реалізувати її торік близько 8-10 млн кв.м. На 1998 рік потенційна ємність ринку оцінюється у 40 млн кв. м на рік. Якість вітчизняної плитки покупця вже не влаштовує В Україні завжди вміли працювати з білою глиною, або, як її ще називають, каоліном - основним матеріалом не тільки для виробництва керамічної плитки, але й порцеляни та фаянсу. В країні достатньо власних запасів глини, сконцентрованих переважно в Донецькій та Полтавській областях. Є й потужні виробники, продукція яких знаходить попит, у тому числі й за кордоном. Загалом, за офіційними статистичними даними, торік вітчизняні підприємства випустили 5,3 млн кв. м глазурованої кераміки для внутрішнього облицювання стін, і ще приблизно 1,5 млн кв. м для підлоги. При цьому Слов'янський, Харківський та Львіський керамічні заводи спрямували відповідно 20%, 10% та 30% плитки власного виробництва на експорт. Але більше половини тогорічних продажів на внутрішньому ринку припадає на імпортні облицювальні матеріали, що надходять практично з усіх країн-виробників: Iспанії, Iталії, Туреччини, Словаччини, Греції, Англії, Румунiї, Німеччини, Португалії, Чехії, Франції, Польщі, Голландії, Угорщини, ОАЕ, Єгипту, Канади, США, Фінляндії тощо. В незначній кількості потрапляє на український ринок і плитка з країн СНД. Наведене вище обґрунтовує важливість дослідження особливостей організації торгівлі оздоблювальними та обліцювальними матеріалам, й у першу чергу керамічною плиткою» Метою дослідження є визначення специфічних рис попиту, пропозиції, виробництва та продажу керамічної плитки на підприємствах дрібної торгівлі.

Выводы:Кераміка - це і архітектурно-будівельні матеріали (цегла, черепиця, кахлі, облицювальні плитки, димарі, плитки для підлоги, будівельні перекриття та ін.); кераміка - це і техніка (ізолятори, вогнетриви, труби, теплоізоляційні вироби, деталі для електро- й радіотехнічної промисловості, ракетного виробництва, атомної енергетики, автомобілебудування, квантової оптики тощо); кераміка - це і мистецтво (скульптура, вази, іграшки, сувеніри, мозаїка, ліпні декоративні вставки, панно та ін.); кераміка - це і наш побут, повсякденний посуд (майоліковий, порцеляновий, фаянсовий); кераміка - це і дорожні вироби (мостовий клінкер), і санітарно-будівельні, і ще чимало інших важливих речей. Виробництво керамічних виробів – трудомісткий і довготривалий процес, що вимагає від ремісника володіння різноманітними навичками – починаючи від вибору глини і кінчаючи термічною обробкою виробів. Глина, дрібнозернистий природний матеріал, пилоподібний в сухому стані, пластичний при зволоженні і каменеподібний після випалення. Розрізнюють дві групи властивостей глин: якi визначають характеристики мiцностi, тривкості, крихкості (густина, щільність, опір зсуву, пластичність, структурна в'язкість); які визначають гідростiйкiсть глин (пористість, водопроникнiсть, розмокання, набухання, природна вологість). Ще однією з важливих споживчих властивостей глини є її використання у косметичних цілях. Глина утворюється внаслідок природного фізичного і хімічного вивітрювання польовошпатових гірських порід таких як граніт, абсид (вулканічне скло), туф, а також при розрушенні гнейсів. Добута глина із кар’єру, як правило, повинна проходити ряд процесів до того як поступити на механізовану та технологічну переробку. Із-за строкатості хімічних, фізичних та технологічних показників глини як сировини для виготовлення керамічних виробів на практиці здійснюються такі заходи: вилежування, переморожування, літування та замочування. Якість глини визначається та регулюється стандартами України. Якість керамічних матеріалів характеризується певними фізичними, механічними і спеціальними властивостями, відповідно до яких здійснюється вибір і розрахунок будівельних конструкцій. Таким чином, очевидно, що виробнича діяльність і плани вітчизняних підприємств керамічної галузі свідчать про поступове переміщення керамічного виробництва у східному напрямку. А це, якщо якісні показники не підведуть, дозволяє розраховувати і на західноєвропейські ринки збуту. І, природно, потребуватиме подальшої і значної реконструкції вітчизняних підприємств. Хтозна, можливо, найближчим часом для споживачів кераміки стане цілком природним вибір товару українських виробників. У цілому кон’юнктура українського ринку сприятливо складається насамперед для вітчизняних виробників, а також для імпортерів дешевої плитки з країн «третього світу». Виробникам сприяють і великі запаси сировини (глини), значні обсяги якої все ще експортуються до Італії, Туреччини й інших країн з розвинутою керамічною промисловістю, а потім частково повертаються до України вже у вигляді плитки. Отже, в нинішньому й наступному роках слід очікувати на значний приплив інвестицій у виробництво керамічної плитки, зокрема у створення нових підприємств. Продовжаться інвестиції в розширення й модернізацію виробництва і на традиційних підприємствах — Харківському і Львівському заводах, позаяк зараз вони працюють з максимально можливим завантаженням.

Литература:1. ГОСТ 6787-2001. Плитки керамические для полов. Технические условия. 2. ГОСТ 6141-91. Плитки керамические глазурованные для внутренней облицовки стен. Технические условия. 3. ГОСТ 13996-93. Плитки керамические фасадные и ковры из них. Технические условия. 4. ДСТУ БВ.2.7-117-2002 (ГОСТ 6787-2001). Плитки керамічні для підлог. Технічні умови. 5. ДСТУ БВ.2.7-118-2002 (ГОСТ 27180-2001). Плитки керамічні. Методи випробувань. 6. Статистичний щорічник України за 2005 рік / Держкомстат України. - К.: Консультант, 2006. - 577 с. 7. Ринок будівельних матеріалів - К.: Агентство "Кредит-Рейтинг", 2006. - 269 с.