Выводы: У даній роботі ми розглянули теоретичні передумови виникнення конфліктології – науки про зіткнення та проблемне функціонування особи, людського суспільства, природи.
Протягом тривалого часу конфліктологія не виділялась як окрема наука, хоча конфлікти цікавили вчених багатьох галузей знань,таких як філософія, історія, право, біологія, географія, математика, хімія, психологія, медицина, астрономія та ін.
Досліджувати конфлікти почали ще у VIІ–VI ст. до н. е. китайські мислителі, які вважали янь та інь, що постійно перебували у конфронтації, джерелом розвитку всього сущого. Давньогрецькі вчені створили філософське вчення про протилежності та їх роль у виникненні речей та вважали, що протиріччя є не лише у людей, а й у богів. Християнська філософія доводила переваги миру і братерства перед збройними сутичками. В епоху Відродження різко критикували конфлікти гуманісти, згодом – англійські демократи і французькі просвітителі. Вчені Нового часу шукали причини виникнення конфліктів і шляхи їх подолання.
Емпіричне бачення конфліктів змінилося науковим лише наприкінці ХІХ ст., коли конфліктологія виділилась як окрема наука.
Сьогодні вивчення конфліктології є актуальним і необхідним, оскільки складні відносини у суспільстві часто призводять до виникнення конфліктів, які необхідно вирішувати так, щоб зберегти гармонію між людьми.