Патогенні сімейні патерни та їх роль у формуванні психологічних захворювань

Задание:

Содержание: Вступ 3 1. Поняття психосоматичних захворювань та їх класифікація 5 2. Причини виникнення і протікання психосоматичних захворювань 9 3. Вплив сімейних патернів на формування психосоматичних захворювань 13 Висновки 20 Список використаних джерел 23  

Вступление: Актуальність теми дослідження. Характерною особливістю сьогодення є значне зростання навантажень на психіку людини. Сучасний спосіб життя вимагає від людини надзвичайно високої активності і великих духовних витрат. Хвилювання, неприємності, стреси, зростання кількості міжособових контактів, необхідність опрацьовувати колосальні потоки інформації тощо, – усе це впливає на психічну сферу особистості, спричиняючи різноманітні дезадаптації, депресивні розлади, нервові «зриви» тощо. Як наслідок, серед захворювань людини невпинно збільшується частка тих, у етіопатогенезі яких провідну роль відіграють психічні, емоційні чинники. Йдеться, зокрема, про психосоматичні захворювання, неврози, нервово-психічні розлади та реактивні стани, що негативно впливають на здоров’я та працездатність населення. Про вплив душі на тіло, тобто про взаємозв’язок психіки і фізіології, було відомо ще давньогрецьким філософам і лікарям. Однак сам термін «психосоматика» з’явився лише на початку XIX століття (введений у 1818 р.), а найбільш широке поширення цей підхід отримав в 1920-х-1950-х роках. А в Україні психосоматична медицина почала розвиватися на початку 90-х років ХХ століття. Сьогодні термін «соматопсихічні та психосоматичні розлади» має два значення. Одне пов’язане з його застосуванням в галузі загальної медицини, інше – з хворобами, в патогенезі яких важливу роль відіграють психологічні, психовегетативні фактори та риси характеру особистості. В рамках психосоматики психологи-психотерапевти досліджують зв’язки між характеристиками особистості (конституційні особливості, риси характеру й особливості стилів поведінки, тип емоційних конфліктів) і тим чи іншим соматичним захворюванням (І. Дрозд). При цьому важливою умовою психічного здоров’я кожної людини є сім’я, її стабільність та гармонійність функціонування. Особливого значення психологічний клімат у родині, характер батьківсько-дитячих взаємин набуває у процесі розвитку та становлення особистості дитини (І. Руденко). Крім того, сім’я може бути й стимулятором виникнення різних порушень та захворювань як психіки, так і тіла всіх членів родини. Особливо це стосується впливу сімейних патернів на психосоматичні захворювання. Велике значення у вивченні психосоматичних захворювань належить не тільки визначенню етіології та впливу сімейних факторів на їх виникнення і протікання, а й дослідження психотерапевтичних шляхів впливу та надання психологічної допомоги людині із психосоматичним захворюванням. У численних дослідженнях розглядаються різні аспекти впливу психотерапії: на реакції серцево-судинної системи (П. Буль, О. Картамишев, К. Платонов, Г. Хованська та ін.); на зміни в шлунково-кишковому тракті (Н. Бесчинська, Ю. Левін, К. Платонов, І. Преображенська та ін.); на вегетативні зміни (М. Березіна, П. Буль, Б. Васильєва, С. Жихарев, О. Картамишев, Т. Кисельова та ін.). Користуються популярністю роботи А Александрова, Ю. Альошиної, М. Бурно, Ф. Василюка, Б. Карвасарського, М. Папуша, В. Століна, А. Співаковської та ін., які розглядали особливості надання психотерапевтичної допомоги не тільки людині із психосоматичним захворюванням, а й її родині, найближчому оточенню, що призводить до його виникнення. Дослідження впливу сімейних патернів на формування психічних захворювань у дітей базується на основі вивчення положень праць психіатрів, медиків, психологів та інших науковців, серед яких: Д. Авдєєв, В. Астраханцева, А. Горшков, Р. Дмитриченко, Н. Дмитрієва, Е. Ейдеміллер, Г. Колоколов, Ц. Короленко, В. Селіверстов, В. Юстіцкіс та ін. Однак фахівцями в області психології, медицини, психіатрії частіше декларується, ніж досліджується, значення сімейних відносин у виникненні невротичних порушень і психічних захворювань пацієнтів, недостатньо досліджень й впливу сімейних патернів на виникнення психосоматичних захворювань. Об’єкт роботи – психосоматичні захворювання. Предмет – особливості впливу сімейних патернів на формування психосоматичних захворювань. Мета роботи – розглянути особливості впливу патогенних сімейних патернів на формування психосоматичних захворювань людини.

Выводы: Аналіз проблеми виникнення психосоматичних захворювань та ролі у їх формуванні патогенних сімейних патернів дозволив виокремити наступні висновки: Психосоматичні захворювання – це розлади функцій різних органів і систем, що виникають під впливом психотравмуючого фактора. У найбільш розповсюдженому трактуванні для психосоматичних захворювань характерним є визнання значимості психологічних факторів як у виникненні, так і в посиленні чи послабленні соматичного (фізичного) захворювання. Таким чином, критерієм психосоматичних захворювань є наявність психологічно значимих подразників з навколишнього середовища, що у часі пов’язані з виникненням чи загостренням даного фізичного порушення. Існують різні підходи до класифікацій всіх психосоматичних розладів загалом. Найпоширеніші соматопсихічні синдроми, які використовуються в практиці лікаря-терапевта, – це: вегетативний, невротичний або астено-невротичний, тривожний, депресивний. Крім того, виділяють 4 групи психосоматичних розладів: а) соматизовані психічні (соматоформні) реакції, що формуються при невротичних або конституціональних патологіях; б) психогенні реакції (нозогенії), що виникають унаслідок соматичної хвороби (остання виступає в ролі психотравмуючої події) і належать до групи реактивних станів; в) реакції типу симптоматичної лабільності – психогенно провокована маніфестація або екзацербація соматичної хвороби (психосоматична хвороба у традиційному розумінні); г) реакції екзогенного типу (соматогенії), що маніфестують внаслідок впливу на психічну сферу соматичних порушень і належать до категорії симптоматичних психозів. Про наявнiсть психосоматичного захворювання дозволяють наступні симптоми: атиповiсть клiнiчних проявiв; невiдповiднiсть клiнiчних проявiв результатам об’єктивного параклiнiчного обстеження; неефективнiсть лiкування у спецiалiстiв сомато неврологiчного профілю. Взагалі, на сьогодні не існує єдиної загальноприйнятої теорії, яка могла б пояснити виникнення всіх можливих психосоматичних порушень. Проте існує низка моделей і гіпотез, які пояснюють окремі феномени генезу психосоматичних захворювань. Найбільш новими та такими, що набувають все більшого поширення, є інтегративні теорії походження психосоматичних захворювань людини. Патогенез психосоматичних розладів надзвичайно складний і визначається: а) неспецифічною спадковістю і вродженою обтяженістю щодо соматичних порушень та дефектів; б) спадковою схильністю до психосоматичних розладів; в) нейродинамічними розладами (порушеннями будови і діяльності − центральної нервової системи (ЦНС) та вегетативної нервової системи (ВНС)); г) особистісними характеристиками; д) психічним і фізичним станом під час дії психотравмуючих факторів; е) фоном несприятливих сімейних та інших соціальних факторів; є) особливостями психотравмуючих подій тощо. З позицій психосоматичної парадигми в етіології психосоматичних розладів провідну роль відіграють три групи чинників: спадково-конституційні; психоемоційні (або психогенні); органічні. Значним є вплив сімейних патернів на формування і протікання психосоматичних розладів. Засвоєні з дитинства, патологічні патерни накладають значний відбиток на психічний розвиток як у підлітковому віці, коли загострюються всі психогенні характеристики особистості, так і в подальшому дорослому житті. Так, у тривожних матерів часто виростають тривожні діти; честолюбні батьки нерідко так придушують своїх дітей, що це призводить до появи у них комплексу неповноцінності; нестриманий батько, що виходить з себе з найменшого приводу, нерідко, сам того не відаючи, формує подібний же тип поведінки у своїх дітей. У формуванні різних психосоматичних захворювань (від депресії та астенії до серцево-судинних захворювань) спостерігається вплив патогенних сімейних патернів. Так, на виникнення у дитини проблем із соматичним здоров’ям значно впливають деструктивні стосунки у сім’ї, розлучення батьків, непослідовність вимог до дитини, відсутність зразків адекватної поведінки, не можливість висловити потребу в повазі та любові тощо. Варто вказати, що психологічні труднощі, а також тимчасові емоційні розлади і порушення поведінки, психосоматичні захворювання досить часто зустрічаються у дітей. При цьому велике значення у формуванні психосоматичних захворювань дітей мають не тільки спадкові чинники, а й сімейні конфлікти, брак любові, смерть одного з батьків або розлучення, виховання в атмосфері жорстокості і духовності або повної байдужості. Ці обставини, травмуючі дитячу психіку, згодом призводять до розвитку психічних розладів і важких захворювань як у дитячому, так і дорослому віці. Однак за умови доброзичливої атмосфери у сім’ї, використання зрозумілих і послідовних принципів виховання, застосування адекватних форм спілкування у родині можна оптимізувати розвиток дітей та попередити прояви психосоматичних захворювань.

Литература: 1. Астраханцева В. В. Влияние атмосферы в семье на возникновение психических расстройств у детей Электронный ресурс / В. В. Астраханцева // Научно-практический журнал «Современная педагогика». – Режим доступа: http://pedagogika.snauka.ru/2014/04/2210. 2. Ахмедов Т. И. Психосоматический подход в медицине / Т. И. Ахмедов, Н. В. Шовковая, Н. А. Федоренко, З. Я. Ревуцкий // Врачебная практика. Харьковский государственный медицинский университет. – 2000. – №4. – С. 91−96. 3. Дмитриченко Р. Семейные факторы в этиологии нервно-психических заболеваний Электронный ресурс / Р. Дмитриченко // Научно-теоретический и научно-методический журнал «Психодрама и современная психотерапия»: №3 2007. – Режим доступа: http://gametherapy.ru/semejnye-faktory-v-etiologii-nervno-psixicheskix-zabolevanij.htm. 4. Дрозд І. Психосоматичні розлади в клініці внутрішніх хвороб / І. Дрозд // Медичний вісник: Рівненський обласний науково-практичний тижневик. – Публікація від 26.12.2010. – Режим доступу: http://medvisnyk.org.ua/content/view/2066/29/. 5. Кискер К. П. Психиатрия, психосоматика, психотерапия / К. П. Кискер, Г. Фрейбергер, Г.К. Розе, Э. Вульф / Пер. с нем. – М. : Алетейа, 2001. – 504 с. 6. Классификация болезней в психиатрии и наркологи : пособие для врачей / Под.ред. М. М. Милевского – М. : Триада-Х, 2003. – 344 с. 7. Коллиас К. Влияние семьи на душевное здоровье человека Электронный ресурс / Коллиас К. Семья и душевное здоровье человека / К. Коллиас // http://www.matrony.ru/vliyanie-semi-na-dushevnoe-zdorove-cheloveka/. 8. Коломоєць М. Ю. Теорії та концепції психосоматичних захворювань / М. Ю. Коломоєць, Н. Д. Павлюкович, В. М. Ходоровський, Є. П. Ткач // Буковинський медичний вісник. – 2008. – Т. 12, No 1. – С. 141−144. 9. Короленко Ц. П. Влияние семьи на возникновение и течение психических расстройств / Ц. П. Короленко, Н. В. Дмитриева / Хрестоматия. Психология семьи и больной ребенок : учебное пособие: Хрестоматия. − СПб. : Речь, 2007. – С. 172−181. 10. Корякіна Н. Психосоматика в нашому житті Електронний ресурс / Н. Корякіна // Персонал: Журнал інтелектуальної еліти. – Режим доступу: http://www.persona-l.pp.ua/rubrics/psixologiya-dlya-vsex/psixosomatika-v-nashomu-zhitt/ 11. Кришталь В. В. Психосоматическая патология: генез и подходы к коррекции / В. В. Кришталь // Международный медицинский журнал. – 2001. – Т. 7, № 1. – С. 37−40. 12. Крючко Т. О. Психосоматичні концепції в сучасній педіатрії Електронний ресурс / Т. О.Крючко // Режим доступу: http://m-l.com.ua/?aid=802/. 13. Лагерхейм Б. Семейные факторы (депрессия) / Б. Лагерхейм / Хрестоматия. Психология семьи и больной ребенок : учебное пособие: Хрестоматия. – СПб. : Речь, 2007. – С. 200−202. 14. Михайлов Б. В. Психосоматические расстройства как общесоматическая проблема / Б. В. Михайлов // Доктор. – 2002. – № 6. – С. 9−13. 15. Проноза К. В. Особливості психокорекції психосоматичних хворих середнього віку / К. В. Проноза // http://mp2.umo.edu.ua/wp-content/uploads/2012/04Pronoza.pdf. 16. Психиатрия детского и подросткового возраста / Под ред. К. Гиллберга и Л. Хеллгрена. – М. : ГЭОТАР-МЕД, 2004. – 345 с. 17. Руденко І. М. Вплив розлучення батьків на життєдіяльність дитини молодшого шкільного віку : автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія / І. М. Руденко. – НПУ ім. М. П. Драгоманова. – К., 2009. – 20 с. 18. Сухова Ю. М. Влияние воспитания в родительской семье на формирование пристрастия к алкоголю в зрелом возрасте Электронный ресурс / Ю. М. Сухова // Режим доступа: http://elib.bsu.by/bitstream/123456789/51396/1/. 19. Турецька Х. Клінічна психосоматика / Х. Турецька. – Львів, 2005. – 234 с. 20. Хаустова О. О. Нейрометаболічна терапія психосоматичних розладів / О. О. Хаустова // Ліки України. – 2009. – Вип. 5 (131). – С. 53−59. 21. Хаустова О. О. Психосоматичні розлади в практиці сімейного лікаря / О. О. Хаустова // Ліки України. – 2005. – № 9. – С. 15−18. 22. Чабан О. С. Психосоматична медицина (аспекти діагностики та лікування): Посібник / О. С. Чабан, О. О. Хаустова. – К. : ДСГ Лтд, 2004. – 96 с. 23. Чабан О. С. Психосоматичні розлади: нові аспекти розуміння, діагностики та лікування / О. С. Чабан, О. О. Хаустова // Нова медицина. – 2004. – № 5. – С. 26−30. 24. Эйдемиллер Э. Г. Психология и психотерапия семьи / Э. Г. Эйдемиллер, В. В. Юстицкис. – 4-е изд. – СПб. : Питер, 2008. – 672 с.