Выводы: Таким чином, в даній роботі було розглянуто фактори зростання продуктивності праці на матеріалах архіву каси № 8.
Перші уявлення про теорію продуктивності виникли на початку XIX ст. і виступали у вигляді теорії факторів виробництва, теорії граничної продуктивності або закону рівності зважених граничних продуктивностей всіх факторів. Головні творці теорії факторів виробництва – Ж. Сей і Ф. Бастіа.
Продуктивність – це ефективність використання ресурсів – праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації – під час виробництва різних товарів і надання послуг. Вона відбиває взаємозв’язок між кількістю і якістю вироблених товарів або наданих послуг і ресурсами, які були витрачені на їх виробництво. Продуктивність дає змогу порівнювати виробництво на різних рівнях економічної системи (на рівні окремого індивіда, цеху, підприємства, організації, галузі й держави) з використаними ресурсами. Під час їх оцінювання необхідно враховувати зростання вартості енергії, сировини, витрат, пов’яза¬них з безробіттям тощо.
Японський тип оплати праці базується на анкетних даних працівника: стать, вік, освіта, стаж і форми найму робочої сили (постійні або тимчасові). Сформована в США концепція продуктивності, заснована на принципах низьковитратної продукції та масового споживчого ринку при високій купівельній спроможності населення. Французька модель підвищення продуктивності праці характеризується великою різноманітністю економічних інструментів, включаючи стратегічне планування і стимулювання конкуренції, гнучкою системою оподаткування. Відмітна особливість – включення стратегічного планування в ринковий механізм.
В сучасних умовах використання матеріальних стимулів необхідно поєднувати з нематеріальними методами заохочення. Особливо важлива роль належить нематеріальній мотивації при стимулюванні досягнення стратегічних цілей. Вплив матеріальних і нематеріальних факторів впливу повинен бути взаємопідсилюючим та взаємодоповнюючим.
При аналізі продуктивності праці касира було застосовано 3 методики, а саме: хронометраж робочого дня; продуктивність праці за обсягом наданих послуг; продуктивність праці за кількістю задоволених запитів.
Аналіз хронометражу робочого дня показав, що:
продуктивний час роботи касира складає 89,9 % робочого дня;
інший час тратиться на підготовчі роботи, особисті потреби, непродуктивні дії.
Аналіз продуктивності праці за кількістю проданих білетів виявив, що:
фактична продуктивність праці касира складає 66,67 %;
норматив продажу білетів в час – 42 білети.
Аналіз продуктивності праці за якістю наданих послуг (для продажу квитків за швидкістю обслуговування, для надання довідок – за правильністю наданої інформації) показав, що відсоток задоволених роботою касира пасажирів складає 85,89 %.
При цьому існує потенціал для підвищення продуктивності праці як за швидкістю обслуговування пасажирів так і по зменшенню непродуктивного робочого часу та зменшенню помилок при наданні довідок.
Раціональна організація роботи квиткових кас має важливе значення для якісного обслуговування пасажирів і повинна забезпечувати: високу продуктивність праці квиткових касирів; швидку видачу проїзних документів і ліквідацію черг біля квиткових кас в результаті оперативного відкриття додаткових кас з використанням працівників, що освоїли паралельні професії; виключення випадків відправлення поїздів з вільними місцями при наявності попиту на квитки; використання квитковими касирами передових методів праці та різних форм культурного обслуговування пасажирів; неодмінне збереження грошових сум, виручених від продажу квитків; правильне оформлення проїзних документів; механізацію та автоматизацію квитково-касових операцій; облаштування робочого місця касира необхідними посібниками; можливість оперативного планування розмірів пасажирського руху (причеплення і відчеплення вагонів, призначення і скасування поїздів).
Введення в експлуатацію АСУ продажу квитків дозволяє автоматизувати і здійснювати гнучке управління операціями з квитками на пасажирські поїзди. Зокрема, за допомогою цих систем ведеться облік бланків міжнародних пасажирських квитків, формується схема поїзда з визначенням числа необхідних місць у СВ, купе і плацкартах, здійснюється нормування і розподіл місць. Дана система дозволяє здійснювати операції з продажу квитків і їх поверненню у разі необхідності, бронюванню міжнародних пасажирських квитків з урахуванням додаткових послуг, а також здійснювати покупку квитків через Інтернет.
Проведені розрахунки дисконтованих величин результату та загальної суми витрат на реалізацію проекту показали, що термін окупності інвестицій складає 3 роки. Це підтверджує ефективність реалізації проекту та доцільність його запровадження на підприємстві.