Діагностика нервово-психічної стійкості та стресостійкості у студентів під час сесії.

Задание:

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ НЕРВОВО-ПСИХІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ТА СТРЕСОСТІЙКОСТІ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС СЕСІЇ 7 1.1. Поняття нервово-психічної стійкості особистості 7 1.2. Характеристики стресостійкості особистості та чинники впливу на неї 12 1.3. Особливості прояву нервово-психічної та стресової стійкості студентів під час сесій 17 Висновки до розділу 1 24 РОЗДІЛ 2 МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ 25 2.1. Методика організації та проведення дослідження 25 2.2. Психодіагностичні методики дослідження 26 2.3. Особливості застосування методів математичної статистики 28 Висновки до розділу 2 31 РОЗДІЛ 3 АНАЛІЗ ПКАЗНИКІВ НЕРВОВО-ПСИХІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ТА СТРЕСОСТІЙКОСТІ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС СЕСІЇ 33 3.1. Особливості нервово-психічної стійкості та характеристики прояву стресостійкості студентів під час сесії 33 3.2. Мат-статистичний аналіз результатів емпіричного дослідження 39 Висновки до розділу 3 41 РОЗДІЛ 4 ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 44 Висновки до розділу 4 47 ВИСНОВКИ 49 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 53 ДОДАТКИ 58  

Вступление: Актуальність теми дослідження. Вивчення нервово-психічної стійкості та стресоопірності є актуальним напрямком сучасної психології у зв’язку зі зростанням соціальної та економічної нестабільності та дією інтенсивних стресових чинників, які впливають на людину протягом її життя і ведуть до зниження успішності професійної діяльності, формування негативних психічних станів, погіршення рівня загального здоров’я. Особливої уваги потребує визначення чинників підвищення стійкості сучасної молоді, що дозволить розробити ефективні програми психологічної підтримки осіб юнацького віку. Вимоги до якості знань сучасних студентів, їхніх інтелектуальних здібностей постійно підвищуються, але не завжди наявні ресурси організму встигають слідом за змінами зовнішніх по відношенню до людини умов. Протиріччя, що виникають на основі цих змін, негативно впливають на працездатність, фізичне та психічне здоров’я, самопочуття. У студентів знижується стійкість до психоемоційного навантаження, зростає нервово-психічна напруга, збільшується ймовірність появи розумової втоми, що призводить до погіршення психічного здоров’я (О. В. Грицук) 6, c. 5. При цьому, як зазначає І. О. Ляхова, більшість нервово-психічних і психосоматичних розладів, які виникають у студентів, є результатом порушення процесу адаптації до умов навчання і виражають нестійкість адаптивних механізмів в тривалих і короткочасних екстремальних ситуаціях 16, c. 62. Серед найбільш стресогенних ситуацій, що впливають на особистість та життєдіяльність студентів, відзначаються труднощі адаптації до навчання у ВНЗ на початкових етапах (1-2 курс) та час екзаменаційної сесії. Так, зокрема, під час сесії значно зростає нервово-психічна напруга, студенти проявляють негативні психоемоційні стани, їм у більшій мірі властиві тривожність, фрустрація, неадекватна поведінка. Таким чином, проблема нервово-психічної стійкості та стресостійкості студентів під час сесії є актуальною для теоретично-прикладного дослідження. Разом з тим, розвідки, що проводяться у цьому напрямку, не є численними. Проблему визначення нервово-психічної стійкості розглядали: Ю. А. Баранов, В. І. Барко, Ю. Б. Ірхін, М. М. Козяр, С. Ю. Лєбєдєва, І. І. Ліпатов, О. М. Логачов, В. А. Молотай, О. А. Матеюк, О. М. Охременко, І. В. Платонов, В. А. Пономаренко, І. І. Приходько, В. Ю. Рибніков, О. В. Тимченко, А. І. Черняк та багато інших науковців. Проте в їхніх дослідженнях є різні підходи до визначення поняття «нервово-психічної стійкості». Деякі автори використовують поняття «нервово-психічна нестійкість» тощо. Тому є необхідність у визначенні змісту терміну, що надасть можливість визначати осіб з низьким рівнем нервово-психічної стійкості, а також оцінювати вірогідність їх розвитку і проявів у поведінці та діяльності людини. Разом з тим існує думка, що нервово-психічна стійкість людини становить основу для розвитку стресостійкості. На думку Н. Є. Водоп’янової, «стресостійкість» – це системна динамічна характеристика, що визначає здатність людини протистояти стресовій дії або упоратися з багатьма стресогенними ситуаціями, активно перетворюючи їх або пристосовуючись до них без збитку для свого здоров’я і якості виконуваної діяльності 5, с. 290. Проблема стресостійкості почала розроблятися у психологічних дослідженнях наприкінці ХХ ст. На сьогодні у працях вітчизняних дослідників (В. А. Бодров, О. А. Кириленко, В. М. Корольчук, В. М. Крайнюк, Г. В. Ложкін, Д. Ю. Морозов, Г. С. Нікіфоров та ін.), а також зарубіжних (Р. Бенджамін, С. Кобаса, К. Купер, Р. Лазарус, А. Лезонен, Г. Сельє, С. Хобфал та ін.) накопичений багатий матеріал з питань стресу та стресостійкості. Виявлені і описані різні типи поведінки людини залежно від наявності у неї психологічних захисних механізмів і копінг-стратегій, присутніх в тих або інших стресових ситуаціях (Р. Лазарус, О. С. Романова, С. Фолкмен та ін.). Проте недостатньо вивчені питання, які стосуються розвитку стресостійкості та нервово-психічної стійкості студентів під час їх навчання у ВНЗ та у період екзаменаційної сесії. У зв’язку з недостатньою вивченістю розглянутої проблеми та її актуальністю метою нашого дослідження стало визначення особливостей нервово-психічної стійкості та стресостійкості студентів під час сесії. Об’єкт роботи – нервово-психічна стійкість та стресостійкість студентів. Предмет роботи – особливості прояву нервово-психічної стійкості та стресостійкості студентів під час сесії. Гіпотеза дослідження полягає у припущенні знижених показників нервово-психічної стійкості та стресостійкості студентів під час сесії. Відповідно до вказаної мети визначено наступні завдання дослідження: 1. Теоретично проаналізувати сутність нервово-психічної стійкості та стресостійкості особистості у психологічній науці. 2. Уточнити особливості прояву нервово-психічної стійкості та стресостійкості у студентів під час сесії. 3. Провести емпіричне дослідження показників нервово-психічної стійкості та стресостійкості у студентів під час сесії, проаналізувати отримані результати. 4. Вказати практичні рекомендації для підвищення показників нервово-психічної стійкості та стресостійкості у студентів. Методи дослідження. Для досягнення вищевказаних завдань було використано наступні методи дослідження: а) теоретичні: теоретико-методологічний аналіз, систематизація та узагальнення психологічних даних щодо особливостей нервово-психічної стійкості та стресостійкості у студентів під час сесії; б) емпіричні методи: анкетування, опитування, якісні та кількісні методи обробки даних, методи математичної статистики. Новизна дослідження полягає в уточненні особливостей нервово-психічної стійкості та стресостійкості у студентів під час сесії. Практичне значення роботи базується на емпірично встановлених показниках нервово-психічної стійкості та стресостійкості у студентів під час сесії, уточненні шляхів підвищення вказаних показників у студентів в ході навчання у ВНЗ. Структура роботи. Курсова робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (40 найменувань), додатків. Основний зміст роботи викладено на 50 сторінках, містить 3 таблиці, 3 рисунки, 3 додатки. Перший розділ роботи присвячений теоретичному обґрунтуванню особливостей нервово-психічної стійкості та стресостійкості у студентів під час сесії. У другому розділі розкривається методика організації та проведення емпіричного дослідження, дається характеристика вибіркової сукупності опитуваних, обґрунтовується вибір психодіагностичних методик та методів обробки результатів дослідження. У третьому розділі подаються результати опитування студентів та аналізуються показники прояву нервово-психічної стійкості та стресостійкості у студентів під час сесії. Четвертий розділ містить практичні рекомендації для підвищення показників нервово-психічної стійкості та стресостійкості у студентів. У висновках подаються узагальнені умовиводи про теоретичні та практичні аспекти нервово-психічної стійкості та стресостійкості у студентів під час сесії.

Выводы: Теоретичне і практичне вивчення проблеми нервово-психічної стійкості та стресостійкості студентів під час сесії дозволили виокремити наступні висновки відповідно до поставлених у роботі завдань: 1. У межах виконання першого завдання дослідження теоретично проаналізовано сутність нервово-психічної стійкості та стресостійкості особистості у психологічній науці. Зазначено, що нервово-психічна стійкість визначає здатність людини опиратися різноманітним стресорам, протидіяти деструктивним впливам кризових ситуацій. Під нервово-психологічною стійкістю розуміється інтегральна сукупність вроджених (біологічно обумовлених) і придбаних особистісних якостей, мобілізаційних ресурсів і резервних психофізіологічних можливостей організму, що забезпечують оптимальне функціонування індивіда в несприятливих умовах середовища. Стресостійкість особистості визначається як структурно-функціональна, динамічна, інтегративна властивість особистості, як результат процесу зіткнення індивіда зі стресогенним фактором, що поєднує в собі когнітивну репрезентацію, об’єктивну характеристику ситуації та вимоги до особистості. 2. Відповідно до другого завдання роботи уточнено особливості прояву нервово-психічної стійкості та стресостійкості у студентів під час сесії. Вказано, що навчання у ВНЗ – складний і досить тривалий процес, який має ряд характерних особливостей, пред’являє високі вимоги до пластичності психіки та фізіологічних функцій студентської молоді. При вступі у ВНЗ у вчорашніх школярів відбуваються зміни життєвого стереотипу. Початковий період навчання відіграє істотну роль у розвитку адаптаційно-компенсаторних механізмів. Від нього істотно залежить, чи буде студент здоровим чи хворим. Залучення студентської молоді до нової системи життєдіяльності у ВНЗ може супроводжуватися нервовим напруженням, зайвою дратівливістю, в’ялістю, зниженням вольової активності, тривожністю та ін. У числі найважливіших проблем, з якими стикаються студенти, знаходиться проблема переживання екзаменаційних стресів. Підготовка і здача іспитів сполучена з надзвичайно великими навантаженнями, для організму студентів. Інтенсивна розумова діяльність і підвищене статичне навантаження, порушення режиму відпочинку і сну, емоційні переживання – все це призводить до перенапруження нервової системи, негативно впливає на загальний емоційний і фізичний стан особистості студентів. 3. У межах вирішення третього завдання роботи проведено емпіричне дослідження показників нервово-психічної стійкості та стресостійкості у студентів під час сесії, проаналізовано отримані результати. Виявлено, що переважним проявом нервово-психічної стійкості студентів є крайній стан (у 30% опитуваних). Ще досить значно виявленими є хороший (25%) та задовільний (25%) показники її прояву. Висока нервово-психічна стійкість властива тільки для 12,5% опитуваних, а незадовільна проявляється у 7,5% студентів. При цьому серед хлопців-студентів були більш оптимальні показники нервово-психічної стійкості, ніж серед дівчат. Аналізуючи прояви стресостійкості студентів, визначено, що найбільш поширеним є середній (у 30%) та нижче середнього (у 30% опитуваних). Ще 20% мають прояв стресостійкості вище середнього, для 10% властивий високий, а для решти – 10% – низький рівень стресостійкості. Тут також виявлено переважання більш оптимальних показників у хлопців, низький же рівень стресостійкості виявлений тільки у дівчат. Крім того, переважна більшість опитуваних студентів обирають копінг-орієнтацію поведінки на «вирішення завдань» (40%), «на емоції» − 30%, і «на уникнення» − 30%. При цьому орієнтація «на вирішення завдань» більше властива для хлопців (на 40% більше), орієнтація «на емоції» характерна тільки для дівчат (60% від їх кількості). Копінг-стратегія, орієнтована «на уникання», властива для 40% студентів та 20% студенток. На основі узагальнення результатів емпіричного дослідження зроблено висновок, що під час сесії студенти мають посередні та низькі показники прояву нервово-психічної стійкості, стресостійкості та обирають не зовсім адекватні типи копінг-стратегій поведінки у стресових ситуаціях. Отримані дані наголошують на важливості проведення психологічної та фізичної роботи із студентами. Методами математичної статистики підтверджено та доповнено зроблені вище висновки про особливості стресостійкості на нервово-психічної стійкості студентів під час сесії. Виявлено наступні кореляційні зв’язки між показниками: 1) прямого кореляційного зв’язку між статтю студента та рівнем стресостійкості (коефіцієнт кореляції 0,352), використанням копінг-поведінки, орієнтованої на вирішення завдань (коефіцієнт кореляції 0,408) та зворотній кореляційний зв’язок статі та копінгу, орієнтованого на емоції (коефіцієнт кореляції -0,655). Таким чином, хлопці мають вищу стресостійкість і частіше використовують копінг, орієнтований на вирішення завдань, а дівчата частіше використовують копінг, орієнтований на емоції. 2) прямого кореляційного зв’язку між рівнем стресостійкості та нервово-психічної стійкості (коефіцієнт кореляції 0,952). Також визначено, що існує суттєва різниця в рівні стресостійкості хлопців та дівчат, а також суттєві різниці відмічаються у використанні копінг-поведінки, орієнтованої на вирішення завдань та емоції у хлопців та дівчат. 4. Відповідно до четвертого завдання роботи вказано практичні рекомендації для підвищення показників нервово-психічної стійкості та стресостійкості у студентів. Зазначено, що одним з найважливіших засобів зниження нервово-емоційної напруги у навчальному процесі є оптимальна рухова активність і фізичне навантаження. Також наголошено на важливості навчання студентів прийомам і технікам саморегуляції поведінки. Вказано також і на важливість залучення студентів до групової роботи в ході тренінгів, які дозволяють ознайомити молодих людей із поняттям стресу, їх різновидами, сутністю впливу стресу на життя, навчити адекватно реагувати на стрес, вибирати оптимальні шляхи його подолання. Мета роботи виконана, завдання досягнуті. Перспективним напрямком дослідження є визначення особливостей нервово-психічної стійкості та стресостійкості студентів старших курсів.

Литература: 1. Андреева А. А. Повышение стрессоустойчивости студентов в учебной деятельности Электронный ресурс / А. А. Андреева, И. Н. Алешина // Материалы VI Международной научно-практической Интернет-конференции «Альянс наук: Ученый – ученому» (25-26 февраля 2011 г.) // Режим доступа: http://www.confcontact.com/20110225/pe1_andreeva.php. 2. Бейгул І. О. Адаптація студентської молоді з різним рівнем фізичної підготовки та станом здоров’я до навчання у вищій школі / І. О. Бейгул, В. М. Тонконог, О. М. Шишкіна // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. – 2014. – Вип. 3 (44). – С. 81−85. 3. Берг Т. Н. Нервно-психическая неустойчивость и способы ее выявления / Т. Н. Берг. – Владивосток : Мор. гос. ун-т, 2005. – 63 с. 4. Виленский М. Я. Физическая культура и здоровый образ жизни / М. Я. Виленский. – М. : Гардарики, 2007. – 168 с. 5. Водопьянова Н. Е. Психодиагностика стресса / Н. Е. Водопьянова. – СПб. : Питер, 2009. – 329 с. 6. Грицук О. В. Психологічна профілактика розумової втоми студентів педагогічного вузу / О. В. Грицук // Вісник Харківського НПУ ім. Г. С. Сковороди. – 2012. – Вип. 42(2). – С. 5−9. 7. Гула Н. В. Динаміка саморегуляції негативних психічних станів студентів / Н. В. Гула // Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. – 2013. – Вип. 12. – С. 203−212. 8. Гула Н. В. Психологічні особливості дослідження саморегуляції як чинника подолання негативних психічних станів у студентському віці / Н. В. Гула // Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. – 2011. – Вип. 5. – С. 81−90. 9. Дубич С. Я. Порівняльна характеристика психологічного здоров’я студентів у підлітковому та юнацькому віці Електронний ресурс / С. Я. Дубич, Ю. Л. Христян // Режим доступу: http://www.rusnauka.com/33_DWS_2013/Psihologia/9_149980.doc.htm. 10. Заплатина О. А. Изучение нервно-психической устойчивости студентов технического вуза в процессе физического воспитания / О. А. Заплатина // Человек и образование. – Выпуск № 4 / 2010. – С. 148−151. 11. Исмиянов В. В. Здоровье студентов в период экзаменационной сессии Электронный ресурс / В. В. Исмиянов, Д. В. Булдакова, Ю. А. Головина, О. В. Ткач // Режим доступа: http://www.rusnauka.com/11_NPE_2013/Sport/1_132274.doc.htm. 12. Копинг-поведение в стрессовых ситуациях (С. Норман, Д. Ф. Эндлер, Д. А. Джеймс, М. И. Паркер; адапт. Т. А. Крюковой) / Н. П. Фетискин, В. В. Козлов, Г. М. Мануйлов // Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. – М., Изд-во Института Психотерапии. – 2002. – C.442−444. 13. Корольчук В. М. Чинники формування та розвитку стресостійкості особистості / В. М. Корольчук // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Iнституту психології ім. Г. С. Костюка НАПНУ. – Т. XII, ч.7. – С. 252−261. 14. Корольчук С. М. Психофізіологія діяльності : підручник для студентів вищих навчальних закладів / С. М. Корольчук. − К. : Ельга, Ніка-Центр, 2003. − 400 с. 15. Лембрик І. С. Особливості астенічного синдрому при хронічних соматичних захворюваннях в умовах навчальної діяльності Електронний ресурс / І. С. Лембрик // «Здоровье ребенка»: журнал. – 2009. – Вип. 1(16). – Режим доступу: http://www.mif-ua.com/archive/article/7947. 16. Ляхова І. Використання системного аналізу процесу адаптації студентів-першокурсників / І. Ляхова, О. Учитель // Рідна школа. – 2001. − №1. – С. 61−63. 17. Мазур Е. Н. Повышение стрессоустойчивости личности в экзаменационной ситуации у студентов учреждений профессионального образования Электронный ресурс / Е. Н. Мазур // Режим доступа: http://sociosphera.com/publication/conference/2012/143/povyshenie_stressoustojchivosti_lichnosti_v_ekzamenacionnoj_situacii_u_studentov_uchrezhdenij_professionalnogo_obrazovaniya/. 18. Меньшикова И. Н. Психологическая помощь студентам в адаптации к стрессовым воздействиям экзаменационных сессий : автореф. дисс. канд. психол. наук: 19.00.07 – Педагогическая психология / И. Н. Меньшикова. – Ставрополь, 2008. – 20 с. 19. Методика визначення нервово-психічної стійкості (методика «Прогноз») / Діагностика професійної деформації персоналу Державної пенітенціарної служби: узагальнення матеріалів науково-психологічної літератури / Н. В. Захарченко, С. Ю. Замула, І. М. Рудніцька, О. В. Щербатюк. – Біла Церква, 2011. – С. 22−26. 20. Морозова Е. Н. Работоспособность и психологическое состояние студентов в течении учебного года и факторы, их определяющие / Е. Н. Морозова, Д. А. Жуйко, А. Л. Гринько // Слобожанський науково-спортивний вісник. – 2009. – № 1. – С. 307-310. 21. Наследов А. Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация даннях : учебное пособие / А. Д. Наследов. – СПб. : Речь, 2004. – 392 с. 22. Перегончук Н. В. Проблема емоційної стійкості в професійній діяльності педагога Електронний ресурс / Н. В. Перегончук // Режим доступу: http://vuzlib.com/content/view/814/94/. 23. Погромська Г. І. Вивчення нервово-психічної стійкості особистості як умови девіантної поведінки учнівської молоді Електронний ресурс / Г. І. Погромська // Режим доступу: http://nmcptobibliot.ucoz.ru/_ld/0/49.pdf. 24. Порядок застосування психологічного інструментарію, визначеного для проведення професійно-психологічного відбору з кандидатами на військову службу за контрактом : методичні рекомендації / Уклад. М. І. Мартинчук. – К., 2010. – 31 с. 25. Практикум по психологии состояний : учебное пособие / Под. ред. проф. А. О. Прохорова. – Санк-Петербург : Речь, 2004. 26. Прудка Л. М. Психологічні особливості професійної стійкості як складової частини психічної стійкості особистості : автореф. дис. канд.. психол. наук: 19.00.01 – загальна психологія, історія психології / Л. М. Прудка. – Одеса, 2013. – 18 с. 27. Психология труда, профессиональной, информационной и организационной деятельности (реклама, управление, инженерная психология и эргономика) : словарь / Б. А. Душков, Б. А. Смирнов, А. В. Королев ; Под ред. Б. А. Душкова. − М. : Академический Проект; Екатеринбург : Деловая книга, 2003. – 848 с. 28. Рогачева Т. В. Представления о психологической устойчивости как предпосылке психологического здоровья Электронный ресурс / Т. В. Рогачева // Режим доступа: http://www.mprj.ru/archiv_global/2014_4_27/nomer/nomer01.php. 29. Секач М. Ф. Психология здоров’я : учебное пособие для высшей школы / М. Ф. Секач. – М. : Академический Проект, 2003. – 192 с. 30. Сидоренко Е. В. Методы математической обработки в психологи / Е. В. Сидоренко. – СПб. : Речь, 2004. – 350 с. 31. Соколовський С. І. Професійне емоційне вигоряння державних службовців: діагностика проблеми Електронний ресурс / С. І. Соколовський // Публічне адміністрування: теорія та практика: Електронний збірник наукових праць. – Випуск 1 (3) / 2010. – Режим доступу: http://www.dridu.dp.ua/zbirnik/2010-01/10ssisdp.pdf. 32. Стоянова И. Я. Динамика стрессоустойчивости во время экзаменационной сессии у студентов психологического факультета / И. Я. Стоянова, В. Я. Семке, А. Л. Филоненко // Сибирский вестник психиатрии и наркологии. – 2013. – № 1. – С. 75−77. 33. Татьянченко Н. П. Экспериментальное исследование нервно-психической устойчивости и особенностей характера военнослужащих Электронный ресурс / Н. П. Татьянченко // Материалы Международной заочной науко-практической конференции «Теория и практика современной психологии» (05 апреля 2011 г.). – Новосибирск, 2011. – Режим доступа: http://sibac.info/12650. 34. Третьяков А. А. Технология повышения устойчивости студентов к нервно-эмоциональному напряжению в процессе образовательной деятельности с использованием средств физической культуры: Автореф. дисс. канд.. пед. наук: 13.00.04 – Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры / А. А. Третьяков. – Белгород, 2011. – 20 с. 35. Фальова О. Є. Психологічні проблеми та кризи в розвитку особистості студента Електронний ресурс / О. Є. Фальова // Режим доступу: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/journal/2008-07/08feedsp.pdf. 36. Холодов Ж. К. Теория и методика физического воспитания и спорта: учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений / Ж. К. Холодов. – М. : Академия, 2001. – 480 с. 37. Черпіта М. М. Стресостійкість / М. М. Черпіта, А. Ю. Гурич, О. М. Джеджула // Наукові записки Вінницького національного аграрного університету. Сер.: Соціально-гуманітарні науки, 2013. – Вип. 2. – С. 202−208. 38. Шейко А. О. Чинники психологічної стійкості осіб юнацького віку / А. О. Шейко // Психологічні науки: Збірник наукових праць. – 2013. – Т. 2. – Вип. 11(99). – С. 332−336. 39. Щебланов В. Ю. Связь индивидуальных механизмов саморегуляции со свойством стрессоустойчивости / В. Ю. Щебланов, А. Ф. Бобров, О. А. Джафарова, С. А. Надоров // Бюллетень сибирской медицины, № 2. – 2010. – С. 134−139. 40. Щербатых Ю. В. Связь особенностей личности студентов-медиков с активностью вегетативной нервной системы / Ю. В. Щербатых // Психологический журнал. – 2011. – № 1. – С. 64−66