Психологічна експертиза комунікативної компетентності спеціаліста (професія на вибір)

Задание:

Содержание: Вступ 3 1. Сутність комунікативної компетентності педагога 5 2. Засади розвитку і підвищення комунікативної компетентності педагога 10 3. Особливості психологічної експертизи комунікативної компетентності педагога 15 4. Експертиза комунікативної компетентності 21 Висновки 22 Список використаних джерел 24  

Вступление: Актуальність теми дослідження. Реалізація нових освітніх цілей, зумовлених специфічними властивостями сучасності (глобалізацією усіх сфер життя, експансією сучасних технологій, інтенсивним впливом масової культури, засиллям ЗМІ, появою модерністських інтерпретацій реальності), неможлива без ґрунтовного науково-психологічного дослідження розвитку комунікативної компетентності сучасної людини. Проблема спілкування та комунікативної компетентності є актуальною і займає істотне місце у психологічній науці (Г. Андреєва, О. Бодальов, В. Куніцина, О. Леонтьєв, Б. Ломов, В. Москалець, Р. Немов, Л. Петровська, В. Погольша, Г. Рогова, К. Роджерс, А. Хараш, Є. Цуканова та ін.). В українській психології вагомий внесок у дослідження проблеми спілкування, комунікації зробили Г. Костюк, С. Максименко, В. Семиченко, Н. Чепелєва та інші. М. Боришевський, В. Кан-Калік, Я. Коломинський, С. Максименко, Л. Орбан-Лембрик, Н. Чепелєва розкривають різні сторони професійно-педагогічного спілкування. Положення про роль спілкування в розвитку вищих психічних функцій, про зв’язок спілкування та спільної діяльності, навчання й виховання розкривають М. Боришевський, Л. Виготський, М. Жинкін, В. Кан-Калік, О. Леонтьєв, Б. Ломов, І. Синиця, Н. Чепелєва. Теоретичні й методичні засади формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців досліджували О. Аршавська, О. Бєляєв, М. Васильєва, М. Вашуленко, Л. Виготський, Н. Волкова, М. Вятютнев, Н. Гез, А. Годлевська, Є. Голобородько, М. Жинкін, Д. Ізаренков, І. Зимняя, В. Кан-Калик, А. Капська, Ю. Караулов, Р. Козьяков, М. Коць, Т. Ладиженська, Л. Мацько, Н. Пашківська, М. Пентилюк, В. Півторацька, В. Підгурська, С. Савіньон, Л. Савенкова, Г. Сагач, О. Скворцова, О. Яковліва та інші. Однак попри наявні теоретико-методичні розвідки, зауважимо, що виокремлені наукові дослідження стосуються лише деяких аспектів, порушуючи частину проблем безмежного загалу комунікативної підготовки майбутніх фахівців. Особливо малодослідженим є питання психологічної експертизи комунікативної компетентності спеціаліста. Як свідчить аналіз психолого-педагогічної літератури, проблема комунікативної компетентності вчителя ще не знайшла належного вирішення. Тому предметом нашого дослідження і стали: особливості психологічної експертизи комунікативної компетентності педагогів. Мета дослідження – визначення особливостей психологічної експертизи комунікативної компетентності педагога.  

Выводы:  Аналіз особливостей психологічної експертизи комунікативної компетентності педагога дозволив виокремити наступні висновки: Під комунікативною компетентністю розуміється здатність людини встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми. Разом з тим комунікативна компетентність є інструментом будь-якої діяльності особистості і входить у базову компетентність, потрібну працівнику для виконання дедалі складніших професійних завдань в умовах інформаційного різноманіття і появи багатофункціональних взаємин та взаємодій. Зазначено, що комунікативна компетентність охоплює цілу низку ієрархічно підпорядкованих компетентностей: 1) інформаційну; 2) мовленнєву; 3) компетентність соціальної взаємодії; 5) компетентність у сприйманні та розумінні іншої людини. Також у структурі комунікативної компетентності виокремлюють наступні компетенції: мовну, мовленнєву, лексичну, граматичну, фонетичну, соціокультурну, та компетенцію, що стосується процесу говоріння. У загальному вигляді основними структурними компонентами комунікативної компетентності є мовна, мовленнєва та соціолінгвістична компетенції. Встановлено, що комунікативна компетентність учителя включає вербальні і невербальні засоби, а також мовчання (мовні паузи). До невербальних засобів відносяться: пара лінгвістичні, кінетичні, екстралінгвістичні, проксемічні. Визначено і змістовно обґрунтовано три рівні комунікативної компетентності (низький, середній, високий). Разом з тим вказано особливості розвитку комунікативної компетентності педагогів, зазначено етапність саморозвитку її основних компонентів. Відповідно до тематики дослідження вказано особливості психологічної експертизи комунікативної компетентності педагога. Зазначено, що психолог-експерт діє на основі запиту керівництва або самого педагога, застосовує різні діагностичні методи (тестування, спостереження, аналіз продуктів діяльності, опитування найближчого оточення тощо). На основі детального і комплексного вивчення особливостей комунікативної компетентності педагога в ході психологічної експертизи психолог-експерт складає висновок, що містить як результати обстеження, так і можливий проноз розвитку показників комунікативної компетентності, рекомендації з її вдосконалення. За допомогою отриманої інформації відповідно до матеріалів психологічної експертизи та висновку по ній керівник освітньої установи, який найчастіше і є замовником даної процедури, має змогу спланувати власну діяльність з педагогічним працівником щодо розвитку його професійних та особистісних рис, підвищення показників його майстерності. Разом з тим використовувані у ході психологічної експертизи діагностичні методики дозволяють обстежуваному замислитися про рівень розвитку певних складових комунікативної компетентності і самостійно почати роботу з їх вдосконалення. Таким чином, психологічна експертиза комунікативної компетентності педагога є інформативним видом оцінювання і передбачає використання її результатів для подальшого вдосконалення професійно важливих рис та якостей вчителя.

Литература: 1. Бірюк Л. Я. Стан сформованості комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної підготовки / Л. Я. Бірюк / Педагогічні науки: Вісник Глухівського державного педагогічного університету. – 2010. – Вип. 14. – С. 49−58. 2. Васьков Ю. В. Комунікативна компетентність учителя фізичної культури як одна з умов якості організації навчально-виховного процесу на уроках / Ю. В. Васьков // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2012. – Вип. 2. – С. 21−24. 3. Введенский В. Н. Коммуникативная компетентность педагога: характеристика, способы совершенствования / В. Н. Введенский. – СПб. : ИОВ РАО, 2003. – 52 с. 4. Заболоцька Л. А. Педагогічні умови формування комунікативних умінь учителя / Л. А. Заболоцька // Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. – 2014. – Вип. 7. –С. 87−93. 5. Иванов Д. А. Экспертиза в образовании : учеб. пособ. для студ. высших учебных заведений / Д. А. Иванов. – М. : Изд. центр «Академия», 2008. – 336 с. 6. Іванова І. Ф. Дослідження комунікативної компетентності студентів педагогічних спеціальностей / І. Ф. Іванова // Психологічні науки: Збірник наукових праць. – 2014. – Вип. 2.12 (103). – С. 96−99. 7. Кипиченко Н. С. Комунікативна компетентність майбутнього вчителя початкової школи як психолого-педагогічна проблема / Н. С. Кипиченко // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наукових праць. – 2012. – Вип. (36). – С. 274−279. 8. Коваль О. А. Гуманітарна експертиза у просторі освіти інформаційного суспільства / О. А. Коваль, І. О. Макарчук // Вісник НТУУ. – КПІ. Філософія. Психологія. Педагогіка. – Вип. 2’2010. – С. 24−28. 9. Коміссарова С. М. Комунікативна компетентність педагога / С. М. Коміссарова // «Психологічна газета». – 2006. – № 22. – С. 8−12. 10. Корніяка О. М. Вивчення розвитку комунікативної компетентності студентів / О. М. Корніяка // Психолінгвістика : Зб. Наук. Праць ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Г. Сковороди». – Переяслав-Хмельницький: ПП «СКД», 2009. – Вип.3. – С. 60−69. 11. Мамчур I. A. Діагностика рівня сформованості у студентів комунікативності як професійно значущої здібності педагога / I. A. Мамчур // Режим доступу: http://vuzlib.com/content/view/502/94/. 12. Матяш О. Є. Програма психологічного дослідження «Вивчення сформованості комунікативної компетентності педагогів ДНЗ» / О. Є. Матяш // Режим доступу: http://metodportal.com/node/23472. 13. Мкртичян Р. А. Психолого-педагогическая экспертиза инноваций в образовании / Р. А. Мкртичян // Вестник ННГУ. – 2005. – Выпуск 1(6). – С. 152−155. 14. Федоренко Ю. С. Комунікативна компетенція як найважливіший елемент Успішного спілкування / Ю. С. Федоренко // Рідна школа. – 2002. – № 1. – С. 63−65. 15. Communication competence defined! Dr Lane’s Perspective. Электронный ресурс. – Режим доступу: http: www.uky.edu/~drlane/captone/ commcomp.htm. 16. Savignon S. Evolution of Communicative Competence The ACTFL Provisional Proficiency Guidelines / S. Savignon //The Modern Language Journal. – 1995. – Vol. 95. – P. 129−134.