Вступление: Актуальність теми дослідження. Реалізація нових освітніх цілей, зумовлених специфічними властивостями сучасності (глобалізацією усіх сфер життя, експансією сучасних технологій, інтенсивним впливом масової культури, засиллям ЗМІ, появою модерністських інтерпретацій реальності), неможлива без ґрунтовного науково-психологічного дослідження розвитку комунікативної компетентності сучасної людини.
Проблема спілкування та комунікативної компетентності є актуальною і займає істотне місце у психологічній науці (Г. Андреєва, О. Бодальов, В. Куніцина, О. Леонтьєв, Б. Ломов, В. Москалець, Р. Немов, Л. Петровська, В. Погольша, Г. Рогова, К. Роджерс, А. Хараш, Є. Цуканова та ін.). В українській психології вагомий внесок у дослідження проблеми спілкування, комунікації зробили Г. Костюк, С. Максименко, В. Семиченко, Н. Чепелєва та інші.
М. Боришевський, В. Кан-Калік, Я. Коломинський, С. Максименко, Л. Орбан-Лембрик, Н. Чепелєва розкривають різні сторони професійно-педагогічного спілкування. Положення про роль спілкування в розвитку вищих психічних функцій, про зв’язок спілкування та спільної діяльності, навчання й виховання розкривають М. Боришевський, Л. Виготський, М. Жинкін, В. Кан-Калік, О. Леонтьєв, Б. Ломов, І. Синиця, Н. Чепелєва.
Теоретичні й методичні засади формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців досліджували О. Аршавська, О. Бєляєв, М. Васильєва, М. Вашуленко, Л. Виготський, Н. Волкова, М. Вятютнев, Н. Гез, А. Годлевська, Є. Голобородько, М. Жинкін, Д. Ізаренков, І. Зимняя, В. Кан-Калик, А. Капська, Ю. Караулов, Р. Козьяков, М. Коць, Т. Ладиженська, Л. Мацько, Н. Пашківська, М. Пентилюк, В. Півторацька, В. Підгурська, С. Савіньон, Л. Савенкова, Г. Сагач, О. Скворцова, О. Яковліва та інші.
Однак попри наявні теоретико-методичні розвідки, зауважимо, що виокремлені наукові дослідження стосуються лише деяких аспектів, порушуючи частину проблем безмежного загалу комунікативної підготовки майбутніх фахівців. Особливо малодослідженим є питання психологічної експертизи комунікативної компетентності спеціаліста.
Як свідчить аналіз психолого-педагогічної літератури, проблема комунікативної компетентності вчителя ще не знайшла належного вирішення. Тому предметом нашого дослідження і стали: особливості психологічної експертизи комунікативної компетентності педагогів.
Мета дослідження – визначення особливостей психологічної експертизи комунікативної компетентності педагога.