Дослідження зв’язку креативності та інтелектуальних здібностей дитини

Задание:

Содержание:  ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ КРЕАТИВНОСТІ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДИТИНИ 7 1.1. Визначення поняття креативності та характеристика її сутності 7 1.2. Характеристики та рівні креативності особистості 10 1.3. Особливості розвитку креативності у дитячому віці 14 1.4. Особливості зв’язку креативності та інтелектуальних здібностей дитини 17 Висновки до розділу 1 23 РОЗДІЛ 2 МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ 25 2.1. Методична основа дослідження 25 2.2. Обґрунтування вибору психодіагностичних методик 26 2.3. Мат-статистичні методи обробки результатів 31 Висновки до розділу 2 34 РОЗДІЛ 3 ВСТАНОВЛЕННЯ ЗВ’ЯЗКУ КРЕАТИВНОСТІ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ 35 3.1. Кількісний та якісний аналіз проявів креативності та інтелектуальних здібностей молодших школярів 35 3.2. Мат-статистичний аналіз зв’язку креативності та інтелектуальних здібностей дітей 40 Висновки до розділу 3 42 РОЗДІЛ 4. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 44 Висновки до розділу 4 47 ВИСНОВКИ 49 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 53 ДОДАТКИ 57

Вступление: Актуальність теми дослідження. Психологія креативності є однією з найперспективніших сфер сучасної психологічної науки. Значний вклад в розвиток цього напряму зробили, зокрема, такі вчені, як Д. Богоявленська, А. Матюшкін, В. Моляко, Я. Пономарьов, М. Холодна, О. Яковлева. Креативність – це активність, що втілюється в продуктах творчості. Завдяки їй людина виражає себе, свій внутрішній світ, змінюючи його. Вона творить не тільки зовнішній світ, але й свій власний (внутрішній). Креативність як характеристика особистості сучасної людини дістала психологічне обґрунтування у працях Д. Богоявленської, Л. Виготського, Г. Костюка, Я. Пономарьова, С. Рубінштейна та ін. Аналіз наукової літератури показує, що виявлено співвідношення інтелекту і креативності (Д. Богоявленська, Дж. Гілфорд, П. Торренс, М. Холодна); залежність креативності від особистісних характеристик (Ф. Баррон), вплив тестової ситуації на процес вирішення задач (Н. Воллах, В. Дружинін, М. Коган). Раніше здібності до креативного мислення пов’язувалися, а нерідко й визначалися рівнем розумових здібностей. Виявилося, що ці два показника далеко не завжди пов’язані між собою. Детальне вивчення проблеми дозволило змінити первинні уявлення про високий рівень коефіцієнта інтелекту як про єдиний критерій видатних досягнень особистості і продемонструвало в цьому плані важливу роль творчого потенціалу. Креативність як багатовимірне явище, що містить як інтелектуальні, так і не інтелектуальні (особистісні, соціальні) якості, розглядають С. Каплан, Н. Лейтес, А. Реан, Дж. Рензуллі, Р. Стернберг, А. Таннебаум, К. Хеллер, Дж. Фельхьюзен. Креативність через поняття обдарованість, що є інтегральним явищем, досліджували О. Кульчицька, С. Максименко, О. Матюшкін, В. Моляко й інші. За ствердженням А. Лук, сучасна психологія розробляє два напрямки у вивченні факторів творчих досягнень: аналіз життєвого досвіду і індивідуальних здібностей творчої особистості (особистісні фактори); аналіз творчого мислення і його продуктів (параметри креативності) 15, с. 81. Відповідно до вказаного для вивчення креативності перспективною справою є визначення та відпрацювання психодіагностичних і психоформуючих інструментів роботи з креативними дітьми, а також вироблення ефективних психолого-педагогічних технологій організації роботи з творчо обдарованими дітьми, починаючи з дитячих садків і закінчуючи вищими навчальними закладами (В. Лучанська 16). Незважаючи на значне психолого-педагогічне обґрунтування креативності та інтелектуальних здібностей дитини, питання їх взаємозв’язку не набули однозначного підтвердження. Зазначене обумовлює актуальність вибору теми роботи: «Дослідження зв’язку креативності та інтелектуальних здібностей дитини». Об’єкт – креативність особистості як психологічний феномен. Предмет – особливості зв’язку креативності та інтелектуальних здібностей дитини. Мета дослідження – визначення особливостей креативності та інтелектуальних здібностей дітей та встановлення зв’язку між досліджуваними показниками. Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що високі інтелектуальні здібності є основою для розвитку креативності. Для досягнення вказаної мети і доведення зазначеної гіпотези визначено наступні завдання дослідження: 1. Теоретично проаналізувати сутність креативності, її характеристик та рівнів прояву у працях вітчизняних та зарубіжних науковців. 2. З’ясувати особливості зв’язку інтелектуальних здібностей дитини та її креативності, уточнити специфіку розвитку креативності протягом дитячого віку. 3. Провести емпіричне дослідження особливостей креативності та інтелектуальних здібностей молодших школярів, встановити зв’язок між досліджуваними показниками. 4. Надати практичні рекомендації для розвитку креативності та інтелектуальних здібностей молодших школярів. В ході написання курсової роботи вбуло використано наступні методи дослідження: а) теоретичні: теоретико-методологічний аналіз, систематизація та узагальнення; б) емпіричні методи: анкетування, опитування, якісні та кількісні методи обробки даних, методи математичної статистики. Новизна дослідження полягає в уточненні особливостей зв’язку між креативністю та інтелектуальними здібностями дітей. Практичне значення роботи полягає в уточненні особливостей креативності та інтелектуальних здібностей молодших школярів, встановленні зв’язку між досліджуваними показниками креативності та інтелекту учнів. Структурно курсова робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (33 найменування), додатків. Містить 4 таблиці, 2 рисунки, 2 додатки. Перший розділ роботи присвячений висвітленню особливостей креативності, її характеристик та рівнів, специфіці розвитку креативності у дитячому віці. Також тут розкриваються особливості зв’язку між креативністю та інтелектуальними здібностями дитини. У другому розділі обґрунтовується методика організації та проведення емпіричного дослідження, описуються психодіагностичні методики та вибір методів обробки результатів. Третій розділ роботи містить аналіз результатів дослідження креативності та інтелектуальних здібностей молодших школярів. В ньому ж наводяться результати мат-статистичного аналізу зв’язку між креативністю та інтелектуальними здібностями учнів початкової школи. У четвертому розділі роботи містяться практичні рекомендації з розвитку креативності та інтелектуальних здібностей молодших школярів. У висновках до роботи подаються узагальнені умовиводи про особливості креативності та інтелектуальних здібностей дітей, наводяться результати аналізу зв’язку між досліджуваними показниками.  

Выводы: Теоретичний і практичний аналіз зв’язку креативності та інтелектуальних здібностей дітей дозволив виокремити наступні висновки відповідно до поставлених у роботі завдань: 1. Теоретично проаналізовано сутність креативності, її характеристик та рівнів прояву у працях вітчизняних та зарубіжних науковців. Креативність визначається і як «творчі можливості людини, що можуть виявлятися в мисленні, почуттях, спілкуванні, окремих видах діяльності, характеризувати особистість в цілому або її окремі сторони». Це творчі здібності індивіда, здатність породжувати незвичні ідеї, відхилятись від традиційних схем мислення, швидко вирішувати проблемні ситуації. Оцінюючи креативність, зазвичай враховують чотири критерії: продуктивність, або швидкість; гнучкість; оригінальність; «розробленість». Загалом виокремлює п’ять рівнів здібностей до творчості: 1) рівень примітивної і / чи інтуїтивної експресії; 2) академічний і науково-технічний рівень; 3) винахідницький рівень; 4) рівень інновацій; 5) рівень геніальності. Ознаками креативності вважаються: здатність до сприйняття недоліків, прогалин у знаннях; прагнення досягти найбільшої результативності; нетрадиційне, оригінальне мислення; нетрадиційний спосіб вирішення нових проблемних завдань; пошуково-перетворювальна активність. 2. З’ясовано особливості зв’язку інтелектуальних здібностей дитини та її креативності, уточнено специфіку розвитку креативності протягом дитячого віку; Зауважено, що розвиток креативності проходить у три етапи (періоди): дошкільний (3-7 років), шкільний (7-17 років) та постшкільний вік (17-20 років і більше). В останній період завершується процес формування актуальної креативності, який складається з двох попередніх періодів. А два перші періоди мають три різні фази. Дошкільний період розвитку креативності включає «сенсибілізаційну» фазу (3-5 років); «сатураційну» фазу (5-6 років); «орієнтаційну» фазу (6-7 років). Шкільний період розвитку креативності включає такі фази: «наслідувальну» (7-12 років); «ідентифікаційну» (12-15 років); «індивідуаційну» (15-17 років). В ході аналізу взаємозв’язку між проявами креативності та інтелектуальних здібностей дитини вказано, що прояв креативності, з одного боку, не залежить від рівня розвитку інтелекту, а з іншого – креативність обов’язково припускає інтелектуальний розвиток вище за середній рівень, оскільки лише такий рівень може забезпечити основу творчої продуктивності. Зазначено, що на нижчих рівнях розумової діяльності креативність більшою мірою залежить від рівня інтелекту. Проте на певному інтелектуальному рівні креативність стає незалежною від інтелекту. Іншими словами, чим вищий коефіцієнт інтелекту IQ дитини, тим більша вірогідність виявити її високий творчий потенціал. 3. Проведено емпіричне дослідження особливостей креативності та інтелектуальних здібностей молодших школярів, проаналізовано зв’язок між досліджуваними показниками. В ході емпіричного дослідження використано такі психодіагностичні методики: «Діагностика вербальної креативності С. Медника»; «Шкала дослідження інтелекту Д. Векслера». В ході аналізу результатів емпіричного дослідження виявлено, що: ? більшість опитуваних мають середній рівень вербальної креативності (45%), досить значна частина володіє низьким рівнем, і тільки для 25% властивий високий рівень її прояву. ? переважна більшість молодших школярів виявили середній рівень розвитку абстрактно-логічного вербального мислення (50%), ще для 35% властивий високий його рівень, і 15% мають низький рівень. Також виявлено переважно середній та високий рівні гостроти сприйняття, вміння диференціювати головні та другорядні ознаки (50% і 30% відповідно). Ще для 20% властивий низький рівень прояву досліджуваних інтелектуальних здібностей. Крім того, встановлено переважаючий середній рівень розвитку аналітико-синтетичних здібностей, довільності та ефективності оперативної пам’яті (50%). Для 30% властивий низький рівень даних інтелектуальних здібностей, а ще 20% мають високий рівень їх розвитку. Таким чином, близько третини учнів початкової школи мають низькі показники вербальної креативності та інтелектуальних здібностей. При цьому високий рівень інтелекту не завжди сполучається із високим рівнем креативності. Встановлення зв’язку між креативністю та інтелектуальними здібностями відбувалося за допомогою методів математичної статистики. Використовуючи коефіцієнт кореляції Спірмена встановлено: 1) прямий кореляційний зв’язок між вербальними здібностями та абстрактно-логічним мисленням (коефіцієнт кореляції 0,610), тобто чим вищий рівень вербальних здібностей тим вище рівень абстрактно-логічного мислення; 2) прямий кореляційний зв’язок між вербальними здібностями та гостротою сприйняятя (коефіцієнт кореляції 0,682), тобто чим вищий рівень вербальних здібностей тим вище рівень гостроти сприйняття; 3) прямий кореляційний зв’язок між вербальними здібностями та аналітико-синтетичними здібностями (коефіцієнт кореляції 0,874), тобто чим вищий рівень вербальних здібностей тим вище рівень аналітико-синтетичних здібностей. 4. Вказано практичні рекомендації для розвитку креативності та інтелектуальних здібностей молодших школярів. Велике значення для розвитку креативності мають сприятливі умови, в яких дитина має змогу розкрити свій творчий та інтелектуальний потенціал. Зазначено важливість проведення з дітьми спеціальних творчих вправ і завдань, залучення їх до рольових та дидактичних ігор, включення в активні види роботи під час тренінгової діяльності з ними. Дано короткі рекомендації для батьків та педагогів, які навчають та виховають обдарованих дітей. Дотримання цих рекомендацій сприяє підвищенню якості психолого-педагогічного впливу на дітей з метою підвищення рівня розвитку їх креативності та інтелектуальних здібностей. Мета роботи досягнута, завдання виконані. Перспективним напрямком дослідження є вивчення особливостей розвитку креативності у дорослому віці.

Литература: 1. Антонова О. Є. Сутність поняття креативності : проблеми та пошуки / О. Є. Антонова // Теоретичні і прикладні аспекти розвитку креативної освіти у вищій школі : монографія ; за ред. О. А. Дубасенюк. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2012. – С. 14−41. 2. Антонова О. Є. Педагогічна креативність у структурі педагогічної обдарованості вчителя / О. Є. Антонова // Нові технології навчання: Наук.- метод. зб. ; Ін-т інноваційних технологій і змісту освіти МОНМС України, Академія міжнародного співробітництва з креативної педагогіки: В 2-х ч. – К.- Вінниця, 2011. – Вип. 69. Ч. 2. – С. 11−17. 3. Апостолова Г. В. Робота з обдарованими дітьми / Г. В. Апостолова // Обдарована дитина. – 2006. – № 1. – 240 с. 4. Бітянова М. Психолог у школі: зміст діяльності й технології. Серія «Психол. інструментарій» / М. Бітянова. – К. : Главник, 2007. –160 с. 5. Василькевич Я. З. Особливості взаємозв’язку креативності з когнітивними та особистісними характеристиками студентів / Я. З. Василькевич // Психологічні перспективи. – 2012. – Вип. 19. – С. 68−77. 6. Волчанова Н. Індивідуальна робота з обдарованими дітьми / Н. Волчанова // Рідна школа. – 2000. – № 5. – С. 4−8. 7. Воронцова Е. Обдарованість: діагностика та система роботи зі здібними дітьми / Е. Воронцова // Психолог. – 2006. – № 25-28. 8. Гергель Є. Л. Психологічні особливості формування креативних здібностей в підлітковому віці: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія / Є. Л. Гергель. – К., 2008. – 22 с. 9. Гнатко Н. М. Проблема креативности и явление подражания / Н. М. Гнатко. – 2-е изд. – М.: ИП РАН, 2004. – 345 с. 10. Горностай П. П. Креативність і гармонійність особистості (психотерапевтичний аспект) / П. П. Горностай // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова : зб. наук. праць. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. – № 9 (33). – С. 3−7. 11. Гудь М. Обдаровані діти / М. Гудь // Початкова освіта. – 2010. – № 39. – С. 6. 12. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології : навчальний посібник / І. М. Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 352 с. 13. Дружинин В. Н. Психология общих способностей / В. Н. Дружинин. – СПб. : Изд-во «Питер», 2009. – 368 с. 14. Латыпов Н. Минута на размышление. Основы интеллектуального тренинга / Н. Латыпов. – СПб. : Питер, 2005. – 336 с. 15. Лук А.Н. Психология творчества / А. Н. Лук. – М. : Наука, 2004. – 348 с. 16. Лучанська В. Проблема креативності в сучасній психології / В. Лучанська // Соціальна психологія. – 2007. – № 3. – С. 154−161. 17. Морозов А. В. Формирование креативности преподавателя высшей школы в системе непрерывного образования : автореф. дис. … д-ра пед. наук : 13.00.08 / А. В. Морозов. – М., 2004. – 45 с. 18. Нагайчук О. В. Розвиток інтелектуальних здібностей школярів у процесі проектно-технологічної діяльності Електронний ресурс / О. В. Нагайчук // Режим доступу: http://vuzlib.com/content/view/366/84/. 19. Нечаєва О. С. Методи дослідження параметрів креативності в системі шкільної освіти Електронний ресурс / О. С. Нечаєва // Режим доступу: http://www.gelios-gift.com.ua/?id=80&item=center. 20. Оверчук В. В. Креативність як чинник саморозвитку молодших школярів : автореф. дис. канд.. психол. наук: 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія / В. В. Оверчук. – К., 2012. – 20 с. 21. Павлюк Р. О. Креативність як складова частина професійної підготовки майбутніх учителів Електронний ресурс / Р. О. Павлюк // Режим доступу: http://www.rusnauka.com/16_NPM_2007/Pedagogica/22154.doc.htm. 22. Палій О. В. Розвиток пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей молодших школярів Електронний ресурс / О. В. Палій // Режим доступу: http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/rozvitok-piznavalnikh-tvorchikh-intelektualnikh-zd.html. 23. Погребицкая М. В. Математические методы в психологии : Учебно-методическое пособие / М. В. Погребицкая. – Петропавловск, СКГУ, 2004. − 228 с. 24. Психологія творчості : конспект лекцій / Укладач О. А. Кривопишина. – Суми : Вид-во СумДУ, 2009.– 81 с. 25. Савенков А. И. Основные подходы к разработке концепции одарённости / А. И. Савенков // Педагогика. – М., 1998. – №3. – С. 24−29. 26. Сисоєва С. О. Основи педагогічної творчості : підручник / С. О. Сисоєва. – К. : Міленіум, 2006. – 346 с. 27. Скиба М. М. Психологічний супровід розвитку творчих здібностей молодших школярів / М. М. Скиба, Т. Д. Щербан // Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України. – 2013. – Вип. 21. – С. 670−681. 28. Стрельников В. Методики оцінювання інтелекту та критерії творчої особистості / В. Стрельников // Психологічна підтримка творчості учня упоряд. О. Главник, В. Зоц. – К. : Редакції загальнопедагогічних газет, 2003. – 128 с. 29. Тарченко В. М. Проблеми розвитку творчості / В. М. Тарченко // Психологія та педагогіка. – 2004. – № 4. – С. 45−46. 30. Творчі здібності і інтелект Електронний ресурс // Режим доступу: http://doshkolnik.org/rozvitok-intelektu-ditini-vdoma/tvorchi-zdibnosti-i-intelekt_uk.html. 31. Терещук А. Креативність як невід’ємний компонент інтелектуального розвитку особистості Електронний ресурс / А. Терещук // Режим доступу: http://www.newacropolis.org.ua/ua/study/conference/?thesis=4254. 32. Чорноус В. П. Креативне мислення у творчих пошуках особистості: Літературний огляд / В. П. Чорноус // Педагогічні науки: Збірник наукових праць НПУ ім. М.П. Драгоманова. – 2014. – Вип. 1. – С. 345−349. 33. Шандрук С. Психологічні проблеми дослідження творчості / С. Шандрук // Вісник ТДТУ. – 2006. – №1. – С. 132-136. 34. Яковлева Е. Л. Развитие творческого потенциала личности школьника Електронний ресурс / Е. Л. Яковлєва // Режим доступу: http://www.hrportal.ru/article/razvitie-tvorcheskogo-potentsiala-lichnosti-shkolnika.