Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (8044) 361 22 42
(8044) 361 22 52

email: info@7000.kiev.ua
Право»Екологічне право»

Правові форми права природокористування

Карточка работы:13222-2015б
Цена:
Тема: Правові форми права природокористування
Предмет:Екологічне право
Дата выполнения:2015
Специальность (факультет):Правознавство
Тип:Дипломна робота
Задание:
ВУЗ:Київський Національний Університет ім. Шевченко (КНУ ім. Шевченка)
Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ЙОГО ФОРМ (ВИДІВ) 6 1.1. Поняття та принципи права природокористування, його становлення та перспективи розвитку в сучасних умовах 6 1.2. Зміст права природокористування та його законодавче забезпечення 19 1.3. Форми (види) права природокористування 30 РОЗДІЛ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ ФОРМ ПРАВА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В УКРАЇНІ 35 2.1. Право природокористування за поширеністю і правовими підставами виникнення 35 2.2. Характеристика окремих форм права природокористування за об’єктом 57 2.2.1. Специфіка права рослинного, тваринного, лісового, природокористування та користування атмосферним повітрям 57 2.2.2. Специфіка права землекористування та надрокористування 68 2.3. Зарубіжний досвід правового забезпечення права природокористування 83 ВИСНОВКИ 89 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 95  
Курс:3
Реферат:
Язык:укр
Вступление: Актуальність теми дослідження. В умовах сьогодення, із загостренням кризових явищ у природі та їх вплив на життя і здоров’я людей, охорона навколишнього природного середовища та забезпечення сталого природокористування стають одними з головних функцій держави. Усі ці питання в комплексі породжують іншу багатоаспектну проблему – забезпечення співвідношення економічних, соціальних та екологічних потреб у процесі діяльності людини, особливо в контексті міжнародних та європейських екологічних процесів. Вирішення цієї проблеми значною мірою залежить від правової регламентації діяльності у сфері природокористування, зокрема, належного рівня теоретичного обґрунтування, правового закріплення та реалізації правових приписів. В останні роки проблема форм використання природних ресурсів чітко окреслилася в контексті правової функції держави. Тому відповідна правова проблема стала однією з найпопулярніших тематик для наукового дослідження. Відносини в галузі природокористування стають предметом досліджень не тільки екологічного, але й інших галузей права: міжнародного, конституційного, адміністративного, цивільного, кримінального, теорії держави і права. І в цьому, на наш погляд, простежуються позитивні тенденції. В силу специфіки зазначених відносин їх учасниками виступають: держава, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та посадові особи, господарюючі суб’єкти, громадські та міжнародні організації. Їх взаємні права та обов’язки засновані на загальних правових, галузевих і міжгалузевих принципах. Правове регулювання відповідних відносин включає: встановлення різних форм власності на природні ресурси; інформаційне забезпечення; економічний механізм раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища; ліцензійно-договірні основи природокористування і охорони навколишнього середовища; екологічний контроль; встановлення відповідальності за екологічні правопорушення і ряд інших заходів. Проблемам ресурсовикористання та природокористування присвячені роботи сучасних вітчизняних вчених, серед яких Андрієць Т., Короленко Т., Захарчук О., Бойчук Ю., Лук’янчиков Н., Савченко В., Шемшученко Ю., Катрушенко К., Гофман К. та ін. У працях вказаних вчених проаналізовано світовий досвід раціонального природокористування, проблеми природокористування в Україні, обґрунтовується необхідність використання ресурсоощадних технологій. Савченко В. і Катрушенко К. виділяють два основні важелі для забезпечення раціонального природокористування: плата за використання природних ресурсів і природоохоронні заходи. Тим часом правові особливості формування засад ресурсокористування залишилися за полем зору згаданих учених. Метою роботи виступає аналіз основних форм природокористування в Україні. Завдання роботи: ? визначити поняття та принципи права природокористування, його становлення та перспективи розвитку в сучасних умовах; ? дослідити зміст права природокористування та його законодавче забезпечення; ? розглянути форми (види) права природокористування; ? проаналізувати право природокористування за поширеністю і правовими підставами виникнення; ? дослідити специфіку права землекористування та надрокористування; ? вивчити зарубіжний досвід правового забезпечення права природокористування. Об’єктом цього дослідження є суспільні відносини у сфері реалізації форм права природокористування. Предмет дослідження – особливості форм права природокористування в Україні. Методологічні основи дослідження. Методологічною основою роботи виступає історичний і системний підхід до вивчення характерних особливостей становлення форм права природокористування. Із загальнонаукових методів, використаних в роботі, найбільш важливим є метод порівняльного аналізу, формально-юридичний, логічний, системно-структурний методи.
Объём работы:
92
Выводы: Підводячи підсумки проведеного дослідження, представляється необхідним, провести узагальнення результатів, безпосередньо для кожної з розглянутих проблем теми. Зокрема слід зазначити, що: 1. Право природокористування як система правовідносин – врегульований правовий комплекс прав та обов’язків, що належать суб’єкту природокористування в конкретних суспільних відносинах щодо використання земельних ділянок, водного, лісового угіддя, об’єктів рослинного, тваринного світу. 2. Найпоширенішою класифікацією права природокористування є класифікація за типом природних ресурсів, а саме: − право землекористування; − право водокористування; − право користування об’єктами рослинного світу; − право лісокористування; − право надрокористування; − право користування об’єктом тваринного світу; − право користування територіями та об’єктами природно-заповідного фонду. Право користування природними ресурсами, прийнято ділити на загальне та спеціальне. Право загального користування являє собою таке користування, яке, хоч і обумовлено правовими нормами, проте не вимагає на те спеціального дозволу державних органів або компетентних осіб. Це право обумовлено деякими природними зв’язками людей і природного середовища, своєрідністю споживання природних благ, що склалися в результаті історичного розвитку людини і історії. Спеціальне природокористування характеризується тим, що воно виникає і здійснюється тільки на підставі спеціального акта державного органу або в результаті угод. Право спеціального природокористування передбачає більш чітку регламентацію прав і обов’язків землекористувачів, користувачів надрами, водокористувачів, лісокористувачів і т.д. 3. Як відомо, основним законодавчим актом, який регулює право землекористування, є Земельний кодекс України. Виходячи з необхідності ефективного використання законодавчої бази у сфері землекористування, доцільно ввести окремі терміни користування землею для іноземних фізичних, юридичних осіб та апатридів. Крім цього, потрібне чітке юридичне врегулювання відповідальності за погіршення стану використання земельних ресурсів. Ст. 96 Земельного кодексу містить обов’язки землекористувачів. Ці та інші обставини зумовлюють необхідність упровадження ефективного механізму, який буде зобов’язувати користувачів землі здійснювати її раціональне використання, дбати про підвищення її родючості, рекультивацію земель. 4. Особливою проблемою є раціональне водокористування. Підвищення якості поверхневих і підземних вод згідно з проектом Стратегії національної екологічної політики на період до 2020 року передбачається здійснювати шляхом: − підвищення якості води на засадах басейнового й інтегрованого управління водними ресурсами та задоволення потреб населення у високоякісній питній воді; − значного підвищення ефективності виконання комплексних програм з упровадження нових технологій у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві та на транспорті; − підвищення ефективності технологій очищення виробничих стічних вод та утилізації їх осадів, зменшення скидів у водойми висококонцентрованих стічних вод через систему централізованої каналізації; − зниження рівня забруднення водних ресурсів унаслідок використання мінеральних добрив, синтетичних миючих засобів, нафтопродуктів і хімічних засобів захисту рослин; − подолання кризового стану системи водопровідно-каналізаційного господарства та підвищення ефективності роботи комунальних очисних споруд; − забезпечення своєчасного проведення відповідних заходів під час аварій на об’єктах водної інфраструктури з метою попередження перебоїв з водопостачанням; − удосконалення контролю за цілісністю розподільної мережі, зменшення витрат води у таких мережах. Важливими завданнями у цьому контексті є: − перегляд законодавчої бази водного права і приведення її у відповідність до сучасних вимог, насамперед запобігання дублюванню функцій органами державної виконавчої влади різного рівня та органами місцевого самоврядування, чіткий розподіл повноважень, посилення відповідальності за правопорушення у сфері водокористування, підвищення нормативів на якість питної води і гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин у стічних водах; − прийняття спеціального закону про основні напрями державної політики в галузі охорони, використання та відновлення водних ресурсів. 5. Особливою темою є збереження лісів та рослинного світу. Безконтрольне використання рослинних ресурсів призвело до погіршення стану флори. Покращення юридичного регулювання відносин в даній галузі може бути досягнуто завдяки: − комплексному підходу до охорони рослинного світу. Зокрема, особливістю юридичної відповідальності за порушення законодавства про рослинний світ є поєднання як загальних норм права, так і спеціальних; − систематизації законодавства про рослинний світ. Наприклад, з метою кодифікації законодавства у сфері рослинного світу доцільним було б прийняття Кодексу про рослинний світ. Щодо лісових ресурсів, то цьому сектору національної економіки значних збитків завдають пожежі, шкідливі комахи, гризуни, антропогенні чинники. Раціональне лісокористування може бути здійснено через: удосконалення структур управління ними та забезпечення раціональних територіальних пропорцій лісокористування; розширення зелених насаджень у мережах розселення і виробничих зонах; системного підходу до лісогосподарських і лісоохоронних робіт, дотримання лісового законодавства, а також прискорене розширення лісового фонду за рахунок нових, інноваційних технологій та насаджень. Тому доцільним було б: − здійснення планування розвитку лісокористування з урахуванням наукових принципів; − упровадження інноваційних технологій у сферу лісокористування; − відновлення структури полезахисних смуг; − здійснення переробки деревини через замкнені технологічні цикли і забезпечення глибокої її переробки; − впровадження у законодавство дієвих стимулюючих норм за дотриманням раціонального лісокористування і сприяння йому. 6. Як було встановлено, недоліки правового регулювання відносин, пов’язаних зі спеціальним природокористуванням, можуть бути умовно розділені на концептуальні недоліки і недоліки юридичної техніки. Суперечливість норм, і, що найголовніше, правова неврегульованість важливих сфер при одночасній наявності «зайвих норм» – декларативних і необґрунтованих – варто відносити до концептуальних недоліків. Може бути відзначена і так звана девальвація правових норм, прикладом якої може служити норма про те, що за порушення законодавства (в різних сферах різних видів природокористування) порушники несуть відповідальність і відшкодовують збитки, що повторюється з одного законодавчого акту в інший і не має реального наповнення. В ідеалі положення Закону «Про охорону навколишнього середовища» повинні бути суворо узгоджені з відповідними положеннями спеціального та галузевого законодавства, що регулює відносини, пов’язані зі спеціальним природокористуванням і діяти взаємодіючи з ними. Однак, на жаль, Закон містить ряд суперечливих положень, наявність яких викликає труднощі в його тлумаченні та правильному застосуванні. В результаті виникають спірні правовідносини між природокористувачами і органами, що здійснюють нагляд і контроль за дотриманням екологічного законодавства. В якості одного з шляхів вдосконалення законодавства, що регулює питання природокористування, може бути розглянута можливість прийняття єдиного Екологічного Кодексу, який би містив як норми загального характеру, так і норм, що регулюють окремі види природокористування (надрокористування, водокористування, використання атмосферного повітря і т.д.) . Такий єдиний Екологічний Кодекс, міг би усунути наявні суперечності між окремими актами, прогалини і дублювання правових норм, створивши єдине загальне і всеосяжне правове регулювання охорони та використання природних ресурсів. Необхідність створення Екологічного Кодексу підтримується рядом авторів, і практикою зарубіжних країн. 7. Раціональне природокористування та його законодавче регулювання повинно стати пріоритетним питанням для України. Законодавча діяльність у галузі природокористування має бути спрямованою на стимулювання раціонального використання ресурсів в екологічному контексті. Організація належного виконання відповідних законодавчих і нормативно-правових актів та контролю за їх виконанням великою мірою покладається на правоохоронні органи. Часто порушення природоохоронного законодавства не знаходить належної оцінки з боку правоохоронних органів, що має наслідком безкарність суб’єктів. Порушують законодавство також державні та місцеві органи виконавчої влади. З огляду на це необхідно: - прийняти законодавчі акти та впровадити дієві механізми, які будуть забезпечувати раціональне ресурсокористування з використання громадського контролю; - зміцнити виконавчу дисципліну в органах місцевої і центральної влади; - реагувати на кожен випадок порушення екологічного законодавства; - збільшити державне фінансування для виконання заходів щодо збереження та відтворення природних ресурсів. Удосконалення організаційно-правових засад ресурсокористування в екологічному контексті та у відповідності з екологічними стандартами Європейської співдружності на даний час потребує глибоких наукових розроблень відповідними науковими закладами України.
Вариант:нет
Литература: 1. Правове регулювання використання природних ресурсів для туризму в Україні Текст : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.06 / Ольга Сергіївна Семенець ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. − К., 2012. − 223 с. 2. Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. − № 3. – Ст. 27. 3. Лісовий кодекс України від 21.01.1994 № 3852-XII// Відомості Верховної Ради. − 1994. − № 17. − Ст. 99. 4. Голиченков А. К. Экологическое право России: словарь юридических терминов / А. К. Голиченков. – М. : Городец, 2008. – 448 с. 5. Васильева М. И. Публичные экологические интересы: проблемы теории / М. И. Васильєва // Экологическое право. – 2004. − №4. – С. 12−20. 6. Носік В. В. Право власності на землю Українського народу : монографія / В. В. Носік. – Юрінком Інтер, 2006. – 544 с. 7. Бринчук М. М. Экологическое право (право окружающей среды): учебник для высш. юрид. учеб. заведений / М. М. Бринчук. – М. : Юрист, 1998. – 688 с. 8. Драган І. В. Розвиток державного регулювання процесів використання природних ресурсів / І. В. Драган // Вісник Академії митної служби України. Сер. : Державне управління. − 2010. − № 2. − С. 67−71. 9. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України: 2-е видання, перероблене і доповнене / за загальною редакцією Г. Л. Знаменського, В. С. Щербини. – К.: Юрінком, Інтер, 2008. – 456 с. 10. Кобецька Н. Р. Особливості прав на природні ресурси / Н. Р. Кобецька // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України : Збірник наукових статей. Випуск ХХVI.– Івано-Франківськ, 2011. – С. 194−201 11. Кельман М. С. Загальна теорія держави і права : підруч. / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин, Н. М. Хома.– Львів, 2004. – 584 с. 12. Семенов В. М. Конституционные принципы гражданского судопроизводства / В. М. Семенов. – М. : Юрид. лит., 1982. – 152 с. 13. Колодій А. М. Конституція і розвиток принципів права України (методологічні питання) : дис. … д-ра юрид. наук / Анатолій Миколайович Колодій. – К., 1998. – 382 с. 14. Книш В. В. Принципи земельного права України : дис. … канд. юрид. наук / Віталій Васильович Книш. – Ів.-Фр., 2006. – 206 с. 15. Загальна теорія держави і права / М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Богачова та ін.; за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Харків : Право, 2002. – 432 с. 16. Конституція України прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 р. № 254к/96–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. 17. Водний Кодекс України (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №24. – С. 189. 18. Про рослинний світ : Закон України від 09.04.1999 р. № 591-XIV // Відомості Верховної Ради України. − 1999. – № 22-23. – Ст. 198. 19. Андрейцев В. І. Екологічне право і законодавство суверенної України: проблеми реалізації державної екологічної політики : моногр. / В. І. Андрейцев. – Д. : НГУ, 2011. – 373 с. 20. Природні ресурси як об’єкти права комунальної власності Текст / М. В. Троцька // Проблеми законності : акад. зб. наук. пр. / Національний університет «Юридична академія України ім. Я. Мудрого». − Х. : Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого», 2011. − Вип. 117. − С. 55−60. 21. Исмаилова Э. Ю. Экологическое право: учебник/ Э. Ю. Исмаилова, Ю. В. Трунцевский, Н. Е. Саввич. − Изд. 4-е, перераб. − М.: Центр ЮрИнфоР, 2008.–403 с. 22. Кобецька Н. Р. Екологічне право України: навч. посібник / Н. Р. Кобецька. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 352 с. 23. Поліщук Л. Форми права власності за законодавством України / Л. Поліщук // Віче. – 2011. – №14. – С. 13−15. 24. Окунева Л. А. Экологическое право: учебное пособие. − 2-е изд., перераб. и доп. / Л. А. Окуньова – Липецк: ЛЕГИ, 2000. – 64 с. 25. Завгородня В. М. Проблеми формування юридичної конструкції права власності на ліси в Україні / В. М. Завгородня // Правовий вісник Української академії банківської справи. − 2008. − № 1. − С. 69−73. 26. Макаренко О. Ю. Характеристика еволюції виникнення права власності на надра та ресурси надр в Україні / О. Ю. Макаренко // Порівняльно-аналітичне право. − № 3. – 2013. – С. 186−189. 27. Комарницький В. М. Право спеціального природокористування : монографія / В. М. Комарницький ; відп. ред. Н. Р. Малишева. – Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2011. – 424 с. 28. Про питну воду та питне водопостачання : Закон України. від 10.01.2002 № 2918-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. − № 16. – Ст. 112. 29. Екологічне право України. Особлива частина Текст : навч. посіб. для студентів ВНЗ України / О. М. Шуміло та ін. ; Харків. нац. ун-т внутр. справ. − Харків : ХНУВС, 2014. − 382 с. 30. Мартиенко А. И. Отношения реализации форм и прав собственности в природопользовании. ИПРЭЭИ НАН Украины/ А. И. Мартиенко, С. К. Харичков. – Одесса: Феникс, 2008. – 214 с. 31. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 25.06.1991 р. № 1264-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – Ст. 546. 32. Нагнибіда В. І. Речові права на чуже майно: досвід правового регулювання зарубіжних країн: монографія / В. І. Нагнибіда. – К.: НДІ приват. права і підприємництва АПрН України, 2009. – 181 с. 33. Марусенко Р. І. Правові аспекти земельних сервітутів в Україні: дис. … к.ю.н./ Р. І. Марусенко. – К. : Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2005. – 211 с. 34. Кулинич П. Ф. Право земельного сервітуту: поняття, види та порядок реалізації / П. Ф. Кулинич // Юридичний журнал. – 2003. – № 10. – С. 65. 35. Бирюков А. А. Сервитуты в российском гражданском законодательстве: дис. … к.ю.н: 12.00.03 / А. А. Бирюков. – Ставрополь, 2004. – 165 с. 36. Резник Ж.Я. Публичный земельный сервитут по российскому гражданскому праву: дис… канд. юрид. наук / Ж. Я. Резник. – Казань, 2007. – 203 с. 37. Мироненко І. В. Поняття та зміст відносин добросусідства / І. В. Мироненко // Підприємництво, господарство і право – 2009. – № 11. – С. 95−98. 38. Мироненко І. В. Нормативні обмеження права власності на землю / І. В. Мироненко // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: збірник наукових статей. – Івано-Франківськ: Плай. – 2010. – Вип. ХХІV. – С. 114−118. 39. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень : Закон України від 01.07.2004 р. № 1952–IV // Відомості Верховної Ради України. − 2004. − № 51. − Ст. 553. 40. Кодекс України про надра від 27 липня 1994 р. № 132/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 36. – Ст. 34. 41. Екологічне право України. Академічний курс Текст : підруч. для вищ. навч. закл. / Г. І. Балюк та ін. ; за заг. ред. акад. НАН України Ю. С. Шемшученка ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького Нац. акад. наук України, Київ. ун-т права. − К. : Юридична думка, 2005. − 847 с. 42. Малишева Н. Екологічне право: вектори розвитку в 21 сторіччі / Н. Малишева // Юридичний журнал «ПравоУкраїни». – К.: «Ін Юре», 2/2011. –С. 114–123. 43. Костицький В. Конституційна реформа в Україні: шляхи трансформації політичної системи / В. Костицький. – К., 2003. – 120 с. 44. Андрейцев В. І. Право громадян на екологічну безпеку: превентивні гарантії реалізації та захисту / В. І. Андрейцев // Право України. – 2001. – №12. –С. 15−20. 45. Андрейцев В. І. Право екологічної безпеки : навчальний та науково-практичний посібник / В. І. Андрейцев. – К.: Знання-Прес, 2002. – С.12. 46. Костицька І. О. Інститут президентства в Україні: становлення і функціонування / І. О. Костицька. – К., 2003. – С. 8−11. 47. Екологія і закон: Екологічне законодавство України: У двох кн. – Т.1, 2. – Харків. – 2009. – 588 с. 48. Екологічний контроль та нагляд в Україні Текст : монографія / О. В. Головкін ; Ген. прокуратура України, Нац. акад. прокуратури України. − Кам’янець-Подільський : Друкарня Рута, 2014. − 437 с. 49. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 01 червня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. − № 36. − Ст. 299. 50. Про підприємництво : Закон від 07.02.1991 № 698-XII // Голос України. − 1991. 51. Господарський Кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. − № 18. – Ст. 144. 52. Радик І. Л. Правові проблеми екологічного ліцензування: автореф. дис. На здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право» / І. Л. Радик. – Харків, 2001. – 16 с. 53. Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення: Положення від 10.08.1992 № 459 // Урядовий кур’єр. − 1992. − № 35. 54. Бринчук М. М. Экологическое право (право окружающей среды): Учебник для высших юридических учебных заведений / М. М. Бринчук. – М.: Юристь, 2002. – 346 с. 55. Ільків Н. В. Екологічне право України : навчальний посібник / Н. В. Ільків, Я. З. Гаєцька-Колотило. – К. : Істина, 2008. – 296 с. 56. Дубовик О. Л. Экологическое право / О. Л. Дубовик. – М.: Проспект, 2010. – 720 с. 57. Екологічне право України. Академічний курс : підручник / За заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. – 848 с. 58. Саніахметова Н. О. Підприємницьке право / Н. О. Саніахметова. – К.: А. С. К., 2001. – 704 с. 59. Екологічне право України: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Бондар Л. О. та ін. ; за ред. Каракаша І. І. ; Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.». − О. : Фенікс, 2012. – 775 с 60. Екологічне право України : підручник для студ. юрид. вищ. навч. закл. / За ред. Попова В. К., Гетьмана А. П. – Х. : Право, 2001. – С. 141−144. 61. Кобецька Н. Р. Екологічне право України: навч. посібник / Н. Р. Кобецька. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 352 с. 62. Комарницький В. М. Право спеціального природокористування : монографія / В. М. Комарницький ; відп. ред. Н. Р. Малишева. – Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2011. – 424 с. 63. Про мисливське господарство та полювання : Закон від 22.02.2000 № 1478-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. − № 18. – Ст. 132. 64. Об охоте и о сохранении охотничьих ресурсов и о внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации Электронний ресурс : Федеральный Закон Российской Федерации от 24.07.2009 г. № 209-ФЗ. – Режим доступа : http://www.rg.ru/2009/07/28/ohota-dok.html. 65. О животном мире Электронний ресурс : Закон Республики Бєларусь от 10.07.2007 г. № 257-З. – Режим доступа : http://pravoved.in.ua/section-law/197-zuozm.html. 66. Волик М. П. До розуміння правових термінів: «мисливство і полювання» / М. П. Волик // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». – 2005. – Вип. 2. – С. 212–214. 67. Гулик Г. С. Синергетика інтегрального застосування економіко-правових інструментів формування системи сталого лісокористування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / Г.С. Гулик. – Львів : РВВ НЛТУ України, 2013. – 23 с. 68. Что такое устойчивое лесопользование? Электронный ресурс. – Режим доступа : http://www.forest.ru/rus/sustainable_forestry/what_is. 69. Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2020 року : затверджено Законом України від 21 грудня 2010 року // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 26. – Ст. 218. 70. Габитов Р. Х. Правовая охрана атмосферного воздуха : автореф. дисс. … канд. юрид. наук./ Р. Х. Габитов. − М., 1986. – 17 с. 71. Лушпаєв С. О. Питання правового регулювання використання атмосферного повітря / С. О. Лушпаєв // Форум права. − 2008. − № 3. – С. 343−346. 72. Земельний кодекс Української РСР . – К., 1973. – 211 с. 73. Нестеров Ю.В. Практичні поради зі збереження біорізноманіття у сільськогосподарських угіддях / Ю. В. Нестеров. – Київ: Wetlands International Black Sea Programme, 2005. – 48 с. 74. Андріїшин І. М. Методологічні основи оптимізації охорони природи і землекористування / І. М. Андріїшин, А. Я. Сохнич. – Львів: Українські технології, 1998. – 207 с. 75. Третяк А. М. Закон формування економічних відносин власності на землю / А. М. Третяк // Землевпорядний вісник. – 2008. – №5. – С. 24−27. 76. Дегтев А. В. Земля – объект земельных и гражданских правоотношений / А. В. Дегтев // Право и экономика. – 2005. – № 8. Електрон. ресурс режим доступу: www. jusinf.ru. 77. Костяшкін І. О. Право загального землекористування громадян : автореф. …канд.юрид.наук: 12.00.06. / І. О. Костяшкін. – К., 2005. – 19 с. 78. Костин Ю. В. Идеи естественного права в истории государственно-правовой мысли дореволюционной России конца XIX – начала XX века / Ю. В. Костин // История гос-ва и права. – 2007. – № 7. – С. 22–24. 79. Гетьман А. П. Становлення та розвиток інституту екологічних прав людини у законодавстві України / А. П. Гетьман // Правова система України: історія,стан та перспективи: У 5-ти т. – Х.: Право, 2008. – Т.4: Методологічні засади розвитку екологічного, земельного, аграрного та господарського права / За ред. Ю.С. Шемшученка. – 480 с. 80. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. − № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17 /. – Ст. 112. 81. Головне у Податковому кодексі про плату за користування надрами Електроннний ресурс / Державна податкова адміністрація у Донецькій області. – Режим доступу: http://www.dpa.dn.ua/s/366/993. 82. Про затвердження порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 594 Електронний ресурс / Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP110594.html 83. Перчик А. И. Горное право : учебник/ А. И. Перчик. − Изд. 2­е, перераб. и доп. − М. : Издательский Дом «ФИЛОЛОГИЯ ТРИ», 2002. – 525 с. 84. Коморний О. І. Договір про розподіл продукції: цивільно­правові аспекти : автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03/ О. І. Коморний? НАН України. Ін­т держави і права ім. В. М. Корецького. − К., 2006. − 20 с. 85. Волков А. М. Правовые основы природопользования и охраны окружающей среды : учебник / А. М. Волков, А. Б. Зеленцов, В. А. Федоров, Е. А. Лютягина ; Под общ. ред. А.М. Волкова. – М.: РУДН, 2010. – 362 с. 86. Андрейцев В. І. Екологічне право: Курс лекцій : навч. посібник для юрид. фак. вузів / В. І. Андрейцев. − К. : Вентурі, 1996. – 208 с. 87. Екологічне право України. Академічний курс : підручник / За заг. ред. Ю. С. Шемшученка. − К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. – 720 с. 88. Высторобец Е. А. Экологическое законодательство России, Великобритании, Канады и Нидерландов (Сравнительно-правовой анализ) : автореф. дисс. ... к. ю. н. Специальность 12.00.06. / Е. А. Высторобец. – М., 2003. – 263 c.  
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (77)