Нотаріальний округ, граничніть нотаріусів

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ НОТАРІАТУ В УКРАЇНІ. 5 1.1. Сучасний нотаріат в Україні: законодавча база, поняття, завдання, функції. 5 1.2. Засади організації нотаріальної діяльності: форми здійснення нотаріальної діяльності, поняття нотаріального округу, визначення штатної численності. 8 РОЗДІЛ 2. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ НОТАРІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ 15 2.1. Особливості взаємовідносин держави та нотаріату 15 2.2. Міністерство юстиції України як контролюючий та координуючий орган в нотаріальній діяльності. 17 РОЗДІЛ 3. ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ НОТАРІАТУ 20 3.1. Сучасні системи нотаріату в світі 20 3.2. Встановлення латинського нотаріату в Україні: проблеми та шляхи вирішення. 29 ВИСНОВКИ 37 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 40  

Вступление:Як інститут права, нотаріат уперше з’явився в стародавньому римі в ІІІ столітті до н.е. Перша згадки про фах «табеліонів» прийшла із часів римського імператора Костянтина, (316 рік до н.е.). зазначені особи були недержавними службовцями, але були під контролем держави, складали за винагороду юридичні акти, судові папери, проекти правочинів та інші документи юридичного значення 21, с. 49. Саме цей, один із найдавніших інститутів придбав пізніше назву «нотаріат». На сьогодні нотаріат стає невід’ємною частиною нашого сучасного суспільства, є дієвим елементом правозахисної системи української держави. Сучасне суспільство характеризується значною активізацією розвитку, особливо соціально-економічної сфери, що обумовлює суттєве зростання потреби в нотаріальній діяльності як засобу фіксації явищ і процесів правової реальності. Однак практика функціонування нотаріату в Україні свідчить про її хаотичність і непослідовність, значне збільшення обсягу при відносно невисокій якості нотаріальної діяльності, що підтверджується зростанням кількості судових оскаржень дій суб’єктів нотаріальної діяльності. Усе це е наслідком недостатньої професійності діяльності нотаріусів, зловживання правом на здійснення нотаріальної діяльності тощо. Відповідно проблематика нотаріальної діяльності потребує свого наукового дослідження в аспекті переосмислення функціонального призначення нотаріату, результатом чого мають стати висновки щодо вдосконалення функціонування нотаріату в Україні. Актуальність наукового вивчення функціонального призначення нотаріату обумовлюється також і станом поточного реформування правової системи України, що значно підвищує необхідність досліджень проблем нотаріату та нотаріальної діяльності. Мета даної роботи полягає в дослідженні особливостей організації та функціонування нотаріату в України, шляхів його реформування з урахуванням світового досвіду. Дана мета досягається за допомогою вирішення наступних завдань: проаналізувати загальні засади функціонування нотаріату в Україні, зокрема, дослідити законодавчу базу, поняття, завдання, функції нотаріату, а також особливості здійснення нотаріальної діяльності державними та приватними нотаріусами; розкрити особливості державного регулювання нотаріальної діяльності в Україні в аспекті розгляду взаємовідносин держави та нотаріату, а також розкриття місця Міністерства юстиції України в нотаріальній діяльності; дослідити досвід зарубіжних країн в організації функціонування нотаріату задля почерпання позитивного досвіду в подальшому реформування нотаріату в Україні; визначити проблеми реформування нотаріату в Україні на шляху встановлення латинського типу нотаріату та запропонувати відповідні шляхи їх подолання.  

Выводы:У ході проведеного аналізу чинного законодавства про нотаріат, стає очевидним факт того, що нотаріат як особливий і незалежний правозахисний інститут потребує «активного» реформування. Дуже важливо відмітити, що зараз ясно видно тенденцію зближення нотаріату різних моделей і правових систем і з причини цього виникають форми нотаріату, різні елементи, що поєднують в собі, і ознаки. Підвищення ролі нотаріату також є загальносвітовою тенденцією і відіграє важливу роль в цивільному обороті, особливо за рахунок підвищення кількості угод, що вимагають державної реєстрації, надання нотаріусам можливості діяти за межами традиційної сфери повноважень (наприклад, можливості здійснювати медіативну діяльність). Зважаючи на це при реформуванні інституту нотаріату в Україні необхідно враховувати і звертатися до досвіду зарубіжних держав, в першу чергу, до інститутів нотаріату в країнах романо-германського типу. В цьому аспекті досить цікавим для України є досвід Грузії, яка закріплює принцип єдиного нотаріату, що присуд країнам латинського типу. Зокрема, позитивним для України є досвід Грузії в організації нотаріату, зокрема: відсутні як розподіл на державний та приватний нотаріат, так і розподіл на нотаріальні округи; за вчиненням нотаріальної дії особа може звернутися до будь-якого нотаріуса країни; запроваджено порядок учинення нотаріальних дій із застосуванням засобів електронних комунікацій. Положення чинного законодавства, що регулює нотаріальну діяльність, багато в чому вже не відповідають сучасним реаліям і принципам моделі нотаріату латинського типу, до якої він відноситься, що не дозволяє використати повною мірою усі можливості, які має цей правовий інститут. Найважливішими завданнями реформи нотаріальної діяльності є побудова нових, чітких нормативних конструкцій нотаріальних процедур і уніфікація норм законодавства про нотаріат. Отже, звертаючись до вищевикладеного та підсумовуючи актуальні проблеми в здійсненні нотаріальної діяльності, пропонуються наступні шляхи їх подолання: перевести нотаріат на єдину організаційно-правову основу, що передбачає, насамперед, скасування державного нотаріату; законодавчого врегулювати питання про правовий статус нотаріуса, визначивши останнього як посадову особу з державними контрольними функціями, яка є фахівцем, особою компетентною, і сама участь такої особи в складанні документа дає суспільству гарантію проти зловживань та максимально закріплює авторитет держави як інституту, що є гарантом захисту законних прав і інтересів громадян; закріпити на законодавчому рівні систему принципів нотаріату як провідних положень, на яких ґрунтується нотаріат в Україні; закріпити в законі склад та зміст функцій нотаріату, які сьогодні законодавчо не визначені, з огляду на той факт, що функції, не властиві нотаріальній діяльності, на нотаріат покладатися не повинні. законодавчо врегулювати питання щодо обмеження кількості посад нотаріусів у межах одного нотаріального округу (так зване квотування посад нотаріусів); внести до статті 25 Закону «Про нотаріат» конкретизуючи положення, зокрема, зазначити, що вчинювати нотаріальні дії поза межами нотаріального округу нотаріусу заборонено, за винятком випадків заміщення іншого нотаріуса у встановленому законом порядку; передбачити наслідки порушення цього правила, при цьому останні мають наставати не для зацікавлених осіб (тобто вчинена з подібними порушеннями нотаріальна дія має залишатися в силі), а для нотаріуса, що може бути підставою для притягнення його до професійної відповідальності; встановити єдиний підхід до оплати вчинюваних нотаріальних дій.

Литература: 1. Конституція України : Закон вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – Ст. 141. 2. Про нотаріат : Закон від 02.09.1993 № 3425-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383. 3. Положення пpо Мiнiстеpство юстицiї Укpaїни, зaтвеpджене Укaзом Пpезидентa Укpaїни вiд 6 квiтня 2011 pоку зa № 395/2011 // Урядовий кур’єр від 21.04.2011. – № 73. 4. Про нотаріат : Закон Грузії № 2283 від 04 грудня 2009 року Електронний ресурс. – Режим доступу : http://npu.in.ua/images/dоcuments/ internatiоnal/gruzia-о-nоtariate.pdf. 5. Баранкова В. Перспективи реформування нотаріату України: організаційний та процесуальний аспекти / В. Баранкова // Мала енциклопедія нотаріуса. – 2009. – № 4(46). – С. 24–25. 6. Бондарєва М. В. Англосаксонський нотаріат: особливості організації та функціонування / М. В. Бондарєва // Університетські наукові записки. – 2006. – № 3–4. – С. 153–159. 7. Бондарєва М. В. Особливості організації нотаріату за законодавством Сполучених Штатів Америки / М. В. Бондарєва // Право України. – 2006. – № 7. – С. 131–134. 8. Гель А. П. Судові та правоохоронні органи України : навч.посіб. для студ. вищ. навч. закл. / А. П. Гель, Г. С. Семаков, С. П. Кондракова. – К. : МАУП, 2004. – 272 с. 9. Гуледза А. Г. Державний контроль у сфері нотаріальної діяльності / А. Г. Гуледза // Наше право. – № 1. – Ч.1, 2012. – С. 85–88. 10. Дмитриева К. Д. Международное частное право : учеб. для высш. уч. зав. / К. Д. Дмитриева, Л. П. Ануфриева, К. А. Бекляшев. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Велби, Проспект, 2004. – 688 с. 11. Дмитриев А. В. Сравнительный анализ систем регистрации прав на недвижимость в России, Германии и Испании / А. В. Дмитриев // Законодательство. – 2000. – № 11. – С. 3–14. 12. Дякович М. М. Нотаріальне право України : навч. посіб. / М. М. Дякович. – К. : Алерта; КНТ; ЦУЛ. 2009. – 683 с. 13. Кравченко Т. К вопросу о модельном законотворчестве / Т Кравченко // Юриспруденція: теорія і практика. – 2005. – № 11. – С. 23–27. 14. Крашенинников П. В. Настольная книга нотариуса / П. В. Крашенинников, Т. И. Зайцева, Б. М. Гонгало, В. В. Ярков, Е. Ю. Юшкова. – М. : Изд-во БЕК, 2003. – 695 с. 15. Мерлотти М. Единые стандарты нотариальной деятельности в Европе / М. Мерлотти // Нотариальный вестник. – 2003. – № 1. – С. 48–50. 16. Нотариальное право России : учебник / Под ред: В. В. Яркова. – М. : Волтерс Клувер, 2003. – 408 c 17. Радзієвська Л. К. Нотаріат в Україні : навч. посіб. / Л. К. Радзієвська, С. Г. Пасічник ; ред. : Л. К. Радзієвська. – 2-е вид., стереотип. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 528 с 18. Семаков Г. С. Нотаріат в Україні : Курс лекцій / Г. С. Семаков, С. П. Кондракова. – К. : МАУП, 2001. – 120 с. 19. Сумин A. M. Правовое регулирование нотариата в Германии / A. M. Сумин // Бюллетень Министерства юстиции РФ. – 1998. – № 1. – С. 110–113. 20. Україна стала повноправним членом Міжнародного Союзу Нотаріату. Нотаріальна палата України Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.nоtarpalata.оrg.ua/news. 21. Черниш В. М. Історико-правовий аспект вітчизняного нотаріату / В. М. Черниш // Мала енциклопедія нотаріуса: юридичний журнал. – 2010. – № 1. – С. 49–51.