Выводы:З огляду на викладений у дослідженні матеріал, слід зазначити, що останніми роками на тлі зміни технологічної, комунікаційної та соціальної парадигм важливим стає конструктивний діалог між суб’єктами інформаційного суспільства, необхідність пошуку пошук нових підходів у сфері управління корпоративними об’єднаннями. Прогресуючий розвиток інтернету і технологій дають менеджменту нові сучасні інструменти вирішення управлінських проблем. Зокрема, такою технологією, що набуває стрімкого розвитку протягом найближчого часу, став краудсорсинг – інновація, заснована на залученні волонтерів до виробництва або поширення товарів та послуг, генерування нових ідей і рішень.
Було з’ясовано, що переваги краудсорсингу вже певний час успішно використовують бізнес-структури та державні установи, а також ЗМІ. Актуальність застосування цього соціально-технологічного тренду в журналістиці визначається двома взаємопов’язаними аспектами: розширенням технологічних платформ функціонування ЗМІ та загальними процесами соціокультурної динаміки, що характеризуються змінами напрямів взаємодії.
Відсутність єдиного підходу до визначення поняття краудсорсингу пояснюється багатозначністю, «універсальністю», складністю технологізації соціальних процесів та вживанням терміна до широкого спектра явищ взаємодії в суспільному житті, а також тим, що дефініція перебуває на стадії розробки. Загалом краудсорсинг визначають як перспективний, новий напрям, який успішно застосовується зарубіжними корпораціями, пов’язаний із залученням колективного мислення для вирішення проблем, які виникають перед бізнесом, країною і суспільством, що об’єднано в різнорідні види і типи проектів.
Технологія краудсорсингу заснована на залученні до співпраці колективного розуму через соціальні мережі (платформи) для вирішення проблем корпорації та досягнення її цілей. Оплата праці конкретних виконавців може бути як у формі подяки, згадки на сайті про прийняття участі в проекті, так і у вигляді одноразової фінансової винагороди. Мотивами участі в проектах може бути інтерес, престиж, самореалізація, безкоштовний доступ до інформаційних ресурсів, спілкування з однодумцями.
На сьогодні краудсорсинг активно використовується у журналістиці – багато новинних організацій запрошують користувачів брати участь в створенні новин. Така журналістика відрізняється від традиційної тим, що інформацію збирає не особисто репортер чи група журналістів – це відбувається через певного автоматизованого агента, такого, як веб-сайт.
Потреба сучасного українського суспільства у подібних проектах є неминучою. Розвиток краудсорсингу в журналістиці є важливою складовою існування Інтернет-журналістики. Створення глобальної репортерської мережі серед громадян із активною позицією, із залученням української діаспори, а також інших закордонних користувачів Інтернету, дає можливість розширити потік інформації, адже кожен об’єкт такого проекту знаходиться у своєму мікросередовищі та у своїй інформаційній оболонці.
Журналіст, працюючи над конкретною темою, через мережу може звернутись до читачів з пропозицією надіслати певну інформацію або відео. У мережі він також може здійснювати опитування щодо певних подій, збирати коментарі експертів.
При цьому, на відміну від більш традиційного поняття «громадянська журналістика», краудсорсинг не вимагає читачів робити щось більше, ніж те, що вони робили завжди: спостерігати за повсякденним життям. Вони не повинні вивчати провідні навички красномовства, журналістської етики або як стати кращим письменником. Таким чином, можливості краудсорсингу в журналістиці обмежені лише бажанням управлінського персоналу, що визначає доцільність застосування цієї соціо-комунікаційної технології.
Крім того, краудсорсингові проекти в ЗМІ дають можливість не лише учасникам відчути себе потрібними суспільству репортерами, але й збалансувати інформацію та уникнути цензури. Глобальна репортерська мережа має бути вільною від владних структур, а інформація, що міститься у блоках, – збалансованою.
Необхідність впровадження прогресивних змін в теорію та практику краудсорсинг-технологій вимагає залучення не лише матеріальних, технологічних, інформаційних, але й людських ресурсів. У зв’язку з цим важливого значення набуває створення необхідної мотивації для впровадження таких розробок у практичній роботі.
Аналіз психології мотивації волонтерів, що працюють у красудсорсингових проектах показав, що одними з основних мотивів участі у волонтерській роботі є альтруїстичне бажання волонтерів допомогти іншим, позиція самоствердження в процесі волонтерської діяльності, досягнення особистісного і професійного розвитку, а також можливе заохочення за виконану роботу. Тому етап формування позитивної мотивації має передбачати реалізацію методик, спрямованих на визначення та аналіз власних потреб, цілей і планів учасників проекту, зіставлення їх із цілями та потребами середовища, у якому відбувається програма, та самої групи.
Такий досвід роботи засновуючись на пізнавальній та комунікативній діяльності, частково перетворюється на організаційну діяльність. Учасники мають отримати можливість навчитися керувати власною системою соціальних та індивідуальних мотивів, беручи на себе відповідальність за підготовку і реалізацію суспільних проектів протягом днів громадської діяльності. Відомо, що формування організованої мотиваційно-ціннісної системи волонтера у результаті краудсорсингової діяльності дозволяє особистості набути свою ідентичність та досягти внутрішнього задоволення, а отже і змінити та ефективно розвинути власні поведінкові характеристики.
Іншою проблемою, що постає з розвитком краудсорсингу в Україні є неврегульоване законодавство про захист авторських прав та фінансові махінації. Так, є ризик, що у краудсорсинговому проекті позиції виконавця будуть вкрай слабкими і його інтелектуальний продукт може бути використаний без дотримання авторських прав. Це, зокрема, зумовлено тим, що в Україні масштаби розповсюдження проблеми плагіату, яка в сучасних умовах масово охопила сфери освіти, науки, культури та почала проникати у державний та бізнес-сектор, потребують розробки комплексної системи заходів реагування.
Детальний аналіз переваг і недоліків краудсорсингу показав, що ця новітня технологія забезпечує наднаціональний рівень інтелектуальної співпраці, бо соціальні мережі на мають національних кордонів та залучає неявні знання як фахівців, так і людей, професійна діяльність яких не пов’язана з проблемою, розв’язання якої є метою інтелектуальної співпраці. Крім того, підвищує конкурентоспроможність корпорації, дозволяє досягти поставлених цілей максимально ефективно, використовуючи мінімум витрат.
Водночас до недоліків краудсорсингу слід віднести ліквідацію професійних вакансій, які зазвичай заповнює на початковому рівні компанії молодь та певні ризики для кампанії – невизначеність термінів і результату. Тож використовувати краудсорсинг можна лише як допоміжний інструмент у маркетинговій стратегії компанії, як одноразову акцію. Це також зумовлено тим, що може відбуватись зниження рівня мотивації учасників проекту.
Таким чином, лише обґрунтовано застосовуючи краудсорсинг, є можливість суттєво скоротити тимчасові та матеріальні витрати, знизити ризики і в результаті отримати якісне рішення.
Проведене дослідження не дає вичерпного аналізу всіх аспектів використання краудсорсинг-технологій у ЗМІ, зокрема проблеми мотивації учасників таких проектів або дотримання їхніх авторських прав. Передбачається продовження науково-дослідної роботи та аналізу психологічних компонентів і сфер самореалізації волонтерів, а також теоретичну розробку і практичну апробацію відповідних програм та моделей розвитку компонентів мотиваційно-ціннісної, емоційно-вольової, комунікативної і поведінкової сфер молоді, яка найчастіше бере участь у краудсорсингових проектах та ефективності використання краудсорсингу в ЗМІ з метою консолідації й активізації користувачів мережевого сегмента соціо-комунікаційних структур під час вирішення реально існуючих соціально значущих проблем, встановлення багатовимірних зв’язків комунікації із суспільством, продукування інноваційних ідей, що сприяють модернізації ЗМІ, виведення їх з-під тотального впливу цензури і розвитку нової якісної журналістики.