Інтернаціоналізація господарського життя. Форми міжнародної торгівлі за специфікою взаємодії суб’єктів. Міжнародна торгівля ліцензіями. Особливості розвитку Європейської валютної системи. Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН).

Содержание:ВСТУП 3 1. Інтернаціоналізація господарського життя 4 2. Форми міжнародної торгівлі за специфікою взаємодії суб’єктів 7 3. Міжнародна торгівля ліцензіями 12 4. Особливості розвитку Європейської валютної системи 15 5. Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) 24 ВИСНОВКИ 30 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32

Вступление:Інтернаціоналізацію господарського життя можна трактувати як посилення взаємозв’язку та взаємозалежності економік окремих країн, вплив міжнародних економічних відносин на національні економіки, участь країн у світовому господарстві. Найпоширенішою серед форм міжнародної торгівлі за специфікою взаємодії суб’єктів є традиційна (проста) торгівля, тобто «вільний» експорт та імпорт товарів і послуг, який не зумовлений коопераційними зв’язками та зобов’язаннями щодо збалансованого обміну товарів. В залежності від характеру предмета і правової основи, міжнародні операції по торгівлі науково-технічними знаннями поділяються на два види: 1) операції по торгівлі патентами і ліцензіями; 2) операції по торгівлі технічними послугами. Міжнародний обмін ліцензіями в сучасних умовах широко розвивається. Сьогодні це головна форма науково-технічного-обміну між країнами. У Європі створено регіональну валютну систему – Європейську валютну систему, яка була створена країнами – членами Європейської співдружності, щоб протистояти гегемонії долара США у світовій валютний системі, а також для забезпечення чіткого співвідношення курсів національних валют країн ЄС для підтримки інтеграційних процесів. Економічне співробітництво країн Південної Азії спрямоване, насамперед, на прискорення їх соціально-економічного прогресу, ліквідацію технічно-економічної відсталості. Тому співробітництво між цими країнами тільки починає набувати ознак інтеграції. Одним з найбільших угрупувань країн Південно-Східної Азії є АСЕАН - Асоціація держав Південно-Східної Азії. Ці питання будуть докладно розглянуті у рамках даної роботи.

Выводы:Отже, можна зробити наступні висновки і узагальнення із розглянутого матеріалу: Інтернаціоналізація господарського життя почалася за доби великого машинного виробництва. Вона означає не що інше, як поступовий вихід виробництва за межі окремої країни та формування його міжнаціональних форм у рамках світового господарства. Економічна інтеграція - якісно новий етап інтернаціоналізації господарського життя. Вона передбачає зближення і взаємо-переплетіння національних економік, проведення узгодженої державної економічної політики. Інтеграційні тенденції є природним процесом, який випливає із об’єктивних потреб міжнародного поділу праці й науково-технічного прогресу. В цілому процес інтернаціоналізації господарського життя має поступовий незворотній характер, однак на окремих етапах він може йти начебто по спіралі, прикладом чого можуть бути коливання прихильності світової спільноти від всеохоплюючого глобалізму до регіоналізації (котра є одним з проявів економічної інтеграції) і навпаки. При цьому економічна інтеграція водночас виступає і як форма інтернаціоналізації господарського життя, і як його стадія. Найпоширенішою серед форм міжнародної торгівлі за специфікою взаємодії суб’єктів є традиційна (проста) торгівля. Торгівля за кооперацією, на відміну від традиційної торгівлі, характеризується довгостроковою узгодженістю безпосередніх виробничих зв’язків. Компенсаційні угоди є поширенішою і різноманітнішою групою, ніж угоди зі зворотною закупівлею. Зустрічна закупка відрізняється від власне компенсаційних угод в основному тим, що розробляються разом два окремі договори: договір на продаж і договір на закупівлю. Угоди, що передбачають відшкодування, є гнучкішою формою угоди про зустрічну закупівлю і характерні для крупних контрактів між урядами (поставка озброєння, літаків, енергетичного обладнання тощо). Найстарішою формою компенсаційних угод є бартер. За орендної торгівлі специфіка взаємовідносин експортера та імпортера полягає в тому, що продаж товарів (переважно машин та обладнання) з акту купівлі-продажу перетворюється фактично на процес купівлі-продажу, який може тривати кілька років і результатом якого не завжди буде перехід права власності на предмет угоди. Основою цієї форми торгівлі є орендні відносини. З 1 січня 1999 року одинадцять країни-членів Європейського Союзу (Німеччина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Іспанія, Італія, Португалія, Ірландія, Фінляндія, Австрія) запровадили в безготівковому обігу в своїх країнах євро – спільну для цих країн валютну одиницю. Національні валюти в банківських розрахунках цих країн фактично перестали існувати, оскільки всі вони з цього моменту набули незмінних величин, прив’язаних до євро. На сьогоднішній день членами АСЕАН є члени-засновники Сінгапур, Таїланд, Малайзія, Філіппіни, Індонезія та Бруней (з 1984р.), В’єтнам (з липня 1995р.). Статус наглядача мають Папуа - Нова Гвінея, Лаос, Камбоджа, М’янма. 3 1989 року Південна Корея отримала особливий статус при АСЕАН, а з 1991 року КНР і Росія стали постійними гостями на конференціях Асоціації. В економічній області країни АСЕАН проводять лінію на інтеграцію і лібералізацію в регіоні Південно-Східної Азії. Базою для співробітництва в цій сфері є Угода про створення Зони вільної торгівлі АСЕАН (АФТА), Схема промислового співробітництва (АІКО) і Рамкова угода про створення Зони інвестицій в АСЕАН (АІА).

Литература:1. Козик В.В. Міжнародні економічні відносини: Навч. пос. – К.: Знання-Прес, 2000. – 277 с. 2. Міжнародні економічні відносини: Сучасні економічні відносини: підручник для студентів екон. Вузів і факультетів / А.С. Філіпенко – К.: Либідь, 1992. – 255 с. 3. Рокоча В.В. Міжнародна економіка: Навч. посібник: У 2 кн.. – К. : Таксон, 2000. 4. Румянцев А.П. Міжнародна економіка: Підручник / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка – К. : Знання-Прес, 2003. – 448с. 5. Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів: Підручник / О.А. Устенко (ред.). – Т. : Економічна думка, 2001. – 496с. 6. Світова економіка: Підручник / А.С. Філіпенко – К. Либідь, 2000. – 582 с. 7. Шевчук В. О. Міжнародна економіка: теорія і практика. – Л. : Каменяр, 2003. – 719с. 8. Школа І. М. Міжнародні економічні відносини: Навч. посібник для студ., що вивч. дисципліну "Міжнародна економіка". – Чернівці : Рута, 1996. – 204с. 9. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения. – М.: НВЦ Маркетинг, 1997. – 196 с. 10. Киреев А.П. Международная экономика: уч. Пос. / М.: 1999. – 416 с. 11. Международные экономические отношения / С.Ф. Сутырина. – СПб.: Изд-во СпбУ, 1996. – 248 с.